Справа № 279/1036/21
Номер рядка звіту 15
номер провадження 2/279/811/21
"15" червня 2021 р.
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі: головуючого-судді Невмержицької О.А., з секретарем Хомутовською М.А., по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу у Коростенському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання недійсним державного акту про право приватної власності на землю,
Позивач звернувся до суду з даним позовом до відповідача, зазначивши, що відповідно до Договору дарування житлового будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,1500 га. для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, він та треті особи у справі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , є співвласниками вказаного майна. Коли постало питання щодо визначення порядку користування житловим будинком та припинення спільної часткової власності, з'ясувалось, що Державний акт на право приватної власності на землю видано тільки на ОСОБА_3 , а не всіх співвласників відповідно до договору дарування. Після звернення до відповідача було роз'яснено, що внести зміни у правовстановлюючий документ неможливо, запропоновано звернутись до суду. Просив визнати вказаний правовстановлюючий документ недійсним.
Позивач та треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , клопотали про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримали. Представник відповідача при ухваленні рішення покладається на розсуд суду.
Дослідивши письмові матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до частини 1 статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Частина 1 ст.356 ЦК України зазначає, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Відповідно до ч.4 ст.120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.
Судом встановлено, що відповідно до Договору дарування від 26.10.2001 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є співвласниками житлового будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,1500 га. для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташованої на території АДРЕСА_1 .
Однак, Державний акт на право приватної власності на землю серії ІІІ - ЖТ № 045812, виданий на підставі договору дарування від 26.10.2001 року на ім'я ОСОБА_3 .
Пункт 1 частини першої статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначає, що державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката.
Згідно зі статтею 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
За змістом наведеної норми державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає.
Подібний висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі N 911/3594/17, а також у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.02.2018 у справі N 925/1121/17, від 17.04.2019 у справі N 916/675/15.
Оскільки відповідно до договору дарування, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є співвласниками земельної ділянки площею 0,1500 га. для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташованої на території АДРЕСА_1 , а право власності на всю земельну ділянку зареєстровано лише за ОСОБА_3 , враховуючи положення ст.155 ЗК України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обгрунтовані та підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.263-265 ЦПК України, ст.ст.328,356 ЦК України, ст.ст.88,120,155 ЗК України, Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", суд -
Позов задовольнити.
Визнати недійсним Державний акт на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЖТ № 045812 виданий на ім'я ОСОБА_3 , на підставі договору дарування від 26.10.2001 рору за №827025 АЕЕ площею 0,1500 га., розташованої на території АДРЕСА_1 , для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за № 812.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду в 30-денний строк, який обчислюється з дня проголошення (складення) рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано.
Сторони та учасники :
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: Відділ у Коростенському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській, місце знаходження: м.Коростень вул.Грушевського, 22.
Третя особа: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , ОРНОКПП НОМЕР_2 .
Третя особа: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Третя особа: ОСОБА_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Суддя: Невмержицька О.А.