Україна
Донецький окружний адміністративний суд
16 червня 2021 р. Справа№200/4377/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Троянова О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації (юридична адреса: 85700, Донецька область, м. Волноваха, вул. Гагаріна, буд. 36, код ЄДРПОУ 03197227) про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації про визнання протиправною відмову в наданні державної допомоги при народженні дитини; скасування рішення про відмову в призначенні соціальної допомоги при народженні дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зобов'язання призначити та виплатити допомогу при народженні дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , передбачену ст. 10 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19 квітня 2021 року позовну заяву відкрито провадження по справі №200/4377/21, задовольнив клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, відстрочено позивачу сплату судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень до ухвалення судового рішення, протягом тридцяти днів з дня винесення даної ухвали.
За правилами частини 1 статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України(надалі КАС України) суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначила, що 22.02.2021 року звернулась до відповідача як внутрішньо переміщена особа із заявою про призначення допомоги при народженні дитини в інтересах малолітньої особи - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідач відмовив рішенням від 26.02.2021 року у її призначенні, оскільки батьки не скористались правом на отримання допомоги при народженні дитини з липня 2019 року, та у зв'язку з порушенням строку звернення за її призначенням. Рішення відповідача щодо відмови в наданні державної допомоги при народженні дитини вважає протиправною, просила задовольнити позов.
В установлений судом строк відповідачем через відділ документообігу та архівної роботи Донецького окружного адміністративного суду був наданий відзив, в якому відповідач заперечив проти задоволення заявлених вимог позивача. Свою позицію відповідач мотивовував тим, що 22.02.2021 року ОСОБА_1 звернулась в інтересах малолітнього ОСОБА_2 із заявою про призначення допомоги при народженні дитини. Рішення про призначення допомоги сім'ям з дітьми від 26.02.2021 року відмовлено в призначенні допомоги при народженні дитини ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки немає права на призначення допомоги, у зв'язку із порушенням строку звернення за її призначенням. Зазначив, що батьки не скористались правом на отримання допомоги при народження дитини з 2019 року, звернулись із заявою лише 22.02.2021 року, при цьому не зазначали підстав, що спричинили пропуск строку звернення за призначенням даної допомоги.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , є громадянкою України, про що свідчить паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий 24 вересня 2004 року Кіровським РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області, та внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою від 18.02.2021 року №1438-5000341764. (а.с.5-7)
12 грудня 2019 року Костянтинівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області було видане свідоцтво серії НОМЕР_3 про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що 12 грудня 2019 року складено відповідний актовий запис № 452. Батьками у зазначеному свідоцтві зазначено: батько - ОСОБА_3 , мати - ОСОБА_1 . (а.с. 8)
Відповідно до Довідок від 18.02.2021р. №1438-5000341764, №1440-5000341767, позивач - ОСОБА_1 з малолітньою дитиною взята на облік внутрішньо переміщеної особи, перемістилися за адресою (фактичне місце проживання/перебування): АДРЕСА_1 . (а.с. 7,9)
22.02.2021 року позивач звернулась із заявою на адресу Управління соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації із заявою №463/2 про призначення допомоги при народженні дитини.
26.02.2021 року Управлінням соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації прийнято рішення, в якому зазначено, що позивач не має права на допомогу при народженні дитини тому, що пройшло 12 місяців з дати народження дитини. (а.с. 13)
Відповідно до додатку до рішення про призначення державної допомоги сім'ям з дітьми від 26.02.2021 року ОСОБА_1 не має права на призначення допомоги при народженні дитини, оскільки звернення за її призначенням надійшло пізніше 12 календарних місяців після народження дитини на дитину ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 . (а.с. 13)
На адвокатський запит представника позивача відповідачем надано відповідь листом від 30.03.2021 року №13-04/2218, відповідно до якої законодавством чітко визначений 12-ти місячний термін з дня народження дитини, для звернення щодо призначення виплати допомоги і продовження строків звернення з будь-яких причин, в тому числі з причин непереборної сили, не передбачено. Рішенням управління від 26.02.2021 року в призначенні допомоги при народженні дитини - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , заявниці було відмовлено, оскільки немає права на призначення допомоги, у зв'язку з порушенням строку звернення за її призначенням. (а.с. 12)
Отже, як вбачається зі змісту позовної заяви, спірними питанням у справі є правові підстави для відмови у призначенні допомоги при народжені дитини позивачеві. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Згідно частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно статті 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги встановлює Закон України від 21 листопада 1992 року № 2811-XII «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (надалі - Закон № 2811-XII).
Даний Закон спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.
Так, згідно з частиною першою статті 1 зазначеного Закону громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених Законом та іншими законами України.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 3 Закону № 2811 одним із видів державної допомоги сім'ям з дітьми є допомога при народженні дитини. Така допомога призначається і виплачується органами соціального захисту населення; надається одному з батьків дитини (опікуну), який постійно проживає разом з дитиною; покриття витрат на її виплату здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів (стаття 4, частина 1 статті 5, частина 1 статті 10 Закону), з урахуванням умов, визначених у статті 11 Закону № 2811-XII.
Таким чином, допомога при народженні дитини є різновидом державної допомоги у загальній системі соціального захисту населення і надається з метою забезпечення відповідного рівня матеріальної підтримки сімей, у яких є діти, створення належних умов для утримання та виховання дітей.
За приписами статті 11 Закону № 2811-XII, для призначення допомоги при народженні дитини до органу соціального захисту населення за умови пред'явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, та свідоцтва про народження дитини подається одним з батьків (опікуном), з яким постійно проживає дитина, заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, та копія свідоцтва про народження дитини. Даний перелік документів є вичерпним. Допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини.
Вказані норми Закону кореспондуються з положеннями Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1751 від 27 грудня 2001 року (зі змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 59 від 04 лютого 2009 року).
Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок про те, що заява про призначення допомоги при народженні дитини подається одним із батьків дитини в письмовій формі до органів соціального захисту за формою, затвердженою Мінсоцполітики.
Згідно з частиною 7 статті 7 Сімейного кодексу України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд зазначає, що у відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради Української РСР від 27.02.1991 року №789-ХІІ, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів. Держави-учасниці забезпечують, щоб установи, служби і органи, відповідальні за піклування про дітей або їх захист, відповідали нормам, встановленим компетентними органами, зокрема, в галузі безпеки й охорони здоров'я та з точки зору численності і придатності їх персоналу, а також компетентного нагляду.
Допомога при народженні дитини за своєю природою є допомогою самій дитині, а не її батькам. Даний адміністративний позов фактично заявлений в інтересах дитини для її належного матеріального забезпечення. Тобто, в спірних правовідносинах неможливість своєчасного звернення одним з батьків до органу, який здійснює призначення допомоги при народженні дитини, призводить до порушення інтересів дитини.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі №591/610/16.
Частинами сьомою, дев'ятою статті 11 Закону № 2811-XII визначено, що допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини. Виплата допомоги при народженні дитини припиняється у разі: позбавлення отримувача допомоги батьківських прав; відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав; тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання; припинення опіки або звільнення опікуна від його повноважень щодо конкретної дитини; нецільового використання коштів і незабезпечення отримувачем допомоги належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини.
Суд звертає увагу, що позивачем заявлений позов фактично в інтересах дитини для її належного матеріального забезпечення, а відповідно до частини сьомої статті 7 Сімейного Кодексу України, дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
За таких обставин, з урахуванням інтересів дитини та обставин, встановлених судом, суд дійшов висновку про наявність у позивача права на звернення до органу праці та соціального захисту населення за призначенням допомоги при народженні дитини та отримання цієї допомоги.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Нормами статті 2 КАС України встановлено, що адміністративні суди при оскарженні рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, серед іншого, перевіряють чи прийняті (вчинені) вони пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь - якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) та з урахуванням принципу верховенства права.
Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Статтею 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до вимог абзацу 2 частини четвертої статті 245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Таким чином, беручи до уваги необхідність захисту прав та інтересів малолітньої дитини, яка є громадянином України, і перед якою держава Україна має певні зобов'язання, враховуючи ту обставину, що у позивача були об'єктивні причини пропуску строку звернення до відповідача із заявою про призначення допомоги при народженні дитини, виходячи з принципу верховенства права та завдань адміністративного судочинства, суд дійшов висновку про необхідність визнання протиправним та скасування оскарженого рішення в частині, яке створює правові наслідки, і зобов'язання відповідача призначити та провести виплати позивачу допомоги при народженні дитини в порядку та розмірі, що встановлений статтею 12 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Таким чином, беручи до уваги необхідність захисту інтересів малолітньої дитини, суд дійшов висновку, що рішення про відмову у призначенні допомоги при народженні дитини від 26.02.2021 року, прийнято відповідачем без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідного рішення, а тому підлягає скасуванню із зобов'язанням відповідача призначити та виплатити позивачу допомогу при народженні дитини на підставі заяви від 22.01.2021 року №463/2.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень частини другої статті 133 КАС України якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.
Згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС України при задоволені позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини восьмої статті 139 КАС України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Таким чином, судовий збір у розмірі 908 грн. підлягає стягненню на користь державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі вищевикладеного та керуючись статями 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 122, 123, 132, 159-161, 164, 192-194, 224-228, 241-247, 255, 253-263, 293-295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації (юридична адреса: 85700, Донецька область, м. Волноваха, вул. Гагаріна, буд. 36, код ЄДРПОУ 03197227) про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Управління соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації від 26.02.2021 року про відмову в призначенні допомоги при народженні дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зобов'язати Управління соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації (юридична адреса: 85700, Донецька область, м. Волноваха, вул. Гагаріна, буд. 36, код ЄДРПОУ 03197227) призначити та виплатити ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) допомогу при народженні дитини, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , передбачену ст. 10 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Костянтинівської райдержадміністрації Донецької області (юридична адреса: 85102, Донецька обл., місто Костянтинівка, вул. 6-го вересня, 10, код ЄДРПОУ 26020313) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень.
Рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті в порядку письмового провадження 18 червня 2021 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.
Суддя О.В. Троянова