10 червня 2021 р.Справа № 480/587/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Чалого І.С.,
Суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В. ,
за участю секретаря судового засідання - Сузанського О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції Савицька Н.В., м. Суми) від 17.03.2021 (повний текст рішення складено 22.03.2021 ) по справі №480/587/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумиспортінвест" до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумський області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми); треті особи - Акціонерне товариство "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання", Товариство з обмеженою відповідальністю "ПІВНІЧ АГРО СЕРВІС", Товариство з обмеженою відповідальністю "МАШ-СЕРВІС", ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови, зняття арешту,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "Сумиспортінвест" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Сумиспортінвест") звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (далі по тексту - відповідач), третя особа - Акціонерне товариство "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання", і просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову ЗВП № 57084810 від 10.12.2020 про арешт майна боржника, винесену головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Ричкалем С.П.;
- зняти накладений постановою про арешт майна боржника ЗВП № 57084810 від 10.12.2020, яка винесена головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Ричкалем С.П., арешт з майна, а саме з: нежилого приміщення, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 903037259101. перший пусковий комплекс стадіону Ювілейний /число місць 25500, площа 5,7 га, число ярусів -2/. Загальна площа адміністративної будівлі (літера А-3) збільшилась на 43,7 кв.м. у зв'язку із врахуванням площ балконів (№ І, II, III, I-V), приміщень ПК (№ 59, 60, 61, 62) та застосуванням більш точних засобів вимірювання під час проведення інвентаризації та становить 6611,4 кв.м. Загальна площа трибуни (сектора) (літера БЗ) збільшилась на 0.2 кв.м. у зв'язку із застосуванням більш точних засобів вимірювання під час проведення інвентаризації та становить 929.3 кв.м., розташованого за адресою: Сумська область, м. Суми, вул. Гагаріна, будинок. 9.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що постановою Управління, на підставі статті 56 Закону України «Про виконавче провадження», було накладено арешт на нерухоме майно Товариства, як частку учасника юридичної особи в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Сумиспортінвест», що належить боржнику АТ «Сумське НВО». Дійсно АТ «Сумське НВО» є учасником Товариства, проте Товариство, відповідно статті 3 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», не відповідає за зобов'язаннями АТ «Сумське НВО», а отже арешт на його майно не може накладатись. Відповідно до статті 3 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», Товариство несе відповідальність за своїми зобов'язаннями всім належним йому майном. Товариство не відповідає за зобов'язаннями своїх учасників.
Тобто, Управління відповідно до положень статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» не мало правових підстав арештовувати майно, яке належить Товариству, оскільки останнє не є боржником у ЗВП № 57084810. Таким чином, обмеження права власності Товариства щодо обмеження розпорядження нерухомим майном, у зв'язку з арештом накладеним постановою, не ґрунтуються на вимогах закону, а отже постанова підлягає визнанню протиправною та підлягає скасуванню.
Представником ТОВ "ПІВНІЧ АГРО СЕРВІС" подано клопотання про закриття провадження у даній справі, оскільки з підстав та предмету позову вбачається наявність спору, який повинен розглядатися в порядку господарського судочинства та є за своєю природою приватноправовим спором.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 17.03.2021 клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВНІЧ АГРО СЕРВІС" про закриття провадження у справі було задоволено.
Провадження у справі №480/587/21 було закрито.
Третя особа, Акціонерне товариство "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання", не погодившись із ухвалою та вважаючи її безпідставною, подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 17.03.2021 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, третя особа зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Сумиспортінвест" звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з даним позовом про визнання протиправною постанови, у зв'язку з винесенням державним виконавцем постанови, яка не передбачена Законом України "Про виконавче провадження", а не щодо вирішення спору про визнання права власності.
Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумський області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) надав письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому з ухвалою суду першої інстанції погоджується в повній мірі та зазначає, що остання винесена у відповідності до вимог законодавства щодо законності та обґрунтованості судового рішення, в зв'язку з чим просить залишити ухвалу від 17.03.2021 без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Сумиспортінвест" надало пояснення та зазначає, що повністю погоджується з ухвалою про закриття провадження у справі та вважає, що відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги АТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання». Вважає, що ухвала не порушує права та інтереси ТОВ «Сумиспортінвест», АТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» не має право на її оскарження. Також зазначає, що на даний час відсутній спір між ТОВ «Сумиспортінвест» та Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) щодо права володіння, користування та розпорядження належним позивачу майном. Просить розглядати справу за його відсутністю.
Представники сторін про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку.
Колегія суддів визнала за можливе розглянути справу з урахуванням положень ч. 4 ст. 229 та ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що вказана справа не належить до розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Надаючи правову оцінку доводам апеляційної скарги, колегія суддів уважає, що суд першої інстанції помилково визначив предмет спірних правовідносин, зокрема те, що спірні відносини є за своєю природою приватноправовим спором.
Згідно ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до пункту п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
З наведеного випливає, що законодавець, вказуючи про можливість оскарження в адміністративному порядку будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження, не зазначив чітких критеріїв віднесення певного спору до публічно-правового чи, відповідно, приватноправового.
Крім цього, пунктом 7 частини 1 статті 4 КАС України, визначено, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
При цьому, при вирішенні питання щодо можливості розгляду справи адміністративним судом визначальним є наявність сукупності наступних умов: 1) відповідачем є суб'єкт владних повноважень; 2) предметом спору є рішення, дії або бездіяльність суб'єкта влади; 3) підставами звернення до суду стала необхідність перевірки, чи діяв такий суб'єкт при прийнятті оскаржуваного рішення, вчиненні дії (допущенні бездіяльності) на підставі, у спосіб та в межах наданих йому повноважень.
Так, як було визначено у постанові Великої палати Верховного Суду від 22.01.2020 у справі № 340/25/19, що під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Водночас визначальними ознаками приватноправових відносин є, зокрема, наявність майнового чи немайнового особистого інтересу суб'єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права певного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.
Велика палата Верховного Суду у постанові від 22.01.2020 вказала, що якщо підставою позову є неправомірні, на думку позивача, дії органу державної виконавчої служби при накладенні арешту на певне майно, то такий спір має розглядатися в порядку адміністративного судочинства. Якщо підставою позову є наявність спору про право та/або позивач подає його з метою захисту права власності або іншого речового права, то ці спори мають розглядатися в порядку цивільного/господарського судочинства як такі, що випливають із цивільних правовідносин.
На підставі викладеного колегія судів робить висновок, що для визначення юрисдикції цього спору необхідно визначити підстави позову, зміст прав, на захист яких направлено звернення до суду.
Так, підставою цього позову позивач визначив, що Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумський області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) відповідно до положень ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження" не мало правових підстав арештовувати майно, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Сумиспортінвест". оскільки останнє не є боржником у ЗВП № 57084810, зазначивши, що АТ "Сумське НВО" є учасником Товариства, про те Товариство відповідно до ст. 3 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" не відповідає за зобов'язаннями АТ "Сумське НВО", а отже арешт на майно, яке належить Товариству на праві власності, не може накладатися.
Крім того, колегія судів вказує на те, що для наявності спору про визнання права власності необхідною підставою є невизнання або оспорювання такого права власності.
Так, для захисту прав власності в порядку передбаченому ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" обов'язковою підставою є оспорювання або невизнання існуючого права, в іншому випадку таке право не підлягає захисту, оскільки не порушене.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, що в оскаржуваній постанові ЗВП № 57084810 від 10.12.2020 виконавець зазначив, що підставою накладення арешту, є вірогідність відчуження нерухомого майна, належного Товариству, що призведе до знецінення частки боржника .
На підставі вищевикладеного колегія судів робить висновок, що в даній справі спору відносно права власності на нерухоме майно належного Товариству з обмеженою відповідальністю "Сумиспортінвест", між АТ "Сумське НВО" , позивачем та відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не існує.
Тобто в даному випадку позивачем оскаржуються саме дії органу державної виконавчої служби при накладенні арешту на певне майно, а тому даний спір повинен розглядатися в порядку адміністративного судочинства, в зв'язку з чим дана справа підсудна Сумському окружному адміністративному суду.
Крім того, посилання суду першої інстанції на постанову Верховного Суду від 20.01.2021 по справі № 818/337/17, є помилковими, оскільки в даній справі розглядалося питання про вирішення спору пов'язаного з реалізацією іпотекодержателем своїх прав на предмет іпотеки за рахунок майна поручителя, отже встановленню підлягає неправомірність дій іпотекодержателя, а тому вказаний спір дійсно є приватноправовим.
Тобто правовідносини між спором, який виник при накладенні арешту в справі №480/587/21, та спором, який виник при зверненні стягнення на майно поручителя, не є тотожними.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Наведені обставини в своїй сукупності під час прийняття процесуального рішення залишилися поза увагою суду першої інстанції і, як наслідок, останній дійшов передчасного висновку про наявність підстав для закриття провадження в адміністративній справі.
Згідно зі ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є обґрунтованими.
Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги, що передчасні висновки суду першої інстанції та порушення норм процесуального права призвело до неправильного вирішення питання, колегія суддів вважає, що ухвала про закриття провадження у справі підлягає скасування з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 326, 327 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" задовольнити.
Ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 17.03.2021 по справі № 480/587/21 скасувати.
Справу №480/587/21 направити для продовження розгляду до Сумського окружного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя І.С. Чалий
Судді І.М. Ральченко В.В. Катунов
Повний текст постанови складено 17.06.2021 року