про повернення позовної заяви
17 червня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2862/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Ірметова О.В., розглянувши матеріали позовної заяви представника позивача Заботіна Віталія Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,-
03 червня 2021 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява представника позивача ОСОБА_2 (далі - представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області, в якій представник позивача просить:
- визнати протиправними дії Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області у Луганській області щодо припинення виплати ОСОБА_1 страхових виплат;
- зобов'язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області поновити ОСОБА_1 нарахування та виплату раніше призначеної щомісячної страхової виплати з липня 2016 року, а також здійснити виплату ОСОБА_1 усієї суми заборгованості за страховими виплатами за період липня 2016 року по травень 2021 року включно однією сумою.
Ухвалою суду від 08 червня 2021 року позовну заяву представника позивача Заботіна Віталія Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - залишено без руху. Запропоновано позивачу протягом 10-ти (десяти) днів з дати отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання:
- уточнену позовну заяву, оформлену з дотриманням вимог статей 160, 161 КАС України, та її копію для надіслання відповідачу;
- заяву про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням та документальним підтвердженням наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду з даною позовною заявою;
- довідку з органу Доходів і зборів про доходи позивача за 2020 рік або документу про сплату судового збору в розмірі 908,00 грн
14 червня 2021 року від представника позивача на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшла заява про усунення недоліків в обґрунтування якої зазначено, що відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 розділу ІІІ “Повноваження управління” Положення про Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області Управління відповідно до покладених на нього завдань організовує здійснення матеріального забезпечення, страхових виплат та надання соціальних послуг застрахованим особам і членам їх сімей в порядку визначеному правлінням Фонду.
Отже, у межах спірних правовідносин належним відповідачем має бути Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області.
Спір у цій справі пов'язаний з невиплатою соціальних органом вже призначених сум пенсійного забезпечення ОСОБА_1 , які є джерелом існування, доходом та власністю (матеріальним інтересом, захищеним статтею 1 Першого протоколу до Конвенції). Цей довід випливає з наступних положень законодавства, і відповідно строк звернення до адміністративного суду за відновленням порушених пенсійних прав може обмежуватися лише спеціальною нормою Закону України Закону № 1105-XIV, що не суперечить положенням частини першої статті 122 КАС України, яка не виключає можливості розгляду спорів у справах, пов'язаних з соціальними виплатами за минулий час поза межами шестимісячного строку.
Так, відповідно до ч. 7 ст. 47 Закону № 1105-XIV якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхової виплати, з вини Фонду своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку та підлягає коригуванню у зв'язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому статтею 34 Закону України "Про оплату праці".
Оскільки на стадії відкриття провадження у даній справі не має об'єктивної можливості встановити, чи є вина відповідача у невиплаті позивачу призначених виплат, і чи є такі дії територіального органу Пенсійного фонду України та їх наслідки з урахуванням вимог Закону № 1105-XIV проявом порушення відповідачем законодавства про пенсійне забезпечення, тому не має правових підстав для відмови в судовому захисті пенсійних прав позивача.
Відповідно до приписів ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: … 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору, відстрочити сплату судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.Відповідно до позицій Верховного Суду, документи про перебування пенсіонера на обліку в ФСС (довідка, посвідчення тощо) в сукупності з підтвердженням припинення (призупинення) виплати соц. виплати є достатньою і належною підставою для відстрочення сплати судового збору.
Вирішуючи заяву про усунення недоліків, суд враховує наступне.
Частиною 1 статті 121 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Статтею 121 КАС України не передбачено конкретного переліку обставин, що відносяться до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.
Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.
При цьому поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яке він використовує виходячи із поважності причин пропуску строку на оскарження.
Питання про поважність причин пропуску процесуального строку вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Як слідує з матеріалів позовної заяви виплату страхових виплат припинено позивачу з 01.07.2016, отже не отримавши страхових виплат у липні 2016 року, позивач з липня 2016 року повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Крім того, на адвокатський запит Сєвєродонецьке міське відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області надало відповідь від 25.06.2019 №1406/02-1, в якій зазначено про припинення виплати ОСОБА_1 з 01.07.2016.
Щодо посилання представника позивача на Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», суд зазначає, що норма закону про обов'язок фонду сплатити виплати за минулий період стосується строку давності стосовно виплати страхових виплат, який має матеріально-правову природу, та не є процесуальним строком звернення до суду.
Доказів існування обставин, які були об'єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення позивача, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду представником позивача не підтверджено жодним належним доказом.
З огляду на зазначене, причини, зазначені у заяві про усунення недоліків не є об'єктивно непереборними обставинами та залежали лише від волі сторони, тобто мають суб'єктивний характер, тому не можуть вважатися поважними причинами пропуску строку звернення до суду.
Крім того, Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних Касаційного адміністративного суду у постанові від 31 березня 2021 року по справі № 240/12017/19, адміністративне провадження № К/9901/15971/20 дійшов правового висновку, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Тому, з урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що підстави вказані позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду є неповажними.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).
З огляду на зазначене, причини порушення строку звернення до суду, є неповажними.
Крім того, позивач не надав докази сплати судового збору у розмірі 908,00 грн.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Частиною другою статті 8 Закону України “Про судовий збір” передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір" визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Таким чином, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є правом суду, заява сторони розглядається виходячи з наведених в ній обставин, які підтверджені належними доказами.
З вищевикладеного вбачається, що єдиною підставою для задоволення клопотання є врахування майнового стану сторони, доведеність цих обставин, які свідчать про неможливість оплати судового збору, покладається на сторону, яка звертається з заявою.
На думку суду, наведені норми, що дають право зменшити, відстрочити або звільнити від сплати судового збору, враховуючи майновий стан особи, насамперед стосується сторін соціально вразливої верстви населення з метою вільного їх доступу до правосуддя.
Позивачем не надано до матеріалів справи належного та допустимого доказу на підтвердження його майнового стану.
З огляду на зазначене, клопотання представника позивача про відстрочення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Крім того, представник позивача на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху надав заяву про усунення недоліків, але в ухвалі було визначено спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом надання уточненої позовної заяви, оформленої з дотриманням вимог статей 160, 161 КАС України, та її копію для надіслання відповідачу, заяви про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням та документальним підтвердженням наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду з даною позовною заявою та довідку з органу Доходів і зборів про доходи позивача за 2020 рік або документу про сплату судового збору в розмірі 908,00 грн, що не виконано представником позивача.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Оскільки позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк встановлений ухвалою суду від 08.06.2021, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви з усіма доданими до неї матеріалами позивачу.
Суд звертає увагу на те, що згідно з приписами частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись статтею 121, 169, 241, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву представника позивача Заботіна Віталія Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії- повернути позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали разом з позовною заявою і доданими до неї документами невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
СуддяО.В. Ірметова