15 червня 2021 рокуЛьвівСправа № 380/1427/21 пров. № А/857/8651/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
головуючого судді Ніколіна В.В.
суддів Качмара В.Я., Пліша М.А.
за участі секретаря судового засідання Хомича О.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 березня 2021 року (суддя - Костецький Н.В., м. Львів) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 в лютому 2021 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції, у якому просив зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити на його користь доплату за службу в нічний час за період з квітня 2016 року по квітень 2017 року; зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити на його користь індексацію грошового забезпечення за період з червня 2016 по жовтень 2017 року включно.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15.03.2021 задоволено повністю позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції. Визнано протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 доплати за службу в нічний час за період з квітня 2016 року по квітень 2017 року та індексації грошового забезпечення з червня 2016 по жовтень 2017 року включно. Зобов'язано Департамент патрульної поліції нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 доплату за службу в нічний час за період з квітня 2016 року по квітень 2017 року та індексацію грошового забезпечення з червня 2016 по жовтень 2017 року включно.
Представник позивача - адвокат Шпарик Н.Я. 22.03.2021 подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу.
Додатковим рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 31 березня 2021 року у справі №380/1427/21 заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про зобов'язання вчинити дії, - задоволено повністю. Стягнуто з Департаменту патрульної поліції за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 3000 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу.
Не погодившись із додатковим рішенням суду першої інстанції, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати додаткове рішення та ухвалити нове про відмову у стягненні судових витрат. Апелянт з посиланням на окремі норми статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) зазначає, що заявлений позивачем розмір витрат на оплату послуг адвоката є неспіврозмірним із складністю справи, із часом дійсно витраченим на виконання відповідних видів робіт, а також із обсягом наданих адвокатом послуг.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому покликається на правильність висновків суду першої інстанції щодо задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення, тому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а додаткове рішення суду - без змін.
Учасники справи, в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому, апеляційний суд, відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Ухвалюючи додаткове рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що розмір витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 3000 грн. є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг).
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з частиною третьою статті 132 цього Кодексу до витрат, пов'язаних із розглядом справи належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Отже, витрати на професійну правничу допомогу входять до складу судових витрат.
Відповідно до статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина друга статті 134 КАС України). Склад та обсяг судових витрат визначено у частині третій статті 134 КАС України, згідно з якою для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина третя статті 134 КАС України).
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 КАС України). Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина п'ята статті 134 КАС України).
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 134 КАС України). Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).
У відповідності до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Отже, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, до предмета доказування у питанні компенсації, понесених у зв'язку з розглядом справи витрат на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
У справі встановлено, що професійна правнича допомога ОСОБА_1 надавалася адвокатом Шпариком Н. Я. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 30.10.2017 серії ЛВ №000758) на підставі договору про надання правничої допомоги.
Вид наданих адвокатом Шпариком Н.Я. послуг професійної правничої допомоги та їх вартість підтверджуються актом виконаних робіт від 18.03.2021, відповідно до якого ОСОБА_1 надано такі послуги: підготовка та подання адвокатського запиту (тривалість - 0,5 год.); підготовка і подання адміністративного позову до Департаменту патрульної поліції про стягнення заборгованості у вигляді доплати за службу в нічний час та заборгованість по індексації грошового забезпечення (тривалість - 2 год.), підготовка та подання відповіді на відзив у справі №380/1427/21 (тривалість - 0,5 год.).
Розрахунок здійснено відповідно до розміру погодинної ставки за надані послуги, виходячи з вартості 1 години - 1 000 грн.
Загальний розмір понесених ОСОБА_1 витрат професійну правничу допомогу склав 3000 грн, які були сплачені позивачем адвокату Шпарику Н.Я., що стверджується квитанцією №Е260-ЕМ51-5033-К7М1 від 19.03.2021.
Аналізуючи зміст заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення, а також дослідивши докази, які були подані на підтвердження понесення позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі №362/3912/18, від 30 вересня 2020 року у справі №201/14495/16-ц.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України» зазначено, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16, а також постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року у справах №810/3806/18, №810/2816/18, №810/3806/18), від 22 листопада 2019 року у справі №810/1502/18.
З аналізу вищевказаних правових норм можна дійти висновку, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтями 19, 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також враховуючи предмет спору, значення справи для сторін та конкретні обставини справи, яка не є складною, суті виконаних послуг, апеляційний суд вважає, що сума, заявлена до відшкодування у розмірі 3000 грн. є надмірною та неспівмірною з фактичним обсягом наданих адвокатом послуг. При цьому, суд звертає увагу, що дана справа є справою незначної складності, по даній категорії справ склалася усталена судова практика.
Крім того, як видно з поданих документів, адвокатом в акті виконаних робіт від 18.03.2021 зазначено надання таких послуг: підготовка та подання адвокатського запиту - 0,5 год; підготовка і подання адміністративного позову - 2 год; підготовка та подання відповіді на відзив у справі - 0,5 год.
Тобто, до вартості витрат на правничу допомогу включено вартість робіт, які не відносяться безпосередньо до розгляду даної справи, зокрема, підготовка та подання адвокатського запиту - 0,5 год.
Тому, на переконання колегії суддів, вартість таких послуг була безпідставно включена до суми стягнення на користь позивача.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що сума судових витрат на правничу допомогу, яку позивач просить стягнути за рахунок відповідача, підлягає зменшенню у зв'язку з відсутністю ознак співмірності, визначених частиною п'ятою статті 134 КАС України та безпідставним включенням до вартості витрат на правничу допомогу вартість робіт, які безпосередньо не відносяться до розгляду даної справи.
Таким чином, заявлені позивачем до відшкодування 3000 грн. витрат на правничу допомогу є необґрунтованими, не відповідають реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а їх стягнення з Департаменту патрульної поліції становить надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу таких витрат. Заявлений розмір витрат являється не співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) в період провадження в суді першої інстанції, із реальним часом витраченим адвокатом та із обсягом наданих адвокатом послуг (виконаних робіт).
Відтак, з огляду на нескладність справи, недоведеність її значення для позивача та обсяг наданих послуг, апеляційний суд, виходячи з критерію пропорційності вважає, що розмір витрат на правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача повинен становити 1500 грн., решту витрат на вказану допомогу повинен понести позивач.
За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу під час розгляду справи у суді першої інстанції у сумі 1500 грн. підлягають розподілу шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача, з огляду на подані докази понесених витрат.
Таким чином, вказані вище обставини є безсумнівною підставою для скасування додаткового рішення суду першої інстанції та ухвалення постанови про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 понесених судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1500 грн. з наведених вище підстав.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З урахуванням наведеного, апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню з одночасним прийняттям постанови про стягнення з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1500 грн. з наведених вище підстав.
Керуючись ч.3 ст. 243, ст. 308, 310, 317, 321, 325, 328 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції задовольнити частково.
Додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 березня 2021 року у справі № 380/1427/21 скасувати та прийняти постанову, якою стягнути з Департаменту патрульної поліції (вул. Ф. Ернста, буд. 3, м. Київ, 03048, код ЄДРПОУ 40108646) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1500 (одна тисяча п'ятсот) грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя В. В. Ніколін
судді В. Я. Качмар
М. А. Пліш
Повне судове рішення складено 17 червня 2021 року
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду