17 червня 2021 рокуЛьвівСправа № 460/695/20 пров. № А/857/6607/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,
суддів Хобор Р.Б., Шевчук С.М.
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року у справі № 460/695/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій,-
суддя в 1-й інстанції - Друзенко Н.В.,
час ухвалення рішення - не зазначено.,
місце ухвалення рішення - м. Рівне,
дата складання повного тексту рішення - 22.12.2020,-
ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі відповідач, ГУПФУ в Рівненській області) та просила визнати протиправною відмову пенсійного органу у нарахуванні та виплаті їй відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» компенсації за втрату частини пенсії у зв'язку із порушенням строків виплати пенсії в сумах 75384,92 грн., які були виплачені у листопаді 2019 року. Зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 згідно із Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» компенсації за втрату частини пенсії у зв'язку із порушенням строків виплати пенсії за період з вересня 2013 року по листопад 2019 року на суму пенсії 75384,92 грн..
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів, у зв'язку із порушенням термінів їх виплати вів має право на компенсацію втрати частини доходів у зв'язку із несвоєчасною виплатою пенсії на підставі судових рішень, яке з вини відповідача фактично виконані останнім лише у листопаді 2019 року. Позивач просила нарахувати компенсацію за втрату частини пенсії у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з вересня 2013 року по листопад 2019 року на суму пенсії 75384,92 грн, однак відповідач відмовився нарахувати та виплатити вказану компенсацію, що підтверджується листом від 11.01.2020. За таких обставин, просила позов задовольнити у повному обсязі.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 22.12.2020 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 згідно із Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» компенсації за втрату частини пенсії у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, викладену в листі від 11.01.2020 № О-5709/07.1-59.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 згідно із Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» компенсацію за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, донарахованої на виконання постанов Сарненського районного суду Рівненської області від 27.09.2013 року по справі №1718/2-а-177/11 та від 27.09.2013 року по справі №1718/2-а-1389/11, за період з лютого 2019 року по жовтень 2019 року на суму пенсії 75384,92 грн.. В решті вимог - відмовлено.
Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що оскільки несвоєчасне нарахування сум пенсії відбулось у зв'язку з неправомірним нарахуванням пенсії пенсійним органом, що встановлено постановами Сарненського районного суду Рівненської області від 27.09.2013 року по справі №1718/2-а-177/11 та від 27.09.2013 року по справі №1718/2-а-1389/11, тобто з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, то позивач має право на отримання компенсації втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати.
Крім цього суд першої інстанції зазначив, що з врахуванням того, що на виконання судових рішень, відповідачем в січні 2019 року проведено відповідний перерахунок та донараховано пенсію позивачу, а фактичну виплату пенсії в сумі 75384,92 грн. на виконання вищезазначених судових рішень проведено в листопаді 2019 року, то підлягає нарахуванню компенсація за період з лютого 2019 року (місяць, наступний після місяця проведення донарахування) по жовтень 2019 року (місяць, що передує місяцю виплати), а не з вересня 2013 року по листопад 2019 року, як просить позивач.
Не погодившись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 та Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області подали апеляційні скарги.
ОСОБА_1 у поданій апеляційній скарзі зазначає про те, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права та прийшов до помилкового висновку про зобов'язання виплатити позивачу компенсацію за втрату частини пенсії у зв'язку із порушенням строків виплати пенсії саме з лютого 2019 року, оскільки вважає, що таку виплату слід провести з дня, коли пенсія мала бути виплачена відповідно до Закону, а не відповідно до рішення суду.
Просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти постанову, якою скасувати рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 згідно із Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» компенсацію за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, донарахованої на виконання постанов Сарненського районного суду Рівненської області від 27.09.2013 року по справі №1718/2-а-177/11 та від 27.09.2013 року по справі №1718/2-а-1389/11, за період з лютого 2019 року по жовтень 2019 року на суму пенсії 75384,92 грн. та ухвалити нове судове рішення про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 згідно із Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» компенсацію за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, донарахованої на виконання постанов Сарненського районного суду Рівненської області від 27.09.2013 року по справі №1718/2-а-177/11 та від 27.09.2013 року по справі №1718/2-а-1389/11, за період з вересня 2013 року по листопад 2019 року на суму пенсії 75384,92 грн.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2021 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року у справі № 460/695/20 повернуто скаржнику, у зв'язку із невиконанням вимог ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2021 року про залишення апеляційної скарги без руху у зв'язку з не сплатою судового збору.
Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
З матеріалів справи слідує, що постановою Сарненського районного суду Рівненської області від 27.09.2013 року по справі № 1718/2-а-177/11, зобов'язано управління Пенсійного фонду України у Сарненському районі Рівненської області нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 визначене статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонерові, який проживає у зоні гарантованого добровільного відселення, в розмірі двох мінімальних заробітних плат та визначену статтею 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком, а також щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком, тобто прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, за період з 27 червня 2010 року по 22 липня 2011 року включно з урахуванням проведених виплат
Постановою Сарненського районного суду Рівненської області від 27.09.2013 року по справі № 1718/2-а-1389/11, зобов'язано управління Пенсійного фонду України у Сарненському районі Рівненської області нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 визначене статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонерові, який проживає у зоні гарантованого добровільного відселення, в розмірі двох мінімальних заробітних плат та визначену статтею 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком, а також щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком, тобто прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, за період з 27 грудня 2010 року по 22 липня 2011 року включно з урахуванням проведених виплат.
На виконання судового рішення, згідно з розпорядженням №143548 відповідачем 04 січня 2019 року проведено відповідний перерахунок пенсії позивача.
Фактично виплату пенсії в сумі 75384,92 грн. виконання вищезазначеного судового рішення проведено у листопаді 2019 року.
Позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області із заявою щодо проведення розрахунку і виплати компенсації за втрату частини доходів, у зв'язку з порушенням термінів виплати пенсії згідно постанов Сарненського районного суду Рівненської області від 27.09.2013 року по справі № 1718/2-а-177/11 та від 27.09.2013 року по справі № 1718/2-а-1389/11.
Листом від 11.01.2020 №О-5709/07.1-59 відповідач повідомив позивачу про відсутність підстав для виплати компенсації. Свою позицію відповідач обґрунтував тим, що сума перерахованої та сплаченої на виконання судових рішень пенсії носить разовий характер і не підпадає під визначення доходів, передбачених Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати», за порушення строків виплати яких сплачується компенсація.
Не погодившись з такими діями Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області та вважаючи їх протиправними, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159 (далі - Порядок № 159).
Статтями 1, 2 Закону № 2050-ІІІ визначено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Із наведеного видно, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).
Основною умовою для виплати громадянину компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення.
Пунктом 2 Порядку №159 передбачено, що компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).
Аналіз наведених положень дає підстави вважати, що основною умовою для виплати громадянину, передбаченої ст.2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу не відповідає ознакам платежу, що має разовий характер, оскільки зумовлена порушенням строків сплати відповідачем пенсії, що носило триваючий характер. У зв'язку з цим виплата компенсації проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
При вирішенні цього спору суд враховує правові висновки Верховного Суду України у постановах від 18 листопада 2014 року у справі № 21-518а14, від 11 липня 2017 року у справі № 21-2003а16, Верховного Суду у постановах від 20 лютого 2018 року у справі № 522/5664/17, від 21 червня 2018 року у справі № 523/1124/17, від 03 липня 2018 року у справі № 521/940/17, від 05 жовтня 2018 року у справі № 127/829/17.
Безпідставними є доводи відповідача про те, що перерахунок основного розміру пенсії і відповідна доплата позивачу у розмір 75384,92 грн. не є доходом в розумінні статті 2 Закону №2050-ІІІ, а має характер одноразової виплати, оскільки вказані кошти нараховані в результаті перерахунку пенсії та відновлення прав позивача, порушених при виплаті пенсії у розмірі меншому, ніж передбачено законодавством. Тобто вказана сума є доходом в розумінні статті 2 Закону №2050-ІІІ.
Аналогічні правові позиції висловлені Верховним Судом зокрема у постановах Верховного Суду від 03 липня 2018 року у справі № 521/940/17, від 08.08.2019 у справі №638/19990/16-а.
Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 Закону № 2050-ІІІ, окремих положень Порядку № 159 дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що постановами Сарненського районного суду Рівненської області від 27.09.2013 року по справі № 1718/2-а-177/11 та від 27.09.2013 року по справі № 1718/2-а-1389/11, зобов'язано пенсійний орган нарахувати та виплатити пенсію позивача.
Як зазначалось вище, на виконання судових рішень, згідно з розпорядженням №143548 відповідачем 04.01.2019 проведено відповідний перерахунок пенсії позивачки. Фактично виплату пенсії в сумі 75384,92 грн. здійснено в листопаді 2019 року.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що оскільки право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені, а тому помилковим є висновок суду першої інстанції про те, що оскільки на виконання судових рішень, відповідачем в січні 2019 року проведено відповідний перерахунок та донараховано пенсію позивачу, а фактичну виплату пенсії в сумі 75384,92 грн. проведено в листопаді 2019 року, то підлягає нарахуванню компенсація за період з лютого 2019 року (місяць, наступний після місяця проведення донарахування) по жовтень 2019 року (місяць, що передує місяцю виплати), а не з вересня 2013 року по листопад 2019 року, як просить позивач.
Разом з цим на переконання суду, право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати у позивачки виникло з моменту коли зобов'язано пенсійний орган здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачці (постанови Сарненського районного суду Рівненської області від 27.09.2013 року по справі № 1718/2-а-177/11 та від 27.09.2013 року по справі № 1718/2-а-1389/11).
Однак, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що в позовній заяві позивач просила суд зобов'язати пенсійний орган нарахувати та виплатити їй компенсацію за втрату частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати за період з вересня 2013 року по листопад 2019 року.
Відповідно до ч. 5 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції.
Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
З приводу покликань відповідача про пропущення позивачем строку звернення до суду з даним адміністративним позовом, колегія суддів враховує висловлений висновок Верховного Суду у постанові від 09.06.2021 по справі № 240/186/20 про те, що у правовідносинах щодо компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їхньої виплати саме з моментом отримання листа-відповіді органу Пенсійного фонду України про відмову у виплаті особі компенсації відповідно до Закону № 2050-ІІІ та Порядку № 159 пов'язується початок перебігу строку на звернення до суду з позовом про визнання протиправним рішення власника або уповноваженого ним органу (особи) щодо відмови у виплаті відповідної компенсації та зобов'язання останнього її виплатити. Саме відмова у виплаті особі компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їхньої виплати свідчить про факт ймовірного порушення суб'єктом владних повноважень права особи на отримання такої компенсації та зумовлює виникнення у такої особи права на захист у судовій юрисдикційній формі, а саме у формі звернення з відповідним позовом до адміністративного суду. у постанові від 09.06.2021 по справі № 240/186/20
Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 звернувся до суду з дотриманням шестимісячного строку, встановленого ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, так як відмову про нарахування та виплату компенсації отримала 11.01.2020, а з позовом до суду звернулась 06.02.2020.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що оскільки несвоєчасне нарахування сум пенсії відбулось у зв'язку з неправомірним нарахуванням пенсії пенсійним органом, що встановлено вищезазначеними рішеннями суду, які набрали законної сили, тобто з вини суб'єкта владних повноважень, що призначає і виплачує пенсію, а тому позивачка має право на отримання компенсації втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати з вересня 2013 року по листопад 2019 року..
Враховуючи встановлені обставини та норми чинного законодавства України колегія суддів вважає, що даний позов підлягає до задоволення.
Відповідно до пункту четвертого частини першої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
У зв'язку з тим, що рішення суду першої інстанції прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права, без повного та всебічного з'ясування усіх обставин справи, що призвело до неправильного її вирішення, таке рішення підлягає скасуванню з прийняттям постанови про задоволення позовних вимог з наведених вище підстав.
Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року у справі № 460/695/20 скасувати та прийняти постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 згідно із Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» компенсації за втрату частини пенсії у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, викладену в листі від 11.01.2020 № О-5709/07.1-59.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 згідно із Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» компенсацію за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, донарахованої на виконання постанов Сарненського районного суду Рівненської області від 27.09.2013 року по справі №1718/2-а-177/11 та від 27.09.2013 року по справі №1718/2-а-1389/11, за період з вересня 2013 року по жовтень 2019 року на суму пенсії 75384,92 грн.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк
судді Р. Б. Хобор
С. М. Шевчук
Повне судове рішення складено 17 червня 2021 року