(про забезпечення позову)
17 червня 2021 року м. Житомир справа № 240/10516/21
категорія 113040000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шимоновича Р.М., розглянувши у порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Житомирській області про визнання протиправною та скасування постанови,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 із позовом, у якому просить: визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу на Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 у розмірі 60000 грн. за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 29.04.2021 року №ЖИ20/ЖТ1119/68/АВ/П/ТД-ФС, винесену заступником начальника Управління Держпраці у Житомирській області Возною С. В.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 07 червня 2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження (без повідомлення) виклику учасників справи.
16 червня 2021 року позивач подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просив на час судового розгляду справи зупинити стягнення на підставі постанови від 29.04.2021 року №ЖИ20/ЖТ1119/68/АВ/П/ТД-ФС про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафу у розмірі 60000, 00 грн. на користь Управління Держпраці у Житомирській області до моменту набрання законної сили рішенням суду у цій справі.
В обгрунтування заяви зазначив, що 14 квітня 2021 року посадовими особами управління Держпраці у Житомирській області здійснено захід державного нагляду (контролю) у вигляді інспекпекційного відвідування з метою перевірки дотримання законодавства про працю фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 . За наслідками проведеного заходу сформовано акт інспекційного відвідування від 14 квітня 2021. На підставі розгляду вказаного акту відповідачем винесено постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 29 квітня 2021 року « ЖИ20/ЖТ1119/68/АВ/П/ТД-ФС за змістом якої на позивача накладено штраф у розмірі 60000 грн.
Відмітив, що 15.06.2021 року здійснюючи господарську діяльність позивачем було встановлено, що проводити розрахункові операції з використанням власного є неможливим, так як рахунок є заблокованим. Звернувшись до відділу державної виконавчої служби позивач отримав копію постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № ЖИ20/ЖТ1119/68/АВ/П/ТД-ФС про стягнення з нього штрафу. За допомогою ідентифікатора, вказаного у постанові про відкриття провадження встановлено, що у відповідності до відомостей з автоматизованої системи виконавчого провадження, виконавцем прийнято постанови про арешт майна та арешт коштів на рахунках позивача. Наголошує, що здійснює господарську діяльність, а тому арешт рахунків боржника є реальною загрозою втрати позивачем майна та грошових коштів на виконання цього штрафу.
Вказані обставини, на думку заявника, свідчать про існування об'єктивних ризиків необгрунтованого стягнення з позивача коштів на виконання штрафу, а тому з метою недопущення здійснення відповідачем будь-яких дій стосовно неправомірного стягнення коштів з позивача заявник просить вжити заходи забезпечення позову.
Надавши оцінку доводам, викладеним у заяві про забезпечення адміністративного позову, суд виходить з наступних міркувань.
Особливості інституту забезпечення позову в адміністративному процесі врегульовані главою 10 розділу 1 КАС України.
Так, частиною 1 статі 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (частина 2 статті 150 КАС України).
У свою чергу, частиною 1 статті 151 КАС України передбачено види забезпечення позову, серед яких: зупинення дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; заборона відповідачу вчиняти певні дії; встановлення обов'язку відповідача вчинити певні дії; заборона іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
За приписами частини 2 статі 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову; заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами; суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Частиною першою статті 152 КАС України визначено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову, а також захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.
При цьому, частиною другою статті 150 КАС України передбачений вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Для задоволення судом поданої позивачем заяви про забезпечення адміністративного позову останній має довести, що невжиття обраних заходів призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених частиною 2 статті 150 КАС України.
Аналіз змісту вказаних норм свідчить про те, що обов'язковою передумовою вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованість відповідних вимог сторони, у тому числі із зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішення, дії або бездіяльності, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам останньої, неможливості у подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи та обов'язковим поданням доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. При цьому, ознаки протиправності повинні бути пов'язані саме з порушеними правами, свободами чи інтересами.
Зі змісту доданої заявником копії постанови вбачається, що 09.06.2021 року старшим державним виконавцем Коростишівського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Кондратюк Сніжаною Василівною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №65731544 з примусового виконання постанови від 29 квітня 2021 №ЖИ20/ЖТ1119/68/АВ/П/ТД-ФС про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в сумі 60000,00 гривень, яка є предметом оскарження у даній справі.
Тобто, на даний час постанова Управління Держпраці у Житомирській області від 29.04.2021 №ЖИ20/ЖТ1119/68/АВ/П/ТД-ФС знаходиться в стані примусового виконання, а тому за викладених обставин є очевидними ознаки можливості стягнення з ОСОБА_1 штрафу в розмірі 60000,00 гривень.
При вирішенні заяви про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, має встановити чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду без вжиття заходів задоволення позову. Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.
Доводи заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову суд оцінює з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших осіб, які беруть участь в справі; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у випадку невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таким заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового розгляду.
Отже, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
У даному випадку, суд вважає, що заходи забезпечення позову стосуються предмету позову і є співмірними з позовними вимогами.
Водночас, суд відмічає, що ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" не містить таких підстав для зупинення виконавчого провадження, як оскарження позивачем оспорюваної постанови у судовому порядку, а тому зупинення стягнення за оспорюваною постановою (виконавчим документом) можливе лише шляхом вжиття заходів забезпечення позову.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону №1404-VIII виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
Частиною 1 статті 35 Закону №1404-VIII визначено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у випадках, передбачених пунктами 1,4,6,8,11 частини першої статті 34 цього Закону, до закінчення строку дії зазначених обставин, а у випадках, передбачених пунктами 2, 3 і 5 частини першої статті 34 цього Закону, - до розгляду питання по суті.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви про забезпечення позову, а тому, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані до заяви докази, вважає за необхідне вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі постанови від 29.04.2021 року №ЖИ20/ЖТ1119/68/АВ/П/ТД-ФС про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафу у розмірі 60000, 00 грн.
Керуючись статтями 150, 151, 156, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову, - задовольнити.
Вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі постанови Управління Держпраці у Житомирській області від 29.04.2021 року №ЖИ20/ЖТ1119/68/АВ/П/ТД-ФС про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафу в розмірі 60000,00 гривень - до набранням законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №240/10516/21.
Негайно надіслати примірник ухвали про забезпечення позову заявнику та всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвалу суду складено у повному обсязі: 17 червня 2021 року.
Суддя Р.М.Шимонович