10.06.2021 Справа № 363/3355/20
10 червня 2021 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:
головуючого-судді Чіркова Г.Є.,
при секретарі Гриб Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
встановив:
позивач звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що унаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася у тому числі з вини відповідача, автомобілю ОСОБА_2 , завдано шкоди, яку відшкодовано позивачем. Тому, посилаючись на недостатність страхової виплати отриманої від страхової компанії відповідача, просить стягнути з ОСОБА_1 невідшкодовану суму збитків в розмірі 26 943 грн. 39 коп., та судовий збір в розмірі 2 102 грн.
Свої вимоги мотивував тим, що в порядку ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України, має право зворотної вимоги (регресу) до відповідача, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду та є відповідальним за завдані збитки, коли розмір страхової виплати отриманої від страхової компанії відповідача є недостатнім.
Представник позивача подав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, просив про задоволення позову з викладених у ньому підстав.
Відповідач подав заяву про розгляд справи за його відсутності та відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що підставою для розрахунку шкоди, завданої пошкодженням задньої частини автомобіля «Mazda» д.р.н. НОМЕР_1 , є звіт №166 від 25 лютого 2018 року про оцінку та вартість відновлюваного ремонту вказаного автомобіля, проведену 21 лютого 2018 року оцінщиком АТ «СК «АХА «Страхування» ОСОБА_3 , з якого вбачається, що ринкова вартість вказаного автомобіля становить 124 315,51 грн., а значення коефіцієнту фізичного зносу - 0,7. Водночас, в матеріалах, доданих позивачем до позовної заяви, наявний інший звіт №165 від 25 лютого 2018 року, складений того ж дня та тим самим експертом, згідно якого ринкова вартість автомобіля «Mazda» д.р.н. НОМЕР_1 становить вже 683 545,47 грн., значення коефіцієнту фізичного зносу - 0.
Крім того, зазначив, що на момент скоєння ДТП його цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну житло та здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу - автомобіля «ЗАЗ» д.р.н. НОМЕР_2 була застрахована відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в ТДВ СК «Альфа-Гарант» згідно полісу №АК/3476006, яким встановлений ліміт відповідальності в розмірі 100 000 грн., франшиза - 1 000 грн. Відтак вважав, що сума страхового відшкодування в порядку регресу має бути виплачена ТДВ СК «Альфа-Гарант».
Представник позивача надіслав суду клопотання, в якому зазначив, що у звіті №165 оцінювачем розрахована ринкова вартість всього автомобіля «Mazda» д.р.н. НОМЕР_1 - 566 475,45 грн., а в звіті №166 - вартість лише задньої його частини - 124 315,51 грн. Крім того зазначив, що оскільки автомобіль «Mazda» д.р.н. НОМЕР_1 2016 року випуску (тобто строк його експлуатації не перевищує 7 років), при складенні звіту №165 оцінювачем був застосований коефіцієнту фізичного зносу 0. Проте на момент складення оцінки пошкоджень, завданих задній частині транспортного засобу «Mazda» д.р.н. НОМЕР_1 , останній мав пошкодження передньої частини, а тому оцінювачем на підставі п. 7.39. Методики застосовано коефіцієнт фізичного зносу.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.
Встановлено, що 01 вересня 2017 року між ПРИВАТНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «АРКС» та ОСОБА_2 укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №301157а7к відповідно до умов якого застраховано транспортний засіб - автомобіль «Mazda» д.р.н. НОМЕР_1 .
Згідно п. 20.1 вказаного договору страховик взяв на себе зобов'язання компенсувати страхувальнику прямі збитки, які є наслідком настання певних подій за страховими ризиками, що наведені в п. 20.2 цього договору, які носять ознаки ймовірності та випадковості, а також зобов'язується компенсувати понесені страхувальником додаткові витрати згідно п. 29.8 та п. 29.9 договору в результаті настання страхового випадку.
21 лютого2018 року близько о 01 год. 10 хв. ОСОБА_1 рухаючись по вул. Набережне шосе в м. Києві, керуючи транспортним засобом «ЗАЗ» д.н.з. НОМЕР_2 , не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції чим порушив п.п. 13.1 ПДР України внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем «Мазда» д.н.з. НОМЕР_1 , в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
У той же час, ОСОБА_2 21 лютого 2018 року близько о 01 год. 10 хв., рухаючись по вул. Набережне шосе в м. Києві, керуючи транспортним засобом «Мазда» д.нд. НОМЕР_1 , не дотримався безпечної дистанції, чим порушив п.п. 13.1 ПДР України внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Мазда» д.н.з. НОМЕР_3 , який а свою чергу зіткнувся з автомобілем «Фольксваген» д.н.з. НОМЕР_4 в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Постановою Подільського районного суду м. Києва від 20 квітня 2018 року, яка набрала законної сили, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано винними у вчиненні вказаних адміністративних правопорушень та притягнено до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.
Як вбачається із свідоцтва про реєстрації транспортного засобу серії НОМЕР_5 власником транспортного засобу «Mazda» д.р.н. НОМЕР_1 є ОСОБА_2 .
На момент настання дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність відповідача за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу «ЗАЗ» д.р.н. НОМЕР_2 ) була застрахована відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в ТДВ СК «Альфа-Гарант»" згідно полісу № АК/3476006, яким встановлений ліміт відповідальності ТДВ СК «Альфа-Гарант» в розмірі 100 000 грн., франшиза -1 000 грн.
21 лютого 2018 року ОСОБА_2 звернувся до позивача з повідомленням про настання події, що має ознаки страхового випадку та заявою на виплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу.
На підставі розрахунку суми страхового відшкодування, страхового акту №АХА2365076 від 12 березня 2018 року та умов договору страхування №301157а7к від 01 вересня 2017 року, загальний розмір страхового відшкодування склав 325 183,56 грн., яке позивачем сплачено ОСОБА_2 згідно платіжного доручення №430522 від 13 березня 2018 року.
Згідно звіту про оцінку вартості збитків, спричинених пошкодженням транспортного засобу №165 від 25 лютого 20148 року, складеного ФОП ОСОБА_3 , вартість відновлювального ремонту автомобіля «Mazda» д.р.н. НОМЕР_1 становить 566 475 грн. 45 коп., коефіцієнт фізичного зносу дорівнює нулю.
Згідно звіту про оцінку вартості збитків, спричинених пошкодженням транспортного засобу №165 від 25 лютого 20148 року, складеного ФОП ОСОБА_3 , вартість відновлювального ремонту автомобіля «Mazda» д.р.н. НОМЕР_1 становить 566 475 грн. 45 коп., коефіцієнт фізичного зносу дорівнює нулю.
Як вбачається із вказаного звіту значення коефіцієнту фізичного зносу для нових деталей та деталей колісних транспортних засобів, строк експлуатації яких не перевищує 5 років для колісних транспортних засобів виробництва країн СНД, 7 років - для інших колісних транспортних засобів застосовується рівним нулю згідно п. 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом Фонду державного майна України №142/5/2092 від 24 листопада 2003 року.
Згідно звіту про оцінку вартості збитків, спричинених пошкодженням транспортного засобу №166 від 25 лютого 2018 року, складеного ФОП ОСОБА_3 , вартість відновлювального ремонту автомобіля «Mazda» д.р.н. НОМЕР_1 за шкоду завдану пошкодженням задньої частини автомобіля становить 52 328 грн. 86 коп., коефіцієнт фізичного зносу дорівнює 0,7. Вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу становить 28 115 грн. 03 коп.
26 липня 2018 року позивач звернувся до ТДВ СК «Альфа-Гарант» із заявою про виплату страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 325 183 грн. 56 коп.
Як вбачається з позовної заяви та витягу з таблиці долученої позивачем до позовної заяви, 29 серпня 2018 року ТДВ СК «Альфа-Гарант» сплатило на користь позивача в порядку регресу виплату страхового відшкодування в розмірі 25 385,47 грн.
19 лютого 2018 року позивач звернувся до ОСОБА_1 із претензією про регресну виплату залишку боргу в розмірі 29 943 грн. 39 коп., яка останнім не виконана.
Згідно ст. 1 Закону України «Про старування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про старування» добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.
Як передбачено п. 9 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про старування» в Україні здійснюються обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Згідно ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.
Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 тисяч гривень на одного потерпілого.
У разі якщо загальний розмір шкоди за одним страховим випадком перевищує п'ятикратну страхову суму, відшкодування кожному потерпілому пропорційно зменшується.
Страхові виплати за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування.
Згідно п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Як передбачено ст. 28 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.
У зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки (ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.
Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування у повному обсязі, до яких відносяться витрати, які особа мусить зробити для відновлення пошкодженого майна.
Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.
Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Згідно ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Як передбачено ч. 1, 5-7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи . Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
В своїй позовній заяві позивач посилається на те, що отримана від страхової компанії відповідача виплата є недостатньою та не покриває розмір заподіяних ОСОБА_1 збитків, завданих задній частині автомобілю «Mazda» д.р.н. НОМЕР_1 в розмірі 52 328 грн. 86 коп., а тому просить стягнути з відповідача в порядку регресу різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою ТДВ СК «Альфа-Гарант», а саме 26 943 грн. 39 коп.
Разом з тим, жодні належні, допустимі та достатні докази, на підставі яких ТДВ СК «Альфа-Гарант» визначено та виплатило позивачу страхове відшкодування в розмірі 25 385 грн. 47 коп. в матеріалах справи відсутні.
В якому саме порядку відбулося нарахування і виплата страхового відшкодування ТДВ СК «Альфа-Гарант», зокрема, шляхом погодження його розміру з позивачем без проведення експертизи/оцінки, чи на підставі проведеної ТДВ СК «Альфа-Гарант» експертизи/дослідження, зі справи встановити неможливо (п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
У той же час наданий позивачем висновок оцінювача не став підставою для нарахування та виплати страхового відшкодування ТДВ СК «Альфа-Гарант», а тому не може братися до уваги судом.
Крім того, суд звертає увагу на те, що поданий позивачем витяг з таблиці про здійснення страховою компанією відповідача оплати страхового відшкодування не є належним, допустимим та достатніми доказом по справі, який всіх необхідних реквізитів платіжного документу не містить і обставини правильності нарахування та виплати страхового відшкодування в межах ліміту відповідальності страховика не містить.
Будь-яка відповідь ТДВ СК «Альфа-Гарант» на лист позивача від 26 липня 2018 року в матеріалах справи відсутня.
Таким чином, позивачем на основі належних, допустимих та достатніх доказів, в суді не доведено, що виплаченого ТДВ СК «Альфа-Гарант» страхового відшкодування в розмірі 25 385 грн. 47 коп. стало недостатньо для відшкодування заподіяних ОСОБА_1 збитків, завданих задній частині автомобілю «Mazda» д.р.н. НОМЕР_1 .
За таких обставин підстав вважати, що відповідач в даному випадку має нести цивільну відповідальність по відшкодуванню шкоди в заявленому розмірі, судом не встановлено.
Крім того, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Уклавши договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов'язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов'язку страхувальника, який завдав шкоди. А тому страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, згідно зі статтями 3 і 5 вказаного Закону реалізує право вимоги, передбачене статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування», шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність (правова позиція Великої Палати Верховного Суду в постанові від 04 липня 2018 року по справі №755/18006/15-ц).
З огляду на те, що розмір завданої позивачу шкоди не перевищує ліміт відповідальності за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів укладеного між ОСОБА_1 та ТДВ СК «Альфа-Гарант», а тому саме на останнього, як страховика відповідача має бути покладений обов'язок по відшкодуванню шкоди.
З наданих суду доказів не можна дійти висновку і про те, що страхова сума згідно полісу №АК/3476006 не покриває розмір збитків завданих автомобілю ОСОБА_2 .
Відтак, підстав для покладання на відповідача цивільно-правової відповідальності по відшкодуванню заподіяної автомобілю ОСОБА_4 матеріальної шкоди в заявленому розмірі в цій справі судом не встановлено.
За таких обставин позов на вимогах Закону не ґрунтується, є безпідставним в задоволенні якого слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст. 259, 265, 268 ЦПК України,
вирішив:
в задоволенні позову відмовити.
Повне судове рішення складено 15 червня 2021 року.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного рішення шляхом подання в зазначений строк апеляційної скарги через Вишгородський районний суд Київської області.
Позивач: ПрАТ «Страхова компанія «АРКС», м. Київ, вул. Іллінська, 8, код ЄДРПОУ 20474912.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя