79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
08.06.2021 справа № 914/647/21
Господарський суд Львівської області у складі судді Кидисюка Р.А. за участю секретаря судового засідання Зусько І.С. розглянув в порядку загального позовного провадження справу за позовом Яворівської окружної прокуратури Львівської області, м. Яворів Львівської області
в інтересах держави в особі Мостиської міської ради Львівської області, м. Мостиська Львівської області
до відповідача1 Мостиської районної ради Львівської області, с. Гостинцеве Мостиського району Львівської області
та до відповідача 2 Яворівської районної ради Львівської області, м. Яворів Львівської області
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю “Цегельний завод “Промінь”, м. Мостиська Львівської області
про визнання недійсним і скасування рішення органу місцевого самоврядування та зобов'язання передати майно у комунальну власність
за участю представників:
від прокуратури: Лука Г.В.
від позивача, відповідача1: не з'явилися
від відповідача2: Флис В.Л.
Судові процедури
Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Яворівської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Мостиської міської ради Львівської області до Мостиської районної ради Львівської області та до Яворівської районної ради Львівської області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю «Цегельний завод «Промінь» про визнання недійсним і скасування рішення органу місцевого самоврядування та зобов'язання передати майно у комунальну власність.
Відповідно до проведеного 16.03.2021 автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу передано на розгляд судді Кидисюку Р.А.
Ухвалою суду від 19.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 13.04.2021.
Ухвалою від 13.04.2021 клопотання представника прокуратури про заміну найменвання органу прокуратури задоволено, найменування заявника (позивача) - Городоцька місцева прокуратура Львівської області замінено на найменування Яворівська окружна прокуратура Львівської області, підготовче засідання відкладено на 11.05.2021.
В судовому засіданні 11.04.2021 суд ухвалив продовжити строк підготовчого провадження та відкласти підготовче судове засідання на 25.05.2021.
В судовому засіданні 25.05.2021 суд постановив закрити підготовче провадження та призначити справи до розгляду по суті на 08.06.2021.
Прокурор в судове засідання 08.06.2021 з'явився, позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити повністю з підстав, наведених у позовній заяві.
Позивач явки повноважного представника в судове засідання 08.06.2021 не забезпечив. 12.05.2021 на адресу суду надійшла заява вх.№11052/21, відповідно до якої позивач підтримує позов прокурора та просить розглядати справу за відсутності представника ради.
Відповідач1 явки повновжаного представника в судове засідання 08.06.2021 не забезпечив.
Представник відповідача2 в судове засідання 08.06.2021 з'явився, надавши пояснення.
Позиція позивача
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що приймаючи рішення сесії Мостиської районної ради Львівської області від 19.11.2020 №9 «Про передачу ТзОВ «Цегельний завод «Промінь» частки нерухомого майна, яке є власністю районної ради» Мостиська районна рада Львівської області, не вирішивши питання щодо можливої приватизації комунального майна, прийняла рішення про безоплатну передачу його в приватну власність учасникам Товариства, чим порушила майнові інтереси територіальної громади м. Мостиська.
Звернення місцевої прокуратури з позовом до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільнозначимого питання щодо безоплатного відчуження нерухомого майна комунальної власності на користь інших осіб та повернення об'єкта нерухомості територіальній громаді, який вибув з її власності незаконно шляхом грубого порушення порядку та умов її відчуження, встановлених чинним законодавством. Крім того, спір, що виник, зачіпає економічні інтереси держави у сфері комунальної власності, а відсутність належного самоврядного контролю на вказаному напрямі створює сприятливі умови для незаконного використання майна комунальної власності територіальної громади м.Мостиська.
Відповідно до інформації Мостиської міської ради Львівської області №2.19-439 від 23.02.2021 встановлено, що Мостиська міська рада не зверталась із пропозицією до Мостиської районної ради про передачу у комунальну власність міської ради ТзОВ «Цегельний завод «Промінь». Окрім цього, з часу прийняття оспорюваного рішення сесії Мостиської районної ради пройшло більше трьох місяців, однак Мостиська міська рада Львівської області не вжила заходів щодо оскарження цього рішення з метою передачі цілісного майнового комплексу цегельного заводу «Промінь» в комунальну власність територіальної громади м.Мостиська, що свідчить про бездіяльність зі сторони Мостиської міської ради Львівської області. Враховуючи те, що Мостиська міська рада Львівської області не здійснює захист економічних інтересів територіальної громади, маючи в компетенції відповідні повноваження, в даному випадку наявні достатні підстави для представництва Городоцькою місцевою прокуратурою інтересів держави в суді відповідно до ст.53 ГПК України та ст.23 ЗУ «Про прокуратуру».
Заперечення відповідача
Відповідач проти задоволення позову не заперечив, відзиву на позовну заяву чи заяву про продовження строку для подання відзиву у встановлений ухвалою суду від 19.03.2021 п'ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали не подав, поважності причин пропуску строку для подання відзиву або заяви про продовження встановленого судом строку для подання відзиву не навів.
Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Обставини справи
Городоцькою місцевою прокуратурою за результатами опрацювання інформації, отриманої в порядку вимог ст.23 Закону України «Про прокуратуру» з Мостиської районної ради Львівської області, встановлено порушення вимог законодавства України щодо відчуження майна комунальної власності.
З'ясовано, що сесією Мостиської районної ради Львівської області 19.11.2020 прийнято рішення №9 «Про передачу ТзОВ «Цегельний завод «Промінь» частки нерухомого майна, яке є власністю районної ради».
Пунктом 1 цього рішення передбачено Мостиській районній раді вийти з учасників Товариства та відповідно з засновників ТзОВ «Цегельний завод «Промінь».
Пунктом 2 цього рішення встановлено передати у власність нерухоме майно районної ради цілісний майновий комплекс цегельного заводу «Промінь», що становить 94,3% в статутному капіталі товариства, трудовому колективу - учасникам ТзОВ «Цегельний завод «Промінь» згідно з додатком.
Пунктом 3 зобов'язано сектору з питань управління комунальним майном районної ради внести зміни в реєстр нерухомого майна.
Додаток №1 до рішення районної ради від 19.11.2020 №9 містить перелік будівель, які передаються трудовому колективу-учасникам Товариства ТзОВ «Цегельний завод «Промінь», а саме 17 будівель на загальну площу 14102,4 м.кв., з яких: будівля Е-1 площею 1458,9 м.кв.; будівля А-1 площею 165,2 м.кв.; будівля Б-1 площею 89,5 м.кв.; будівля В-1 площею 1642,9 м.кв.; будівля Г-1 площею 254,6 м.кв.; будівля Д-1 площею 1749 м.кв.; будівля Є-1 площею 920,7 м.кв.; будівля Ж-1 площею 1097 м.кв.; будівля 3-1 площею 1091,9 м.кв.; будівля Й-1 площею 3114,9 м.кв.; будівля К-1 площею 1263,5 м.кв.; будівля Л-1 площею 922,8 м.кв.; будівля М площею 2,4 м.кв.; будівля Н-1 площею 188,9 м.кв.; будівля О-1 площею 80,6 м.кв.; будівля П-1 площею 51,1 м.кв.; будівля Р-1 площею 8,5 м.кв.
Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право комунальної власності на вищезазначені об'єкти належить Мостиській районній раді Львівської області в розмірі частки 943/1000, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1271958646224, дата реєстрації: 06.06.2017, а розмір частки 57/1000 належить до спільної часткової приватної власності ТзОВ «Цегельний завод «Промінь».
Прокуратурою з'ясовано, що відповідно до п.1.1 Статуту ТзОВ «Цегельний завод «Промінь», Товариство утворене на підставі Установчого договору Товариства з обмеженою відповідальність «Цегельний завод «Промінь», укладеного 01.06.1998 року між громадянами України (працівниками заводу) та Представництвом Фонду державного майна України у Мостиському районі Львівської області та діє на підставі цього Статуту.
Відповідно до пункту 1 рішення сесії Мостиської районної ради Львівської області від 15.10.1998 року №5 «Про утворення відділу з питань приватизації та управління комунальним майном Мостиської районної ради» вирішено реорганізувати представництво Фонду державного майна України у Мостиському районі у відділ з питань приватизації та управління комунальним майном районної ради з 01.01.1999. Управління майном комунальної власності здійснюється виключно Мостиською районною радою. Окрім цього, пунктом 2 цього рішення надано згоду на прийняття майна представництва ФДМУ у Мостиському районі у власність Мостиської районної ради.
Відповідно до п.5.1 Статуту ТзОВ «Цегельний завод «Промінь», учасниками Товариства є його засновники, п.п.5.3, 5.4, 5.5. встановлює, що учасник Товариства, який бажає вийти з нього, повинен повідомити про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до дати виходу, щляхом подання нотаріально посвідченої заяви; учасник, який виходить із Товариства має право на виплату суми, що дорівнює вартості частини майна, пропорційній його частці у статутному капіталі Товариства. За домовленістю між учасниками Товариства виплата зазначеної суми може бути замінена на передачу майна в натурі.
Відповідно до п.п. 6.1, 6.5 Статуту, статутний капітал Товариства складається із вкладів його учасників та дорівнює сумі цих вкладів і становить 329 914,00 грн.; в розмірі статутного капіталу Товариства Мостиській районній раді (правонаступник Фонду державного майна України у Мостиському районі Львівської області) належить цілісний майновий комплекс цегельного заводу «Промінь» - майно вартістю 310914,00 грн., що становить 94,3% статутного капіталу, решта належить 9 учасникам Товариства.
Загальні збори Товариства є вищим органом Товариства, до виключної компетенції якого належить внесення змін до статуту Товариства, в тому числі зміна розміру його статутного капіталу; прийняття рішення про припинення діяльності Товариства, тощо (п.11.2 Статуту).
Відповідно до п. 15 Статуту товариство припиняється шляхом його реорганізації або ліквідації; реорганізація Товариства проводиться за рішенням загальних зборів; майно, що належить Товариству і залишається після розрахунків з кредиторами, розподіляється між учасниками Товариства пропорційно їх часткам.
Враховуючи вищезазначене, прокурор в позовній заяві зазначив, що приймаючи рішення №9 від 19.11.2020 «Про передачу ТзОВ «Цегельний завод «Промінь» частки нерухомого майна, яке є власністю районної ради» сесія Мостиської районної ради Львівської області вийшла за межі наданих їй повноважень і фактично передала комунальне майно територіальної громади в приватну власність дев'яти учасникам Товариства без будь-яких на це правових підстав.
Відповідачі1,2 проти задоволення позову у встановленому законом порядку не заперечили.
Позиція суду
Відповідно до постанови Верховної Ради України від 17.07.2020 року № 807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів», п.13 ч.1 передбачено утворити у Львівській області Яворівський район (з адміністративним центром у місті Яворів) у складі територій Івано-Франківської селищної, Мостиської міської, Новояворівської міської, Судововишнянської міської, Шегинівської сільської, Яворівської міської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України, а також п.13 ч.2 передбачено ліквідувати у Львівській області Мостиський район.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування і районних державних адміністрацій», внесені зміни до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а саме у розділі V "Прикінцеві та перехідні положення" пункт 10 після абзацу третього доповнено новим абзацом такого змісту: п. 6-2. До прийняття закону про адміністративно-територіальний устрій України припинення повноважень районних рад, а також припинення районних рад як юридичних осіб у зв'язку із змінами в адміністративно-територіальному устрої України здійснюються з урахуванням таких положень, а саме:
1) повноваження районних рад, які представляли спільні інтереси територіальних громад районів, ліквідованих Верховною Радою України (далі - ліквідовані райони), закінчуються в день набуття повноважень обраними на відповідних перших місцевих виборах районними радами районів, утворених Верховною Радою України (далі - новоутворені райони);
2) не пізніше завершення другої сесії районної ради, яка представляє спільні інтереси територіальних громад новоутвореного району, у порядку, визначеному цим пунктом, починається реорганізація районних рад ліквідованих районів шляхом приєднання до районної ради, розміщеної в адміністративному центрі новоутвореного району, а у випадку, передбаченому підпунктом 5 цього пункту, - утворення районних рад як юридичних осіб;
3) районна рада, яка представляє спільні інтереси територіальних громад новоутвореного району, з дня набуття нею повноважень є правонаступником всього майна, прав та обов'язків районних рад, які представляли спільні інтереси територіальних громад ліквідованих районів, території яких включені до складу новоутвореного району, якщо інше не передбачено цим Законом;
Після ліквідації Мостиського району Львівської області, утворення Яворівського району, зокрема у складі Мостиського, а також припинення повноважень Мостиської районної ради у зв'язку із змінами в адміністративно-територіальному устрої України, правонаступником є Яворівська районна рада, в тому числі щодо всього майна, прав та обов'язків районних рад, які представляли спільні інтереси територіальних громад ліквідованих районів.
На час подання позовної заяви до суду Мостиська районна рада Львівської області перебуває в стані припинення з 17.12.2020.
Водночас, п.10 Перехідних положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що з набранням чинності цим Законом майно, яке до прийняття Конституції України у встановленому законодавством порядку передане державою до комунальної власності адміністративно-територіальних одиниць та набуте ними на інших законних підставах, крім майна, що відчужене у встановленому законом порядку, є комунальною власністю відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст.
Майно, передане до комунальної власності областей і районів, а також набуте на інших законних підставах, є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст, управління яким відповідно до Конституції України здійснюють районні та обласні ради або уповноважені ними органи. Відчуження зазначеного майна здійснюється лише за рішенням власника або уповноваженого ним органу.
За пропозицією сільських, селищних, міських рад районні, обласні ради повинні приймати рішення про передачу до комунальної власності відповідних територіальних громад окремих об'єктів, спільної власності територіальних громад, які знаходяться на їх території і задовольняють колективні потреби виключно цих територіальних громад.
Правонаступник районної ради району, ліквідованого Верховною Радою України, після припинення відповідних районних рад як юридичних осіб, але не пізніше 1 липня 2021 року, зобов'язаний передати у комунальну власність територіальних громад усі об'єкти спільної власності територіальних громад району, які знаходяться на території цих територіальних громад, відповідно до розмежування видатків між бюджетами, встановлених Бюджетним кодексом України.
За таких обставин, майно, яке належало Мостиській районній раді Львівської області, а саме: цілісний майновий комплекс цегельного заводу «Промінь» вартістю 310914,00 грн., що становить 94,3% статутного капіталу повинно перейти в комунальну власність Мостиської територіальної громади, а саме Мостиській міській раді Львівської області, а не у приватну власність учасників товариства.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, ч.3 ст.24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно- правовими актами Верховної Ради і Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
Згідно ч.1 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Підставами для визнання акту недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів держави.
Право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування (ст.1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
Відповідно до п.п. 19, 20 ст.43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються такі питання:
вирішення за дорученням відповідних рад питань про продаж, передачу в оренду, під заставу об'єктів комунальної власності або прийняття рішення про здійснення державно-приватного партнерства щодо об'єктів комунальної власності, у тому числі на умовах концесії, що забезпечують спільні потреби територіальних громад і перебувають в управлінні районних, обласних рад, а також придбання таких об'єктів в установленому законом порядку;
щодо вирішення в установленому законом порядку питань щодо управління об'єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
Зі змісту ч.1 ст.172 ЦК України, територіальні громади набувають та здійснюють цивільні права та обов'язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
Відповідно до ч.3 ст.169 Цивільного кодексу України територіальні громади можуть створювати юридичні особи приватного права (підприємницькі товариства тощо), брати участь в їх діяльності на загальних підставах, якщо інше не встановлено законом.
Господарським товариством, в тому числі товариством з обмеженою відповідальністю, є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками (ч.ч. 1, 2 ст. 113 ЦК України). Створення товариства з обмеженою відповідальністю відбувається за рішенням його засновників (ч. 1 ст. 10 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»).
Господарське товариство є власником майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу. Вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом (п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 115 ЦК України, ч. 1 ст. 85 ГК України).
Також відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 12, ч. 1 ст. 13, ч.ч. 1, 2 ст. 14 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», вкладом учасника товариства можуть бути гроші, цінні папери, інше майно, якщо інше не встановлено законом. Кожен учасник товариства повинен повністю внести свій вклад. Вартість вкладу кожного учасника товариства повинна бути не менше номінальної вартості його частки. Розмір статутного капіталу товариства складається з номінальної вартості часток його учасників, виражених у національній валюті України. Розмір частки учасника товариства у статутному капіталі товариства може додатково визначатися у відсотках. Розмір частки учасника товариства у відсотках повинен відповідати співвідношенню номінальної вартості його частки та статутного капіталу товариства.
Згідно вимог ст.1 Закону України «Про господарські товариства», господарськими товариствами цим Законом визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку.
До господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства.
Відповідно до ст. 50 Закону України «Про господарські товариства», товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами. Товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.
Згідно вимог ст. 55 Закону України «Про господарські товариства», при реорганізації юридичної особи, учасника товариства, або у зв'язку із смертю громадянина, учасника товариства, правонаступники (спадкоємці) мають переважне право вступу до цього товариства.
При відмові правонаступника (спадкоємця) від вступу до товариства з обмеженою відповідальністю або відмові товариства у прийнятті до нього правонаступника (спадкоємця) йому видається у грошовій або натуральній формі частка у майні, яка належала реорганізованій або ліквідованій юридичній особі (спадкодавцю), вартість якої визначається на день реорганізації або ліквідації (смерті) учасника. У цих випадках розмір статутного капіталу товариства підлягає зменшенню.
Відповідно до ст.24 Закону України «Про товариства з додатковою та обмеженою відповідальністю», учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства становить 50 або більше відсотків, може вийти з товариства за згодою інших учасників.. Рішення щодо надання згоди на вихід учасника з товариства може бути прийнято протягом одного місяця з дня подання учасником заяви, якщо інший строк не передбачений статутом. Якщо для виходу учасника необхідна згода інших учасників товариства, він може вийти з товариства протягом одного місяця з дня надання такої згоди останнім учасником, якщо менший строк не визначений такою згодою. Учасник вважається таким, що вийшов з товариства, з дня державної реєстрації його виходу. Вихід учасника з товариства, внаслідок якого у товаристві не залишиться жодного учасника, забороняється. Не пізніше 30 днів з дня, коли товариство дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, воно зобов'язане повідомити такому колишньому учаснику вартість його частки, надати обґрунтований розрахунок та копії документів, необхідних для розрахунку. Вартість частки учасника визначається станом на день, що передував дню подання учасником відповідної заяви у порядку, передбаченому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".
Відповідно до ст.60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.
Територіальні громади сіл, селищ, міст, районів у містах безпосередньо або через органи місцевого самоврядування можуть об'єднувати на договірних засадах на праві спільної власності об'єкти права комунальної власності, а також кошти місцевих бюджетів для виконання спільних проектів або для спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, установ та організацій і створювати для цього відповідні органи і служби.
Районні та обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об'єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад.
Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
Доцільність, порядок та умови відчуження об'єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою. Доходи від відчуження об'єктів права комунальної власності зараховуються до відповідних місцевих бюджетів і спрямовуються на фінансування заходів, передбачених бюджетами розвитку.
Майнові операції, які здійснюються органами місцевого самоврядування з об'єктами права комунальної власності, не повинні ослаблювати економічних основ місцевого самоврядування, скорочувати обсяги доходів місцевих бюджетів, зменшувати обсяг та погіршувати умови надання послуг населенню.
Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 317, ч. 2 ст. 319, ч. 1 ст. 321 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Однак, всупереч наведеним законоположенням, Мостиська районна рада Львівської області не вирішивши питання щодо можливої приватизації комунального майна прийняла рішення про безоплатну передачу його в приватну власність учасникам Товариства, чим порушила майнові інтереси територіальної громади м.Мостиська.
Відповідно до ч. 2 ст. 16, ч. 1 ст. 21, ч. 1 ст. 393 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відновлення становища, яке існувало до порушення, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу місцевого самоврядування, його посадових і службових осіб. Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Правовий акт органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.
Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта (ч. 2 ст. 393 ЦК У країни). Згідно з вимогами ч. 1 ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Також ч.ч. 1, 2, 3 ст. 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про витребування майна власником із чужого незаконного володіння.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача та задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Судові витрати
За звернення до суду з позовною заявою майнового характеру позивачем сплачено судовий збір у розмірі 6933,71 грн, що підтверджується долученим до матеріалів справи платіжними дорученнями №312 від 25.02.2021.
Пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 2, 12, 20, 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати недійсним та скасувати рішення сесії Мостиської районної ради Львівської області від 19.11.2020 №9 «Про передачу ТзОВ «Цегельний завод «Промінь» частки нерухомого майна, яке є власністю районної ради».
3. Зобов'язати Яворівську районну раду Львівської області (81000, Львівська обл., Яворівський р-н, місто Яворів, вул. І. Франка, будинок 8, ЄДРПОУ: 25552781) передати у комунальну власність територіальної громади Мостиської міської ради Львівської області (81332, Львівська обл., м. Мостиська, вул. Гругиевського, 22, ЄДРПОУ: 25552025) цілісний майновий комплекс цегельного заводу «Промінь» - майно вартістю 310914,00 грн., що становить 94,3% статутного капіталу ТзОВ «Цегельний завод «Промінь».
4. Стягнути з Яворівської районної ради Львівської області (81000, Львівська обл., Яворівський р-н, місто Яворів, вул. І. Франка, будинок 8, ЄДРПОУ: 25552781) судовий збір в сумі 6933,71 грн на користь Львівської обласної прокуратури (отримувач: Львівська обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02910031, банк платника Державна казначейська служба України, м. Київ, розрахунковий рахунок UA138201720343140001000000774, код класифікації видатків бюджету 2800).
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в Західному апеляційному господарському суді в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 17.06.2021.
Суддя Р.А. Кидисюк