вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"17" червня 2021 р. м. Київ Справа № 911/1754/21
За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕЛОРА ЛЕНД» про вжиття заходів забезпечення позову
До Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДАТА ФІНАНС»
Приватного нотаріуса Селіверстова Владислава Олеговича
Про скасування рішень про державну реєстрацію
Суддя А.Ю. Кошик
Без виклику представників сторін
Обставини справи:
До Господарського суду Київської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕЛОРА ЛЕНД» про вжиття заходів забезпечення позову до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДАТА ФІНАНС» та Приватного нотаріуса Селіверстова Владислава Олеговича про скасування рішення про державну реєстрацію обтяжень, скасування державної реєстрації права власності, речових прав на земельну ділянку кадастровий номер 3220880900:09:003:0105 площею 0,6719 га, що знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільській район, Великоолександрівська сільська рада, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2367383532208.
Вищенаведеній заяві згідно з Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.06.2021 року присвоєно Єдиний унікальний номер судової справи № 911/1754/21 та для розгляду визначено суддю Кошика А.Ю.
Відповідно до ч. 2 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Заява про вжиття заходів забезпечення позову подана до суду до подання позову, що відповідає нормі ст. 136 Господарського процесуального кодексу України.
Заявник в якості заходів забезпечення позову просить суд
- накласти арешт на земельну ділянку, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2367683532208, кадастровий номер: 3220880900:09:003:0105, площа (га): 0,6719, адреса: Київська обл., Бориспільський р., с/рада. Великоолександрівська, що зареєстрована на праві власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДАТА ФІНАНС» код ЄДРПОУ 43086924;
- заборонити державним реєстраторам у розумінні Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження, інше), крім як на виконання судових рішень, які набрали законної сили, стосовно об'єкту нерухомого майна, а саме: земельної ділянки, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2367683532208, кадастровий номер: 3220880900:09:003:0105, площа (га): 0,6719, адреса: Київська обл., Бориспільський р., с/рада. Великоолександрівська, що зареєстровано на праві власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДАТА ФІНАНС» код ЄДРПОУ 43086924.
- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДАТА ФІНАНС», код ЄДРПОУ 43086924, укладати будь-які угоди на відчуження та на розпорядження земельною ділянкою, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2367683532208, кадастровий номер: 3220880900:09:003:0105, площа (га): 0,6719, адреса: Київська обл., Бориспільський р., с/рада. Великоолександрівська.
В обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову заявник (позивач) зазначає, що має намір звернутись до Господарського суду Київської області з позовом До Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДАТА ФІНАНС» та Приватного нотаріуса Селіверстова Владислава Олеговича про скасування рішення про державну реєстрацію обтяжень, скасування державної реєстрації права власності, речових прав на земельну ділянку кадастровий номер 3220880900:09:003:0105 площею 0,6719 га, що знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільській район, Великоолександрівська сільська рада, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2367383532208.
Необхідність звернення позивача до суду за захистом порушених прав та інтересів зумовлена неправомірними діями відповідачів щодо реалізації забезпечувального обтяження у вигляді реєстрації права власності на предмет іпотеки з порушенням встановленого законодавством порядку.
Позивач зазначає, що 31.08.2012 року між Публічним акціонерним товарством «Кредитпромбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «НЕЛОРА ЛЕНД» був укладений Іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Куликовською Т.В. та зареєстрований в реєстрі за № 1266. Згідно цього договору ТОВ «НЕЛОРА ЛЕНД» є майновим поручителем ТОВ «Ком Сат Технолоджі» за Кредитним договором № 49.8.2/39/2007- КЛТ від 04.09.2007 року.
На виконання взятих на себе зобов'язань за Іпотечним договором заявник передав ПАТ «Кредитпромбанк» в іпотеку земельну ділянку кадастровий номер 3220880900:09:003:0105 площею 0,6719 га, що знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільській район, Великоолександрівська сільська рада, яка належить Заявнику на праві власності. Право власності на земельну ділянку належить Заявнику на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 725956, та підтверджується довідкою Головного управління Держкомзему у Бориспільському районі Київської області № 6068-6 від 10.08.2012 року, витягом з поземельної книги ВС-002620015462012 від 10.08.2012 року, довідкою Великоолександрівської сільської ради № 2-04/09/1128 від 09.08.2012 року.
28.05.2021 року Заявник дізнався, що 20.05.2021 року було проведено державну реєстрацію права власності на його земельну ділянку кадастровий номер 3220880900:09:003:0105 площею 0,6719 га за ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДАТА ФІНАНС».
Зокрема, згідно з Інформаційною довідкою № 258750303 від 20.05.2021 року Приватним нотаріусом Селіверстовим В.О. було проведено державну реєстрацію права власності на підставі: Договору іпотеки, серія та номер: 1266, виданий 31.08.2012 року, видавник: ОСОБА_1 , пн. КМНО; договір про відступлення права вимоги за іпотечними договорами, серія та номер: 1105, виданий 18.09.2020 року, видавник: Черленюх Л.В., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу; договір купівлі-продажу прав вимоги, серія та номер: 2466, виданий 27.09.2013 року, видавник: ОСОБА_2 , пн. КМНО. Підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 58336028 від 25.05.2021 року 15:08:35.
Позивач зазначає, що згідно зі ст. 35 Закону України «Про іпотеку» в разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки в разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.
Відповідно до ст.36 Закону України «Про іпотеку» сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього закону.
У договорі про задоволення вимог іпотекодержателя або у відповідному застереженні в іпотечному договорі зазначаються: 1) умови, в разі настання яких іпотекодержатель може використати своє право на позасудове стягнення; 2) порядок визначення вартості, за якою іпотекодержатель набуває право власності на предмет іпотеки; 3) прийнятні та належні способи обміну повідомленнями між сторонами договору.
Відповідно до ст. 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.
Договір про задоволення вимог іпотекодержателя чи іпотечний договір, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, є документами, що підтверджують перехід права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя та є підставою для внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Право власності іпотекодержателя на предмет іпотеки виникає з моменту державної реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя чи відповідного застереження в іпотечному договорі. Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов'язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.
Відповідно до п.61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25.12.2015 року, для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються:
1) засвідчена іпотекодержателем копія письмової вимоги про усунення порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцю та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;
2) засвідчена іпотекодержателем копія повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення або поштового відправлення з оголошеною цінністю, яким надіслано вимогу;
3) довідка іпотекодержателя, що містить відомості про суму боргу за основним зобов'язанням станом на дату не раніше трьох днів до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації та відомості про вартість предмета іпотеки, визначену суб'єктом оціночної діяльності, станом на дату, не раніше 90 днів до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації;
4) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).
Заявник наголошує, що не отримував вимог від ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДАТА ФІНАНС», відсутня інформація про оціночну вартість майна, за якою відбулося зарахування грошових вимог, оскільки ціна набуття права власності на предмет іпотеки є істотною обставиною й повинна погоджуватися з власником майна, якщо оцінка майна предмету іпотеки на момент переходу права власності не проводилася тощо. Це є підставою скасування реєстрації права власності, що підтверджується правовими висновками Великої Палати Верховного Суду у постановах № 638/20000/16-ц від 24.04.2019 року, № 521/18393/16-ц від 24.04.2019 року, № 306/2053/16-ц від 20.03.2019 року, № 306/1224/16-ц від 23.01.2019 року.
Таким чином, заявник стверджує, що мало місце грубе порушення порядку звернення стягнення на нерухоме майно з боку ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДАТА ФІНАНС» та Приватного нотаріуса Селіверстова В.О., що призвело до незаконного позбавлення позивача права власності на його майно.
Заявник також зазначає, що на даний час ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДАТА ФІНАНС» має можливість безперешкодно розпорядитись спірним майном, відчуживши його на користь інших осіб, що може істотно ускладнити ефективний захист права та поновлення порушеного права власності Заявника в межах одного судового провадження.
Забезпечення позову є необхідним заходом, що унеможливить незаконне заволодіння нерухомим майном, його подальше неправомірне відчуження та інше розпорядження цим нерухомим майном до вирішення судового спору по суті.
На переконання заявника, співвідношення можливих негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову співмірно з тими негативними наслідками, які можуть настати в разі їх невжиття, адже у разі невжиття заходів забезпечення заявник може втратити своє законне право власності на нерухоме майно, та таке майно може протиправно вибути із власності заявника та безпідставно потрапити у власність третіх осіб.
Крім того, заявник зазначає, що судове рішення у разі задоволення таких вимог, не вимагатиме примусового виконання, в цьому випадку така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає дослідженню, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
При цьому, в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки заявник не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 року у справі № 910/1040/18.
Оскільки, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДАТА ФІНАНС» здійснює діяльність, яка спрямована на купівлю боргових зобов'язань, забезпечених майновими вимогами, з метою одержання прибутку від продажу у тому числі заставного майна, існує очевидна ймовірність, що земельна ділянка може бути відчужена у будь-який час, що в свою чергу значно ускладнить відновлення майнового становища Заявника, та змусить звертатись до суду з новими позовами з метою захисту своїх прав.
Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.
Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 року у справі №381/4019/18).
У відповідності до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що пункт 1 статті 6 Конвенції забезпечує всім «право на суд», яке охоплює право на виконання остаточного рішення, ухваленого будь-яким судом. ЄСПЛ в контексті права на виконання остаточного рішення зауважує, що метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Крім того, тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався взмозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. ЄСПЛ також звернув увагу на те, що тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (§§ 60, 61 рішення від 13.01.2011 року у справі «Кюблер проти Німеччини», заява № 32715/06). Отже, заходи забезпечення позову, без застосування яких існує ризик такої зміни обставин, внаслідок якої подальше ухвалення остаточного рішення суду на користь позивача вже не призведе до захисту прав або інтересів позивача, по який він звертався до суду, слід розглядати як такі, що охоплені «правом на суд».
Також, у постанові від 26.01.2021 року у справі №916/3200/17(916/2146/20) (в межах якої були тотожні обставини справи) Верховний Суд зазначив, що суди попередніх інстанцій, встановивши, що наданими позивачем доказами підтверджується обґрунтованість припущення позивача щодо можливості зміни власника/передачі в оренду/передачі в управління спірного майна особам, які наразі не є учасниками справи, що в подальшому ускладнить ефективне поновлення права у разі задоволення позову, дійшли правильного висновку про задоволення заяви позивача про забезпечення позову, шляхом заборони будь-яким суб'єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно проведення будь-яких реєстраційних дій в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо об'єкту нерухомого майна.
Підсудність прави визначена заявником за місцезнаходженням спірного об'єкту нерухомості. Отже, виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані із нерухомим майном (Постанова ВП ВС від 07.07.2020 року у справі № 910/10647/18). Спір про скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно має розглядатись як спір, пов'язаний з порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване аналогічне право щодо того ж нерухомого майна (Постанова КГС ВС від 21.01.2021 року у справі № 925/1222/19).
З приводу зустрічного забезпечення, заявник зазначив, що такі заходи будуть не доцільними, оскільки з огляду на збалансованість інтересів сторін, вказаний захід забезпечення шляхом накладення арешту на земельну ділянку не завдасть збитків Товариству з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДАТА ФІНАНС», оскільки не обмежать його у користуванні земельною ділянкою та веденні господарської діяльності, не порушує прав та охоронюваних законом інтересів відповідачів у справі чи інших осіб, що можуть бути учасниками судового процесу та є співмірними і адекватними із заявленими вимогами.
Статтею 136 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Заходи до забезпечення позову можуть вживатися лише за умов, визначених ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, а саме якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду; якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між заявленим заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Статтею 124 Конституції України визначений принцип обов'язковості судових рішень. Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 25.05.2016 року).
З огляду на зміст ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, забезпечення позову полягає у вжитті заходів, необхідних для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача.
Перелік заходів забезпечення позову наведений в ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.
Судом встановлено, що наведені в заяві заходи забезпечення позову, які безпосередньо стосуються предмету спору, дозволять забезпечити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача в разі задоволення позову.
Зокрема, за час розгляду спору спірне майно може бути відчужено іншим особам (що обумовлено специфікої діяльності відповідача1) і в разі задоволення позову в межах вимог, про які йдеться в заяві, позивачу доведеться докладати значних зусиль, часу та коштів для реалізації встановленого судовим рішенням права шляхом відміни реєстраційних дій та витребування майна в інших осіб, і у відповідних спорах буде брати участь значна кількість осіб, непричетних до допущених порушень, що значно ускладнить виконання судового рішення та відновлення прав позивача.
Невжиття заявлених заходів забезпечення позову може призвести до проведення незаконних реєстраційних дій, пов'язаних зі зміною відомостей в державних реєстрах, і як наслідок утруднити чи навіть зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду, оскільки у разі відхилення судом заяви про забезпечення позову та за наявності рішення суду по суті на користь позивача, обраний позивачем спосіб захисту стане неефективним, оскільки необхідно буде застосовувати вже інші способи захисту незаконно порушених прав позивачав.
Обраний заявником вид забезпечення позову шляхом встановлення тимчасових обмежень щодо розпорядження та здійснення реєстраційних дій стосовно спірного майна до вирішення спору про правомірність дій відповідачів та наявність чи відсутність підстав переходу права на майно, є співмірним з позовними вимогами, має тимчасовий характер та не порушить права та інтересів інших осіб.
Також, заявники зазначили, що наведені в заяві заходи забезпечення позову виключають можливість спричинення будь-яких збитків, відсутні підстави та необхідність в зустрічному забезпеченні.
Згідно правового висновку Верховного суду від 17.10.2019 року у справі № 640/7285/19, забезпечення позову - це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до їх вирішення, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Згідно з ч. 1 ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» проведення реєстраційних дій зупиняється на підставі судового рішення про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили, або на підставі заяви власника об'єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій щодо власного об'єкта нерухомого майна.
Отже, заборона вчинення реєстраційних дій є одним із визначених законом способів забезпечення позову. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 09.11.2018 року у справі № 915/508/18, від 12.03.2020 року у справі № 916/3479/19, від 24.06.2020 року у справі №902/1051/19.
При цьому у даному випадку невжиття зазначеного заходу забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист і поновлення порушених прав позивачів. У разі, якщо до закінчення розгляду цієї судової справи майно буде відчужено або державним реєстратором будуть здійснені нові реєстраційні дії, заявник не зможе захистити свої права в межах одного судового провадження без нових звернень до суду, що може істотно ускладнити поновлення законних прав та/або інтересів заявника.
Заходи забезпечення позову, про які просить заявник, прямо стосуються предмета спору та не суперечать приписам ст. 137 Господарського процесуального кодексу України. Можливість вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони вчинення реєстраційних дій, зокрема, щодо зміни керівника підтверджується висновками Верховного Суду у постанові від 25.11.2019 року у справі №922/1992/19, у постанові від 26.08.2020 року у справі № 907/73/19.
З огляду на викладені в заяві обставини, враховуючи предмет позову у справі та визначені ч. 1ст. 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, суд дійшов висновку про задоволення заяви та вжиття заходів забезпечення позову, спрямованих на тимчасове збереження поточного статусу предмету спору з метою унеможливлення його зміни під час розгляду спору.
Також, суд враховує, що заходи забезпечення позову є тимчасовими на період вирішення спору по суті з метою зупинення вчинення під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки та можуть призвести до ускладнення чи унеможливлення виконання судового рішення в разі задоволення позову. Враховуючи характер спору, обрані позивачем заходи забезпечення є співрозмірними до позовних вимог та фактичних обставин, спроможні забезпечити виконання судового рішення в разі можливого задоволення позову й не порушують існуючих прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Частиною 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Частиною 3ст. 140 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з'ясування питань, пов'язаних із зустрічним забезпеченням.
Згідно з ч. 4ст. 140 Господарського процесуального кодексу України у виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.
Враховуючи достатність наданих заявником відомостей та доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, та відсутність підстав для зустрічного забезпечення (оскільки заходи забезпечення не передбачають значних та не відновлювальних матеріальних втрат для відповідача чи інших осіб), суд не вбачає необхідності викликати особу, що подала заяву, та призначати розгляд заяви у судовому засіданні.
Згідно з ч. ч. 5, 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Згідно з п. 8 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Статтею 144 Господарського процесуального кодексу України визначено, що ухвала господарського суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Частинами 7-10 ст. 145 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.
У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
В такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.
Також, ч. 13 ст. 145 Господарського процесуального кодексу України визначено, що заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом також у разі:
1) неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини третьої статті 138 цього Кодексу;
2) повернення позовної заяви;
3) відмови у відкритті провадження у справі.
Таким чином, заява Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕЛОРА ЛЕНД» про вжиття заходів забезпечення позову підлягає задоволенню шляхом накладення арешту на земельну ділянку, заборони здійснювати щодо такої земельної ділянки реєстраційні дії та встановлення обмеження на розпорядження відповідним майном.
Керуючись ст. ст.136, 137, 140, 144, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕЛОРА ЛЕНД» про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 911/1754/21 задовольнити.
2. Вжити заходи забезпечення позову у справі № 911/1754/21, а саме:
2.1. Накласти арешт на земельну ділянку, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2367683532208, кадастровий номер: 3220880900:09:003:0105, площа (га): 0,6719, адреса: Київська обл., Бориспільський р., с/рада. Великоолександрівська, зареєстрована на праві власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДАТА ФІНАНС» код ЄДРПОУ 43086924;
2.2. Заборонити державним реєстраторам у розумінні Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, передачі в іпотеку, будь-якого іншого обтяження, інше), крім як на виконання судових рішень, які набрали законної сили, стосовно об'єкту нерухомого майна, а саме: земельної ділянки, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2367683532208, кадастровий номер: 3220880900:09:003:0105, площа (га): 0,6719, адреса: Київська обл., Бориспільський р., с/рада. Великоолександрівська, зареєстрована на праві власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДАТА ФІНАНС» код ЄДРПОУ 43086924.
2.3. Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДАТА ФІНАНС», код ЄДРПОУ 43086924, укладати будь-які угоди на відчуження та на розпорядження земельною ділянкою, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2367683532208, кадастровий номер: 3220880900:09:003:0105, площа (га): 0,6719, адреса: Київська обл., Бориспільський р., с/рада. Великоолександрівська.
Реквізити стягувача: Товариство з обмеженою відповідальністю «НЕЛОРА ЛЕНД» (03022, м. Київ, вул. Кайсарова 11, код ЄДРПОУ 34484892).
Реквізити боржника: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДАТА ФІНАНС» (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, буд. 4, офіс 139, код ЄДРПОУ 43086924).
Ухвала є виконавчим документом в розумінні Закону України «Про виконавче провадження» зі строком пред'явлення до виконання до 17.06.2024 року і підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та відповідно до ч. 8 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено у строки та в порядку, визначеному § 1 глави 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя А.Ю. Кошик