09 червня 2021 року справа № 380/8546/20
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючий-суддя Кедик М.В.,
секретар судового засідання Липитчук Я.І.,
за участю:
представників позивача Крукеницька Т.М.,
представники відповідача Радченко М.І.,
представник третьої особи не прибув
розглянувши у відкритому засіданні в залі суду в м. Львові в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Миколаївської міської ради Стрийського району Львівської області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Держгеокадастру у Львівської області, у якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 13.08.2020 343 - УБД про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Розвадівської сільської ради Миколаївського району, орієнтовний розмір 2,0 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства;
- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Львівській області (ЄДРПОУ 39769942) ухвалити наказ про надання дозволу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства за рахунок категорії земель, яка розташована за адресою: Львівська область, Миколаївський район, поза межами Розвадівської ОТГ та села Устя.
Ухвалою судді від 15.10.2020 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою від 30.10.2020 суддя відкрила провадження у справі та призначила справу до розгляду в загальному позовному провадженні.
Ухвалою, постановленою в підготовчому засіданні 17.02.2021 суд залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Миколаївської міської ради Стрийського району Львівської області.
Ухвалою від 01.03.2021 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою від 02.07.2020 про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована поза межами Розвадівської ОТГ та села Устя. Наказом від 13.08.2020 № 343 - УБД «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою», позивачу відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої на території Розвадівської сільської ради Миколаївського району, орієнтовний розмір земельної ділянки 2,0 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства. При цьому, підставою для такої відмови, вказано, те, що земельна ділянка належить до земель комунальної форми власності. Розпорядження такими землями не відноситься до повноважень Головного управління Держгеокадастру у Львівської області пункту 4 статті 122 Земельного кодексу України. Вважає, що наведена у оскарженому підстава для відмови не передбачена статтею 118 Земельного кодексу України, тому оскаржене рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, посилаючись на обставини, викладені в позові, просила суд позов задовольнити.
Відповідач подав відзив на позовну заяву від 30.11.2020 (вх. № 63731), у якому зазначає, що згідно з даними Відділу у Миколаївському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, земельна ділянка що пропонується до відведення, відповідно до Проекту роздержавлення і приватизації земель кооперативу «Україна» Дроговизької сільської ради народних депутатів Миколаївського району Львівської області, затвердженого ухвалою 3 сесії 2 скликання Миколаївської районної ради народних депутатів Львівської області від 14.02.1995 № 39, знаходиться в межах населеного пункту с. Устя Дроговизької сільської ради та в межах прибережної захисної смуги р. Дністер. В силу вимог ст. 122 Земель мого кодексу України, Головне управління Держгеокадастру у Львівській області розпоряджається земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної форми власності. Таким чином, серед визначених повноважень Держгеокадастру, відсутні повноваження щодо розпорядження землями комунальної форми власності. Отже, у зв'язку з невідповідністю місця розташування спірної земельної ділянки вимогам Земельного кодексу України (така є комунальної форми власності та знаходиться в межах прибережної захисної смуги), відповідач, обґрунтовано та правомірно надав відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, у формі наказу з підстав, чітко визначених ч. 7 ст. 118 Кодексу.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив із підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, просив у задоволенні позовних вимог відмовити.
Представник позивача подав відповідь на відзив від 03.12.2020 (вх. № 64807), у якій вказує, що спірна земельна ділянка знаходиться поза межами будь - яких населених пунктів. В оскарженому наказі нічого не зазначено про підставу для відмови, як розташування земельної ділянки в межах прибережної захисної смуги р. Дністер.
Третя особа, Миколаївська міська рада, подала пояснення від 09.06.2021 (вх. 41319), у яких вказує, що згідно із законодавством у позивача є можливості отримати дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею 2,0 та у власність для ведення особистого селянського господарства, із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства. Відповідно до інформації від 04.06.2021№ 03-13/2040, яку надав Відділ земельних відносин Миколаївської міської ради Стрийського району Львівської області, згідно з графічними матеріалами (публічної кадастрової карти України), долучених до позовної заяви ОСОБА_1 , земельна ділянка із зазначеним бажаним місцем розташування на момент звернення до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області (02.07.2020) розміщена в адміністративних межах Дроговизької сільської ради Миколаївського району Львівської області. Станом на сьогодні в адміністративних межах Миколаївської міської ради Стрийського району Львівської області, Дроговизький старостинський округ. Отже, земельна ділянка щодо якої позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства знаходилась в межах Дроговизької сільської ради Миколаївського району Львівської області. Просить відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та надав їм правову оцінку.
02.07.2020 адвокат Іваницький Я.О. який діє в інтересах гр. ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області заявою, з якою було долучено клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0 га, за рахунок категорії земель згідно з КВЦПЗ - земель запасу, яка розташована: Україна, Львівська область, Миколаївський район, поза межами Розвадівської ОТГ та села Устя.
Наказом Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 13.08.2020 № 343 - УБД “Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою” ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки розташованої на території Розвадівської сільської ради Миколаївського району, орієнтовний розмір земельної ділянки 2,0000 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства з підстав: земельна ділянка належить до земель комунальної форми власності. Розпорядження такими землями не відноситься до повноважень Головного управління Держгеокадастру у Львівській області відповідно до пункту 4 статті 122 Земельного кодексу України.
Не погодившись з вказаним наказом, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Земельні відносини в Україні, відповідно до статті 3 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України) регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Відповідно до пункту "а" частини 3 статті 22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.
Відповідно до частини 2 статті 116 ЗК України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Повноваження органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або користування та порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування передбачені статтями 118, 122 ЗК України.
Відповідно до частини 6 статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (частина 7 статті 118 ЗК України).
Аналіз наведених приписів свідчить про те, що законодавцем передбачено вичерпні підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, а саме: невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем було подано клопотання до ГУ Держгеокадастру у Львівській області про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0 га, за рахунок категорії земель згідно з КВЦПЗ - земель запасу, яка розташована: Україна, Львівська область, Миколаївський район, поза межами Розвадівської ОТГ та села Устя. До заяви позивачем додано викопіювання з кадастрової карти (плану), копію паспорта, копію ідентифікаційного номера, копію довідки участі в АТА, копія посвідчення учасника бойових дій.
Однак наказом від 13.08.2020 № 343 - УБД «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою» відповідач відмовив позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки розташованої на території Розвадівської сільської ради Миколаївського району, орієнтовний розмір земельної ділянки 2,0000 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства з підстав: земельна ділянка належить до земель комунальної форми власності. Розпорядження такими землями не відноситься до повноважень Головного управління Держгеокадастру у Львівській області відповідно до пункту 4 статті 122 Земельного кодексу України.
Як слідує із інформації, наданої відділом у Миколаївському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, відповідно до наданих ОСОБА_1 матеріалів з бажаним місцем розташування земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, вказана земельна ділянка відповідно до Проекту роздержавлення і приватизації земель кооперативу «Україна» затвердженого ухвалою 3 сесії 2 скликання Миколаївської районної ради народних депутатів Львівської області від 14.02.1995 № 39, знаходиться в межах населеного пункту с. Устя Дроговизької сільської ради та в межах прибережної захисної смуги р. Дністер.
Відповідно до викопіювання з кадастрової карти (плану) інформації щодо земельної ділянки, на момент звернення позивача до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області бажана земельна ділянка розміщена в межах Дроговизької сільської ради Миколаївського району Львівської області (с. Устя).
При цьому, суд звертає увагу, що позивач у клопотанні від 02.07.2020 звертається про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки яка розташована: поза межами Розвадівської ОТГ та села Устя.
Отже, суд встановив, що на момент розгляду клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою та прийняття відповідачем спірного наказу з цього питання, земельна ділянка, щодо якої позивачем було подано клопотання розташована в межах населеного пункту с. Устя Дроговизької сільської ради, а не поза межами Розвадівської ОТГ та села Устя як вказує позивач у клопотанні.
Так, правовий статус Головних управлінь Держгеокадастру в областях визначено у Положенні про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженому наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 29.09.2016 № 333 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 25.10.2016 № 1391/29521 (далі - Положення).
Відповідно до пп. 13 п. 4 Положення Головне управління відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством.
Відповідно до пп. "б" ч. 1 ст. 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
Вказаній нормі кореспондують положення ч. 1 ст. 122 ЗК України, відповідно до якої сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Відповідно до частини 4 статті 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Отже, згідно з вказаними нормами відповідач вправі розпоряджатись земельними ділянками, які належать до державної власності.
Судом встановлено, що Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, розглянувши клопотання позивача, наказом від 13.08.2020 343 - УБД повідомило про неможливість його задоволення у зв'язку з тим, що бажана до відведення земельна ділянка має комунальну форму власності.
У свою чергу, з огляду на положення ч. 4 ст. 122 ЗК України до повноважень відповідача не належить розпорядження земельними ділянками комунальної власності.
Оскільки Головне управління Держгеокадастру у Львівській області є розпорядником земель державної власності, а надання земельних ділянок із земель комунальної власності не входить до його повноважень, тому, відповідач правомірно відмовив у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.
При цьому, посилання позивача на порушення строку розгляду його звернення, не впливає на правомірність прийняття відповідачем оскаржуваного наказу від 13.08.2020 343 - УБД.
Враховуючи наведене, відповідачем доведено правомірність відмови у наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч. 1 ст. 9 КАС України).
Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування наявності в діях позивача ознак неправомірності, а відтак і правомірності вчинених ним дій та прийняття оскарженого рішення.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Щодо судового збору, то такий на підставі статті 139 КАС України покладається на позивача.
У даному випадку, у суду відсутні підстави для задоволення заяви про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.
Керуючись статтями 6, 14, 242, 243, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив:
1. У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Миколаївської міської ради Стрийського району Львівської області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
2. Судові витрати покласти на позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст судового рішення складений 17.06.2021.
Суддя Кедик М.В.