08 червня 2021 рокуЛьвівСправа № 813/1934/18 пров. № 857/6854/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,
суддів Хобор Р.Б., Святецького В.В.,
за участі секретаря судового засідання Гром І.І.,
позивач: не з'явився
відповідач: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 травня 2019 року у справі № 813/1934/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-
суддя в 1-й інстанції - Качур Р.П.,
час ухвалення рішення - 17 год. 07 хв.,
місце ухвалення рішення - м. Львів,
дата складання повного тексту рішення - 04.06.2019,-
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ у Львівській області) про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії позивачу як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС відповідно до ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов'язати відповідача, відповідно до ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», здійснити з 01.10.2017 перерахунок пенсії позивачу як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року та виплатити різницю між належною до сплати та фактично виплаченою пенсією за період з 01.10.2017 до моменту здійснення перерахунку.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12.06.2018 у справі № 813/1934/18 у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12.06.2018 у справі № 813/1934/18.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.09.2018 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12.06.2018 у справі № 813/1934/18 - без змін.
06.05.2018 ОСОБА_1 до Львівського окружного адміністративного суду подано заяву про перегляд рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12.06.2018 у справі № 813/1934/18 у зв'язку з виключними обставинами.
Обґрунтовуючи подану заяву позивач зазначив, що підставою прийняття рішення у справі № 813/1934/18 було те, що згідно з частиною третьою статті 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (в редакції на 03.10.2017) особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Рішенням Конституційного суду України від 25 квітня 2019 року у справі 3-14/2019 за конституційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнано такими, що не відповідають Конституції України словосполучення «дійсної строкової служби», яке міститься в положеннях частини третьої статті 59 Закону, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.
Вважаючи рішення Конституційного Суду України виключною обставиною просив суд першої інстанції:
- переглянути рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 червня 2018 у адміністративній справі № 813/1394/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії;
- рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 червня 2018 року у адміністративній справі № 813/1394/18 - скасувати та винести нове рішення, яким адміністративний позов до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області задовольнити.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12.06.2018 у справі № 813/1934/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, - задоволено. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12.06.2018 у справі №813/1934/18 - скасовано. Прийнято нове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - задоволено частково. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, відповідно до ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», здійснити з 01.10.2017 перерахунок пенсії ОСОБА_1 , як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року та виплатити різницю між належною до сплати та фактично виплаченою пенсією за період з 01.10.2017 до моменту здійснення перерахунку. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Відповідач не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, та прийняти нове рішення, яким в задоволенні заяви відмовити. Вважає, що у суду першої інстанції були відсутні законні підстави для перегляду рішення суду за виключними обставинами відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 361 КАС України.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу у якому зазначає, що встановлення Конституційним Судом України неконституційності Закону є підставою для перегляду судового рішення за виключними обставинами і означає існування факту протиправної діяльності парламенту на момент розгляду та вирішення справи і прийняття судового рішення. Вважає, що подана апеляційна скарга є безпідставною, просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, а тому колегія суддів, відповідно до ч.4 ст.229 КАС України, вважає за можливе провести розгляд справи без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12.06.2018 у справі № 813/1934/18 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії позивачу як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС відповідно до ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов'язати відповідача, відповідно до ст. 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, здійснити з 01.10.2017 перерахунок пенсії позивачу як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року та виплатити різницю між належною до сплати та фактично виплаченою пенсією за період з 01.10.2017 до моменту здійснення перерахунку.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.09.2018 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12.06.2018 у справі № 813/1934/18 - без змін.
Задовольняючи заяву позивача про перегляд рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12.06.2018 за виключними обставинами, суд першої інстанції дійшов до висновку, що оскільки підставою для відмови у позові ОСОБА_1 було те, що він приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС як військовозобов'язаний, а не під час проходження дійсної строкової військової служби і вказане словосполучення визнане таким, що не відповідає Конституції України, подана заява є обґрунтованою. З огляду на це судом першої інстанції вважав, що є підстави, передбачені п.1 ч.5 ст.361 КАС України для перегляду рішення суду.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Підстави перегляду судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами встановлені статтею 361 КАС України, відповідно до частини 1 якої судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 361 КАС України, підставами для перегляду судових рішень у зв'язку з виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
Рішенням Конституційного Суду України №1-рп(П)/2019 від 25 квітня 2019 року по справі №3-14/2019 (402/19, 1737/19) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення «дійсної строкової», яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильської катастрофи АЕС шкоди при обчисленні пенсії, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідок Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.
За змістом даного рішення словосполучення «дійсної строкової», що міститься в положеннях частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року 3796ХП зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильській катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визнане неконституційним, втратило чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Згідно з ст. 91 Закону України «Про Конституційний Суд України», закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Конституційним Судом України в рішенні № 1-р(II)/2019 від 25.04.2019 року вказано про втрату чинності положеннями закону саме з 25.04.2019 року.
Таким чином, з 25.04.2019 року втратили чинність положення ч. 3 ст. 59 Закону України від 28.02.1991 року № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.
За таких обставин, Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019 у справі № 3-14/2019 на спірні правовідносини не може вплинути, оскільки правовідносини у даній справі виникли до прийняття такого рішення.
При цьому колегія зазначає, що наведене не перешкоджає позивачу звернутися до суб'єкта владних повноважень із відповідною заявою про захист його прав на підставі зазначеного Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019 року.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 15 травня 2019 року у справі № 640/2031/16-а (провадження №К/9901/54752/18).
Разом з тим, за положеннями статті 152 Конституції України, закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Відповідно до статті 91 Закону України від 13 липня 2017 року № 2136-VIII «Про Конституційний Суд України» закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Предметом розгляду судом першої інстанції були правовідносини, що виникли до ухвалення рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року № 1-р (ІІ)/2019 у справі № 3-14/2019 (402/19, 1737/19), а тому суд застосував тільки ті положення закону, які були чинними на момент виникнення спірних правовідносин.
Отже, у разі, коли Конституційний Суд України встановив неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їхнього окремого положення, застосованого (не застосованого) судом під час вирішення справи, і якщо рішення суду в такій справі ще не виконане, то це є підставою для перегляду судових рішень з огляду на виключні обставини відповідно до пункту 1 частини п'ятої статті 361 КАС України.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 28 травня 2019 року у справі № 580/355/19, від 06 червня 2019 року у справі №823/1993/18, від 01 липня 2019 року у справі №1840/3337/18, від 02 серпня 2019 року у справі №580/769/19.
Окрім того, Верховний Суд у постанові від 19.02.2021 (справа №808/1628/18, розглянута у складі об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду) сформував правовий висновок щодо практичного застосування положень зазначеної норми КАС України.
«<…> положення пункту 1 частини п'ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України містять імперативний припис, що встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи може бути підставою для перегляду рішення за виключними обставинами тільки за умови, якщо таке рішення суду ще не виконане.
Слід звернути увагу, що словосполучення «ще не виконане», яке вживається у пункті 1 частини п'ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачає множинного тлумачення або множинного його розуміння, а також «розширеного тлумачення» про яке зазначено в ухвалі Верховного Суду від 14 травня 2020 року, якою справу №808/1628/18 передано на розгляд об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду. Вказана процесуальна норма має імперативний характер, є чіткою та не може бути застосована інакше ніж це передбачено процесуальним законодавством.
<…> Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. Аналогічні положення містяться у статті 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» від 13 липня 2017 року №2136-VIII.
<…> Наявність Рішення Конституційного Суду України № 1-р(II)/2019 від 25 квітня 2019 року по справі №3-14/2019 (402/19, 1737/19) не змінює правового регулювання спірних правовідносин та не доводить факту допущення судом помилки при вирішенні спору, крім того, на час виникнення спірних правовідносин та на час прийняття рішення судом першої інстанції положення вказаної норми були чинними та підлягали застосуванню.
<…> не може вважатись невиконаним, в розумінні положень пункту 1 частини п'ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду, що набрало законної сили та яким у задоволенні позову відмовлено, оскільки таке рішення не передбачає примусового його виконання».
Позивач у цій справі просив переглянути за виключними обставинами в порядку статті 361 КАС України судове рішення, яким йому у задоволенні позову відмовлено.
При вирішенні справи суд враховує висновки суду касаційної інстанції в тому числі і щодо застосування норм процесуального права.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З урахуванням положень законодавства, яке підлягає застосуванню до спірних правовідносин, колегія суддів дійшла висновку про те, що підстави для перегляду за виключними обставинами та скасування рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 червня 2018 року відсутні, тому заява позивача про перегляд вказаного судового рішення за виключними обставинами задоволенню не підлягає.
Таким чином, доводи апеляційної скарги ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю підтверджуються встановленими у справі обставинами.
Відповідно до статті 317 КАС України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Колегія суддів приходить до висновку, що у зв'язку з тим, що висновки викладені судом першої інстанції в рішенні не відповідають обставинам справи, а також враховуючи, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення допущено неправильне застосування норм матеріального права, а як наслідок скасовано рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 червня 2018 року у справі № 813/1934/18, апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 3 ст. 243, ст.ст. 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329, 361-369 КАС України, суд-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області задовольнити.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 травня 2019 року у справі № 813/1934/18 - скасувати та прийняти постанову, якою в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12.06.2018 у справі № 813/1934/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк
судді В. В. Святецький
Р. Б. Хобор
Повне судове рішення складено 17 червня 2021 року