Справа № 279/2286/21
Номер рядка звіту 19
номер провадження 2/279/1144/21
"16" червня 2021 р.
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі: головуючого-судді Невмержицької О.А., з секретарем Хомутовською М.А., розглянувши в приміщенні суду в м.Коростені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ушомирської об'єднаної територіальної громади про визнання права власності на земельну ділянку,
ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом до відповідача про визнання права власності на земельну ділянку, зазначивши, що відповідно до договору дарування від 01.02.2005 року є власником земельної ділянки площею 0,0600 га. кадастровий номер 1822387000:04:000:0146, яка розташована в садовому товаристві "Світанок" на території Щорсівської сільської ради Коростенського району Житомирської області. На підставі договору дарування нею був отриманий Державний акт на право власності на дану земельну ділянку серія ЖТ №064747 від 12.07.2005 року. В даний час хоче продати земельну ділянку, але встановлено, що земельна ділянка перебуває на території садового товариства "Швейник" на території Ушомирської сільської ради. На її звернення щодо внесення змін до правовстановлюючого документу отримала відмову з пропозицією звернутися до суду. Просила визнати за нею право власності на зазначену земельну ділянку, яка розташована в садовому товаристві " ШВЕЙНИК" та знаходиться на землях Ушомирської ОТГ.
Сторони клопотали про розгляд справи за їх відсутності, позивач позов підтримала, представник відповідача проти задоволення позову не заперечив, третя особа заперечень не надала.
Дослідивши письмові матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.
Судом встановлено, що відповідно до Договору дарування від 01.02.2005 року ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,0600 га. кадастровий номер 1822387000:04:000:0146 для ведення садівництва, яка розташована в садовому товаристві "Світанок" на території Щорсівської сільської ради Коростенського району Житомирської області.
Належність позивачу вказаної земельної ділянки стверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЖТ №064747 від 12.07.2005 року, однак згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку - ділянка розташована в садовому товаристві "Швейник" на територі Коростенського району Житомирської області.
З даних листа Коростенської РДА від 23.11.2020 року слідує, що у зв'язку із змінами в діючому законодавстві видати новий державний акт неможливо, рекомендовано звернутися до суду. З довідки садового товариства "Швейник" від 08.05.2020 року вбачається, що ОСОБА_1 є членом садового товариства "Швейник", їй належить присадибна земельна ділянка площею 0,06 га, відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЖТ № 064747 виданого 12.07.2005 року, кадастровий номер: 1822387000:04:000:0146 на якій розташований садовий будинок АДРЕСА_1 ».
Відповідно до частини 1 статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Згідно статті 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно ст.152 Земельного кодексу України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; г) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.
Відповідно до положень п.4.4 наказу Держкомзему України № 325 від 22.06.2009 року «Про затвердження Інструкції про заповнення бланків державних актів на право власності на земельну ділянку і на право постійного користування земельною ділянкою» виправлення орфографічних або технічних помилок у бланку та державному акті не допускається.
Таким чином, судом встановлено, що позивач є власником спірної земельної ділянки, яка розташована в садовому товаристві "Швейник" на території Ушомирської ОТГ, а внаслідок внесення неправильних даних в договір та державного акту на право власності на земельну ділянку порушується її право власності.
Виправити вказані помилки у позасудовому порядку у позивача немає можливості з огляду на те, що відділи Держземагенства (Держгеокадастру) не мають такої можливості.
Законом України «Про державний земельний кадастр» припинено посвідчення прав на землю шляхом видачі державних актів, раніше видані правовстановлюючі документи на землю залишаються чинними, а відповідно до наказу Держкомзему України №325 від 22.06.2009 року, який діяв до 01.01.2013 року виправлення в державному акті не допускаються.
Таким чином, позивач не може належним чином розпоряджатися належною їй земельною ділянкою, чим порушується її право власності, передбачене ст.328 ЦК України.
Стаття 14 Конституції України передбачає, що право власності громадян на землю гарантується Конституцією і це право набувається і реалізується громадянами виключно відповідно до закону.
Згідно положень ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.
Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання цієї норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Отже, засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Як правило, суб'єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16).
Таким чином, зібрані у справі докази та їх оцінка вказують на відсутність у позивача умов для внесення змін у правовстановлюючий документ, наявність підстав для визнання за позивачем права власності на вищевказану земельну ділянку, отже позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.263-265 ЦПК України, ст.ст.328,392 ЦК України, ст.152 ЗК України, суд -
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянку площею 0,0600 га. кадастровий номер 1822387000:04:000:0146, яка розташована в садовому товаристві "ШВЕЙНИК" та знаходиться на землях Ушомирської ОТГ.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду в 30-денний строк, який обчислюється з дня проголошення (складення) рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано.
Сторони:
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: Ушомисрька об'єднана територіальна громада Коростенського району, місце знаходження: Житомирська область, Коростенський район, с.Ушомир вул. Березюка, 15.
Третя особа: Головне управління Держгеокадастру в Житомирській області: місце знаходження: м.Житомир вул. Довденка, 45, ЄДРПОУ 39765513.
Суддя: Невмержицька О.А.