ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
08.06.2021Справа № 910/3495/21
За первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Енергорішення»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд-Вест»
про стягнення 1.146.029,64 грн
За зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд-Вест»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Енергорішення»
про стягнення 336.592,76 грн
Суддя Сівакова В.В.
секретар судового засідання Кимлик Ю.В.
за участю представників сторін
від позивача за п/п Джяутов В.В., самопредставництво
від відповідача за п/п не з'явився
Суть спору :
05.03.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Енергорішення» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд-Вест» про стягнення 1.146.029,64 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що останнім на підставі укладеного між сторонами договору № 001-29/10/2020 від 29.10.2020 було виконано роботи по реконструкції об'єкту встановленого договором. Підписаними сторонами актами №№ 1 та 2 від 30.12.2020 останні зафіксували факт завершення будівельних робіт по реконструкції. Також 30.12.2020 сторонами підписано довідку про вартість виконаних будівельних робіт, відповідно до якої узгодили кінцеву суму, а саме 3.682.537,05 грн. Умовами договору встановлено, що строк оплати становить 45 календарних днів з дати реєстрації податкової накладної, але не пізніше 20.01.2021. У зв'язку з тим, що відповідачем було лише частково сплачено позивачу за виконані роботи, останній звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача 1.146.029,64 грн заборгованості за договором № 001-29/10/2020 від 29.10.2020.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.03.2021 відкрито провадження у справі № 910/3495/21 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 15.04.2021.
01.04.2021 відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечує посилаючись на те, що об'єкт - «Реконструкція ТП-696-10/0,4/6кВ ст. Київ-Товарний, м. Київ» не введений в експлуатацію, позивач не завершив роботи по договору підряду; матеріали справи не містять акту введення об'єкта в експлуатацію. За умовами договору остаточний розрахунок проводиться після підписання акту введення об'єкта в експлуатацію. Вважає, що позов є передчасним. Також вважає, що позивачем здійснено розрахунок суми позову виходячи з ціни договору 3.682.537,05 грн, роді як ціна договору становить 3.579.778,80 грн та матеріали справи не містять доказів збільшення ціни договору. Зазначає, що згідно довідки за грудень 2020 року форма КБ-3 вартість виконаних робіт становить 929.523,95 грн, тому враховуючи здійснення відповідачем сплати позивачу 1.800.000,00 грн відбувся повний розрахунок за виконані роботи. Умовами договору не визначений порядок сплати вартості устаткування, пусконалагоджувальних робіт, тому в силу ч. 4 ст. 879 ЦК України сплата таких витрат здійснюється після введення об'єкта в експлуатацію. Вказує на те, що позивачем порушено строки виконання робіт.
01.04.2021 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд-Вест» надійшла зустрічна позовна заява з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Енергорішення» про стягнення 105.522,16 грн пені та 231.070,60 грн штрафу за несвоєчасне виконання робіт за договором підряду № 001-29/10/2020 від 29.10.2020.
В обґрунтування вимог позивач зазначає, що згідно умов договору роботи мають бути завершені відповідачем та здані позивачу не пізніше 28.12.2020; виконані роботи приймаються шляхом оформлення актів виконаних робіт. Разом з цим, сторони погодились встановити порядок виконання робіт згідно календарного платну виконання робіт, що є додатком № 1 до договору. Відповідач порушив визначені календарним графіком до договору строки виконання робіт, роботи були виконані 30.12.2020, у зв'язку з чим позивачем на підставі п. 7.3 договору нараховані штрафні санкції.
09.04.2021 на електрону пошту суду від ТОВ «Трейд-Вест» надійшло клопотання (без електронного підпису) про відкладення розгляду справи.
12.04.2021 ТОВ «Трейд-Вест» подано клопотання про відкладення розгляду справи.
Підготовче засідання, призначене на 15.04.2021, не відбулось, у зв'язку з перебуванням судді на лікарняному.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/3495/21 від 20.04.2021 (після виходу судді з лікарняного) сторін викликано у підготовче засідання, яке відбудеться 13.05.2021.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/3495/21 від 20.04.2021 прийнято зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд-Вест» для спільного розгляду з первісним позовом у справі № 910/3495/21 та об'єднано вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом.
В підготовчому засіданні 13.05.2021 відповідачем за зустрічним позовом подано заперечення на позов, в яких зазначив, що ТОВ «НВП «Енернгорішення» є тільки субпідрядною (монтажною) організацією, а ТОВ «Трейд-Вест» підрядником та отримувачем грошових коштів. Договором передбачено, що розрахунки повинні відбутись не пізніше 20.01.2021. Цей строк є граничним та не перебуває в залежності від надання або ненадання рахунку фактури, або реєстрації податкової накладної. Вважає, що ТОВ «Трейд-Вест» не спростував існування заборгованості жодними бухгалтерськими документами, не подав доказів оплати грошових коштів. Вважає, що строків виконання робіт не порушував. Просить в задоволенні зустрічного позову відмовити.
В підготовчому засіданні 13.05.2021 відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 18.05.2021.
17.05.2021 ТОВ «Трейд-Вест» подано до суду клопотання про залучення до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача за первісним позовом - Акціонерне товариство «Українська залізниця», яке є генеральним підрядником за договором підряду та має перевіряти якість та виконання роботи у відповідний строк.
В підготовчому засіданні 18.05.2021 відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 20.05.2021.
19.05.2021 ТОВ «Трейд-Вест» подано до суду клопотання про залучення до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача за первісним позовом - Акціонерне товариство «Українська залізниця», яке є генеральним підрядником за договором підряду № ПЗ/Е-20815/НЮ від 03.11.2020 та має перевіряти якість та виконання робіт на об'єкті по договору підряду з ТОВ «Трейд-Вест».
19.05.2021 ТОВ «Трейд-Вест» подано до суду клопотання про залучення до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача за первісним позовом - Акціонерне товариство «Українська залізниця», яке є генеральним підрядником за договором підряду № ПЗ/Е-20815/НЮ від 03.11.2020 та має перевіряти якість та виконання робіт на об'єкті по договору підряду з ТОВ «Трейд-Вест».
В підготовчому засіданні 20.05.2021 судом постановлено на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, у відповідності до ст. 50 Господарського процесуального кодексу України, про відмову в задоволенні клопотань ТОВ «Трейд-Вест» про залучення до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача за первісним позовом - Акціонерне товариство «Українська залізниця», з огляду на наступне
Відповідно до ч. 1 ст. 50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
Така третя особа виступає в процесі на стороні позивача або відповідача - у залежності від того, з ким із них у неї існують (або існували) певні правові відносини.
Що ж до наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з'ясовувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому (ч. 5 п. 1.6. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).
Отже, третя особа без самостійних вимог, має знаходитися з однією зі сторін у матеріальних правовідносинах, які в результаті прийняття судом рішення у справі зазнають певних змін.
Суд розглянувши подані заяви про залучення до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача за первісним позовом - Акціонерне товариство «Українська залізниця» відмовляє в їх задоволенні, оскільки прийняття рішення з даного господарського спору, не може вплинути на його права або обов'язки щодо відповідача.
В підготовчому засіданні 20.05.2021 судом постановлено на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, у відповідності до ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, про поновлення ТОВ «Трейд-Вест» пропущеного строку для подачі додаткових доказів.
В підготовчому засідання 20.05.2021 судом постановлено, ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, у відповідності до ст. ст. 182, 185 Господарського процесуального кодексу України про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 03.06.2021.
20.05.2021 (після підготовчого засідання) ТОВ «Трейд-Вест» подано до суду клопотання про залучення до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача за первісним позовом - Акціонерне товариство «Українська залізниця», яке є генеральним підрядником за договором підряду № ПЗ/Е-20815/НЮ від 03.11.2020 та має перевіряти якість, порядок та строки виконання робіт на об'єкті по договору підряду з ТОВ «Трейд-Вест» та може надати пояснення з цього приводу. Через порушення строків виконання робіт ТОВ «НВП «Енергорішення», ТОВ «Трейд-Вест» було змушене звертатись до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення коштів (справа № 910/1580/21). Нажаль станом на 20.05.2021 АТ «Українська залізниця» не розрахувалося ТОВ Трейд-Вест».
03.06.2021 ТОВ «Трейд-Вест» подано до суду клопотання про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи, проведення якої доручити експертам ТОВ «Судова незалежна експертиза України» з метою встановлення відповідності обсягів, вартості та якості виконаних позивачем будівельних робіт технічному завданню та кошторисній документації та встановлення чи були виконані будівельні роботи у встановлений термін, а також ступеню готовності об'єкту відповідно до установленої технологічної послідовності виконання.
В судовому засіданні 03.06.2021 судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, у відповідності до ст. 207 Господарського процесуального кодексу України, про залишення без розгляду клопотання ТОВ «Трейд-Вест» про призначення експертизи з огляду на наступне
Відповідно до ст. 207 Господарського процесуального кодексу України головуючий з'ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов'язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи. Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому проваджені або в інший строк, визначений судом.
Суд заслухавши наведені ТОВ «Трейд-Вест» причини пропуску строку на звернення із клопотанням про призначення експертизи не вбачає їх поважності, тому відповідне клопотання залишається судом без розгляду.
Судом з наведених вище підстав також залишено без розгляду клопотання подане ТОВ «Трейд-Вест» 20.05.2021 (після закриття підготовчого засідання) про залучення до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача за первісним позовом - Акціонерне товариство «Українська залізниця».
Крім того, клопотання ТОВ «Трейд-Вест» про залучення до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача за первісним позовом - Акціонерне товариство «Українська залізниця» з таких самих підстав вже були предметом розгляду суду у даній справі під час підготовчого провадження.
Позивач за первісним позовом в судовому засіданні 03.06.2021 позовні вимоги підтримав повністю.
Відповідач за первісним позовом в судовому засіданні 03.06.2021 проти задоволення позовних вимог заперечував повністю.
Позивач за зустрічним позовом в судовому засіданні 03.06.2021 позовні вимоги підтримав повністю.
Відповідач за зустрічним позовом в судовому засіданні 03.06.2021 проти задоволення позовних вимог заперечував повністю.
В судовому засіданні 03.06.2021 відповідно до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 08.06.2021.
08.06.2021 ТОВ «Трейд-Вест» до суду подано клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю направити повноважного представника у судове засідання, який має приймати участь в іншому судовому процесі.
Суд розглянувши клопотання про відкладення розгляду справи відмови в його задоволенні з огляду на наступне
Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах.
ТОВ «Трейд-Вест» не надано належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, що підтверджують факт відсутності у ТОВ «Трейд-Вест», як юридичної особи, можливості направити іншого представника у судове засідання.
Суд приходить до висновку, що зазначені ТОВ «Трейд-Вест» обставини не є поважними, а отже відсутні підстави для відкладення розгляду справи.
В судовому засіданні 08.06.2021 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача і відповідача, Господарський суд міста Києва
29.10.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Трейд-Вест» (далі - генпідрядник, ТОВ «Трейд-Вест») та Товариством з обмеженою відповідальністю «НВП «Енергорішення» (далі - субпідрядник, ТОВ «НВП «Енергорішення») укладено договір підряду № 001-29/10/2020 (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1 договору у відповідності з цим договором субпідрядник зобов'язується своїми засобами та силами виконати роботи по об'єкту «Реконструкція ТП-696-10/0,4/6кВ ст. Київ-Товарний м. Київ, вул. Федорова, 39» відповідно до умов цього договору.
Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
У відповідності до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Відповідно до п. 10.1 договору він набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2020, а в частині розрахунків - до повного виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна або способи її визначення.
Згідно з п. 3.1 договору загальна сума договору становить 3.977.532,00 грн.
Не відповідають дійсності твердження ТОВ «Трейд-Вест» про те, що згідно п. 3.1 договору сума договору становить 3.579.778,80 грн.
Відповідно до п. 5.1 договору завершення робіт та здача їх генпідряднику - не пізніше 28.12.2020.
Згідно з п. 5.2 договору місце виконання робіт: 03038, м. Київ, вул. Федорова, 39.
Відповідно до п. 5.3 договору роботи виконуються у відповідності з робочим проектом, який субпідрядник отримує протягом 3 (трьох) робочих днів з дня підписання договору. Передачу робочого проекту оформити актом приймання-передавання робочого проекту.
Виконані роботи приймаються шляхом оформленням актів виконаних робіт, які підписуються уповноваженими представниками генпідрядника і субпідрядника, що є підставою для розрахунків між сторонами (п. 5.5 договору).
Відповідно до п. 5.6 договору при наявності зауважень або виявленні недоліків при прийманні робіт, що вимагають доробки, складається двосторонній акт, в якому перераховуються недоліки і вказуються строки їх усунення. Усунення недоліків проводиться за рахунок субпідрядника.
Згідно з ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
Частиною 4 ст. 882 Цивільного кодексу України визначено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Як свідчать матеріали справи, сторонами складено (підписано та скріплено печатками) наступні акти приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма № КБ-3) на загальну суму 3.682.537,05 грн:
акт № 1 за грудень 2020 року (від 30.12.2020) на суму 566.949,43 грн,
акт № 2 за грудень 2020 року (від 30.12.2020) на суму 352.574,52 грн,
акт вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт за грудень 2020 року (від 30.12.2020) на суму 2.763.013,10 грн,
довідка за грудень 2020 року (від 30.12.2020) на суму 3.682.537,05 грн.
Вказані акти та довідка підписано субпідрядником без зауважень, а отже останній погодився із обсягом, вартістю та якістю виконаних генпідрядником робіт.
Згідно з п. 1.2 договору генпідрядник зобов'язаний прийняти та оплатити роботи, виконані субпідрядником, відповідно до умов цього договору.
Відповідно до п. 4.1 договору розрахунки по договору здійснюються у безготівковій формі (банківськими переказами) в національній валюті України (гривня).
Згідно з п. 4.2 договору розрахунки за виконані субпідрядником роботи проводяться генпідрядником по факту виконаних робіт на підставі підписаних сторонами актів приймання виконаних робіт та отримання генпідрядником рахунку-фактури. Остаточний розрахунок проводиться після підписання акта введення об'єкта в експлуатацію.
Відповідно до п. 4.3 договору строк оплати протягом 45 (сорока п'яти) банківських днів з дати реєстрації податкової накладної, але не пізніше 20.01.2021.
Відповідно до п. 4.5 договору оплата за виконані субпідрядником роботи по даному договору проводиться генпідрядником при наявності податкової накладної, оформленої та зареєстрованої відповідно до вимог чинного законодавства України в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.
Таким чином, реалізуючи свою свободу договору сторони вільно, самостійно, на власний розсуд, тобто за волевиявленням обох сторін, пунктами 4.2, 4.3 та 4.5 договору погодили, що виконані позивачем роботи оплачуються по факту виконаних робіт на підставі підписаних сторонами актів приймання виконаних робіт за формою КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт за формою КБ-3 та отримання замовником рахунку-фактури, протягом сорока п'яти банківських днів з дати реєстрації податкової накладної, але не пізніше 20.01.2021.
Оскільки сторонами узгоджено оплату виконаних робіт не пізніше 20.01.2021, саме у строк до 20.01.2021 включно, субпідрядником мали бути оплачені прийняті без зауважень та заперечень роботи за договором.
При цьому, умова договору щодо здійснення остаточного розрахунку після підписання акта введення об'єкта в експлуатацію, обов'язку з оплати виконаних позивачем за договором та прийнятих відповідачем без заперечень та зауважень робіт на підставі актів приймання виконаних робіт за формою КБ-2в, акту вартості устаткування та довідки про вартість виконаних робіт за формою КБ-3 не змінює строк оплати таких робіт, який встановлено не пізніше 20.01.2021.
Таким чином, заперечення відповідача щодо відсутності обов'язку із здійснення розрахунків за прийняті за договором роботи вартістю 3.682.537,05 грн, у зв'язку з не підписанням акта введення об'єкта в експлуатацію не узгоджуються із визначеними сторонами на власний розсуд умовами договору.
Посилання ТОВ «Трейд-Вест» не те, що умовами договору не визначений порядок сплати вартості устаткування, пусконалагоджувальних робіт, тому в силу ч. 4 ст. 879 Цивільного кодексу України сплата таких витрат можлива лише після введення об'єкта в експлуатацію не приймаються судом до уваги з огляду на наступне.
Відповідно дог ч. 4 ст. 879 Цивільного кодексу України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.
Отже, даною нормою передбачено здійснення оплати робіт зокрема після прийняття виконаних робіт.
Прийняття субпідрядником виконаних робіт підтверджується наявними у справі актами форми КБ-2в.
Устаткування є необхідною складовою для здійснення реконструкції об'єкту за договором та вартість такого устаткування включено до довідки форм КБ-3, яка підписана субпідрядником без зауважень.
Згідно зі ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Трейд-Вест» здійснено попередню оплату за договором на загальну суму 1.800.000,00 грн, що підтверджується наступними платіжними дорученнями
№ 11 від 06.11.2020 на суму 700.000,00 грн,
№ 17 від 11.11.2020 на суму 250.000,00 грн,
№ 19 від 13.11.2020 на суму 350.000,00 грн,
№ 21 від 17.11.2020 на суму 500.000,00 грн.
Пунктом 4.6 договору визначено, що генпідрядник при оплаті остаточного розрахунку за виконані роботи утримує з субпідрядника суму у розмірі 20% від суми договору за генпідрядні послуги пов'язані з виконанням договору субпідряду.
Згідно з п. 6.1.1. договору генпідрядник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за виконані роботи в розмірі та в строки передбачені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Матеріали справи свідчать, що субпідрядник не виконав зобов'язання по сплаті виконаних робіт у повному обсязі, в результаті чого виникла заборгованість перед генпідрядником, розмір якої за обґрунтованими розрахунками останнього становить 1.146.029,64 грн (3.682.537,05 грн х 20% згідно п. 4.6 договору = 736.507,41 грн; 3.682.537,05 грн - 1.800.000,00 грн - 736.507,41 грн = 1.146.029,64 грн).
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Доказів того, що відповідачем виконано зобов'язання по сплаті виконаних субпідрядником робіт в повному обсязі не подано.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність передбачених чинним законодавством правових підстав для стягнення з відповідача вартості виконаних робіт в розмірі 1.146.029,64 грн.
Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.
Зважаючи на вищенаведене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Енергорішення» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
За зустрічним позовом
Згідно з п. 6.3.2 договору субпідрядник зобов'язується забезпечити виконання робіт в обсязі і в строки, передбачені даним договором.
В п. 5.4 договору зазначено, що порядок виконання робіт встановлюється згідно календарного плану виконання робіт (додаток № 1).
Згідно додатку № 1 до договору сторони погодили наступний календарний план виконання робіт
Перелік основних етапів виконання договоруТермін виконання етапуТермін виконання етапу
придбання устаткування04.11.202024.11.2020
демонтаж обладнання в ТЕП-69604.11.202014.11.2020
монтаж нового обладнання в ТП-69614.11.202014.12.2020
Перевезення кабельних ліній 10 кВ та 0,4 кВ14.12.202017.12.2020
Організація релейного захисту та вторинних з'єднань17.12.202020.12.2020
Організація автоматичної системи обліку електроенергії (АСОЕ)14.12.202021.12.2020
Організація телемеханіка18.12.202021.12.2020
Організація системи відео нагляду та охоронної сигналізації19.12.202021.12.2020
Пуско-налагоджувальні роботи21.12.202028.12.2020
Косметичний ремонт приміщень ТП-69610.12.202028.12.2020
В зв'язку з тим, що на думку субпідрядника генпідрядник припустився прострочення по завершенню робіт, субпідрядник просить суд стягнути з генпідрядника 105.522,16 грн пені та 231.070,60 грн штрафу.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п. 5.1 договору завершення робіт та здача їх генпідряднику - не пізніше 28.12.2020.
Як встановлено судом вище, акти приймання виконаних робіт за формою КБ-2в, акт вартості устаткування та довідка про вартість виконаних робіт за формою КБ-3 складені 30.12.2020.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Отже, матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договору, у визначений строк роботи не завершив, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.
Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 1 ст. 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися зокрема неустойкою.
При цьому, відповідно до п. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України всі правочини щодо забезпечення виконання зобов'язань боржника перед кредитором повинні здійснюватися виключно у письмовій формі.
Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно ч. 4 ст. 213 Господарського кодексу України штраф як різновид неустойки, може бути встановлений договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Пунктом 7.3 договору визначено, що за порушення з вини виконавця строків виконання робіт, передбачених цим договором, останній сплачує генпідряднику неустойку в розмірі 0.1% від вартості несвоєчасно виконаних робіт за кожний день прострочення включаючи день виконання, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.
За розрахунками суду розмір пені за прострочення виконання робіт становить 5.692,96 грн та штраф становить 85,39 грн та позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
В іншій частині позовних вимог про стягнення пені та штрафу в позові слід відмовити з огляду на наступне
ТОВ «Трейд-Вест» здійснено нарахування штрафних санкцій виходячи з порушення строків встановлених календарним планом виконання робіт (додаток № 1).
Проте, умовами договору не передбачено, що завершення робіт має відбуватись у строки, встановлені календарним планом виконання робіт, як і не передбачено відповідальність у вигляді нарахування штрафних санкцій за порушення строків саме встановлених календарним планом виконання робіт.
Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.
Зважаючи на вищенаведене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд-Вест» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.
З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Витрати по сплаті судового збору за розгляд первісного позову, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Витрати по сплаті судового збору за розгляд зустрічного позову, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -
1. Первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Енергорішення» задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд-Вест» (01024, м. Київ, вул. Пушкіна, 21, оф. 41, код ЄДРПОУ 32583569) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Енергорішення» (01001, м. Київ, вул. Софіївська, 10, прим. 4, код ЄДРПОУ 21540309) 1.146.029 (один мільйон сто сорок шість тисяч двадцять дев'ять) грн 64 коп. заборгованості та 17.191 (сімнадцять тисяч сто дев'яносто одна) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд-Вест» задовольнити частково.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Енергорішення» (01001, м. Київ, вул. Софіївська, 10, прим. 4, код ЄДРПОУ 21540309) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд-Вест» (01024, м. Київ, вул. Пушкіна, 21, оф. 41, код ЄДРПОУ 32583569) 5.692 (п'ять тисяч шістсот дев'яносто дві) грн 96 коп. пені та 85 (вісімдесят п'ять) грн. 39 коп. витрат по сплаті судового збору.
5. В іншій частині в зустрічному позові відмовити повністю.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Повне рішення складено 17.06.2021.
СуддяВ.В. Сівакова