16 червня 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/2503/21
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного (письмового) провадження справу за позовною заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) про визнання протиправною та скасування постанови,
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу прийняту головним державним виконавцем Борисенко Л.П. відділу примусового виконання рішень управління забезпечення виконання рішень у Кіровоградській області Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) від 12.05.2021 по ВП №63903515 щодо накладення штрафу в сумі 5100 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що в провадженні державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) знаходиться виконавчий лист про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії на пільгових умовах з урахуванням висновків суду. 17.12.2020 на адресу суду надійшла постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначено про необхідність виконання рішення суду в строк протягом 10 робочих днів, тобто до 28.12.2020. Позивач зауважує, що головним управлінням в добровільному порядку вчинено дії по виконанню рішення суду по справі №340/294/20 в межах визначених повноважень, чинним законодавством України, про що листом за вих.№1100-0802-8/42160 від 23.12.2020 повідомлено державного виконавця. При цьому вказував, що в Головному управлінні відсутня заява про призначення пенсії на пільгових умовах ОСОБА_1 , яка передбачена Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 27.12.2005 № 1566/11846. Зазначає, що повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , на виконання рішення суду, є неможливим оскільки стягувачем до заяви від 10.12.2019 не надано, передбачені Порядком, оригіналів всіх необхідних документів для розгляду даної заяви. Для вчинення дій по своєчасному та правильному виконанню рішення суду, головним управлінням, простою поштовою кореспонденцією, направлено на адресу стягувача лист від 18.09.2020 №1100-0207-8/28455, яким повідомлено, що для повторного розгляду заяви про призначення пенсії на пільгових умовах з урахуванням висновків суду, необхідно звернутись до Знам'янського відділу обслуговування громадян (сервісного центру), який знаходиться за адресою: вул.Чайковського, б. 7/55, м. Знам'янка, з наданням оригіналів документів. Також головним управлінням простою поштовою кореспонденцією було направлено лист від 25.09.2020 за №2654-2961/П-03/8-1100/20 та запропоновано особисто звернутися до головного управління для повторного розгляду заяви, який повторно був направлений з рекомендованим повідомленням 17.12.2020. Стягувач 09.11.2020 звернувся до головного управління з заявою та надав головному управлінню копію заяви від 10.12.2019 в порядку звернення громадян, та копію судового рішення та виконавчого листа по справі №340/294/20, що на думку позивача, є недостатнім для повторного розгляду заяви. Тому, вважає, що стягувач не звернувся з заявою про призначення пенсії, відповідно до Порядку та не надав документів, які необхідні для призначення пенсії на пільгових умовах, що унеможливлює призначення пенсії на пільгових умовах на виконання рішення суду.
Ухвалою судді від 07.06.2021 року відкрито спрощене позовне провадження у справі, у порядку статті 287 КАС України призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 16.06.2021 (а.с.28).
Представником відповідача надано до суду відзив на позовну заяву (а.с.33-34), в якому останній просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Зазначивши, що 14.12.2020 керуючись ст.ст.3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копії якої направлено сторонам виконавчого провадження. 29.12.2020 до відділу надійшов лист від ГУ ПФУ у Кіровоградській області за вих.№1100-0802-8/42160 від 23.12.2020, в якому зазначено про відсутність заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії на пільгових умовах, яка передбачена Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 27.12.2005 №1566/11846 (далі- Порядок). Державний виконавець не погодився з таким виконанням рішення суду боржником, що і стало підставою для накладення на нього штрафу, передбаченого статтями 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження".
Представником позивача через канцелярію суду подано клопотання про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження, в якому також зазначено про те, що позовну заяву підтримує в повному обсязі (а.с.32).
Представник відповідача у відзиві на позовну заяву також просив розгляд справи проводити без участі державного виконавця (а.с.34зв.)
Враховуючи викладене, а також з урахуванням приписів ч.3 ст.194, ч.3 ст.268 КАС України, суд визнав за можливе здійснити розгляд справи у порядку письмового провадження.
Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з таких підстав.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.07.2020 року у справі №340/294/20, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії на пільгових умовах. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії на пільгових умовах з урахуванням висновків суду. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено (а.с.86-90).
Вказане рішення суду набрало законної сили 21.08.2020 року. На виконання його зобов'язальної частини Кіровоградським окружним адміністративним судом 07.09.2020 видано виконавчий лист №340/294/20, який у грудні 2020 року пред'явлений стягувачем ОСОБА_1 для виконання до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (а.с.37, 38).
Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 14.12.2020 року відкрито виконавче провадження ВП №63903515 з виконання виконавчого листа №340/294/20 та зобов'язано боржника - ГУ ПФУ в Кіровоградській області - виконати рішення суду протягом 10 робочих днів (а.с40).
Боржник - ГУ ПФУ в Кіровоградській області, отримавши 17.12.2020 постанову, листом №1100-0802-8/42160 від 23.12.2020 року повідомив державного виконавця про те, що в Головному управлінні відсутня заява про призначення пенсії на пільгових умовах ОСОБА_1 , яка передбачена Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 27.12.2005 №1566/11846. Повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , на виконання рішення суду, є неможливим оскільки стягувачем до заяви від 10.12.2019 не надано, передбачені Порядком, оригіналів всіх необхідних документів для розгляду даної заяви. Для вчинення дій по своєчасному та правильному виконанню рішення суду, головним управлінням, простою поштовою кореспонденцією, направлено на адресу стягувача лист від 18.09.2020 №1100-0207-8/28455, яким повідомлено, що для повторного розгляду заяви про призначення пенсії на пільгових умовах з урахуванням висновків суду, необхідно звернутись до Знам'янського відділу обслуговування громадян (сервісного центру), який знаходиться за адресою: вул. Чайковського, б. 7/55, м. Знам'янка, з наданням оригіналів документів. Також головним управлінням простою поштовою кореспонденцією було направлено лист від 25.09.2020 за №2654-2961/П-03/8-1100/20 та запропоновано особисто звернутися до головного управління для повторного розгляду заяви, який повторно був направлений з рекомендованим повідомленням 17.12.2020. Стягувач 09.11.2020 звернувся до головного управління з заявою та надав головному управлінню копію заяви від 10.12.2019 в порядку звернення громадян, та копію судового рішення та виконавчого листа по справі №340/294/20. Стягувач не звернувся із заявою про призначення пенсії, відповідно до Порядку та не надав документів, які необхідні для призначення пенсії на пільгових умовах, що унеможливлює призначення пенсії на пільгових умовах на виконання рішення суду (а.с.41-42, 43-45).
Державний виконавець, не погоджуючись із таким виконанням рішення суду, надіслав боржнику вимогу №6789/04.1-27 від 25.02.2021 року щодо необхідності виконання рішення суду (а.с.46-48).
ГУ ПФУ в Кіровоградській області, отримавши вимогу державного виконавця, направив державному виконавцю листи №1100-0802-8/10435 від 04.03.2021 та №1100-0802-8/10697 від 09.03.2021 ідентичні змісту листа №1100-0802-8/42160 від 23.12.2020 (а.с.50-51, 56-57).
Державний виконавець звернувся до суду із заявою про роз'яснення рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.07.2020 у справі №340/294/20, а саме: які висновки суду мають бути враховані при повторному розгляді Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії на пільгових умовах з 2015 року (з дати першого звернення до органу Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах) чи з 2019 року (повторне звернення до органу Пенсійного фонду із заявою про нарахування пенсії на пільгових умовах) (а.с.61-62).
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.04.2021 у задоволенні заяви головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Борисенко Любові Петрівни про роз'яснення рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.07.2020 у справі №340/294/20 відмовлено (а.с.73-74).
Державним виконавцем повторно надіслано боржнику вимогу №9499/04.1-27 від 01.04.2021 року щодо необхідності виконання рішення суду (а.с.68-69).
ГУ ПФУ в Кіровоградській області, отримавши вимогу державного виконавця, направив державному виконавцю лист №1100-0802-8/15855 від 08.04.2021 в якому повідомив, що електронна пенсійна справа в головну управлінні відсутня, позивач не надавав оригінали документів, які знаходяться у нього для сканування та формування електронної пенсійної справи, яка може бути сформована тільки з відсканованих оригіналів документів. До матеріалів судової справи була надана копія відповідної паперової пенсійної справи за 2015 рік (а.с.70).
Державним виконавцем надіслано боржнику вимогу №14172/04.1-27 від 16.04.2021 року щодо необхідності виконання рішення суду (а.с.75-76).
ГУ ПФУ в Кіровоградській області, отримавши вимогу державного виконавця, направив державному виконавцю лист №1100-0802-8/18348 від 26.04.2021 в якому повідомив, що Головним управлінням виконано рішення суду в межах функціональних обов'язків з урахуванням чинного законодавства до винесення державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження (а.с.79).
Державний виконавець, перевіривши виконання рішення боржником, 12.05.2021 виніс постанову про накладення штрафу, якою на підставі статей 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження" за невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, накладено на боржника - ГУ ПФУ в Кіровоградській області - штраф у розмірі 5100 грн., зобов'язано боржника виконати рішення суду протягом десяти робочих днів та попереджено його про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення (а.с.5зв.-7).
Не погодившись з даною постановою позивач звернуся до суду.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до статей 14, 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Частинами 2 та 4 статті 372 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VІІІ (далі за текстом - Закон №1404-VІІІ).
Згідно зі ст.1 Закону №1404-VІІІ, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (п.1 ч.1 ст.3 Закону №1404-VІІІ).
Згідно ст.5 Закону №1404-VІІІ примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (частина перша статті 13 Закону №1404-VIII).
За приписами ч.1 ст.18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання (пункти 1, 3 частини другої статті 18 Закону №1404-VIII ).
Відповідно до пп.1, 10, 16 ч.3 ст.18 Закону №1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Отже, виконавець зобов'язаний вжити усіх необхідних заходів щодо своєчасного і в повному обсязі виконання судового рішення.
При цьому, згідно з частиною 4 статті 19 Закону №1404-VIII сторони зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником.
Стаття 26 Закону №№1404-VIII визначає початок примусового виконання рішення, зокрема, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення (пункт 1 частини першої).
Відповідно до ч.ч.5, 6 ст.26 Закону №1404-VІІІ виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).
Порядок та процедура виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення визначені статтею 63 Закону №1404-VІІІ.
Відповідно до частин першої та другої вказаної статті за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Положеннями частини першої статті 75 Закону №1404-VІІІ визначено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
З вищевикладеного слідує, що правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання ним судового рішення у встановлений строк без поважних причин. При цьому, застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження.
Отож передумовою прийняття державним виконавцем постанови про накладення штрафу за невиконання боржником судового рішення в порядку ст.75 Закону№1404-VІІІ має бути встановлений державним виконавцем факт такого невиконання.
Судом встановлено, що в оскаржуваній постанові про накладення штрафу від 12.05.2021 державний виконавець, керуючись ст.63 Закону України "Про виконавче провадження", перевірив виконання рішення боржником та встановив, що рішення суду не виконано без поважних причин.
Так, листами від №1100-0802-8/42160 від 23.12.2020, №1100-0802-8/10435 від 04.03.2021 та №1100-0802-8/10697 від 09.03.2021 Головним управлінням повідомлено державного виконавця, що в управлінні відсутня заява про призначення пенсії на пільгових умовах ОСОБА_1 , яка передбачена Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , на виконання рішення суду, є неможливим оскільки стягувачем до заяви від 10.12.2019 не надано, передбачені Порядком, оригіналів всіх необхідних документів для розгляду даної заяви.
А листом №1100-0802-8/15855 від 08.04.2021 повідомив, що електронна пенсійна справа в головну управлінні відсутня, позивач не надавав оригінали документів, які знаходяться у нього для сканування та формування електронної пенсійної справи, яка може бути сформована тільки з відсканованих оригіналів документів. До матеріалів судової справи була надана копія відповідної паперової пенсійної справи за 2015 рік. (а.с.70).
Проте, суд не погоджується з доводами позивача, що ним виконано рішення суду до відкриття виконавчого провадження, та зазначає.
Предметом спору в адміністративній справі №340/294/20 були протиправні дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії на пільгових умовах, а саме не надання чинної довідки, уточнюючої характер роботи в шкідливих і важких умовах праці для підтвердження стажу, необхідного для призначення пенсії на пільгових умовах.
Вирішуючи цей спір, судом встановлено, що ОСОБА_1 20.07.2015 звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м. Знам'янці та Знам'янському районі із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. До заяви додано трудову книжку, копію військового квитка, довідку Знам'янської ОДПІ про перебування на обліку як фізичної особи-підприємця, довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 29.09.2008 р. №213, копію наказу від 25.07.1994 р. №107 “Про результати атестації робочих місць за умовами праці” по Знам'янському заводу “Пуансон”.
Також, розглядаючи справу №340/294/20, суд дійшов висновку, що зважаючи на те, що довідка, уточнююча характер роботи від 29.09.2008 №213 видана на підставі наявних на час її видачі документів, то вона є такою, що підлягає врахуванню Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області під час розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії на пільгових умовах. При цьому суд зауважував, що зміст довідки узгоджується із відомостями особової картки ОСОБА_1 та наказу №53 від 05.03.1991 р., з огляду на які позивач виконував роботи із чистової шліфовки металевих виробів та щорічно відбував основні відпустки, строк яких свідчить про зайнятість працівника повний робочий день. На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, розглядаючи заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії на пільгових умовах не врахувало усіх обставин, які мають значення та безпідставно відмовило позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах, а тому позовні вимоги у частині визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії на пільгових умовах та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити повторний розгляд заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії на пільгових умовах, підлягають задоволенню. Натомість, позовні вимоги про врахування періоду роботи зі шкідливими умовами праці 12 років 6 місяців та 9 днів, призначення ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах та виплати її з періоду звернення до Пенсійного фонду є передчасними і задоволенню не підлягають.
Водночас, на час винесення державним виконавцем постанови про накладення штрафу від 12.05.2021, рішення суду щодо зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії на пільгових умовах з урахуванням висновків суду не було виконано, заяву ОСОБА_1 не розглянуто.
При цьому, з аналізу статей 63, 75 Закону №1404-VІІІ слідує, що визначальною ознакою для накладення на боржника штрафу є саме не виконання рішення суду без поважних причин.
Поважними в розумінні наведених норм Закону №1404-VІІІ можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.372 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення. Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Судом у рішенні від 21.07.2020 у справі №340/294/20 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії на пільгових умовах з урахуванням висновків суду. Тобто судом, відповідно до положень ч.1 ст.372 КАС України визначено у судовому рішенні, яке набрало законної сили, спосіб і порядок його виконання.
При цьому, суд зауважує, що державний виконавець з метою перевірки виконання рішення суду боржником, звертався до суду за роз'ясненням судового рішення, а саме які висновки суду мають бути враховані при повторному розгляді Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії на пільгових умовах з 2015 року (з дати першого звернення до органу Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах) чи з 2019 року (повторне звернення до органу Пенсійного фонду із заявою про нарахування пенсії на пільгових умовах).
Так, судом в ухвалі про відмову у роз'ясненні судового рішення від 02.04.2021 вказано, що в описовій частині рішення зазначено дату звернення ОСОБА_1 із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах та наведено перелік документів, доданих до такої заяви. Натомість, у мотивувальній частині рішення, під час оцінки дій відповідача з відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії на пільгових умовах, судом зроблено висновки, які і належить враховувати Головному управлінню Пенсійного фонду України в Кіровоградській області під час повторного розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії на пільгових умовах (а.с.73-74).
Суд зауважує, що боржник посилається на те, що він не може повторно розглянути заяву від 10.12.2019 (а.с.52-54), оскільки до неї не надані усі необхідні документи, передбачені Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій. Однак з огляду на зміст рішення суду у справі №340/294/20, на вказану заяву суд не посилався та не оцінював її, до того ж, Головне управління розглянув таку заяву як звернення громадянина та відмовляючи в її задоволенні не вказував про відсутність документів, необхідних для призначення пільгової пенсії, окрім наявності чинної довідки (а.с.55). Більш того, вказана заява за своєю формою не є заявою про призначення пенсії на пільгових умовах в розумінні Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій.
Крім того, в ході розгляду справи №340/294/20, судом досліджувалися належним чином завірені копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 , наданої до суду у паперовому вигляді на виконання вимог ухвали судді про відкриття провадження у справі від 13.02.2020.
Отже, враховуючи викладене та встановлені обставини, суд доходить висновку, що судове рішення у справі №340/294/20 наразі залишається невиконаним.
У пунктах 46, 51, 53, 54 рішення від 15.10.2009 року у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" (заява № 40450/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що від особи, яка домоглася винесення остаточного судового рішення проти держави, не можна вимагати ініціювання окремого провадження з його примусового виконання. Відповідний державний орган, який було належним чином поінформовано про таке судове рішення, повинен вжити всіх необхідних заходів для його дотримання або передати його іншому компетентному органу для виконання. Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. Відповідно необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Саме на державу покладено обов'язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади. Держава не може виправдовувати нестачею коштів невиконання судових рішень, винесених проти неї або проти установ чи підприємств, які перебувають в державній власності або контролюються державою. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що у таких категоріях справ, коли державні органи належним чином сповіщені про наявність судового рішення, вони мають вживати всіх належних заходів для його виконання або направлення до іншого органу для виконання. Сама особа, на користь якої ухвалено рішення, не повинна ще займатись ініціюванням виконавчих процедур.
До того ж, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Жовнер проти України», № 56848/00, § 33, ЄСПЛ, від 29 червня 2004 року зауважив, що «право на судовий розгляд, гарантоване статтею 6 Конвенції, також захищає і виконання остаточних та обов'язкових судових рішень, які у країні, яка поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи шкоди одній із сторін».
Варто також зауважити, що у справах “Шмалько проти України”, “Іммобільяре Саффі проти Італії” ЄСПЛ констатував, що невиконання судового рішення не може бути виправданим внаслідок недоліків законодавства, які унеможливлюють його виконання. Державні органи не можуть посилатися і на відсутність коштів як на підставу невиконання зобов'язань (до прикладу справа “Сук проти України”).
Отже, виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід'ємним елементом права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, складовою права на справедливий суд.
Згідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.
При цьому, за приписами частини другої статті 77 цього Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, виконав покладений на нього обов'язку щодо доказування правомірності прийняття оскаржуваної постанови, а доводи позивача про протиправність оскаржуваної постанови є необґрунтованими та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
В той же час, жодних порушень відповідачем вимог законодавства України, що регулює спірні правовідносини, зокрема, Конституції України, Закону України “Про виконавче провадження”, під час прийняття оскаржуваної постанови, позивачем не наведено, та судом не встановлено.
Враховуючи вищевикладене, суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, дійшов висновку, що оскаржувану постанову прийнято відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, є правомірною, не порушує прав, свобод та інтересів позивача, а тому відсутні підстави для визнання її протиправною та скасування. Що свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Зважаючи на вимоги ст.139 КАС України, а також з урахуванням ухвалення рішення в інтересах відповідача, сума сплаченого позивачем судового збору відшкодуванню не підлягає. Про наявність інших судових витрат сторонами не повідомлено.
Керуючись ст.ст.132, 139, 143, 242-246, 255, 287, 293, 295-297 КАС України, суд, -
В задоволенні позовної заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25009, м.Кропивницький, вул. Соборна, 7а, код ЄДРПОУ 20632802) до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) (25006, м. Кропивницький, вул. Дворцова, 6/7, код ЄДРПОУ 43314918) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими ст.ст.287, 293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Т.М. Кармазина