Справа № 357/6070/19
1-кп/357/309/21
Категорія 23
16 червня 2021 року м. Біла Церква
Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого - судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 3 м. Біла Церква, Київської області кримінальне провадження № 42019111030000104, відомості внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 22.04.2019 по обвинуваченню:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Біла Церква, Київської області, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, розлученого, учасника бойових дій, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,
сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:
прокурор Білоцерківської окружної прокуратури Київської області: ОСОБА_4 ,
потерпіла: ОСОБА_5 ,
захисник - адвокат: ОСОБА_6 ,
обвинувачений: ОСОБА_3
Так, 03.05.2019 приблизно о 06.30 год. знаходячись біля під'їзду № 7, будинку АДРЕСА_2 нагрунті раптово виниклих неприязних стосунків зі своєю дружиною ОСОБА_5 , яка в той момент стояла біля стіни під'їзду даного будинку, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки своїх дій, умисно наніс їй один удар долонею своєї правої руки в область її лівої щоки, після чого долонею лівої руки наніс останній один удар в область її правої скроні. Після чого ОСОБА_3 схопив ОСОБА_5 двома руками за голову почав хитати її в різні сторони та вдарив нею (головою) об стіну даного під'їзду, чим спричинив їй тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку, яке відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 підлягає кваліфікувати за ч. 2 ст. 125 КК України, а саме за ознаками вчинення умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Захисник в судовому засіданні заявив клопотання, яке підтримав обвинувачений ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження № 42019111030000104 від 22.04.2019 на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України та просив звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України.
Потерпіла ОСОБА_5 у судовому засіданні відповідно до заявленого клопотання захисника, яке підписала також остання, заявила, що вона просить закрити кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, мотивуючи тим, що повністю примирилась із обвинуваченим ОСОБА_3 і не має до нього жодних матеріальних та моральних претензій.
Отже, обвинувачений ОСОБА_3 та потерпіла ОСОБА_5 під час судового засідання наполягали на закритті кримінального провадження у зв'язку з примиренням.
Вислухавши клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 , яке підтримано потерпілою ОСОБА_5 , з'ясувавши думку прокурора, який не заперечував проти закриття кримінального провадження з підстав зазначених обвинуваченим, яку підтримав також захисник, а також враховуючи позицію обвинуваченого, який просив задовольнити його клопотання, суд проаналізувавши та зіставивши клопотання обвинуваченого та потерпілої з вимогами КПК України, приходить до наступного висновку.
Пункт 1 ч. 2 ст. 284 КПК України передбачає, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно з ч. 4 ст. 286 КПК України встановлено, що якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Так, відповідно до ст. 46 КК України, особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Відповідно до ч. 2 ст. 288 КПК України, суд зобов'язаний з'ясувати думку потерпілого щодо можливості звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності.
Дотримуючись сталості та єдності судової практики, умовою звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням із потерпілим є вчинення нею вперше кримінального проступку або необережного нетяжкого злочину. Примирення винної особи з потерпілим (потерпілими) належить розуміти як акт прощення її ним (ними) в результаті вільного волевиявлення, що виключає будь-який неправомірний вплив, незалежно від того, яка зі сторін була ініціатором, та з яких мотивів. Звільнення винної особи від кримінальної відповідальності та закриття справи у зв'язку з примиренням із потерпілим можливе тільки в разі відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди. За наявності передбачених у ст. 46 КК України підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язковим.
Отже, вирішуючи питання про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_3 у зв'язку із примиренням такого з потерпілою та закриття кримінального провадження з цієї підстави, суд враховує, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до кримінальних проступків та згідно з вимогою УІТ, останній раніше не судимий та враховуючи позицію потерпілої, яка в судовому засіданні просила звільнити обвинуваченого від кримінальної відповідальності та зазначила, що будь-яких претензій матеріального й морального характеру до останнього не має та проти закриття кримінального провадження не заперечує.
Суд впевнився, що примирення з боку потерпілої стало результатом її добровільного волевиявлення.
Крім того, відповідно до ч. 7 ст. 284 КПК України закриття кримінального провадження з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 цієї статті (у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності), не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує.
Оскільки, у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 надав згоду на закриття кримінального провадження з вказаних підстав, суд вважає можливим звільнити його від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим та закрити кримінальне провадження.
Речові докази та процесуальні витрати по справі відсутні. Цивільний позов не заявлявся.
На підставі ст. 46 КК України, керуючись п. 1 ч. 2 ст. 284, ст. ст. 370, 372 КПК України, суд,
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 та потерпілої ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, на підставі ст. 46 КК України у зв'язку з примиренням з потерпілою.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019111030000104 від 22.04.2019 відносно ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України - закрити.
На ухвалу може бути подано апеляцію до Київського апеляційного суду через Білоцерківського міськрайонного суду Київської області протягом семи діб з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що ухвала суду не набрала законної сили.
СуддяОСОБА_1