вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
про залишення апеляційної скарги без руху
"16" червня 2021 р. Справа№ 910/128/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Грека Б.М.
суддів: Отрюха Б.В.
Остапенка О.М.
перевіривши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Балістика»
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.05.2021
у справі№910/128/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Балістика»
до1. ОСОБА_1 2. Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної вланості»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачівТовариство з обмеженою відповідальністю «Велмет»
провизнання патенту на корисну модель недійсним та зобов'язання вчинити дії
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.05.2021 заяву ОСОБА_1 про відшкодування витрат на правову (правничу) допомогу задоволено частково. Постановлено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Балістика» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн. В іншій частині в задоволенні заяви постановлено відмовити.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою Товариство з обмеженою відповідальністю «Балістика» звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.05.2021 та прийняти нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про відшкодування витрат на правову (правничу) допомогу в повному обсязі.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.06.2021, зазначену апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Грек Б.М., судді: Отрюх Б.В., Остапенко О.М.
Як свідчать матеріали апеляційної скарги, 07.06.2021 заявником її було подано через відділення поштового зв'язку на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.05.2021.
В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що оскаржувана ухвала не була вручена йому в день проголошення, а була направлена поштовим відправленням, яке позивач отримав лише 31.05.2021. При цьому жодних документальних доказів на підтвердження наведеного апелянтом надано не було.
При цьому, як вбачається з протоколу судового засідання від 24.05.2021 представник позивача (апелянта) був відсутній в судовому засіданні (том 3 а.с. 75).
Відповідно до частини 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її проголошення). Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або у розгляді справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Разом з тим, за положенням частини 2 статті 256 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду, та десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу ( частина 3 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини 3 статті 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.
Тобто, зі змісту частини 3 статті 260 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично поновлювати пропущений строк без відповідного клопотання заявника, навіть за наявності поважних причин такого пропуску, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
Відповідно до частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно з частиною 4 цієї статті одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
З системного аналізу наведених приписів статей 119 та 256 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що пропущений учасником процесуальний строк може бути поновлений судом за умови вчинення учасником процесуальної дії, для вчинення якої було встановлено строк, подання учасником заяви про поновлення процесуального строку та визнання причин пропуску строку поважними, крім випадків, коли ГПК України встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи протягом розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається зазначати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі «Мушта проти України» зазначено: «право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані».
В поданій апеляційній скарзі відсутнє обґрунтоване клопотання про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження, із зазначенням поважних причин, та, як зазначалось вище, не надано відповідних доказів, що підтверджують поважність пропуску такого строку.
Згідно з частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Відповідно до приписів частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно частиною 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, на підставі статей 174, 260 Господарського процесуального кодексу України, з метою надання стороні можливості виправити вищенаведені недоліки шляхом подання в строк, визначений цією ухвалою, обґрунтованої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, протягом строку, визначеного процесуальним Законом.
Водночас колегія суддів зауважує заявникові на тому, що відповідно до приписів частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою
Враховуючи викладене, керуючись статтями 174, 258, частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Балістика» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.05.2021 по справі №910/128/21 залишити без руху.
2. Протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали скаржник має право усунути недоліки, а саме подати до Північного апеляційного господарського суду обґрунтовану заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження разом з доказами поважності причин пропуску такого строоку.
3. Роз'яснити скаржнику, що в разі невиконання зазначеної ухвали суду в строк, визначений пунктом 2 її резолютивної частини, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.
4. Ухвала апеляційного господарського суду набирає законної сили з моменту її прийняття.
Головуючий суддя Б.М. Грек
Судді Б.В. Отрюх
О.М. Остапенко