17 червня 2021 рокуСправа № 380/641/21 пров. № А/857/10028/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
судді-доповідача - Качмара В.Я.,
суддів - Большакової О.О., Затолочного В.С.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2021 року (суддя Коморний О.І., м.Львів, повний текст складено 15 квітня 2021 року) у справі за його позовом до Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії, -
У січні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - ТЦК) в якому просив:
визнати дії відповідача щодо відмови в нарахуванні та виплаті позивачу індексації грошового забезпечення за посадою провідного інженера НОМЕР_1 Головного військового представництва Міністерства оборони України (далі - Посада, ГВП, МОУ відповідно) за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 з урахуванням базового місяця січня 2014 року в розмірі 40538,27 грн протиправними;
визнати дії ТЦК щодо відмови в нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 компенсації за втрату частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за Посадою за період з 01.02.2016 по дату виплати індексації грошового забезпечення протиправними;
зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за Посадою за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із урахуванням базового місяця січня 2014 року в розмірі 40538,27 грн;
зобов'язати ТЦК нарахувати та виплатити позивачу компенсацію за втрату частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати індексацію грошового забезпечення за Посадою за період з 01.02.2016 по дату виплати індексації грошового забезпечення.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2021 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії ТЦК щодо відмови в нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018. Зобов'язано ТЦК нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із ухваленим рішення, його в частині відмовлених позовних вимог оскаржив відповідач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду та прийняти нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити повністю.
В апеляційній скарзі із покликанням на окремі обставини справи вказує, що оскільки судом встановлено факт невиплати йому індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, то він має право на компенсацію втрати частини доходу заробітної плати у зв'язку з порушенням строків виплати індексації, так як компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує вимоги такої, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС), суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.
Переглянувши справу за наявними у ній матеріалами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 відповідач протиправно, без наявності для цього обґрунтованих підстав не нараховував належним чином відповідно до чинного законодавства та не виплачував позивачу індексацію грошового забезпечення, його слід зобов'язати вчинити відповідні дії, з метою відновлення порушених прав позивача.
В частині задоволених позовних вимог, рішення суду першої інстанції фактично не оскаржується, тому суд апеляційної інстанції не має права робити правові висновки щодо цієї частини судового рішення.
Щодо відмови у задоволенні решти позовних вимог, то цей суд вказав, що так як індексація грошового забезпечення, яку просить стягнути позивач, йому не нараховувалася та ще не виплачувалася, позовна вимога про нарахування та виплату компенсації втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення є передчасною.
Такі висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права, з таких міркувань.
Відповідно до частини першої статті 308 КАС суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Апеляційним судом, з урахуванням встановленого судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що ОСОБА_1 відповідно до наказу першого заступника Міністра оборони України (по особовому складу) від 21.04.2011 №35 призначений на Посаду ГВП і займає її по даний час (а.с.12).
Згідно листа Департаменту фінансів МОУ (далі - Департамент) від 15.11.2013 №248/2/3/955, 03.01.2020 №248/59 з 01.12.2013 ГВП зараховане встановленим порядком на фінансове забезпечення до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ОВК), з якого зняте з 01.01.2020 (а.с.13-15).
Директивою Міністра оборони України та Головнокомандувача Збройних Сил України від 02.09.2020 №Д-321/7 0СК з 01.11.2020 ОВК переформатований у ТЦК.
15.12.2020 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за Посадою за період з 01.01.2016 по 01.03.2018 (а.с.16-19).
За результатами розгляду поданої заяви, відповідач листом від 29.12.2020 №1793 повідомив, що індексація грошових доходів населення здійснюється в межах фінансових ресурсів бюджетів всіх рівнів, а видатки на грошове забезпечення здійснюється лише в межах фонду грошового забезпечення. Також відповідач вказав, що нарахувати та виплатити індексацію доходів за період січень 2016 - лютий 2018 неможливо, оскільки механізму нарахування та виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовців за попередні періоди «Порядком проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) від 17.07.2003 №1078 (далі - Постанова №1078; Порядок №1078 відповідно) не передбачено. При цьому відповідач зазначив, що базовий місяць для обчислення мені індексації є січень 2014 року (а.с.20).
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII; в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
Частиною 3 вказаної статті Закону №2011-XII встановлено, що грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Умови та порядок проведення індексації грошових доходів населення визначаються Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон №1282-XII) та Постановою №1078 (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).
В силу приписів статті 1 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Статтею 2 Закону №1282-XII передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема: оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
За змістом положень частини першої статті 4 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» визначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі статтею 19 цього Закону, є обов'язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Відповідно до частин третьої-п'ятої статті 4 Закону №1282-XII обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозованого рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно зі частинами першою, другою, шостою статті 5 Закону №1282-XII, підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Відповідно до пункту 1-1 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 року №491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»».
Згідно з пунктом 4 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії. У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.
Положеннями пункту 5 Порядку №1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Стаття 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон №2050-ІІІ) визначає, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі №2050-ІІІ слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Відповідно до статті 3 Закону №2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Згідно зі статтею 4 Закону №2050-ІІІ виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
З аналізу норм Закону №2050-ІІІ слідує, що підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов:
1) нарахування громадянину належних йому доходів, а саме заробітної плати (грошове забезпечення), пенсії, соціальних виплат, стипендії;
2) доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата);
3) порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання);
4) затримка виплати доходів на один і більше календарних місяців;
5) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги.
Необхідно зазначити, що рішення суду першої інстанції переглядається в апеляційному порядку лише в частині позовних вимог стосовно визнання протиправними дій відповідача щодо нарахування та виплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати - за період з 01.02.2016 по день фактичної виплати індексації та зобов'язання вчинити відповідні дії.
Системний аналіз норм, що регулюють спірні відносини, дає підстави для висновку, що індексація є складовою заробітної плати та у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до діючого законодавства.
Використане у статті 3 Закону №2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Зміст і правова природа спірних відносин у розумінні положень статей 1-3 вказаного Закону №2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду України від 11 липня 2017 року №21-2003а16, Верховного Суду від 22 червня 2018 року у справі №810/1092/17 та 13 січня 2020 року у справі №803/203/17.
Крім того, Верховний Суд, розглядаючи справу №240/11882/19, вказав, що враховуючи наявність факту невиплати позивачу сум індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 по 12.01.2018, позивач має право на компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 по 12.01.2018. Так, у випадку бездіяльності власника або уповноваженого ним органу щодо нарахування та виплати громадянину індексації заробітної плати, така особа має право на компенсацію втрати доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати за умови зобов'язання власника або уповноваженого ним органу здійснити донарахування належних громадянину сум доходів.
Аналогічна позиція уже була висловлена Верховним Судом у постанові від 4 квітня 2018 року у справі №822/1110/16, 20 грудня 2019 року у справі №822/1731/16, 13 березня 2020 року у справі №803/1565/17.
Отже, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в частині зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію за втрату частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.02.2016 по дату виплати індексації грошового забезпечення.
Вказані висновки суду апеляційної інстанції узгоджуються із висновками Верховного Суду при розгляді аналогічного спору, що викладені у постанові від 29 квітня 2021 року у справі №240/6583/20.
Щодо вимоги скаржника про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплаті йому компенсації за втрату частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за Посадою за період з 01.02.2016 по дату виплати індексації грошового забезпечення, то така задоволенню не підлягає, оскільки позивач не звертався з подібною вимогою до ТЦК і відповідно останнім не було відмовлено у задоволенні такої вимоги. Заява позивача від 15.12.2020 стосувалась лише вимоги нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за Посадою за період з 01.01.2016 по 01.03.2018 у задоволенні якої і було відмовлено відповідачем про що свідчить його відповідь від 29.12.2020 №1793.
Відповідно до стаття 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З огляду на те, що рішення суду в частині позовних вимог ОСОБА_1 про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за втрату частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.02.2016 по дату виплати індексації грошового забезпечення ухвалене із неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме Закону №2050-ІІІ, апеляційний суд вважає за необхідне скасувати рішення суду в зазначеній частині та прийняти постанову про задоволення позовних вимог в цій частині.
В іншій частині рішення суду необхідно залишити без змін.
Підсумовуючи, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного рішення суду, суд першої інстанції допустили неправильне застосування норм матеріального права (неправильне тлумачення), що призвело до безпідставної відмови у задоволені частини позовних вимог, а тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 308, 311, 315-316, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2021 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про зобов'язання Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за втрату частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 1 лютого 2016 року по дату виплати індексації грошового забезпечення скасувати та прийняти постанову, якою позов в цій задовольнити.
Зобов'язати Львівський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за втрату частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 1 лютого 2016 року по дату виплати індексації грошового забезпечення.
В решті рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС.
Суддя-доповідач В. Я. Качмар
судді О. О. Большакова
В. С. Затолочний
Повне судове рішення складено 17 червня 2021 року.