14 червня 2021 року Справа № 280/2492/21 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Сіпака А.В., перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Мелітопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом (з урахуванням уточненого) до Мелітопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), в якому просить: визнати дії протиправними відповідача; зобов'язати скасувати постанову про звернення стягнення на пенсію у розмірі 634,12 грн.
Ухвалою суду від 05.04.2021 залишено позовну заяву без руху, оскільки вона була подана із порушенням вимог, встановлених ст. 160-161 КАС України, позивачу надано строк для усунення недоліків протягом 10 днів від дня отримання ухвали.
26.04.2021 до суду від позивача на виконання вимог ухвали від 05.04.2021 надійшла позовна заява (уточнена) вх. №23681.
Відповідно до ухвали суду від 05.05.2021 позивачу продовжений процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви строком на 5 днів від дня одержання даної ухвали суду, шляхом подання до суду належним чином засвідченої копії оскаржуваної постанови про звернення стягнення на пенсію у розмірі 634,12 грн.; належним чином засвідчених копії судових рішень та документальне підтвердження про отримання вказаних судових рішень, на які посилається у позовні заяві в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду.
На виконання вимог ухвали суду від 05.05.2021 позивачем надано позовну заяву (уточнену) (вх. №29899 від 26.05.2021), в якій позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Мелітопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно - східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м.Дніпро) щодо порушення Закону України «Про виконавче провадження», щодо порушення Закону України «Про судовий збір», щодо стягнення з пенсії інваліда 2 групи ОСОБА_2 суми судових витрат на користь ОСОБА_3 у розмірі 549 гривень 20 коп., щодо стягнення суми виконавчого збору у розмірі 54 гривні 92 коп., і виконавчих витрат у розмірі 30 гривень, а всього у розмірі стягнення 634 гривні 12 коп.;
зобов'язати Мелітопольський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Південно - східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м.Дніпро) скасувати постанову про звернення стягнення на пенсію ОСОБА_2 у розмірі суми 634 гривні 12 коп.;
стягнути з Мелітопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно - східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м.Дніпро) Код СДРПОУ 34978173, МФО 899998, на користь ОСОБА_2 суму у розмірі 634 грн. 12 коп.;
витребувати від Мелітопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно - східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м.Дніпро) - документи виконавчого провадження позивача, також постанову про звернення стягнення на пенсію ОСОБА_2 у розмірі 634 грн. 12 коп.
Також, позивачем подано заяву про поновлення строк зверненя до суду.
В період з 28.05.2021 по 07.06.2021 суддя Сіпака А.В. був відсутній на роботі, відповідно до наказу від 17.05.2021 №151 «Про надання відпустки», що підтверджується відповідною довідкою Запорізького окружного адміністративного суду від 07.06.2021 №02-35/21/34.
Дослідивши матеріали позовної заяви та заяву про поновлення строку звернення до суду, оцінивши докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
За приписами частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
За приписами частин 1-2 статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Позовну заяву за правилами пункту 1 частини 2 статті 287 КАС України може бути подано до суду, зокрема у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому “повинна” слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Як вбачається із змісту утечненої позовної заяви, позивач, серед іншого, просить зобов'язати Мелітопольський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Південно - східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м.Дніпро) скасувати постанову про звернення стягнення на пенсію ОСОБА_2 у розмірі суми 634 гривні 12 коп., яка як встановлено судом з додатків до позову була винесена у 2013 році відповідно до виконавчого листа № 2-421-2012 від 10.04.2013 Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області. Згідно листа Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 30.10.2013 №839/Ч-18/КЦ, позивача було повідомлено, що згідно з виконавчим листом № 2-421-2012 від 10.04.2013 відповідно до постанови Мелітопольського відділу державної виконавчої служби міськрайонного управління юстиції при примусовому виконанні у жовтні поточного року з її пенсії утримано заборгованість на користь ОСОБА_3 в розмірі 634,12 грн., де: 549,20 грн. - сума боргу; 54,92 грн. - виконавчий збір; 30,00 грн. - витрати на проведення виконавчих дій.
При цьому, із адміністративним позовом до суду останній звернувся лише 23 березня 2021 року (дата подання позову до відділення поштового зв'язку).
Наведена обставина вказує на те, що позивачем пропущено строк звернення до суду із позовом.
У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (частина 6 статті 161 КАС України).
Разом із тим, в заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду зазначає, що визнана інвалідом 1 групи, потребує постійного стороннього догляду, і на її піклуванні знаходиться мама - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка визнана інвалідом 2 групи. Крім того, посилається на те, що з лютого 2020 року в Україні розповсюджено карантин, пов'язаний з COVID-19, наявність карантинних обмежень, запроваджених з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовленні обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином, суд може поновити відповідний строк як до так і після його закінчення. Вважає, що відмова у відкритті провадження у адміністративній справі, як трактує суд першої інстанції, матиме наслідком порушення права особи на справедливий судовий розгляд, гарантоване параграфом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно з частиною 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Зокрема, причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
При цьому, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді.
Дана позиція суду узгоджується з постановою Верховного Суду від 31.03.2020 по справі № 807/235/16 (адміністративне провадження № К/9901/49805/18).
Такі обставини мають бути підтверджені належними доказами (Постанова Верховного Суду від 17.07.2018 у справі №521/21851/16-а).
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України").
Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13.12.2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Суд не приймає наступне посилання позивача, що в рамках розгляду справи №2-421/2012 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 було вирішено стягнути судові витрати у розмірі 549 гривень 20 коп. та оскільки ОСОБА_2 була особою з інвалідністю 2 групи, отже звільнена від сплати судового збору і судових витрат в усіх судових інстанціях, тому вважала, що справа мала бути розглянута в рамках зазначеної справи Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 щодо повернення суми 549 гривень 20 коп. Разом з тим, з Мелітопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно - східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м.Дніпро) про стягнення виконавчого збору і виконавчих витрат у розмірі 84 гривні 92 коп. Тому в рамках зазначеної справи позивач звернулася з позовом. Однак, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізькой області, так і Запорізький апеляційний суд дійшов висновку, що справа має розглядатися в адміністративному провадженні. Справа слухалась тривалий час. За таких обставин підставою звернення з позовом до Запорізького окружного адміністративного суду стала ухвала Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 02 жовтня 2020 року та ухвала Запорізького апеляційного суду від 22 грудня 2020 року.
Так, як вже було вище зазначено, листом Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 30.10.2013 №839/Ч-18/КЦ, позивача було повідомлено про те, що згідно з виконавчим листом № 2-421-2012 від 10.04.2013 відповідно до постанови Мелітопольського відділу державної виконавчої служби міськрайонного управління юстиції при примусовому виконанні у жовтні поточного року з її пенсії утримано заборгованість на користь ОСОБА_3 в розмірі 634,12 грн., де: 549,20 грн. - сума боргу; 54,92 грн. - виконавчий збір; 30,00 грн. - витрати на проведення виконавчих дій, тобто принаймні у жовтні 2013 року позивачу було відомо про існування відкритого виконавчого провадження та спірної постанови.
Крім того, з Єдиного державного реєстру судових рішень судом встановлено, що 25.03.2021 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Запорізького окружного адміністративного суду, Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Мелітопольський міськрайонний відділ Державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), у якій ОСОБА_1 просила:
направити справу для вирішення підсудності до Великої Палати Верховного Суду;
вирішити підсудність розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до Мелітопольський міськрайонний відділ Державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання дій протиправними та вчинити певні дії;
направити справу на розгляд за підсудністю;
визнати дії протиправними Мелітопольського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) та зобов'язати скасувати постанову за виконавчим листом від 10.04.2013 року про звернення стягнення на пенсію ОСОБА_1 у розмірі 634,12 грн.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 30.03.2021 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 19.04.2021 року справу № 280/2402/21 передано голові Запорізького окружного адміністративного суду для вирішення питання щодо передачі справи за підсудністю.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 29.04.2021 року визначено підсудність справи № 280/2402/21 за позовом ОСОБА_1 до Запорізького окружного адміністративного суду, Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області, третя особа: Мелітопольський міськрайонний відділ Державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії за Дніпропетровським окружним адміністративним судом.
Направлено адміністративну справу № 280/2402/21 на розгляд Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.05.2021 позовну заяву ОСОБА_1 до Запорізького окружного адміністративного суду, Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Мелітопольський міськрайонний відділ Державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії залишено без руху.
Позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) робочих днів, з моменту отримання копії ухвали суду від 17.05.2021, шляхом:
надання до суду уточненої позовної заяви, яка відповідає вимогам ст. ст. 160, 161, 287 КАС України, у якій визначитись із належним відповідачем у справі, та надати копії позовної заяви, відповідно по кількості учасників справи у відповідності до ч. 1 ст. 161 КАС України;
надання до суду уточненої позовної заяви, у якій зазначити якими саме діями або бездіяльністю відповідача він не погоджується, обґрунтувавши чим саме порушені її права і свободи, із посиланнями на докази та норми права;
надання до суду належним чином завірених копій документів та доказів на яких ґрунтуються позовні вимоги, як для суду, так і для відповідача;
надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку разом із доказами поважності причин пропуску строку на звернення до адміністративного суду або обґрунтування того, що такий строк не пропущений;
надання до суду власного письмового підтвердження про те, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. (http://www.reestr.court.gov.ua/ Review/96964480).
Щодо посилання позивача у клопотанні, що в Україні розповсюджено карантин, пов'язаний з COVID-19, наявність карантинних обмежень, запроваджених з метою запобігання поширенню короновірусної хвороби (COVID-19), слід зазначити, що зважаючи, що наразі функціонування органів державної влади, у тому числі судів, не зупинено, зазначені позивачем причини пропуску строку звернення з позовом до суду визнаються неповажними. При цьому, не було приписне роботу громадського транспорту на весь період карантину, а лише введені деякі обмеження у його роботі у січні та травні 2021 року.
Стосовно посилання на тяжкий стан здоров'я, який перешкоджав вчасному зверненню до суду, суд звертає увагу, що у позовній зазначає позивачем наведені суперечливі данні, оскільки щодо звільнення від сплати судового збору і судових витрат останній зазначає, що є особою з інвалідністю 2 групи, натомість стосовно обґрунтування поважності причини пропуску строку та його поновлення вказує, що визнана інвалідом 1 групи
Крім того, судом враховане, що як вбачається з КП “Діловодство спеціалізованого суду” протягом липня 2020 року - березня 2021 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшло 8 адміністративних позовів ОСОБА_2 , що, на думку суду, свідчить на користь того, що позивач не було обмежена у доступі до правосуддя.
Відтак, причини пропуску строку звернення до суду з вказаними позовними вимогами, зазначені позивачем у наданих поясненнях, суд вважає неповажними. Належних доказів на підтвердження існування обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду, позивач суду не надав.
За приписами частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з частиною 2 статті 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною 2 статті 123 цього Кодексу.
Оскільки позивач звернувся до суду після закінчення встановленого законом строку та протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху не подав до суду належних доказів поважності пропуску строку звернення до суду з даною позовною заявою, суд визнає неповажними вказані в заяві про усунення недоліків підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду та вважає за необхідне повернути позовну заяву позивачу.
Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною 2 статті 123 цього Кодексу.
При цьому, згідно із частиною 5 статті 169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Керуючись п. 9 ч. 4 ст. 169, ст.ст. 241, 248 КАС України, суддя,
В задоволенні заяви ОСОБА_2 про поновлення пропущеного строку звернення до суду - відмовити.
Визнати причини пропуску строку звернення до суду неповажними та повернути позовну заяву ОСОБА_1 до Мелітопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви згідно з ч. 8 ст. 169 КАС України не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Запорізький окружний адміністративний суд.
Суддя А.В. Сіпака