Справа № 352/559/21
Провадження № 33/4808/365/21
Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП
Головуючий у 1 інстанції Гриньків Д. В.
Суддя-доповідач Повзло
16 червня 2021 року м. Івано-Франківськ
Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду Повзло В.В., за участю захисника Борсука Дмитра Ярославовича, розглянувши апеляційну скаргу особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову судді Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 07.05.2021 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , із середньою освітою, не одружений, не працює
визнано винуватим та притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП з накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік, цією ж постановою стягнуто судовий збір, -
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду, провадження закрити. В обґрунтування своїх доводів вказує на те, що він не керував транспортним засобом, автомобіль був несправний й він попросив допомоги відтягти автомобіль, й в цей час під'їхав патруль поліції й попросили надати документи та пройти огляд на стан сп'яніння. Стверджує, що жодних доказів того, що він здійснював рух, матеріли провадження не містять, й ані відеозаписом, ані свідками не підтверджено. Вказує на те, що його не було відсторонено від керування. Вважає, що суд спрощено підійшов до розгляду справи, й порушив його прав, передбачені ст. 268 КУпАП.
Постановою суду встановлено, що ОСОБА_1 15.03.2021 в 01-00 год. по вул. Центральна, буд. 12 в с. Марківці керував транспортним засобом марки BMW 735і д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме хидка хода, запах алкоголю з ротової порожнини, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер» та від проходження огляду в ОНД відмовився в присутності двох свідків.
В судове засідання не з'явились особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 про час та місце судового розгляду було повідомлено належним чином.
Захиснику Борсуку Д.Я., роз'яснені права, передбачені ст. 271 КУпАП. Повідомив, що ОСОБА_1 відомо про час судового розгляду в суді апеляційної інстанції, проте він просив розгляду нути справу у його відсутність.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 належним чином сповіщений про час та місце судового розгляду, клопотання про перенесення судового засідання від останнього не надходило, вважаю за можливе апеляційний розгляд провести у його відсутність.
Під час апеляційного провадження:
- захисник Борсук Д.Я. підтримав доводи апеляційної скарги з мотивів викладених у ній, просив постанову судді скасувати та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Перевіривши матеріали справи, дослідивши доводи апелянта, доходжу висновку, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, постанову судді - без змін, виходячи з наступних підстав.
Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Виходячи з вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається із матеріалів справи, судом першої інстанції з урахуванням вказаних вище вимог закону з'ясовані обставини, що свідчать про наявність або відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та обставини, які мають значення для правильного розгляду справи, тобто фактичні обставини справи.
Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає окремі склади правопорушень, за вчинення яких, відповідно до диспозиції вказаної статті, відповідальність настає, зокрема у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (п. 2.5 ПДР України).
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №458422 від 15.03.2021 року, вбачається, що ОСОБА_1 пред'явлено обвинувачення саме за відмову на законну вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння (а.п. 1).
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП в частині складу правопорушення щодо відмови особи від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного є виконання особою функцій водія.
Отже, для кваліфікацій дій ОСОБА_1 у вчиненні вказаного вище правопорушення, перш за все необхідно встановити, що останній керував транспортним засобом, тобто був водієм.
З пояснень ОСОБА_1 , що надані ним на місці зупинки транспортного засобу вбачається наступне: «Сьогодні 15.03.2021 року близько 01-00 год. керував своїм автомобілем марки BMW-7351 д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Центральна в с. Марківці, відволікся на телефонний дзвінок, здійснив з'їзд на кільцеву розв'язку, перед тим випив пляшку пива. В результаті ДТП транспортний засіб отримав механічні пошкодження» (а.п. 4).
Пояснення містять власноручно написану примітку наступного змісту: «З моїх слів записано ОСОБА_1 », підпис особи та дату складання.
Отже, вказаними поясненнями підтверджується той факт, що ОСОБА_1 виконував функції водія.
Оскільки, керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування, й правопорушення вважається закінченим з того моменту, коли останній почав рухатись, то для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом.
Диск з відеозаписом нагрудних камер працівників поліції, долучений до матеріалів провадження містить один файл, на якому зафіксовано розмова працівника поліції із водієм. З якої вбачається, як працівник поліції просить представитись водія та пропонує пройти огляд за допомогою приладу «Драгер» на місці, на що водій відповідає відмовою, після чого, водієві пропонується пройти огляд в медичному закладі, й водій також відмовляється. Далі працівник поліції повідомляє, що у такому випадку буде складатись протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП у приступності двох свідків. (а.п. 7).
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Той факт, що на відеозаписі особа відмовилась проходити огляд, що стало підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, проте не зафіксовано безпосереднього факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, не можливо розцінити як відсутність належного доказу, за умови наявності пояснень ОСОБА_1 , в яких він підтверджує, що саме він перебував за кермом та не впоровся з керуванням внаслідок того, що відволікся на телефону розмову (а.п. 4).
Будь-яких слушних пояснень з приводу отримання автомобілем марки BMW-735і д.н.з. НОМЕР_1 , який знаходився в користуванні ОСОБА_1 , пошкоджень, за умови, що ОСОБА_1 , з його пояснень, ним не керував, не надано.
Отже, посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на те, що автомобіль був несправний, а тому він ним не керував, та попросив допомоги відтягти автомобіль, й в цей час під'їхав патруль поліції й попросили надати документи та пройти огляд на стан сп'яніння, не є слушними, оскільки спростовуються вказаними вище доказами, зокрема поясненнями останнього.
Згідно з п. 1.10 ПДР України, водій це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.
Окрім цього, згідно п. 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного, чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція) - огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського, уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння.
Таким чином вважаю доведеним, що саме ОСОБА_1 , поза всяким розумним сумнівом, 15.03.2021 в 01-00 год. по вул. Центральна, буд. 12 в с. Марківці керував транспортним засобом марки BMW-735і д.н.з. НОМЕР_1 , тобто виконував функції водія.
Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння.
Ознаками знаходження особи у стані алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з рота, нестійкість ходи, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці, п. 3 Розділу І Інструкції.
Крім того, з наданих пояснень ОСОБА_1 також вбачається, що він наголошував на тому, що випив плішку пива (а.п. 4), а тому підстави проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння з боку працівників поліції повністю узгоджується з приписами закону, відповідно до ст. 266 КУпАП та вказаної вище Інструкції.
Дослідивши матеріали провадження, вважаю, що є достатньо доказів на підтвердження факту відмови ОСОБА_1 , як водія транспортного засобу, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, у присутності двох свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , за наявності виявлених у ОСОБА_1 працівниками поліції ознак алкогольного сп'яніння, а саме: ходка хода, запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук (а.п. 1, 5, 6).
На підтвердження вказаного обвинувачення, матеріали провадження також містять направлення на огляд та акт огляду з підписами свідків про те, що ОСОБА_1 відмовляється як від підпису цих документів, так від проходження огляду (а.п. 2-3).
Крім того, протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №458422 від 15.03.2021 року містить підпис як працівника поліції, так й особи, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 (а.п. 1), в якому містять як виявлені ознаки сп'яніння, так й відмова останнього пройти огляд у передбаченому законом порядку.
Наведені докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами, є належними, допустимими та достовірними.
Матеріали провадження не містять жодних зауважень з боку ОСОБА_1 щодо незаконних дій працівників поліції під час складання ними протоколу про адміністративне правопорушення, так само як й будь-яких інших клопотань, останнього, з цього приводу.
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Приймаючи рішення про залишення апеляційної скарги без задоволення, також враховую, що викладені в ній доводи не були наведені на місці зупинки ОСОБА_1 працівниками поліції, не висловлювались ним й під час проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у присутності двох свідків, чи на відеозаписі або шляхом подачі іншого клопотання, заяви, скарги, а були висловлені лише під час подачі апеляційної скарги.
Така непослідовність позиції особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зокрема добровільне надання пояснень про керування транспортним засобом після вживання алкоголю, а у подальшому заперечення цього факту, розцінюю критично, та вважаю способом захисту.
Таким чином вважаю, що висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,, за обставин, викладених у постанові суду першої інстанції, поза всяким розумним сумнівом підтверджується сукупністю досліджених судом доказів.
Постанова суду відповідає вимогам ст. 283 КУпАП і містить опис обставин, встановлених при розгляді справи, зазначення нормативного акту, який передбачає відповідальність за дане правопорушення та прийняте по справі рішення.
Суд першої інстанції, встановивши фактичні обставини адміністративного правопорушення, належним чином мотивував свої висновки щодо доведеності вини ОСОБА_1 та призначив йому справедливе стягнення, яке відповідає особі правопорушника та характеру вчиненого правопорушення.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що ОСОБА_1 не було відсторонено від керування, як на підставу відсутності складу адміністративного правопорушення не є слушними, виходячи з того, що обставини того, чи був він був відсторонений від керування автомобілем, не підлягають встановленню, оскільки предметом доказування в межах даної справи є саме фактичні дані в частині відмови особи від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Твердження сторони захисту про те, що в якості свідка були залучені особи, що перебували разом з ОСОБА_1 в транспортному засобу не свідчать про безпідставність обвинувачення, оскільки свідком може бути будь-яка незацікавлена особа.
Доказів упередженого ставлення свідків або їх зацікавленість в результаті розгляду, матеріали провадження не містять, й стороною захисту не надано.
Розгляд справи в суді першої інстанції без виклику свідків не є підставою для скасування оскаржуваного рішення, оскільки суд оцінює всі докази безпосередньо і в сукупності.
Показання свідків, протокол про адміністративне правопорушення, акту огляду та направлення водія на огляд, складені в установленому законом порядку, підписані свідками, викладені послідовно та узгоджуються між собою та з іншими доказами по справі, тому підстав піддавати їх будь-яким сумнівам немає, а отже немає необхідності в допиті додаткових свідків.
Враховуючи наведене, вважаю безпідставними доводи апеляційної скарги у зв'язку з чим, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 245, 251, 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Постанову судді Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 07.05.2021 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Повзло