ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
11.06.2021Справа № 910/3205/21
За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія «Українська страхова група»
до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ»
про стягнення 41 323,52 грн
Суддя Підченко Ю.О.
Представники сторін: без виклику.
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Ю.ЕС.АЙ» (далі - відповідач) про стягнення 41 323,52 грн.
Відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 09.03.2021 відкрито провадження у справі № 910/3205/21, вирішено проводити розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та зобов'язано МТСБУ - Моторне (транспортне) страхове бюро України надіслати на адресу Господарського суд міста Києва поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за № ЕР/200665189 - для приєднання до матеріалів справи.
25.03.2021 на адресу суду від МТСБУ надійшла відповідь на запит, а саме - інформація з єдиної централізованої бази даних МТСБУ за полісом ЕР/200665189, згідно з яким франшиза становить 0 грн, а страхова сума за шкоду майну - 130 000 грн.
Поряд із тим, розглядаючи дану справу судом враховано, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 № 211, зі змінами внесеними постановами КМУ, з 12.03.2020 до 03.04.2020 на усій території України установлено карантин.
Дію карантину, встановленого вказаною постановою, продовжено на всій території України згідно з постановами КМУ від 20.05.2020 № 392, від 17.06.2020 № 500, від 22.07.2020 № 641, від 26.08.2020 № 760, від 13.10.2020 № 956, від 09.12.2020 № 1236, від 17.02.2021 № 104, від 21.04.2021 № 405.
Разом з тим, з урахуванням епідемічної ситуації в регіоні з 19.12.2020 до 30.06.2021 на території України установлено карантин згідно з постановами КМУ від 20.05.2020 № 392, від 17.06.2020 № 500, від 22.07.2020 № 641, від 26.08.2020 № 760, від 13.10.2020 № 956, від 11.11.2020 № 1100, від 09.12.2020 № 1236, від 17.02.2021 № 104, від 21.04.2021 № 405.
Водночас, керуючись ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд також враховує припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
З урахуванням вищевикладеного та приймаючи до уваги те, що з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк (з урахуванням введених обмежень, пов'язаних із запровадженням в Україні карантину), для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.
При цьому, суд приймає до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Так, ухвала суду була надіслана за адресою відповідача, яка вказана у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Крім того, суд зауважує, що ухвала суду про відкриття провадження у даній справі була офіційно оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень - на сайті за посиланням https://reyestr.court.gov.ua, а також знаходяться у вільному доступі в мережі Інтернет на інших відповідних веб-сайтах.
Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Як вбачається з наявних у матеріалах справи фактичних даних, ухвалу про відкриття провадження у справі представник відповідача отримав.
За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 ГПК України та ухвалою суду про відкриття провадження у даній справі не подав до суду відзиву на позов, відповідних клопотань про продовження процесуальних строків, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами з урахуванням згаданого вище припису ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
05.02.2020 Публічним акціонерним товариством «Страхова компанія «Українська страхова група» (страховик) та Товариством з додатковою відповідальністю «Альянс-ІФ» (страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті № 28-0301-20-00030, предметом якого є страхування транспортного засобу «Фольцваген», державний реєстраційний № НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 .
Відповідно до п. 1.1. розділу 1 вказаного договору його предметом є страхування майнових інтересів страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, пов'язаних із володінням, користуванням і розпорядженням застрахованим транспортним засобом та ДО - страхування наземного транспортного засобу (КАСКО).
Як вбачається з наявних у матеріалах справи фактичних даних, 27.07.2020 відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Фольцваген», державний реєстраційний № НОМЕР_1 , та транспортного засобу «БАЗ», державний реєстраційний № НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_1 .
Відповідно до довідки про дорожньо-транспортну пригоду, схеми місця ДТП та постанови Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11.08.2020 по справі № 686/19265/20, вищевказана дорожньо-транспортна пригода відбулася внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 . Правил дорожнього руху.
05.03.2020 страхувальник звернувся до позивача із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.
19.10.2020 ПАТ «СК «Українська страхова група» на підставі звітів від 28.09.2020 № 5619 та від 05.10.2020 № 491/10/20 було складено страховий акт № ЗСКА-11624 та розрахунок суми страхового відшкодування.
19.10.2020 позивач, на підставі наведених вище документів, здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 49 588,22 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 19.10.2020 № 25635.
Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «БАЗ», державний реєстраційний № НОМЕР_3 , станом на 27.07.2020 була застрахована у відповідача згідно з полісом серії ЕР № 200665189.
Оскільки відповідач є страховиком за вказаним полісом, то позивач, у межах понесених ним фактичних витрат, набув право вимоги до ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ».
Відповідно до витягу з централізованої бази даних МТСБУ, поліс серії ЕР № 200665189 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, передбачає франшизу в розмірі 0 грн та страхову суму (ліміт відповідальності) за шкоду, спричинену майну - 130 000 грн.
Позивач стверджує, що 06.11.2020 звернувся до відповідача із заявою про виплату (страхового) відшкодування № 11/20356, яка була отримана ним 09.11.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, однак, вказана заява була залишена без задоволення.
Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов таких обґрунтованих висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Частинами 1, 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із ст. 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Як вже було вказано вище, 27.07.2020 відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Фольцваген», державний реєстраційний № НОМЕР_1 , та транспортного засобу «БАЗ», державний реєстраційний № НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_1 .
Вина водія автомобіля «БАЗ», державний реєстраційний № НОМЕР_3 у вказаній дорожньо-транспортній пригоді встановлена постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11.08.2020 по справі № 686/19265/20.
Частиною 6 статті 75 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
За приписами ст. 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Статтею 9 Закону України «Про страхування» визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
У відповідності до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Частиною 2 статті 1192 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір збитків, які підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Статтею 9 Закону України «Про страхування» передбачено, що франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
За страховим актом позивачем здійснено виплату страхового відшкодування на користь страхувальника у розмірі 49 588,22 грн.
Разом з тим, відповідно до звіту від 28.09.2020 № 5619 вартість матеріального збитку транспортного засобу «Фольцваген», державний реєстраційний номер № НОМЕР_1 , без урахування ПДВ та з врахуванням коефіцієнта фізичного зносу складає 41 323, 52 грн.
Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Враховуючи суму франшизи за полісом №ЕР/200665189 у розмірі 0 грн, ліміт відповідальності за вказаним полісом, коефіцієнт фізичного зносу, позивачем нараховано до сплати відповідачу 41 323,52 грн відшкодування.
Відповідно до статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток. Аналогічні положення містить стаття 993 Цивільного кодексу України.
Виходячи з наведеного, страховик внаслідок виконання обов'язку по виплаті страхового відшкодування перед потерпілим (кредитором), набуває прав кредитора в частині фактично сплаченого страхового відшкодування. При цьому деліктне зобов'язання не припиняться, але відбувається заміна сторони у цьому зобов'язанні (заміна кредитора) - замість потерпілої особи прав кредитора набуває страховик.
На підтвердження наведеної правової позиції свідчить те, що стаття 27 Закону України «Про страхування» та стаття 993 ЦК України передбачає перехід права вимоги до страховика, де перехід фактично означає, що право вимоги існувало раніше та продовжує існувати, але переходить від однієї особи до іншої, відповідно - від потерпілої особи у деліктному зобов'язанні до страховика. Перехід права вимоги потерпілого (страхувальника) у деліктному зобов'язанні до страховика в порядку статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування» є суброгацією.
Таким чином, до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування», які визначають спеціальний порядок переходу прав вимоги до винної особи від страхувальника (потерпілого) до страховика, що відшкодував шкоду потерпілому.
З урахуванням викладеного позовна вимога позивача про стягнення з відповідача суми страхового відшкодування у розмірі 41 323,52 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Частина 1 ст. 74 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з пунктом 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначаються мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 ГПК України.
Крім того, у позовній заяві наявний попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 грн та у прохальній частині заявлено до стягнення таких витрат з відповідача.
За результатами розгляду вказаного вище клопотання суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно зі ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Справа розглядалась у порядку спрощеного позовного провадження.
На підтвердження понесених позивачем судових витрат у матеріалах справи наявні такі докази:
- копія договору від 05.11.2018 № 1 про надання правової допомоги;
- копія довіреності від 30.10.2020 № 0120-103;
- копія додатку від 09.09.2020 № 4 до договору;
- копія акту виконаних робіт до договору від 24.02.2021, включно з роботи щодо страхової події 27.07.2020;
- платіжне доручення від 24.02.2021 № 3469 на суму 33 000 грн;
- копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.
За змістом п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частинною 2 ст. 901 Цивільного кодексу України встановлено, що положення цієї глави (глави 63 «Послуги. Загальні положення» підрозділу 1 розділу III Книги п'ятої цього Кодексу) можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, а тому й витрати на професійну правову допомогу мають бути відшкодовані позивачу у повному обсязі.
Відтак, на підставі викладеного суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача суми понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 232, 233, 237, п. 2 ч. 5 ст. 238, ст. ст. 240, 241, ч. 1 ст. 256, 288 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ» (04210, м. Київ, проспект Героїв Сталінграда, 4, корпус 6А; код ЄДРПОУ 32404600) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (03038, м. Київ, вул. І. Федорова, 32-А; код ЄДРПОУ 30859524) страхове відшкодування в розмірі 41 323,52 грн, судовий збір в розмірі 2 270,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн. Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, то строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 16.06.2021.
Суддя Ю.О. Підченко