16 червня 2021 рокуЛьвівСправа № 346/3197/20 пров. № А/857/3301/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді Шавеля Р.М.,
суддів Матковської З.М. та Бруновської Н.В.,
з участю секретаря судового засідання - Галаз Ю.А.,
а також сторін (їх представників):
від позивача - Чубик Б.Г.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській обл. на рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської обл. від 17.12.2020р. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській обл., Коломийського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській обл., третя особа без самостійних вимог на предмет спору поліцейська СРПП № 2 Коломийського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській обл. сержант поліції Вальчишин Галина Ігорівна, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (суддя суду І інстанції: П'ятковський В.І.; час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 11 год. 00 хв. 17.12.2020р., м.Коломия Івано-Франківської обл.; дата складання повного тексту рішення суду І інстанції: 23.12.2020р.),-
11.08.2020р. позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову серії БАБ № 254144 від 03.08.2020р., винесену поліцейською Коломийського відділу поліції /ВП/ Головного управління /ГУ/ Національної поліції /НП/ в Івано-Франківській обл. Вальчишин Г.І., в справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. (а.с.1-3).
Ухвалою суду від 14.09.2020р. залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору поліцейську СРПП № 2 Коломийського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській обл. сержанта поліції Вальчишин Г.І. (а.с.18-19).
Рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської обл. від 17.12.2020р. заявлений позов задоволено; визнано незаконною та скасовано постанову про адміністративне правопорушення серії БАБ № 254144 від 03.08.2020р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП; провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП закрито (а.с.56-58).
Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржив відповідач ГУ НП в Івано-Франківській обл., який покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що у своїй сукупності призвело до невірного вирішення спору, просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні заявленого позову відмовити (а.с.61-63).
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що матеріалами справи стверджується здійснення 03.08.2020р. позивачем зупинки керованого ним легкового автомобіля ближче 10 м від виїзду з прилеглої території та безпосередньо в місці виїзду, чим останній допустив порушення вимог 15.9 «и» Правил дорожнього руху /ПДР/ та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.
Наведені обставини зупинки зафіксовані поліцейською Вільчишин Н.І. на фото та відео, при цьому автомобіль позивача повністю перекрив виїзд (в'їзд) на прилеглу територію.
Після заслуховування пояснень позивача, здійснення фіксації правопорушення, поліцейською було винесено спірну постанову по справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст.258 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення в цьому випадку не складається, а сама постанова виноситься згідно ч.4 ст.258 КУпАП на місці вчинення правопорушення.
Таким чином, з огляду на викладене, у діях позивача є наявним склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП; поліцейською дотримана процедура та порядок складання адміністративних матеріалів та забезпечено доказами відповідно до ст.251 КУпАП. Постанова серії БАБ № 254144 від 03.08.2020р. є обґрунтованою, винесеною на підставі та у порядку, передбаченому чинним законодавством.
Позивачем ОСОБА_1 скеровано до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає її необґрунтованою і такою, що не підлягає до задоволення. Наголошує на тому, що суд першої інстанції правильно застосував норми діючого законодавства та ухвалив законне і справедливе судове рішення (а.с.105-107).
Інші учасники справи не подали до суду апеляційної інстанції відзиви на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, визначеного в ухвалі про відкриття апеляційного провадження, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, заперечення представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга підлягає до задоволення, з наступних мотивів.
Відповідно до п.п.1, 4 ч.1 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Як встановлено судом першої інстанції, відповідно до постанови серії БАБ № 254144 від 03.08.2020р., винесеної поліцейською СРПП № 2 Коломийського відділу поліції ГУ НП в Івано-Франківській обл. сержантом поліції Вальчишин Г.І., о 16 год. 36 хв. 03.08.2020р., позивач ОСОБА_1 , керуючи легковим автомобілем марки «ВАЗ 211140», державний номерний знак НОМЕР_1 , на вул.І.Вільде в м.Коломия Івано-Франківської обл., здійснив зупинку транспортного засобу, внаслідок чого перешкодив в'їзду до житлових будинків та прилеглих територій (ближче ніж 10 м), чим допустив порушення правил зупинки, визначених п.15.9 «и» ПДР.
Факт вчиненого правопорушення зафіксований на фотознімку (долучений до постанови); також від позивача відібрані письмові пояснення (а.с.47, 48).
На підставі наведеного, поліцейською визнано позивача винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. (а.с.6, 34).
Під час судового розгляду відповідачами також представлені письмові пояснення ОСОБА_2 від 03.08.2020р., рапорт працівника поліції, СД-диск від фотографіями та відеозаписом розгляду справи (а.с.31, 32, 33).
Також у матеріалах справи є наявними фотографії самого позивача з місця вчинення правопорушення, які дають можливість апеляційному суду об'єктивно та повно з'ясувати місце та обстановку вчинення правопорушення (а.с.35-40).
Приймаючи рішення по справі та задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до матеріалів справи позивач здійснив зупинку транспортного засобу в подвір'ї житлового будинку, де проживає. Дана територія не є прилеглою територією, до якої можна заїхати з місця, де був припаркований автомобіль позивача, оскільки це є подвір'ям житлового будинку, в яке заїжджають лише його мешканці. Згідно фотографій поліцейської позивачем прикарковано автомобіль у дворі житлового будинку, в тупіку, через що виїзду (в'їзду) транспортних засобів він не перешкоджає.
Таким чином, відповідачами і третьою особою не надано суду будь-яких належних та достовірних доказів, які б підтверджували факти, викладені в оскаржуваній постанові.
Між тим, такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, не у повній мірі відповідають нормам матеріального права і фактичним обставинам справи, з наступних підстав.
Відповідно до приписів ПДР, затв. постановою КМ України № 1306 від 10.10.2001р.:
п.1.10 - зупинка - припинення руху транспортного засобу на час до 5 хвилин або більше, якщо це необхідно для посадки (висадки) пасажирів чи завантаження (розвантаження) вантажу, виконання вимог цих Правил (надання переваги в русі, виконання вимог регулювальника, сигналів світлофора тощо); прилегла територія - територія, що прилягає до краю проїзної частини та не призначена для наскрізного проїзду, а лише для в'їзду до дворів, на стоянки, автозаправні станції, будівельні майданчики тощо або виїзду з них.
п.15.1 - зупинка і стоянка транспортних засобів на дорозі повинні здійснюватись у спеціально відведених місцях чи на узбіччі.
п.15.9 «и» - зупинка забороняється ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду.
Згідно ч.1 ст.122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Із змісту спірної постанови слідує, що позивачем допущено порушення правил зупинки, які полягають у здійсненні зупинки автомобіля безпосередньо в місці виїзду (в'їзду) з прилеглої території на вул.І.Вільде в м.Коломия.
Системний аналіз положень КУпАП дає підстави для висновку, що якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, уповноважена посадова особа зобов'язана здобути докази винуватості особи у вчиненні правопорушення.
Нормами КУпАП передбачено спрощений порядок фіксування адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, за умов якого протокол про вчинення адміністративного правопорушення не складається, при цьому посадова особа має право винести безпосередньо постанову в справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до матеріалів адміністративної справи протокол про вчинення адміністративного правопорушення як один із можливих доказів по справі не складався, однак відповідачами надані інші беззаперечні докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.
Стосовно представленого під час судового розгляду справи фотознімку з місця події (а.с.48) колегія суддів враховує наступне.
Пунктом 11 ч.1 ст.23 Закону України № 580-VIII від 02.07.2015р. «Про Національну поліцію» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Згідно з ст.31 цього Закону поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Статтею 40 вказаного Закону встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою:
1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб;
2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Водночас, візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку.
Належність представленого відповідачами і долученого до матеріалів адміністративної справи такого доказу як фотознімок з місця події слідує з приписів ст.251 КУпАП, відповідно до яких доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Оцінюючи вказаний доказ, колегія суддів вважає його належним, оскільки такий відображений в спірній постанові.
Зафіксовані на ньому обставини не викликають обґрунтованого сумніву в тому, що саме позивач ОСОБА_1 допустив порушення правил зупинки ним автомобіля в населеному пункті.
Зокрема, аналіз представленого фотознімку вказує, що позивачем здійснено зупинку керованого ним легкового автомобіля безпосередньо в місці виїзду з прилеглої території на вул.Вільде у м.Коломиї.
Вказана обставина також підтверджується іншими доказами по справі - письмовими поясненнями ОСОБА_2 (а.с.32), рапортом працівника поліції про факт надходження заяви ОСОБА_2 про порушення ПДР по вул.І. Вільде у м.Коломиї водієм автомобіля марки «ВАЗ», НОМЕР_1 (а.с.33).
Також власноручні пояснення позивача свідчать про час та місце розглядуваної події за його участі, при цьому останній категорично заперечив факт вчинення порушення правил зупинки, оскільки припаркував автомобіль на декілька хвилин біля свого будинку на прилеглій території (а.с.47).
Відповідно до ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про:
дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення;
транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак);
технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався);
розмір штрафу та порядок його сплати;
правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження;
відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Спірна постанова серії БАБ № 254144 від 03.08.2020р. про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, відповідає вимогам ст.283 КУпАП.
Із змісту вказаної норми слідує, що обставини вчинення адміністративного правопорушення, які викладені у постанові, мають встановлюватись на підставі оцінених органом (посадовою особою) доказів, що є допустимими, тобто, зібраними у встановленому КУпАП порядку.
Вказана постанова містить посилання на доказ вчинення позивачем згаданого адміністративного порушення, до неї долучені письмові пояснення позивача.
Допущені помилки у прізвищі особи, яка притягується до відповідальності, та інші недоліки не розцінюється колегією суддів як такі, що свідчать про неправильність складання постанови серії БАБ № 254144 від 03.08.2020р.
Стосовно доводів позивача щодо порядку порушення розгляду справи про адміністративне правопорушення, упередженого ставлення до нього зі сторони поліцейської колегія суддів враховує, що відповідно до матеріалів адміністративної справи поліцейською були роз'яснені позивачу його права та обов'язки згідно вимог КУпАП.
Водночас, позивачем не долучено до винесеної постанови будь-яких письмових клопотань, зауважень та заяв щодо порушення процедури розгляду справи, стосовно дій поліцейської ним не подавалися жодні скарги в органи Національної поліції або прокуратури.
Щодо місця розгляду справи про адміністративне правопорушення колегія суддів враховує, що відповідно до ч.1 ст.276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Згідно приписів п.2.4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2015 від 26.05.2015р. у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення ч.1 ст.276 КУпАП вбачається, що підстав для ототожнення місця вчинення адміністративного правопорушення з місцем розгляду справи про таке правопорушення немає, а словосполучення «на місці вчинення правопорушення» і «за місцем його вчинення», які містяться у статтях 258, 276 Кодексу, мають різне цільове спрямування і різний правовий зміст. Зокрема, словосполучення «за місцем його вчинення», застосоване у положенні ч.1 ст.276 Кодексу, за якою «справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення», вказує на місцезнаходження органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення у межах його територіальної юрисдикції згідно з адміністративно-територіальним устроєм України.
Проте, Законом України № 596-VII від 14.07.2015р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» внесено зміни до ст.258 КУпАП, зі змісту яких вбачається, що у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст.283 КУпАП.
Отже, за наведених обставин колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що дійсно о 16 год. 36 хв. 03.08.2020р., позивач ОСОБА_1 , керуючи легковим автомобілем марки «ВАЗ 211140», державний номерний знак НОМЕР_1 , на вул.І.Вільде в м.Коломия Івано-Франківської обл., здійснив зупинку транспортного засобу, внаслідок чого перешкодив в'їзду до житлових будинків та прилеглих територій (ближче ніж 10 м), чим допустив порушення правил зупинки, визначених п.15.9 «и» ПДР.
На підставі наведеного, позивача правомірно визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.
Додатково колегія суддів враховує, що згідно з рішенням Європейського суду з прав людини в справі «O'Halloranand Francis v. The United Kingdom» будь-хто, хто вирішив володіти чи керувати автомобілем, знав, що таким чином він піддає себе режиму регулювання, котрий застосовується, оскільки визнавалося, що володіння і користування автомобілем може потенційно завдати серйозної шкоди. Можна вважати, що ті, хто вирішив володіти та керувати автомобілями, погодилися на певну відповідальність та обов'язки.
Таким чином, позивача підставно та обґрунтовано притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП, відтак заявлений позов є безпідставним та необґрунтованим, через що не підлягає до задоволення.
За правилами ст.139 КАС України понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги належить покласти на апелянта ГУ НП в Івано-Франківській обл.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права (незастосування закону, який підлягав застосуванню), що в своїй сукупності призвело до невірного вирішення спору, через що рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні заявленого позову, з вищевикладених мотивів.
Керуючись ст.139, ч.3 ст.243, ст.ст.272, 286, 310, п.2 ч.1 ст.315, п.п.1, 4 ч.1 ст.317, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській обл. задовольнити.
Рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської обл. від 17.12.2020р. в адміністративній справі № 346/3197/20 скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській обл., Коломийського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській обл., третя особа без самостійних вимог на предмет спору поліцейська СРПП № 2 Коломийського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській обл. сержант поліції Вальчишин Галина Ігорівна, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, - відмовити.
Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській обл.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя Р. М. Шавель
судді З. М. Матковська
Н. В. Бруновська
Дата складення повного тексту судового рішення: 16.06.2021р.