іменем України
11 червня 2021 рокуСправа №451/780/19
Провадження № 2/451/106/21
Радехівський районний суд Львівської області
у складі головуючого-судді Семенишин О.З.
секретаря судового засідання Табен Л.В.,
з участю: позивача ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Радехові цивільну справу №451/780/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити певні дії,-
встановив:
30 травня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити певні дії.
В позовній заяві зазначає, що ОСОБА_2 , житель АДРЕСА_1 , самовільно встановив у своєму садку 50 вуликів, чим порушив норми утримання бджолосімей. Вказаний факт, унеможливлює безпечне перебування та проживання громадян на сусідніх із цим садком обійстях, а саме через укуси бджіл сусіди не мають можливості перебувати на своїх подвір'ях. На зауваження сусідів щодо вирішення вказаної конфліктної ситуації, відповідач не звертав ніякої уваги та жодним чином не реагував. Задля зобов'язання відповідача вирішення питання упорядкування утримання бджолосімей, до органу місцевого самоврядування, а саме Бишівської сільської ради Радехівського району Львівської області, 01.06.2017 року було направлено колективне звернення (заява). Вказану заяву підписало 10 осіб, які потерпають від свавілля відповідача. Розглянувши колективне звернення, 21.07.2017 року виконавчий комітет Бишівської сільської ради Радехівського району Львівської області виніс Рішення №24, яким зобов'язав відповідача зробити огорожу заввишки не менше 2,5м для підвищення рівня льоту бджіл та утримувати кількість бджолосімей з розрахунку 30-35 кв.м. на одну бджолосім'ю. Все зазначене відповідач повинен був виконати в місячний термін після винесення Рішення. Однак, і на сьогоднішній день відповідачем не вчинено жодних дій для виконання вищевказаного Рішення органу самоврядування. На звернення сусідів сільська рада комісійно перевірила виконання відповідачем зобов'язань, про що було складено Акт №27 від 08.11.2018 року, де засвідчено, що правила утримання бджолосімей відповідач порушує. Наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини №9 від 30.01.2001 року було затверджено Інструкцію щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл. Абзацами 2, 3 пункту 1.3. вказаної Інструкції визначено що: При визначенні розміру площі під пасіку розраховують, що на одну гадану бджолину сім'ю потрібно 30-35 кв. м, залежно від способу розміщення бджіл. При розміщенні пасіки на присадибній ділянці (подвір'ї) огорожа повинна бути заввишки не менше 2,5 м для підвищення рівня льоту бджіл. Відмова відповідача виконувати Рішення виконкому сільської ради є незаконною і такою, що порушує права інших громадян, які проживають на відповідній території. Просить суд, ухвалити рішення, яким зобов'язати ОСОБА_2 виконати Рішення виконкому Бишівської сільської ради Радехівського району Львівської області №24 від 21.07.2017 року, а саме зробити огорожу заввишки не менше 2,5 м. для підвищення рівня льоту бджіл та утримувати кількість бджолосімей з розрахунку 30-35 кв.м. на одну бджолосім'ю; судові витрати покласти на відповідача (а.с.2-3).
27 жовтня 2020 року відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Мотивуючи це тим, що в позові позивач просить його виконати Рішення Виконавчого комітету Бишівської сільської ради Радехівського району Львівської області №24 від 21.07.2017 (надалі - «Рішення»), та зазначає, що не визнає позов, адже його подано не належним позивачем. Позивач не навів в позові фактів про порушення його законних прав та інтересів. Позивач зазначає в позові про укуси бджіл, проте не надає жодних доказів на підтвердження, що такі події мали місце чи, що вони мають якесь відношення до нього. Вказує що, так як Рішення було прийнято виконавчим комітетом сільської ради, то саме цей орган має звертатися до нього з позовом про його примусове виконання. Виконавчий комітет Бишівської сільської ради Радехівського району Львівської області не наділений повноваженнями на контроль за виконанням Наказу Головного державного інспектора ветеринарної медицини України «Про затвердження Інструкції щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл» №9 від 30.01.2001. В зв'язку з цим вважає, що Виконавчий комітет Бишівської сільської ради Радехівського району Львівської області прийняв рішення №24 від 21.07.2017 поза межами своїх повноважень і таке рішення не підлягає примусовому виконанню(а.с.48-49).
Позивач у судовому засіданні вимоги підтримав у повному обсязі та дав пояснення аналогічні, викладені у позовній заяві, просив позов задовольнити. Звертав увагу суду, що відповідач не повинен тримати стільки бджіл, у нього відсутні на це відповідні документи та він не сплачує державі податки.
Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечив із підстав, які викладені у відзиві на позовну заяву, просив постановити рішення яким відмовити в задоволенні позову. Звертав увагу суду на те, що позивач не є власником земельної ділянки та його права не порушуються.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши подані учасниками справи документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що у задоволенні позову необхідно відмовити з наступних підстав.
Відповідно до положень, викладених у ст.ст.13,81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд встановив, що рішенням виконавчого комітету Бишівської сільської ради Радехівського району Львівської області від 21.07.2017 року №24, зобов'язано ОСОБА_2 в місячний термін зробити огорожу заввишки не менше 2,5 м. для підвищення рівня льоту бджіл та утримувати кількість бджолосімей з розрахунку 30-35 кв.м. на одну бджолосім'ю (а.с.5а,6).
Відповідачем не вчинено жодних дій для виконання вищевказаного рішення органу місцевого самоврядування, про що Бишівською сільською радою Радехівського району Львівської області складено комісійний Акт №27 від 08.11.2018 року (а.с.10).
Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права.
Згідно ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч.1 ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування» акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Відповідно до ст. 319 ЦК України власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства.
Відповідно до статті 103 ЗК України власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо).
Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив).
Стаття 104 ЗК України передбачає, що власники та землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати припинення діяльності на сусідній земельній ділянці, здійснення якої може призвести до шкідливого впливу на здоров'я людей, тварин, на повітря, земельні ділянки та інше.
Правила розведення, використання бджіл регулюються Законом України «Про бджільництво», Інструкцією щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл, затвердженої наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини №9 від 30 січня 2001 року, Державними санітарними правилами планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19 червня 1996 року №173, Порядком реєстрації пасік, затвердженого наказом міністерства аграрної політики України і Української академії аграрних наук №184/82 від 20 вересня 2000 року.
За нормами статей 11, 12 Закону України «Про бджільництво» право на утримання бджіл і зайняття бджільництвом мають громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які мають необхідні навики або спеціальну підготовку, а також юридичні особи. Фізична або юридична особа з метою зайняття бджільництвом формує пасіку з бджолиних сімей, яка може мати підсобне приміщення, інвентар і обладнання та розміщується на відповідній земельній ділянці. Кількість бджолиних сімей, що може утримуватися юридичними та фізичними особами, не обмежується.
Згідно до ст. 15 Закону України «Про бджільництво» фізичні та юридичні особи розміщують пасіки на земельних ділянках, які належать їм на правах власності або користування, відповідно до ветеринарних-санітарних правил. Розміщення пасік на земельних ділянках інших власників або користувачів здійснюється за їх згодою.
З метою обліку пасік та здійснення лікувально-профілактичних заходів на кожну пасіку видається ветеринарно-санітарний паспорт. Пасіка підлягає реєстрації за місцем проживання фізичної особи або за місцем знаходження юридичної особи, яка займається бджільництвом у місцевих державних адміністраціях або сільських, селищних, міських радах у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики (ст. 13 Закону України «Про бджільництво»).
Згідно з пунктом 1.3 Інструкції щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл територію стаціонарної пасіки обгороджують, обсаджують плодовими деревами і кущами. Відведення земельних ділянок для розміщення такої пасіки необхідно погоджувати з органами державного управління з питань ветеринарної медицини і місцевими органами влади. При визначенні розміру площі під пасіку, розраховують, що на одну бджолину сім'ю потрібно 30-35 кв. м, залежно від способу розміщення бджіл. При розміщенні пасіки на присадибній ділянці (подвір'ї), огорожа повинна бути заввишки не менше 2,5 м для підвищення рівня льоту бджіл.
Відповідно до вимог, які встановлені в Порядку реєстрації пасіки, затвердженому Наказом Міністерства аграрної політики України і Української академії аграрних наук 20.09.2000 N 184/82, пасіка підлягає реєстрації за місцем проживання фізичної особи або за місцезнаходженням юридичної особи, яка займається бджільництвом, у місцевих державних адміністраціях або сільських, селищних, міських радах один раз в рік заснування пасіки (п. 2). Реєстрація пасік проводиться на підставі заяви фізичної чи юридичної особи незалежно від форми власності. У заяві про реєстрацію пасіки зазначаються назва та адреса заявника, кількість бджолосімей (п.3). Власники повинні виконувати вимоги законодавства України з питань бджільництва (п.6).
Порядком видачі ветеринарно-санітарного паспорта пасіки, затвердженим Наказом Міністерства аграрної політики України і Української академії аграрних наук 20.09.2000 N 184/82, встановлено, що ветеринарно-санітарний паспорт пасіки (надалі - паспорт) (додаток) видається районним (міським) управлінням ветеринарної медицини на пасіку незалежно від форми її власності і є документом, який засвідчує ветеринарно-санітарний стан пасіки.
Нормами ст.29 Закону України «Про бджільництво» з метою запобігання захворюванню бджіл та додержання ветеринарно-санітарних норм і правил у галузі бджільництва здійснюється державний ветеринарний контроль у порядку, визначеному Законом України "Про ветеринарну медицину".
Відповідно до ч.1, ч.3 ст.10 Закону України «Про ветеринарну медицину», вбачається, що державний ветеринарно-санітарний контроль здійснюється державними ветеринарними інспекторами. Державний ветеринарно-санітарний контроль на об'єктах окремих центральних органів виконавчої влади за погодженням з Департаментом може здійснюватися підрозділами ветеринарної медицини цих органів.
Стаття 12 вище зазначеного закону передбачає вичерпний перелік посадових осіб, які здійснюють державний ветеринарно-санітарний нагляд, а саме державний ветеринарно-санітарний нагляд здійснюється Головним державним ветеринарним інспектором України, головними державними ветеринарними інспекторами Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, міст, районів, головними державними ветеринарними інспекторами регіональних служб, їх заступниками та державними ветеринарними інспекторами.
Положенням про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів затверджену постановою Кабінету Міністрів України від 2 вересня 2015 р. № 667, виділено основні завдання Держпродспоживслужби, серед яких є зокрема: реалізація державної політики у галузі ветеринарної медицини; здійснення відповідно до закону державного ветеринарно-санітарного контролю та інші.
З вище наведеного слідує, що здійснення контролю за власниками пасіки щодо додержання ними законодавства України з питань бджільництва віднесено до компетенції органів Держпродспоживслужби. Отже, Виконавчий комітет Бишівської сільської ради Радехівського району Львівської області прийняв рішення №24 від 21.07.2017 року поза межами свої повноважень у зв'язку з чим суд не може зобов'язати ОСОБА_2 виконати вище вказане рішення.
З огляду на викладене, суд робить висновки, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити певні дії необхідно відмовити.
Питання щодо судових витрат суд вирішує на підставі положень ст.141 ЦПК України.
У зв'язку з тим, що у задоволенні позову відмолено, судовий збір покладається на позивача.
Керуючись ст.ст.10,12,13,81,89,258-259,263-265,279,315 ЦПК України, суд -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов'язання ОСОБА_2 виконати рішення виконкому Бишівської сільської ради Радехівського району Львівської області №24 від 21.07.2017 року, а саме зробити огорожу заввишки не менше 2,5 м. для підвищення рівня льоту бджіл та утримувати кількість бджолосімей з розрахунку 30-35 кв.м. на одну бджолосім'ю - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання через Радехівський районний суд Львівської області апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
ГоловуючийСеменишин О. З.
Повний текст судового рішення виготовлено 16 червня 2021 року.