вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"17" червня 2021 р. Справа № 911/1111/21
За позовом Приватного підприємства "Бетон-Цемент", 10029, Житомирська область, місто Житомир, проспект Незалежності, будинок 55-Б
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт-Будсіті", 09714, Київська область, Богуславський район, село Дибинці, провулок Ватутіна, будинок 17
про стягнення 33 165,00 грн заборгованості за позадоговірними відносинами
суддя Н.Г. Шевчук
без виклику сторін
суть спору:
Приватне підприємство "Бетон-Цемент" звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт-Будсіті" про стягнення 33 165,00 грн заборгованості.
Правовими підставами звернення до суду позивача із вказаним позовом стало неналежне виконанням відповідачем грошових зобов'язань щодо оплати поставленого товару на підставі видаткових накладних.
Звертаючись із позовною заявою позивачем заявлено клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.
Враховуючи, що ціна даного позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, керуючись пунктом 1 частини п'ятої статті 12, частиною першою статті 247, частиною першою статті 250 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою Господарського суду Київської області від 19.04.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Цією ж ухвалою встановлено відповідачу строк для подання заяви з запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та відзиву на позовну заяву із додержанням вимог статті 165 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідачем відзиву на позов у встановлений ухвалою суду строк подано не було.
Про розгляд справи в господарському суді відповідач був повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення № 0103277718280 про вручення представнику відповідача 30.04.2021 копії ухвали про відкриття провадження у справі.
Згідно із частиною дев'ятою статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з частиною четвертою статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані документи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
встановив:
Між Приватним підприємством "Бетон-Цемент" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Моноліт-Будсіті" (відповідач) існували господарські відносини з поставки будівельних матеріалів за допомогою бетонозмішувача, а саме бетону БСГ В15 П3 М250 на загальну суму 36 340,00 грн, про що свідчать долучені видаткові накладні № БЦ000000020 від 11.01.2021 на суму 9 790,00 грн; № БЦ000000033 від 13.01.2021 на суму 6 600,00 грн та № БЦ000000047 від 22.01.2021 на суму 19 950,00 грн.
Також на підтвердження поставки будівельних матеріалів за вказаними видатковими накладними позивачем додано товарно-транспортні накладні № ТТН-20/03 від 11.01.2021, № ТТН-33/1 від 13.01.2021 та № ТТН-47/1 від 22.01.2021.
Позивач зазначає, що станом на 12.04.2021 зобов'язання по оплаті товару за вказаними накладними відповідачем повністю не виконано та враховуючи залишок минулого періоду (переплату) в сумі 3 175,00 грн, за відповідачем перед позивачем рахується заборгованість в розмірі 33 165,00 грн (36 340-3 175).
З метою досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача з претензією за вих. № 6 від 25.02.2021, в якій просив відповідача сплатити суму заборгованості розмірі 33 165,00 грн та повернути підписаний ним екземпляр акту звірки взаєморозрахунків, що був надісланий разом з претензією. Надіслання претензії та акту звірки взаєморозрахунків підтверджується наявним в матеріалах справи описом вкладення від 25.02.2021.
В матеріалах справи міститься акт звірки взаємних розрахунків між ПП "Бетон-Цемент" та ТОВ "Моноліт-Будсіті" за період з 01.01.2021 по 12.03.2021, який підписаний зі сторони ТОВ "Моноліт-Будсіті" особою без ідентифікуючих її ознак (ПІБ), однак містить печатку підприємства.
30 березня 2021 року позивач повторно звернувся до відповідача з претензією-вимогою за вих. № 9 від 30.03.2021 з вимогами негайно погасити наявну заборгованість.
Однак, вимога позивача залишена відповідачем без відповіді та задоволення, що стало підставою для звернення позивача із відповідним позовом до суду.
Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною першою статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Згідно з положеннями статей 638, 639 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору; договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Стаття 181 Господарського кодексу України визначає загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема, у частині 1 цієї статті йдеться, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками; допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Згідно з частиною першою статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Таким чином, законодавством передбачена можливість укладення договорів у спрощеному порядку через: ділову переписку шляхом обміну документами, в тому числі електронними; у вигляді конклюдентних дій (прийняття замовлення до виконання).
При цьому договори, укладені зазначеними способами, прирівнюються до таких, які вчинені у письмовій формі.
Зокрема, підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки у спрощений спосіб, про що свідчить отримання відповідачем товару від позивача та підписання видаткових накладних: № БЦ000000020 від 11.01.2021, № БЦ000000033 від 13.01.2021, № БЦ000000047 від 22.01.2021, внаслідок чого у сторін виникають відповідні права та обов'язки, в тому числі зобов'язання з приводу поставки товару та його своєчасної і належної оплати.
Частина перша статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами частини першої статті 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.
Долучені до матеріалі справи видаткові накладні, на підставі яких виникла заборгованість відповідача у спірний період, підписані з боку покупця без зауважень.
Претензій щодо якості чи кількості отриманого товару матеріали справи також не містять, а отже вказаний у видаткових накладних товар прийнятий відповідачем без зауважень, що свідчить про повноту та якість виконання позивачем своїх зобов'язань, а тому товар вважається прийнятим без зауважень в повному обсязі.
Товарно-транспортні накладні, долучені позивачем, оформлені належним чином.
Відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363, товарно-транспортна накладна - це єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов'язкові реквізити, передбачені цими Правилами.
Приписами статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Одночасно слід зазначити, що у разі відсутності строку проведення розрахунків за надані послуги при вирішенні спору слід керуватися приписами статті 530 Цивільного кодексу України, якими визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Оскільки, видаткові накладні, за якими відповідач отримав товар, є самостійною підставою виникнення обов'язку відповідача здійснити розрахунок з позивачем та іншого строку оплати товару сторонами у видаткових накладних встановлено не було, у відповідача виник обов'язок здійснити розрахунок з позивачем після отримання товару.
Однак, враховуючи, що відповідачем не було вчасно виконано зобов'язання з оплати, враховуючи приписи статті 530 Цивільного кодексу України, відповідач повинен був сплати залишок боргу у сумі 33 165,00 грн у семиденний строк від дня пред'явлення позивачем вимоги (№ 6 від 25.02.2021), що виконано не було.
Відповідач відзиву на позов не подав, доводи позивача не спростував, докази сплати заборгованості за поставлений позивачем товар до матеріалів справи не надав.
У відповідності до частини першої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з вимогами статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За таких обставин позовні вимоги Приватного підприємства "Бетон-Цемент" підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 129, 232, 233, 238 Господарського процесуального кодексу України суд
вирішив:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт-Будсіті" (09714, Київська область, Богуславський район, село Дибинці, провулок Ватутіна, будинок 17, код 40086586) на користь Приватного підприємства "Бетон-Цемент" (10029, Житомирська область, місто Житомир, проспект Незалежності, будинок 55-Б, код 35169712) 33 165 (тридцять три тисячі сто шістдесят п'ять ) грн 00 коп. заборгованості та 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп. судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Дане рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.
Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись із змістом судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Суддя Н.Г. Шевчук
Рішення складене та підписане: 17.06.2021