про залишення позовної заяви без руху
16 червня 2021 року м. Житомир справа № 240/8410/21
категорія 108010200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Черноліхова С.В.,
розглядаючи адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області № 0014190706 від 20 жовтня 2020 року.
Ухвалою суду від 14 травня 2021 року провадження у даній справі було відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
15 червня 2021 року відповідач направив до суду клопотання про залишення позову без розгляду за пропуском місячного строку звернення до суду, оскільки позивач скористався правом адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення № 0014190706 від 20 жовтня 2020 року.
Розглянувши подане клопотання, суд дійшов наступного висновку.
Частиною 1 статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 3 статті 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 Податкового кодексу України. З її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас, якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.
У постанові від 11 жовтня 2019 року у справі № 640/20468/18 Верховний Суд здійснив системне тлумачення норм права, які регулюють питання обчислення строку звернення до суду в податкових спорах, висловивши правову позицію про те, що строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні строки.
Верховний Суд у вказаній постанові за результатом комплексного аналізу правового регулювання також зазначив, що норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною нормою, яка регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору.
Згідно з пунктом 56.19 статті 56 ПК України, у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові № 500/2486/19 від 26 листопада 2020 року.
Із змісту позовних вимог вбачається, що позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області № 0014190706 від 20 жовтня 2020 року.
Зверненню до суду з даним позовом передувало подання позивачем скарги на вказане повідомлення-рішення, яка на підставі рішення ДПС № 4323/6/99-00-06-03-01-06 від 24 лютого 2021 року залишена без задоволення.
Як вбачається із матеріалів справи, рішення ДПС про результати розгляду скарги фізична особа-підприємець ОСОБА_1 отримав 29 березня 2021 року, тоді як з позовом до суду звернувся 11 травня 2021 року, тобто з пропуском місячного строку, встановленого пунктом 56.19 статті 56 ПК України.
За приписами частини 13 статті 171 КАС України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
З огляду на викладене, позовну заяву необхідно залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення виявлених недоліків шляхом надання до Житомирського окружного адміністративного суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску, викладеної із врахуванням статті 167 КАС України.
Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати сторонам.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде залишено без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя С.В. Черноліхов