17 червня 2021 року м. Житомир справа № 240/7486/21
категорія 111020300
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
судді Попової О. Г.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Житомирській області до Дочірнього підприємства "Санаторій для батьків з дітьми "Тетерів" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" про стягнення податкової заборгованості,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДПС у Житомирській області із позовом, в якому просить: стягнути з Дочірнього підприємства "Санаторій для батьків з дітьми "Тетерів" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" податкову заборгованість в сумі 139 579,77 грн. Стягнення здійснити з рахунків у банку, що обслуговують такого платника податків.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що за відповідачем рахується податковий борг на загальну суму 139 579,77 грн., серед яких: 129 946,50 грн. - основний платіж та 9 633,32 грн. - пеня, який виник по рентній платі за користування надрами для видобування корисних копалин на загальну суму 3 652,91 грн.; по податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 48 195,00 грн.; по земельному податку з юридичних осіб на загальну суму 2 807,79 грн.; по екологічному податку, який справляється за викид в атмосферне ювітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення на загальну суму 617,00 грн.; по збору за спеціальне використання води на загальну суму 84 307,07 грн. Податковий борг виник в результаті самостійно задекларованих і несплачених відповідачем податкових зобов'язань, нарахованих зобов'язань та пені. З метою стягнення податкового боргу, відповідачеві направлено податкову вимогу форми «Ю» №38-23 від 05.05.2016.
Оскільки податковий борг відповідачем добровільно не погашений та податкова вимога, у спосіб установлений податковим законодавством, не відкликана, позивач, як орган стягнення, просить суд прийняти рішення про стягнення з відповідача суми податкового боргу.
Ухвалою судді від 30.04.2021 відкрито провадження в даній справі, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).
Копію вказаної ухвали Дочірнє підприємство "Санаторій для батьків з дітьми "Тетерів" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" отримало 12.05.2021 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення відправлення.
У встановлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не надав.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У відповідності до положень частини п'ятої статті 262, частини першої статті 263 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Згідно з частиною четвертою статті 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Дочірнє підприємство "Санаторій для батьків з дітьми "Тетерів" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" як юридична особа зареєстроване 11.01.2001 року, та перебуває на податковому обліку в Коростишівському управлінні ГУ ДПС у Житомирській області.
За Дочірнім підприємством "Санаторій для батьків з дітьми "Тетерів" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" рахується податковий борг на загальну суму 139 579,77 грн., серед яких: 129 946,50 грн. - основний платіж та 9 633,32 грн. - пеня (а.с.7-10)
1) Рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин на загальну суму 3 652,91 грн. з яких: 3 427,50 грн. - основний платіж та 225,41 грн. - пеня.
Відповідно до розрахунку з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин від 19.02.2020 за відповідачем рахується заборгованість в сумі 571,25 грн.
Відповідно до розрахунку з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин від 20.05.2020 за відповідачем рахується заборгованість в сумі 571,25 грн.
Відповідно до розрахунку з рентної плати за користування надрами для зидобування корисних копалин від 19.08.2020 за відповідачем рахується заборгованість в сумі 571,25 грн.
Відповідно до розрахунку з рентної плати за користування надрами для зидобування корисних копалин від 19.11.2020 за відповідачем рахується заборгованість в сумі 571,25 грн.
Відповідно до розрахунку з рентної плати за користування надрами для зидобування корисних копалин від 19.02.2021 за відповідачем рахується заборгованість в сумі 571,25 грн.
Відповідно до розрахунку з рентної плати за користування надрами для зидобування корисних копалин від 09.03.2021 за відповідачем рахується заборгованість в сумі 571,25 грн.
Крім того, відповідачу нараховано відповідно до ст.129 Кодексу 225,41 грн. пені
2) Податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 48 195,00 грн. - основний платіж.
Відповідачем подано податкову декларацію з податку на додану вартість з зироблених в Україні товарів (робіт, послуг) №9276512564 від 20.10.2019, самостійно визначено грошове зобов'язання в сумі 4 017,00 грн.
Відповідачем подано податкову декларацію з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) №9305269408 від 18.12.2019, самостійно визначено грошове зобов'язання в сумі 5 375,00 грн.
Відповідачем подано податкову декларацію з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) №9332064616 від 20.01.2020, самостійно визначено грошове зобов'язання в сумі 7 067,00 грн.
Відповідачем подано податкову декларацію з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) №9030221031 від 01.03.2020, самостійно визначено грошове зобов'язання в сумі 6 118,00 грн.
Відповідачем подано податкову декларацію з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) №9055659492 від 17.03.2020, самостійно визначено грошове зобов'язання в сумі 2 079,00 грн. .
Відповідачем подано податкову декларацію з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) №9110741477 від 19.05.2020, самостійно визначено грошове зобов'язання в сумі 633,00 грн.
Відповідачем подано податкову декларацію з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) №9170736095 від 17.07.2020, самостійно визначено грошове зобов'язання в сумі 113,00 грн.
Відповідачем подано податкову декларацію з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) №9205286826 від 19.08.2020, самостійно визначено грошове зобов'язання в сумі 10242,00 грн., (залишок несплаченої заборгованості становить 10 239,00 грн.)
Відповідачем подано податкову декларацію з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) №9237281944 від 18.09.2020, самостійно визначено грошове зобов'язання в сумі 11 175,00 грн.
Відповідачем подано податкову декларацію з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) №9373075389 від 03.03.2021, самостійно визначено грошове зобов'язання в сумі 1 071,00 грн.
Відповідачем подано податкову декларацію з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) №9373075438 від 03.03.2021, самостійно визначено грошове зобов'язання в сумі 308,00 грн.
3) Земельний податок з юридичних осіб на загальну суму 2 807,79 грн. - основний платіж.
Відповідачем подано податкову декларацію з плати за землю № 9011831120 від 05.02.2019, самостійно визначено грошове зобов'язання в сумі 2 246,25 грн. (залишок 561,54 грн.) (за 3 міс.).
Відповідачем подано податкову декларацію з плати за землю № 9373092804 від 05.03.2021, самостійно визначено грошове зобов'язання в сумі 2 246,25 грн. (за 12 міс.).
4)Екологічний податок, який справляється за викид в атмосферне ювітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення на загальну суму 617,00 грн., - основний платіж.
Відповідачем подано податкові декларації екологічного податку, самостійно визначено грошове зобов'язання в сумі 185,67 грн.
- від 10.02.2020 №9334100068 на суму 123,40 грн.;
- від 12.05.2020 №9100895172 на суму 123,40 грн.;
- від 10.08.2020 №9192247708 на суму 123,40 грн.;
- від 08.11.2020 №9290500353 на суму 123,40 грн.;
- від 08.02.2021 №9371859891 на суму 123,40 грн.
5) 3бір за спеціальне використання води на загальну суму 84 307,07 грн., серед яких: 74 899,16 грн. - основний платіж та 9 407,91 пеня.
Відповідачем подано податкову декларацію з рентної плати № 9332793112 від 27.01.2020, самостійно визначено грошове зобов'язання в сумі 5 164,16 грн., з яких 5013,75 грн. - основний платіж та 150,41 грн. - штраф.
Відповідачем подано податкову декларацію з плати за землю № 9334100178 від 10.02.2020, самостійно визначено грошове зобов'язання в сумі 11 622,50 грн.
Відповідачем подано податкову декларацію з плати за землю № 9100907852 від 12.05.2020, самостійно визначено грошове зобов'язання в сумі 11 622,50 грн.
Відповідачем подано податкову декларацію з плати за землю № 9192008409 від 10.08.2020, самостійно визначено грошове зобов'язання в сумі 11 622,50 грн.
Відповідачем подано податкову декларацію з плати за землю № 9290500914 від 08.11.2020, самостійно визначено грошове зобов'язання в сумі 11 622,50 грн.
Відповідачем подано податкову декларацію з плати за землю № 937186698 від 38.02.2020, самостійно визначено грошове зобов'язання в гумі 11 622,50 грн.
Відповідачем подано податкову декларацію з плати за землю № 9373075368 від 03.03.2021, самостійно визначено грошове зобов'язання в сумі 11 622,50 грн.
Крім того, відповідачу нараховано 9 407,91 грн. пеню.
За твердженням позивача, узгоджені грошові зобов'язання не сплачені відповідачем до бюджету, а отже є податковим боргом.
Головним управлінням ДПС у Житомирській області було надіслано податкову вимогу форми «Ю» №38-23 від 05.05.2016, яка отримана головним бухгалтером відповідача 25.05.2016 (а.с.44).
Податкова вимога відповідачем в адміністративному та судовому порядках не оскаржувалась, у зв'язку з чим не вважається відкликаною у порядку ст.60 Кодексу.
Оскільки, податковий борг у розмірі 139579,77 грн. відповідачем добровільно не погашений, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спріним правовідносинам, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Відповідно до положень статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Так, Податковий кодекс України визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно з положеннями підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Як слідує зі змісту підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Згідно із положеннями підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України передбачено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до вимог пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою (пункт 54.1 статті 54 Податкового кодексу України).
В силу положень пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України, самостійно визначене платником податків податкове зобов'язання оскарженню не підлягає.
Як встановлено судом, відповідачем самостійно обчислені та зазначені у поданих до контролюючого органу податкових деклараціях податкові зобов'язання з податку на додану вартість, рентної плати за користування надрами для видобування користних копалин, земельний податок з юридичних осіб, екологічний податок, збір за спеціальне використання води.
Згідно з вимогами пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Щодо податку на додану вартість, то пунктом 202.1 статті 202 Податкового кодексу України передбачено, що звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей: а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця; б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.
Відповідно до положень пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Отже, узгоджені податкові зобов'язання з податку на додану вартість за відповідний звітний місяць підлягають сплаті платником податку протягом 10 календарних днів після 20-того календарного дня, що настає після останнього календарного дня звітного місяця.
Щодо рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, то в силу положень пункту 257.1 статті 257 Податкового кодексу України, базовий податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному кварталу, а для рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за видобування нафти, конденсату, природного газу, у тому числі газу, розчиненого у нафті (нафтового (попутного) газу), етану, пропану, бутану, рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України та рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України, дорівнює календарному місяцю.
Податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України).
Згідно вимог пункту 257.5 статті 257 Податкового кодексу України, сума податкових зобов'язань з рентної плати, визначена у податковій декларації за податковий (звітний) період, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації.
Отже, узгоджені податкові зобов'язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за відповідний звітний квартал підлягають сплаті платником податку протягом 10 календарних днів після 40-вого календарного дня, що настає після останнього календарного дня звітного кварталу.
Щодо екологічного податку, то положеннями пункту 250.1 статті 250 Податкового кодексу України, базовий податковий (звітний) період з цього податку дорівнює календарному кварталу.
Платники податку складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації (пункт 250.2 статті 250 Податкового кодексу України).
Отже, узгоджені податкові зобов'язання з екологічного податку за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкті за відповідний звітний квартал підлягають сплаті платником податку протягом 10 календарних днів після 40-вого календарного дня, що настає після останнього календарного дня звітного кварталу.
Судом встановлено, що загальна сума узгоджених грошових зобов'язань відповідача з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин на загальну суму 3 652,91 грн.; податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 48 195,00 грн.; земельного податку з юридичних осіб на загальну суму 2 807,79 грн.; кологічного податку, який справляється за викид в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення на загальну суму 617,00 грн.; збору за спеціальне використання води на загальну суму 84 307,07 грн. Загалом податковий борг на загальну суму 139 579,77 грн., серед яких: 129 946,50 грн. - основний платіж та 9 633,32 грн. - пеня., який у встановлені податковим законодавством строки ним не сплачений.
Дана обставина не спростована відповідачем та матеріали справи не містить доказів на підтвердження зворотного.
Таким чином, суд дійшов висновку про наявність у відповідача, податкового боргу зі сплати вказаних податків загалом у розмірі 139 579,77 грн.
Згідно правил, установлених пунктом 87.9 статті 87 Податкового кодексу України, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Оскільки, існування податкового боргу відповідача підтверджується наявними в матеріалах справи копіями поданих ним контролюючому органу декларацій, розрахунком податкового боргу, обліковими картками відповідача, як платника податків і зборів та не спростована відповідачем, суд вважає, що податковий борг зі сплати податку на додану вартість, рентної плати за користування надрами для видобування користних копалин, земельний податок з юридичних осіб, екологічний податок, збір за спеціальне використання води загалом у розмірі 139 579,77 грн., підлягає погашенню у порядок та спосіб, передбачений Податковим кодексом України.
Згідно з вимогами пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.4 статті 59 Податкового кодексу України).
Головним управлінням ДПС у Житомирській області було надіслано податкову вимогу форми «Ю» №38-23 від 05.05.2016, яка отримана головним бухгалтером відповідача 25.05.2016 (а.с.44).
В силу положень пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України, податкова вимога вважається відкликаною, якщо: сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення; контролюючий орган скасовує податкову вимогу; контролюючий орган зменшує нараховану суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі; рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі; рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.
Враховуючи викладене, грошове зобов"язання у сумі 139 579,77 грн. набуло статусу податкового боргу.
Відповідно до положень пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Тобто, податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безпосереднього існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення до моменту повного погашення податкового боргу платником по всім податкам і зборам. При цьому грошові зобов'язання, які складають податковий борг, можуть змінюватися як кількісно, так і за видами податків. Тільки після того, як платник податків повністю погасить податковий борг, включаючи пеню, податкова вимога буде вважатися відкликаною, а у разі виникнення у майбутньому суми податкового боргу - контролюючим органом має бути виставлена нова податкова вимога.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 21.03.2018 по справі № 820/1751/17, постанові від 27.03.2018 по справі № 2а/0370/2648/12, постанові від 19.02.2019 по справі № 818/1117/16.
Відтак, враховуючи те, що податковий борг відповідачем з 2016 року у повному обсязі не погашався, податкова вимога форми «Ю» №38-23 від 05.05.2016 вручена у порядок і спосіб, передбачений податковим законодавством, вона не оскаржувалась, не скасована та не відкликана, а тому, є дійсною протягом усього терміну існування податкового боргу у відповідача, у тому числі і на дату розгляду цього спору по суті.
Отже, надіслання відповідачеві інших податкових вимог, як умова для належного звернення позивачем до суду із вимогами про стягнення податкового боргу, законом не вимагається.
При вирішенні цього спору судом враховано, що відповідачем не надано суду жодного доказу на підтвердження сплати податкового боргу.
За приписами п.20.1.34п.20.1ст.20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до абз. 1 п.95.3ст.95 Податкового кодексу Українистягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Враховуючи, що відповідачем відзиву на позов не надано, на час розгляду справи заборгованість не сплачена, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС у Житомирській області є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст.19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд, -
вирішив:
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з Дочірнього підприємства "Санаторій для батьків з дітьми "Тетерів" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (пров. Дачний, 13, м. Коростишів, Житомирська область, 12500. РНОКПП/ЄДРПОУ: 02583267) податкову заборгованість в сумі 139 579 (сто тридцять дев"ять тисяч п"ятсот сімдесят дев"ять) гривень 77 копійок з рахунків у банках, обслуговуючих Дочірнє підприємство "Санаторій для батьків з дітьми "Тетерів" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця".
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеномустаттею 255 Кодексу адміністративного судочинства Українита може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленимистаттями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду складено у повному обсязі: 17 червня 2021 року.
Суддя О.Г. Попова