вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"01" червня 2021 р. м. Київ Справа № 911/821/21
Суддя Господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., за участю секретаря судового засідання Руденко Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи
за позовом Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»
до Управління житлово-комунального господарства «Біличі»
про стягнення 4839672,27 грн.
за участю представників:
позивача:Єгоров В.С. - адвокат, довіреність від 15.01.2021 № 14-14
відповідача:не з'явились
суть спору:
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі - позивач) до Управління житлово-комунального господарства «Біличі» (далі - відповідач) про стягнення 4839672,27 грн. заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором постачання природного газу від 26.10.2018 № 2797/18-ТЕ-17 щодо здійснення повного розрахунку за поставлений у період листопад-грудень 2018 року, січень - березень 2019 року природний газ у строк визначений договором.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.03.2021 у даній справі прийнято вказану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження. Призначено у даній справі підготовче судове засідання та встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позовну заяву та інших документів, що підтверджують заперечення проти позову до 15.04.2021. Запропоновано відповідачу надати до суду у строк встановлений для подання відзиву докази належного виконання зобов'язань за договором постачання природного газу від 26.10.2018 № 2797/18-ТЕ-17 щодо здійснення повного розрахунку за поставлений у період листопад-грудень 2018 року, січень - березень 2019 року природний газ у строк визначений договором.
У встановлений судом строк відповідач своїм правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався, відзиву на позовну заяву та інших документів до суду не надав.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.04.2021 закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 01.06.2021 о 15:00.
Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з мотивів, викладених в позові.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений у порядку встановленому ч. 5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України з додержанням вимог частин 3, 4 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, шляхом направлення на адресу його місцезнаходження, належним чином завіреної копії ухвали, рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Частино 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, суд відповідно до вимог ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
встановив:
Між сторонами у справі було укладено договір постачання природного газу від 26.10.2018 № 2797/18-ТЕ-17 (далі - договір), відповідно до умов якого позивач - постачальник зобов'язується поставити відповідачу - споживачеві природний газ, а споживач зобов'язується оплатити його на умовах цього договору (п. 1.1 договору в редакції додаткової угоди від 04.12.2018 № 3 до договору).
Відповідно до п. 1.2 договору в редакції додаткової угоди від 04.12.2018 № 3 до договору природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.
Згідно з п. 1.3 договору в редакції додаткової угоди від 04.12.2018 № 3 до договору за цим договором може бути поставлений природний газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00), власного видобутку (природний газ, видобутий на території України) та/або імпортований природний газ, ввезений ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на митну територію України.
Відповідно до п. 2.1 договору в редакції додаткової угоди від 04.12.2018 № 3 до договору постачальник передає споживачу в період з 01 жовтня 2018 року по 30 квітня 2019 року (включно) замовлений споживачем обсяг (об'єм) природного газу в кількості 2450 тис. куб. метрів (два мільйони чотириста п'ятдесят тисяч куб. метрів), у тому числі за місяцями (тис. куб. метрів): у листопаді 2018 року - 400 тис. куб. м, у грудні 2018 року - 450 тис. куб. м, загалом за ІV квартал 2018 року - 850 тис. куб. м. за січень 2019 року - 500 тис. куб. м, за лютий 2019 року - 500 тис. куб. м, за березень 2019 року - 400 тис. куб. м, загалом за І квартал 2019 року - 1400 тис. куб. м., квітень 2019 року - 200 тис. куб. м.
Положеннями п. 3.1 договору в редакції додаткової угоди від 04.12.2018 № 3 до договору визначено, що право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов'язану з правом власності на природний газ.
Відповідно до п. 3.8 договору в редакції додаткової угоди від 04.12.2018 № 3 до договору приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.
Згідно з п. 4.2 договору в редакції додаткової угоди від 04.12.2018 № 3 до договору ціна за 1000 куб.м газу становить 6235,51 гривні, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%. Усього разом з податком на додану вартість - 7482,61 грн. (сім тисяч чотириста вісімдесят дві гривні 61 коп.). Загальна вартість цього договору дорівнює вартості фактично використаного за цим договором природного газу (4.3 договору в редакції додаткової угоди від 04.12.2018 № 3 до договору).
Відповідно до п. 5.1 договору в редакції додаткової угоди від 04.12.2018 № 3 до договору оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100 відсоткової поточної оплати протягом розрахункового періоду. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем постачання газу.
Згідно з п. 9.3 договору в редакції додаткової угоди від 04.12.2018 № 3 до договору строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, становить п'ять років.
Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника і діє в частині постачання природного газу до 30 квітня 2019 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 11.1 договору в редакції додаткової угоди від 04.12.2018 № 3 до договору).
На виконання умов договору позивач у період з листопада 2018 року по березень 2019 року включно передав, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 6991857,41 грн., що підтверджується відповідними актами приймання-передачі природного газу: від 30.11.2018 на суму 1145011,74 грн., від 31.12.2018 на суму 1604174,74 грн., від 31.01.2019 на суму 1748880,97 грн., від 28.02.2019 на суму 1282355,08 грн., від 31.03.2019 на суму 1211434,88 грн. Зазначені акти приймання-передачі природного газу підписані в двохсторонньому порядку повноважними представниками сторін та скріплені печатками позивача та відповідача, завірені копії яких залучені до матеріалів справи.
Відповідач частково розрахувався за поставлений позивачем природний газ в сумі 2152185,14 грн. Згідно довідки за операціями по Управлінню житлово-комунального господарства «Біличі» з 01.10.2018 по 31.12.2019 та банківських виписок залучених до матеріалів справи, розрахунки за договором від 26.10.2018 № 2797/18-ТЕ-17 здійснювалися: з призначенням платежу: «Оплата за природний газ згідно договору від 26.10.2018 № 2797/18-ТЕ-17» та на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256.
Всупереч умов укладеного між сторонами договору відповідач не виконав належним чином взяті на себе договірні зобов'язання щодо здійснення повного розрахунку за переданий природний газ по переліченим актам приймання-передачі природного газу у строк визначений договором, в зв'язку з чим, за ним на час розгляду справи рахується борг в сумі 4839672,27 грн. - різниця між перерахованими грошовими коштами та загальною вартістю поставленого природного газу.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін.
Приписами ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо здійснення повного розрахунку за поставлений природний газ у строк визначений договором, в зв'язку з чим за ним рахується заборгованість в розмірі 4839672,27 грн. Доказів протилежного відповідач суду не надав.
Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення з відповідача 4839672,27 грн. заборгованості за поставлений природний газ.
З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 4839672,27 грн. заборгованості, є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.
Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.
Керуючись ст. 1291 Конституції України, ст. 13, 74, 123, ч. 9 ст. 165, ч. 2. ст. 178, ст.ст. 129, 202, 232, 233, 236-239, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позов Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Управління житлово-комунального господарства «Біличі» про стягнення 4839672,27 грн. заборгованості задовольнити повністю.
2. Стягнути з Управління житлово-комунального господарства «Біличі» (08298, Київська обл., м. Ірпінь, смт Коцюбинське, вул. Меблева, 11-А, ідентифікаційний код 23579209) на користь Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 6, ідентифікаційний код 20077720) 4839672 (чотири мільйони вісімсот тридцять дев'ять тисяч шістсот сімдесят дві) грн. 27 коп. заборгованості, 72595 (сімдесят дві тисячі п'ятсот дев'яносто п'ять) грн. 08 коп. витрат зі сплати судового збору.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Дане рішення Господарського суду Київської області набирає законної сили у строк та порядку передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у строк визначений ст. 256 ГПК України в порядку передбаченому ст. 257 ГПК України з врахуванням пп. 17.5 п. 17 ч. 1 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України.
Дата складання та підписання повного тексту рішення 17.06.2021.
Суддя Ю.В. Подоляк