Справа № 361/4850/21
Провадження № 1-кс/361/923/21
03.06.21 Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4
підозрюваного ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бровари клопотання начальника відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи слідчого відділу Броварського РУП ГУ НП в Київській області капітана поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Баришівка, Київської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , із середньою освітою, офіційно не працюючого, не депутата, не інваліда, не одруженого, на утриманні малолітніх дітей не має, раніше не судимого,
встановив:
У провадження слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 надійшло клопотання слідчого СВ Броварського РУП ГУ НП в Київській області капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Згурівського відділу Броварської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 .
В обґрунтування вказаного клопотання слідчий посилається на те, що слідчим відділом Броварського РУП ГУ НП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021111130000964 від 01.06.2021, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Так, досудовим розслідуванням встановлено, що 01.06.2021 ОСОБА_5 перебував на території домогосподарства, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 за місцем свого проживання. Близько 16 годині 00 хвилин (точного часу в ході досудового розслідування, на даний час, не встановлено) на територію вищевказаного домогосподарства прийшов ОСОБА_8 та між ними виник конфлікт, який переріс у бійку. В цей час у ОСОБА_5 виник злочинний умисел направлений на заподіяння смерті ОСОБА_8 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій і можливість настання від них суспільно-небезпечних наслідків у вигляді настання смерті ОСОБА_8 та бажаючи їх настання, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , тримаючи у руках предмет зовні схожий на металеву лопату та перебуваючи поряд із ОСОБА_8 , наніс йому не менше 8-ми ударів в область голови, після чого наніс ще не менше 4-х ударів в область спини, чим спричинив останньому тілесні ушкодження.
Своїми умисними злочинними діями ОСОБА_5 спричинив ОСОБА_8 тілесні ушкодження у вигляді множинних переломів черепу та кісток обличчя, відкритої черепно-мозкової травми, крововтрату, що підтверджується лікарським свідоцтвом про смерть № 60 від 02.06.2021.
Від отриманих тілесних ушкоджень, ОСОБА_8 помер на місці події.
Таким чином, ОСОБА_5 , обґрунтовано підозрюється в умисному вбивстві, тобто в умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Органом досудового розслідування кримінальне правопорушення кваліфіковано за ч. 1 ст. 115 КК України.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 працівниками поліції 01 червня 2021 року о 20:15 год. затримано в порядку ст. 208 КПК України.
02.06.2021 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, а саме в умисному вбивстві, тобто в умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині.
Метою застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 слідчий і прокурор вважають наступні ризики: переховування від органу досудового розслідування; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Більш м'які запобіжні заходи призведуть до продовження злочинної діяльності, нададуть змогу переховуватись від органу досудового розслідування і суду.
У органу досудового розслідування є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 , вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 115 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України віднесено до тяжкого злочину, тому відносно нього необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою оскільки, існують ризики передбачені, п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
З урахуванням наведених підстав, в обґрунтування необхідності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, орган досудового розслідування вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти зазначеним ризикам, у зв'язку з чим, слідчий звернувся з вищезазначеним клопотанням до суду.
У судовому засіданні прокурор внесене до суду клопотання підтримав, просив його задовольнити.
Захисник в судовому засіданні проти клопотання заперечував, просив обрати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки підозрюваний раніше не судимий, має на утриманні літню маму, має постійне проживання, негативно не характеризується односельчанами.
Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника.
Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, вивчивши матеріали клопотання, суд приходить до висновку про задоволення клопотання, у зв'язку з наступним.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності підстав, зазначених статтею 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, які зазначені статтею 178 КПК України.
Клопотання подано до суду та судове засідання відбувається у встановлені законом строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Злочин, в скоєнні якого підозрюється ОСОБА_5 , відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, покарання за яке, передбачено у вигляді позбавлення волі строк від 7 до 15 років.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини (рішення «Нечипорук і Йонкало проти України») відповідно до якої «обґрунтована підозра» означає наявність фактів чи інформації, які могли б переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин.
У розглядуваному клопотанні наведені дані, які вказують на підозру у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, та які не викликають розумних сумнівів у цьому.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси поваги до особистої свободи.
Аналізуючи ризик переховуванням від органів досудового розслідування та суду в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови).
Аналізуючи даний ризик, суд звертає увагу, що підозрюваний не одружений, офіційно не працює та в нього відсутні стабільні соціальні зв'язки, які утримують останнього від спроби втечі. Вищевказане свідчить про те, що у ОСОБА_5 відсутні будь-які життєві обставини (робота, або постійне джерело доходів, будь-які громадські обов'язки), котрі б могли завдати йому без зайвих труднощів, змінити своє місце проживання чи тривалий час не з'являтися за місцем свого проживання або взагалі на території, що перебуває під юрисдикцією правоохоронних органів та суду.
Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
А відтак, суд приходить до висновку, що є достатні підстави для обрання щодо ОСОБА_5 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден із більш м'яких запобіжних заходів, на даній стадій досудового розслідування, не зможе запобігти вищезазначеним ризикам. Тому, суд приходить до висновку, що є достатні підстави для задоволення клопотання щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді у вигляді тримання під вартою.
З урахуванням положень ч. 4 ст. 183 КПК України, суд приходить до висновку про неможливість визначення застави при обранні щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, за п. 1 -2 ч. 4 ст. 183 КПК України.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 177 - 178, 183, 193 - 194, 196 - 197, 199, 205, 309, 331, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Баришівка, Київської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , офіційно не працюючого, раніше не судимого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб з моменту затримамання до 30 липня 2021 року включно.
Розмір застави підозрюваному не застосовувати.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Для утримання підозрюваний ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 підлягає направленню до ДУ Київський слідчий ізолятор Міністерства юстиції України.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1