вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"14" червня 2021 р. Справа№ 911/1144/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пономаренка Є.Ю.
суддів: Руденко М.А.
Гаврилюка О.М.
при секретарі судового засідання Пересенчук Я.Д.,
за участю представників:
від позивача - Комаровський Д.В. довіреність №1 від 05.02.2021;
від відповідача - представник не прибув,
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Горизонт» на ухвалу Господарського суду Київської області від 13.05.2021 про повернення позовної заяви у справі №911/1144/21 (суддя Христенко О.О., повний текст складено - 13.05.2021) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Горизонт» до товариства з обмеженою відповідальністю «Господарник» про звернення стягнення на предмет іпотеки
ВСТАНОВИВ наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Горизонт» звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Господарник» про звернення стягнення на предмет іпотеки: Торговий центр, що знаходиться за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Керч, вул. Сморжевського, буд. 3 (літера А), загальною площею 3428,3 кв.м, та належить товариству з обмеженою відповідальністю «Господарник» на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності ЯЯЯ №121019 від 15.06.2006, виданого Виконавчим комітетом Керченської міської ради Автономної Республіки Крим на підставі рішення виконкому №514 від 13.06.2006, та зареєстрований Керченським орендним підприємством бюро технічної інвентаризації у відповідності до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно за №10952359 в книзі №4, номер запису 863 за реєстраційним номером 15091759 від 16.06.2006, що підтверджується витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно від 17.05.2007 за №14591551, шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», встановивши початкову ціну на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, в рахунок погашення заборгованості Дочірнього підприємства «Гарантія-Маркет» (нова назва - Дочірнє підприємство «Степсон Трейд»), код ЄДРПОУ 32254181 перед позивачем - товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Горизонт» (код ЄДРПОУ 39013897) за кредитним договором №49.8.2/37/2007-КЛТ від 17.08.2007 у розмірі 14549796,36 грн., з яких: заборгованість по кредиту в розмірі 14337000,00 грн., заборгованість по відсоткам за користування кредитом в розмірі 212312,95 грн. та пеня за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом в розмірі 483,41 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається, на те, що ним набуто право вимоги на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги та майнових прав від 28.10.2019 за іпотечним договором №49.12/37/І363/07 від 17.08.2007, укладеним між Відкритим акціонерним товариством «Кредитпромбанк», яке в подальшому змінило назву на публічне акціонерне товариство «Кредитпромбанк», та товариством з обмеженою відповідальністю «Господарник», яким забезпечено зобов'язання позичальника за кредитним договором №49.8.2/37/2007-КЛТ від 17.08.2007, укладеним між Відкритим акціонерним товариством «Кредитпромбанк» та Дочірнім підприємством «Гарантія-Маркет», яке в подальшому змінило назву на Дочірнє підприємство «Степсон Трейд».
Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.04.2021 у справі №911/1144/21 позовну заяву було залишено без руху, з огляду на встановлення судом обставин сплати позивачем судового збору у розмірі меншому, аніж передбачено законодавством.
Так, місцевий господарський суд виходив з того, що заявлена позивачем вимога про звернення стягнення на предмет іпотеки є вимогою майнового характеру, а тому судовий збір має розраховуватися виходячи із ставки судового збору, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру.
Враховуючи, що позивачем було сплачено судовий збір у розмірі меншому, аніж встановлено законодавством, судом першої інстанції залишено позовну заяву без руху та встановлено п'ятиденний строк для усунення недоліку, шляхом подання доказів доплати суми судового збору у розмірі 215 976,95 грн.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.05.2021 у справі №911/1144/21 позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Горизонт» до товариства з обмеженою відповідальністю «Господарник» про звернення стягнення на предмет іпотеки, разом з доданими до неї документами, було повернуто заявнику на підставі ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.
Не погодившись з прийнятою ухвалою суду, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 13.05.2021 у справі №911/1144/21 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апелянт посилаючись на постанову Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30.03.2012 вказує, що вимога заставодержателя про звернення стягнення на предмет іпотеки оплачується судовим збором як вимога немайнового характеру, якщо така вимога пред'явлена після вирішення вимоги про виконання основного зобов'язання (стягнення заборгованості, тощо). Тому, оскільки позовна вимога у даній справі пред'являється після прийняття судом у справі №5011-33/3913-2012 рішення щодо виконання основного зобов'язання, така вимога, на думку апелянта, оплачується за ставкою судового збору визначеною для позовних заяв немайнового характеру.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги своєї апеляційної скарги.
Разом з тим, відповідач правом на участь свого представника у даному судовому засіданні не скористався, хоча про дату, час та місце судового засідання призначеного на 14.06.2021 повідомлявся належним чином; згідно даних офіційного сайту АТ «Укрпошта» копія ухвали про призначення справи до розгляду вручена відповідачу 04.06.2021.
Будь - яких заяв, клопотань щодо неможливості бути присутнім у даному судовому засіданні від відповідача до суду не надійшло.
Слід зазначити, що явка представників учасників справи не визнавалася обов'язковою, певних пояснень суд не витребував.
З огляду на обмежені строки розгляду спору, а також з урахуванням того, що неявка представника відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, остання розглянута судом у даному судовому засіданні по суті з винесенням постанови.
Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.
Відповідно до ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню, з наступних підстав.
За змістом статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Згідно зі статтею 1 цього Закону судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом, і включається до складу судових витрат.
Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України.
За змістом статті 3 Закону України «Про судовий збір» об'єктами справляння судового збору є, зокрема, позовна заява та інша заява, передбачена процесуальним законодавством; апеляційна і касаційна скарги на судові рішення.
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Частиною другою цієї норми встановлено розміри ставок судового збору залежно від документа і дії, за яку він справляється, та платника судового збору.
Відповідно до змісту частини 2 статті 6 цього Закону у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.
Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову.
Зміст заявленої вимоги про звернення стягнення на майно ґрунтується на наявності грошових вимог позивача до відповідача на підставі окремого договору, наслідком задоволення таких вимог та виконання судового рішення є припинення грошових вимог позивача. Отже, позовні вимоги про звернення стягнення на заставлене майно мають вартісну оцінку, носять майновий характер і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за вимогами статті 4 Закону України «Про судовий збір», виходячи з розміру грошових вимог позивача, на задоволення яких спрямовано позов.
Наведений правовий висновок щодо майнового характеру спору та сплати судового збору за подання позовної заяви про звернення стягнення на майно викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №907/9/17.
При цьому, Велика Палата Верховного Суду вказала, що висновки Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладені в постанові від 23.01.2018 у справі №2-340/461/16-ц, суперечать наведеному у цій постанові, тому визнала за необхідне відступити від них.
Слід зазначити, що позиція Верховного Суду у постанові від 23.01.2018 по справі №2-340/461/16-ц обґрунтована посиланням на положення постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30.03.2012.
Разом з тим, як вже зазначалось, Велика Палата Верховного Суду у справі №907/9/17 відступила від висновку викладеного у постанові від 23.01.2018 у справі №2-340/461/16-ц та висловила свою власну позицію щодо сплати судового збору за подання позовної заяви про звернення стягнення на майно.
За наведених обставин, колегією суддів відхиляються доводи апелянта про неврахування судом першої інстанції положень постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30.03.2012.
Згідно ч. 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору визначені, зокрема, у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як вже вказувалося, товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Горизонт» звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Господарник» про звернення стягнення на предмет іпотеки.
При цьому, позивач визначив, що до грошових вимог, які підлягають задоволенню за рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки, належить сума боргу за кредитним договором у розмірі 14 549 796,36 грн., з яких: 14 337 000,00 грн. заборгованості по кредиту, 212 312,95 грн. заборгованості по відсоткам за користування кредитом та 483,41 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом.
Отже, позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Горизонт» про звернення стягнення на предмет іпотеки належить до заяв майнового характеру і оплачується судовим збором, як за подання заяви майнового характеру.
Таким чином, місцевий господарський суд вірно встановив, що позивач повинен був сплатити судовий збір у сумі 218 246,95 грн. (1,5 відсотки ціни позову, яка становить 14 549 796,36 грн.).
Натомість, позивачем було сплачено судовий збір лише у розмірі 2 270 грн.
Відтак, сума недоплаченого судового збору складає 215 976,95 грн.
Разом з тим, у визначений ухвалою суду від 26.04.2021 строк, позивачем недолік позовної заяви не усунено та не надано місцевому господарському суду доказів сплати судового збору у встановленому розмірі.
Частиною 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України встановлено - якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про повернення позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Горизонт» у справі №911/1144/21, що відповідає фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства.
В свою чергу, наведені в апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування ухвали суду першої інстанції, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права.
З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала місцевого господарського суду прийнята з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача (апелянта).
Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Горизонт» залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Київської області від 13.05.2021 про повернення позовної заяви у справі №911/1144/21 - без змін.
2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - позивача у справі.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Повний текст постанови складено: 17.06.2021 року.
Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко
Судді М.А. Руденко
О.М. Гаврилюк