14 червня 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/1728/21
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Хилько Л.І., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі - відповідач) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом та просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення відсоткового значення розміру щомісячного довічного грошового утримання, призначеного судді у відставці, з 88 % до 58 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, при здійсненні його перерахунку з 19.02.2020;
- зобов'язати відповідача здійснити з 19.02.2020 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, призначеного судді у відставці, виходячи з 88 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, відповідно до довідки господарського суду Кіровоградської області від 07.08.2020 №72, та виплатити заборгованість, яка виникне у зв'язку з таким перерахунком.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 88 % заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді було підтверджено судовим рішенням у іншій адміністративній справі №1140/3408/18, яке набрало законної сили і було виконане відповідачем. Тому позивач вважає, що відповідач, здійснюючи у листопаді 2020 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання з 19.02.2020, неправомірно зменшив до 58% розмір щомісячного довічного грошового утримання, до того призначеного у розмірі 88 % суддівської винагороди працюючого судді, що призвело до порушення права та інтересів на отримання грошового утримання у розмірі, встановленому законом на час звільнення у відставку.
Представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, в якому останній просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, оскільки рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-рп/2020 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) ряд положень розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402 зі змінами, зокрема пункт 25 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону, яким було введено диференціацію у визначенні розміру суддівської винагороди та розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в залежності від проходження кваліфікаційного оцінювання, визнано неконституційним та втратив чинність з дня ухвалення цього рішення. Отже, з дня ухвалення Конституційним Судом України даного рішення Закон № 1402 не містить норм, які б по-різному визначали порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці та відсоткової ставки 80%. Таким чином, на переконання відповідача, діючою нормою є ч.3 ст. 142 Закону № 1402, яка передбачає, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді. Для застосування розміру 88 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, про який просить позивач, немає підстави, оскільки зазначений розмір було передбачено Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 № 2453-VІ. Але, з 18.02.2020 з моменту проголошення Рішення № 2-р/2020 від 18.02.2020, Закон України "Пре судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 № 2453-VІ в частині регулювання щомісячного грошового утримання, втратив чинність. Таким чином, неможливо використовувати для обрахунку щомісячного довічного грошового утримання одночасно складові, які передбачені для різних формул обрахунку грошового утримання (а.с.68-69).
Дослідивши наявні в справі документи та матеріали суд дійшов наступних висновків.
Встановлено, що позивач з 17.09.2016 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та отримує довічне грошове утримання судді у відставці.
04.03.2020 та 07.08.2020 позивачем отримано довідку господарського суду Кіровоградської області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №60 та №72, з якими він звернувся до відповідача щодо здійснення відповідного перерахунку.
Рішеннями відповідача №935250824677 від 06.03.2020, №935250824677 від 09.08.2020 у здійсненні такого перерахунку відмовлено (а.с.56-61).
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.09.2020 у справі 340/3322/20 зобов'язано відповідача провести позивачу перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19.02.2020 відповідно до довідки господарського суду Кіровоградської області №72 від 07.08.2020 з урахуванням фактично виплачених сум.
Судове рішення набрало законної сили 29.10.2020.
Листом від 05.02.2021 №1100-0304-8/6680 відповідач повідомив, що на виконання рішення суду від 28.09.2020 по справі 340/3322/20 з 19.02.2020 проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання. Оскільки страховий стаж складає 37 років 2 місяці 8 днів, з яких 24 роки 1 місяць 24 дні на посаді судді, то розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці після перерахунку з 19.02.2020 склав 64371,65 грн. (110985,60 грн. х 58 %) (а.с.52).
З наявного в матеріалах справи рішення №935250824677 від 12.11.2020 вбачається, що щомісячне довічне грошове утримання позивача перераховано виходячи із 58 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді (а.с.53).
Не погоджуючись з такими діями відповідача щодо зменшення відсоткового показника з 88% до 62% позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає таке.
Так, Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII) визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.
Згідно із частиною першою статті 142 Закону №1402-VI судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання.
Відповідно до частини другої зазначеної статті Закону № 1402-VI суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до частини третьої статті 142 Закону №1402-VI, щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Частиною четвертою та п'ятою цієї ж статті передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Разом з тим, Прикінцевими та Перехідними положеннями Закону №1402-VIII були передбачені певні особливості визначення розміру суддівської винагороди, а також щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.
Зокрема, пунктом 25 розділу XII Закону № 1402-VIII було передбачено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу. В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України Про судоустрій і статус суддів (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., NN 41 - 45, ст. 529; 2015 р., NN 18 - 20, ст. 132 із наступними змінами). За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.
Рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020 по справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень пунктів 4, 7, 8, 9, 11, 13, 14, 17, 20, 22, 23, 25 розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про судоустрій і статус суддів від 2 червня 2016 року №1402-VIII, вказаний пункт 25 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII визнаний неконституційним.
Відповідно до ст. 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Таким чином, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 № 2-р/2020 Закон № 1402-VIII не містить норм, які б по різному визначали порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у рішенні від 16.06.2020 у зразковій справі № 620/1116/20 (щодо перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці).
Відтак, на спірні правовідносини розповсюджуються загальні правила нарахування щомісячного грошового утримання судді у відставці, передбачені статтею 142 Закону №1402-VIII.
Судом встановлено та не заперечується, що стаж роботи позивача на посаді судді становить 24 роки 1 місяць 24 дні.
За таких обставин, беручи до уваги вимоги ч.3 ст.142 Закону №1402-VIII, відповідачем з 19.02.2020 проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивача виходячи із розміру 58 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Водночас, посилання позивача на необхідність застосування розміру 88 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, під час проведення перерахунку пенсії позивачу, суд вважає помилковими, оскільки такий відсоток розміру довічного грошового утримання позивача від суддівської винагороди працюючого судді був визначений відповідачем в порядку, передбаченому Законом "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 №2453-VI, та який відрізняється від порядку визначення розміру довічного грошового утримання, встановленого чинним Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII та на підставі якого позивачу проведено перерахунок щомісячного довічного утримання судді у відставці з 19.02.2020.
Така відмінність полягає в тому, що Законом № 2453-VI розмір довічного грошового утримання судді у відставці визначався у відсотках (80% і більше), виходячи із суддівської винагороди працюючого судді, зокрема з окладу у розмірі 15 мінімальних заробітних плат (з урахуванням рішення КСУ від 04.12.2018 № 11-р/2018), на відміну від положень Закону № 1402-VIII, який передбачає зовсім інші базові показники суддівської винагороди, виходячи з окладу працюючого судді, в даному випадку місцевого суду, - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року (ст. 135), а також інший розмір довічного утримання судді у відставці 50% і більше від суддівської винагороди (ч.3 ст.142).
Як вбачається з матеріалів справи, позивачу проведено перерахунок грошового утримання судді у відставці на підставі ч.4 ст.142 Закону №1402-VIII. Водночас, частиною третьою цієї статті визначено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Слід зазначити, що вказана норма неконституційною не визнавалась.
Слід звертає увагу й на тому, що перерахунок щомісячного довічного утримання судді у відставці позивачу проведено відповідно до вимог Закону №1402-VIII та рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 у справі № 2-р/2020, а тому до спірних правовідносин застосуванню підлягають норми саме цього Закону, а не вибірково з різних законів.
Таким чином, підстави для зобов'язання відповідача здійснити перерахунок і виплачувати позивачу щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 88% відсутні.
При цьому, судом враховано, що визначення розміру довічного грошового утримання позивача на підставі норм Закону № 1402-VIII (50% і більше) не призводить до порушення ст.22 Конституції України, оскільки розмір довічного грошового утримання, на який має право позивач, згідно норм Закону № 1402-VIII, не є меншим, ніж той, який був забезпечений з урахуванням положень Закону № 2453-VI.
Таким чином, перевіривши обґрунтованість доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог судові витрати у справі у відповідності до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.255 КАС України та може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 КАС України.
Відповідно до підпункту 15.5 п.15 Розділ VII Перехідні положення КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Л.І. Хилько