79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
14.06.2021 Справа № 914/531/21
За позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Мостнафта», м. Мостиська, Львівська обл.
до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроінвестсіті», м. Жовква, Львівська обл.
про:стягнення боргу, пені, 3% річних, інфляційних втрат за договором оренди нерухомого майна №1 від 01.04.2018р.
Суддя - Р.В. Крупник Секретар - Ю.-М.В. Пришляк
Представники сторін:
від позивача:не з'явився
від відповідача:не з'явився
ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява ТОВ «Мостнафта» до ТОВ «Агроінвестсіті» про стягнення боргу, пені, 3% річних, інфляційних втрат за договором оренди нерухомого майна №1 від 01.04.2018.
Ухвалою суду від 09.03.2021р. позовну заяву ТОВ «Мостнафта» залишено без руху на надано заявникові строк для усунення недоліків.
У строк, встановлений судом заявником було подано заяву про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою від 29.03.2021 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, розгляд справи ухвалив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначив на 19.04.2021.
У судовому засіданні 19.04.2021 оголошено перерву до 06.05.2021.
Ухвалою суду від 06.05.2021 розгляд справи було відкладено на 24.05.2021.
Ухвалою від 24.05.2021 суд відклав розгляд справи на 31.05.2021 та викликав відповідача у судове засідання.
Ухвалою суду від 31.05.2021 розгляд справи було відкладено на 14.06.2021.
Представник позивача в судове засідання 14.06.2021 не з'явився.
Представник відповідача в судове засідання 14.06.2021 не з'явився, на електронну адресу суду надіслав клопотання (вх. №13828/21 від 14.06.2021), у якому просить розглядати справу без його участі та відмовити у задоволенні позову.
АРГУМЕНТИ СТОРІН.
Аргументи позивача.
Позов обґрунтований тим, що 01.04.2018р. позивачем (орендодавцем) та відповідачем (орендарем) укладено договір оренди нерухомого майна №1, відповідно до якого орендодавець у порядку та на умовах, визначених цим договором передав за плату орендарю у строкове, платне користування частину складу №5, площею 104 м2, який знаходиться за адресою: Львівська обл., м. Мостиська, вул. Залізнича, 2, а орендар зобов'язувався сплачувати орендодавцю орендну плату та компенсовувати вартість комунальних платежів. Оскільки орендар не в повному обсязі перераховував орендну плату за користування приміщенням, в т.ч. компенсацію за спожиті комунальні послуги, внаслідок чого утворилася заборгованість, позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 30647,29 грн. боргу, 1367,75 грн. пені, 342,58 грн. 3% річних, 1402,38 грн. інфляційних втрат.
Аргументи відповідача.
Незважаючи на те, що представник відповідача у клопотанні (вх. №13828/21 від 14.06.2021) просить суд у задоволенні позову відмовити, відзиву на позовну заяву та доказів сплати заявленої до стягнення суми боргу відповідач не подав.
ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
01.04.2018 між ТОВ «Мостнафта» (орендодавцем) та ТОВ «Агроінвестсіті» (орендарем) укладено договір оренди нерухомого майна №1 (надалі - Договір), відповідно до п. 1.1., п. 1.2., п. 1.2.1.2. якого, у порядку та на умовах, визначених цим договором, орендодавець зобов'язується передати за плату орендарю у строкове користування, а орендар зобов'язується прийняти у строкове, платне користування нерухоме майно, перелічене в п. 1.2. договору і зобов'язується сплачувати орендодавцю орендну плату. Об'єктом оренди є частина складу №5 площею 104 кв.м., який знаходиться за адресою: Львівська обл., Мостиський р-н, м. Мостиська, вул. Залізнична, 2. Орендована площа складу №5 складає 104 кв.м.
Об'єкт оренди передається орендарю для використання його в господарській діяльності, а саме для виробництва паливних гранул (п. 2.1. Договору).
Згідно Акту приймання-передачі до договору оренди нерухомого майна №1 від 01.04.2018, об'єкт оренди був переданий орендодавцем та прийнятим орендарем 01.05.2018.
Так, у п. 5.1.-5.5. Договору сторонами погоджено, що розмір орендної плати становить 6000,00 грн. з ПДВ на місяць з урахуванням індексації, не повинен бути меншим ніж 6000,00 грн. щомісячно. В орендну плату не включено: вартість спожитих орендарем електроенергії, води, послуг телефонного зв'язку, вивіз ТВП, земельний податок та оренда землі, які обраховуються орендодавцем самостійно та компенсуються орендарем згідно окремо виставлених рахунків орендодавця. Орендна плата нараховується з моменту передачі об'єкту оренди на підставі Акту приймання-передачі (п. 5.1.). Сторони домовилися, що орендар напротязі 10 днів від моменту приймання об'єкту оренди сплачує орендодавцю орендну плату за перший і останній місяць оренди. З другого місяця оренди орендодавець до 15 числа поточного місяця зобов'язаний виставляти орендарю рахунок-фактуру на оплату орендної плати за поточний місяць (п. 5.2.). Орендар напротязі 10 днів від моменту приймання об'єкта оренди сплачує орендодавцю суму за перший та другий місяць споживання електричної енергії відповідно до окремо виставленого рахунку. З другого місяця оренди орендодавець до 15 числа поточного місяця зобов'язаний виставляти орендарю рахунки за спожиту електричну енергію (п. 5.3.). Орендодавець до 15 числа поточного місяця зобов'язаний виставляти орендарю рахунки по компенсації спожитої води, послуг телефонного зв'язку, вивіз ТПВ, послуги охоронної організації, які були сплачені орендодавцем за об'єктом оренди в минулому місяці (п. 5.4.). Орендна плата та компенсація оплачених орендодавцем платежів сплачується в безготівковому порядку на поточний рахунок орендодавця, протягом 5 банківських днів з моменту отримання орендарем рахунку-фактури за оренду та рахунок на компенсацію оплачених орендодавцем платежів (п. 5.5.).
На підставі Додаткової угоди №1 від 01.02.2018 до Договору, п. 5.1. Договору викладено в новій редакції, зокрема, погоджено, що з 01.01.2019 розмір орендної плати не може бути меншим 7000,00 грн., у т.ч. ПДВ.
У подальшому, на підставі Додаткової угоди №2 від 02.12.2019 до Договору, п. 5.1. Договору викладено в новій редакції, зокрема, погоджено, що з 01.01.2020 розмір орендної плати не може бути меншим 8000,00 грн., у т.ч. ПДВ.
Як зазначає позивач у позовній заяві, недотримання орендарем взятих на себе зобов'язань у частині своєчасного внесення орендної плати та компенсації за спожиті комунальні послуги за Договором, стало підставою звернення позивача до суду з цим позовом.
Із наявних матеріалів справи, в т.ч. Картки рахунку: 361 по договору №1 від 01.04.2018 за період з 01.05.2018-22.02.2021, а також з пояснень представника позивача в судовому засіданні, судом встановлено, що предметом спору являється, зокрема, заборгованість по орендній платі, у т.ч. компенсація за спожиті комунальні послуги за лютий 2020 на суму 22265,27 грн. (в т.ч. 14265,27 грн. комунальні та ін. платежі) та березень 2020 на суму 8382,53 грн. (в т.ч. 1032,26 грн. комунальні та ін. платежі).
Станом на день розгляду справи судом, докази сплати відповідачем заявленої до стягнення суми боргу у матеріалах справи відсутні.
ОЦІНКА СУДУ.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
За приписами ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 6 ст. 283 ГК України).
Частиною 1 ст. 765 ЦК України визначено, що наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.
Факт передачі приміщень позивачем відповідачу підтверджується наявним у матеріалах справи Актом приймання-передачі від 01.05.2018.
Частиною 1 ст. 286 ГК України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.
Приписами ч. 1 ст. 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом п. 5.4.-5.5. Договору,орендодавець зобов'язувався до 15 числа поточного місяця виставляти орендарю рахунки по компенсації спожитої води, послуг телефонного зв'язку, вивіз ТПВ, послуги охоронної організації, які були сплачені орендодавцем за об'єктом оренди в минулому місяці, а орендар протягом 5 банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури за оренду та рахунку на компенсацію оплачених орендодавцем платежів, здійснити оплату таких.
Приписами ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Суд зазначає, що у матеріалах справи відсутні рахунки на оплату за спірний період, які виставлялися відповідачеві та відповідно відсутні докази їх вручення/надіслання відповідачеві.
Разом з тим, судом встановлено, що 24.12.2020 позивач звернувся до відповідача із претензією №01-136, якою вимагав протягом 10 календарних днів оплатити допущену заборгованість за Договором на загальну суму 30647,29 грн. Докази надіслання претензії відповідачеві та її одержання останнім 04.01.2021 знаходяться у матеріалах справи.
Враховуючи те, що позивачем не долучено до матеріалів справи рахунків на сплату оренди, які виставлялися за спірний період, а також доказів надіслання/вручення таких відповідачу, але поряд з цим відповідачеві надіслано претензію про сплату боргу, суд вважає, що одержавши претензію №01-136 від 24.12.2020 у ТОВ «Агроінвестсіті» на підставі ст. 530 ЦК України виник обов'язок здійснити оплату боргу за Договором у встановлений у претензії строк.
Нормами ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Оскільки у встановлений у претензії строк відповідач не сплатив позивачеві орендної плати за період лютий-березень 2020, така підлягає стягненню з відповідача в судовому порядку.
З приводу стягнення заборгованості за понесені позивачем витрати по сплаті спожитої орендарем електроенергії, води, послуг телефонного зв'язку, вивіз ТПВ, послуг охоронної організації, суд зазначає наступне.
Умовами укладеного між сторонами Договору не визначено ні розмір витрат, котрі відповідач повинен відшкодовувати позивачу в місяць, ні склад таких витрат. Матеріали справи не містять жодних доказів того, що відповідач погодив відшкодування витрат за лютий-березень 2020р. в заявленому до стягнення розмірі.
Враховуючи факт непогодження сторонами розміру компенсації, а також те, що за своїм правовим характером передбачені пунктами 5.3 та 5.4 Договору платежі є понесеними позивачем збитками, котрі відповідач повинен компенсувати, саме на позивачу лежить тягар доказування як розміру та складу цих збитків, так і факту їх понесення.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 1 ст. 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ч. 1 ст. 80 ГПК України, учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Разом з тим, заявляючи вимогу про стягнення з відповідача компенсаційних витрат, позивачем не долучено до матеріалів справи ні розрахунку таких витрат, зокрема, які види комунальних та ін. послуг включено до нарахованих та заявлених сум, їх обсяги, ні доказів сплати позивачем таких послуг, а тому суд дійшов висновку, що позивачем належними доказами не було доведено факту понесення компенсаційних витрат, пов'язаних з утриманням об'єкта оренди , відповідно у задоволенні позовної вимоги про стягнення таких витрат суд відмовляє у зв'язку з безпідставністю.
Згідно ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Здійснюючи нарахування пені на суму заборгованості, позивач, як на підставу такого нарахування покликається на п. 9.3. Договору, яким передбачено, що при виникненні дебіторської заборгованості з боку орендаря через порушення п. 5.3. даного договору, останній сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочки від неоплаченої суми.
Водночас, п. 5.3. Договору встановлено, що орендар напротязі 10 днів від моменту приймання об'єкта оренди сплачує орендодавцю суму за перший та другий місяць споживання електричної енергії відповідно до окремо виставленого рахунку. З другого місяця оренди орендодавець до 15 числа поточного місяця зобов'язаний виставляти орендарю рахунки за спожиту електричну енергію.
Таким чином, право орендодавця на нарахування пені за прострочення виконання орендарем взятих на себе зобов'язань, передбачене п. 9.3. Договору, стосується виключно випадку прострочення оплати спожитої електроенергії. Натомість укладений між сторонами Договір не містить положень про право орендодавця на нарахування пені за прострочення внесення орендної плати.
Зважаючи на те, що доказів понесення витрат на оплату спожитої електроенергії за місцем знаходження об'єкта оренди позивачем надано не було, а відтак відсутні підстави для нарахування та стягнення з відповідача пені, нарахованої які від суми боргу по спожитій електроенергії, так і сумі боргу по орендній платі.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перерахувавши заявлені до стягнення 3% річних та інфляційні втрати, нараховані виходячи з суми боргу по орендній платі, суд зазначає, що 3% річних підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 36,59 грн., а інфляційні втрати у розмірі 199,55 грн. При цьому, нарахування 3% річних та інфляційних здійснено судом за період з 15.01.2021 (після закінчення 10 календарних днів з моменту одержання претензії) по 12.02.2021 (день подання позовної заяви). У решті цих вимог суд відмовляє.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи наведені законодавчі положення, суд зазначає, що судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам, у розмірі 1154,52 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 12, 42, 123, 129, 222, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроінвестсіті» (80300, Львівська обл., м. Жовква, вул. Львівська, буд. 98А, кв. 19; код ЄДРПОУ 39678604) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мостнафта» (81300, Львівська обл., м. Мостиська, вул. Галицька, буд. 64; код ЄДРПОУ 25556141) 15349,76 грн. боргу, 36,59 грн. 3% річних, 199,55 грн. інфляційних втрат та 1154,52 грн. судового збору.
3. У решті позовних вимог відмовити.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 327 ГПК України.
5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 17.06.2021 року.
Суддя Р.В. Крупник