ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
09.06.2021Справа № 910/20801/20
Суддя Господарського суду міста Києва Данилова М.В., при секретарі судового засідання Тарасюку А.Ю., розглянувши загальному позовному провадженні матеріали справи
за позовом Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім. Т.Г. Шевченка (09721, Київська обл., Богуславський район, с. Михайлівка, вул. Шевченка, 109)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Паливна компанія "Піт-Лейн" (04070, м. Київ, вул. Набередно-Хрещатицька, буд. 7-А)
про зобов'язати вчинити дії,
Представники сторін:
від позивача: Федоренко А.М. - адвокат,
від відповідача: Бондарець Р.Б. - адвокат,
29 грудня 2020 року до Господарського суду міста Києва від Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім. Т.Г. Шевченка (позивач) надійшла позовна заява б/н від 23.12.2020 року до Товариства з обмеженою відповідальністю "Паливна компанія "Піт-Лейн" (відповідач) про зобов'язати виконати зобов'язання в натурі за договором № 2020/02/2020-О від 20.02.2020 року, а саме поставити та передати у власність 3955 л дизельного палива позивачу.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем його зобов'язань за договором № 2020/02/2020-О від 20.02.2020 року, зокрема, в порушення умов вищезазначеного договору відповідач не виконав у повному обсязі зобов'язання щодо поставки дизельного палива.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.01.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/20801/20, ухвалено розгляд справи № 910/20801/20 здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
19 лютого 2021 року через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Паливна компанія "Піт-Лейн" заперечуючи проти позову посилається на видаткову накладну № 3008 від 29.09.2020 року, якою було узгоджено між сторонами ціну та обсяги поставки дизельного палива. Відповідач зауважує, що її укладання відповідає вимогам п. 1.2 договору № 2020/02/2020-О від 20.02.2020 року.
19 лютого 2021 року через відділ діловодства суду надійшла заява відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.02.2021 року ухвалено здійснювати розгляд справи № 910/20801/20 у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 24.03.2021 року.
29 березня 2021 року через відділ діловодства суду від позивача надійшли заперечення на відзив відповідача.
У зв'язку з перебуванням судді Данилової М.В. у відпустці підготовче засідання призначене на 24.03.2021 року не відбулося. Наступне підготовче засідання було призначено на 15.04.2021 року.
14 квітня 2021 року через систему "Електронний суд" від відповідача надійшла заява про відкладення підготовчого засідання.
15 квітня 2021 року продовжено строк підготовчого засідання на 30 днів та оголошено перерву на 19.05.2021 року.
19 травня 2021 року закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.06.2021 року.
У судове засідання 09.06.2021 року з'явилися представники сторін, які надали усні пояснення по справі.
Представник позивача позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити повністю.
Представник відповідач надав пояснення по суті спору, проти задоволення позовних вимог заперечував повністю.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
20 лютого між Товариством з обмеженою відповідальністю "Паливна компанія "Піт-Лейн" (постачальник) та Приватним-орендно сільськогосподарським підприємством ім. Т.Г. Шевченка було укладено договір поставки нафтопродуктів № 2020/02/2020-О, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця нафтопродукти в кількості та асортименті, що погоджені сторонами, відповідно до умов цього договору, в подальшому товар, а покупець зобов'язується прийняти товар від постачальника та оплатити його вартість на умовах цього договору.
В п. 1.2 договору сторони погодили, що одиниця виміру кількості товару та кількість поставки кожної партії товару можуть визначатися сторонами в заявках, специфікаціях додатках, додаткових угодах або інших документах, погоджених сторонами на кожну товарну партію, що є невід'ємними частинами цього договору, в тому числі шляхом виставлення постачальником відповідного рахунку та його оплати покупцем.
28 квітня відповідачем було виставлено рахунок на оплату № 1054 дизельного палива в кількості 15245 літрів, загальною вартістю 198 124, 02 грн.
29 квітня позивачем було повністю оплачено вартість вказаного товару, що підтверджується платіжним дорученням № 1984.
На підтвердження вказаної господарської операції відповідачем була виписана та зареєстрована податкова накладна № 4 від 29.04.2020 року.
20 серпня 2020 року позивач направив на адресу відповідача претензію № 40 з вимогою здійснити поставку оплаченого дизельного палива в кількості 15245 літрів.
29 серпня 2020 року відповідачем було здійснено поставку палива дизельного Energy-ДП-Л-Євро5-ВО у кількості 11 290, 00 літрів, загальною вартістю 195 362, 16 грн., обсяг вказаної поставки є на 3955 літрів меншим ніж це було обумовлено укладеним між сторонами договором.
18 вересня 2020 року позивач направив на адресу відповідача претензію з вимогою повного виконання взятого на себе зобов'язання з поставки товару у повному обсязі, визначеному рахунком на оплату № 1054 від 28.04.2020 року.
Проте вказана претензія залишилася не виконаною.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Пунктом 1 ст. 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
Нормами ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
За приписами ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.
Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами договір № 2020/02/2020-О від 20.02.2020 року є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання, в тому числі Глави 54 Цивільного кодексу України.
З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає договір як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків.
Приписами ч. 1 ст. 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Отже, у розумінні приписів цієї норми покупцю належить право вимагати, крім іншого, передання оплаченого товару.
Тобто, виходячи з аналізу положень статті 693 Цивільного кодексу України умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Тобто, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.
Зі змісту претензії від 18.09.2020 року слідує, що позивач вимагав від відповідача поставити дизельне паливо у повному об'ємі, визначеному рахунком на оплату № 1054 від 28.04.2020 року, вказуючи на невиконання відповідачем взятого на себе зобов'язання з поставки товару у повному обсязі за погодженою ціною.
Положеннями ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 4 ст. 632 Цивільного кодексу України якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.
Доказів на підтвердження поставки дизельного палива у повному об'ємі матеріали справи не містять.
Суд звертає увагу на те, що відповідачем не вчинено жодної дії і не надано жодного доказу з метою спростування факту існування у нього обов'язку перед позивачем на поставку дизельного палива у повному обсязі за погодженою ціною.
Щодо посилань відповідача на видаткову накладну № 3008 від 29.09.2020 року, якою було узгоджено між сторонами ціну та обсяги поставки дизельного палива. Відповідач зауважує, що її укладання відповідає вимогам п. 1.2 договору № 2020/02/2020-О від 20.02.2020 року, суд зазначає наступне.
В пункті 3.1 договору сторони врегулювали, що ціна за одиницю виміру кількості товару погоджується сторонами у відповідних документах зазначених в п. 1.2 цього договору або іншим погодженим між сторонами чином. Ціна товару включає податки та обов'язкові платежі, передбаченні чинним законодавством.
Відповідно до п. 1.2 договору одиниця виміру кількості товару та кількість поставки кожної партії товару можуть визначатися сторонами в заявках, специфікаціях, додатках, додаткових угодах або інших документах, погоджених сторонами на кожну товарну партію, що є невід'ємними частинами цього договору, в тому числі шляхом виставлення постачальником відповідного рахунку його оплати покупцем.
Таким чином посилання відповідача, що обсяг та вартість поставленого дизельного палива видатковою накладною № 3008 від 29.09.2020 року є такими, що не відповідають положенням укладеного між сторонами договору.
Також суд зауважує, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» відповідає критерієм первинного документа та є документом, який містить відомості про господарську операцію.
Норми чинного законодавства не відносять видаткову накладну до невід'ємних частин договору.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що видаткова накладна № 3008 від 29.09.2020 року не підписана з боку позивача.
З огляду на вищевикладене, в силу чинного законодавства позивач наділений правом вимагати передання оплаченого товару та враховуючи, що позивач має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий, відповідач доказів, які б підтверджували поставку дизельного палива у кількості 3955 літрів не надав, доводів позивача не спростував, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про зобов'язання відповідача поставити та передати у власність 3955 літрів дизельного палива є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Підсумовуючи викладені вище фактичні обставини, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства та матеріалів справи в цілому, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Інші доводи сторін, наведені у наданих суду заявах по суті справи, усних та письмових поясненнях, судом розглянуті, але до уваги та врахування при вирішенні спору не приймаються, оскільки на результат вирішення спору не впливають.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити.
2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Паливна компанія "Піт-Лейн" (04070, м. Київ, вул. Набередно-Хрещатицька, буд. 7-А; код ЄДРПОУ 39930793) виконати зобов'язання в натурі по Договору № 2020/02/2020-О віл 20.02.2020 року, а саме: поставити та передати у власність 3955 літрів дизельного палива Приватному-орендно сільськогосподарському підприємству ім. Т.Г. Шевченка (09721, Київська обл., Богуславський район, с. Михайлівка, вул. Шевченка, 109; код ЄДРПОУ 04258770).
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Паливна компанія "Піт-Лейн" (04070, м. Київ, вул. Набередно-Хрещатицька, буд. 7-А; код ЄДРПОУ 39930793) на користь Приватного-орендно сільськогосподарського підприємства ім. Т.Г. Шевченка (09721, Київська обл., Богуславський район, с. Михайлівка, вул. Шевченка, 109; код ЄДРПОУ 04258770) судовий збір на суму в розмірі 2 102, 00 грн.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 16.06.2021 р.
Суддя М.В. Данилова