Справа№ 953/6311/21
н/п 1-кп/953/590/21
16.06.2021 Київський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засідання обвинувальний акт за результатами досудового розслідування, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1202122049000226 від 28.01.2021 року відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Дьомино, Ставропольського краю РФ, громадянина України, розлученого, з вищою освітою, має неповнолітнього сина, 2006 р.н., працюючого, раніше судимого 01.08.2018 року Ленінським районним судом м. Харкова, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України, -
ОСОБА_4 27.01.2021 року, в період часу з 19 год. 15 хв. до 20 год. 30 хв., знаходячись в приміщенні магазину «CROP», розташованому на першому поверсі ТРЦ «Караван», за адресою: м. Харків, вул. Героїв Праці 7, реалізуючи свій умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, будучи впевненим, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, шляхом вільного доступу, взяв з полиць магазину товар, належний «ЛПП Україна», а саме: штани чоловічі apT.6039D-99X-L, вартістю, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №20 від 01.02.2021- 665,83 грн, штани чоловічі ZW144-95J-324, вартістю, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №20 від 01.02.2021-915,83 грн, штани чоловічі арт. ZN296-99X, вартістю, згідно засновку судово-товарознавчої експертизи №20 від 01.02.2021- 215,83 грн, шкарпетки чоловічі арт. ZM150-99X у кількості 5-ти пар, вартістю, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №20 від 01.02.2021- 299,15 грн., з якими пішов до кімнати для примірки одягу, де таємно поклав до рюкзаку чорно-сірого кольору, який мав при собі, та який заздалегідь був обладнений спеціальним коробом для блокування сигналу антикрадіжних воріт.
Після чого, ОСОБА_4 не маючи наміру сплачувати кошти за товар, який перебував у рюкзаку, пройшовши повз касову зону та не пред'явив його до оплати, пішов на вихід з торгівельного приміщення, таким чином виконавши всі дії, які вважав за необхідне для доведення злочину до кінця.
Однак, злочин не було закінчено з причин, що не залежали від волі ОСОБА_4 , оскільки після перетину лінії антикрадіжних воріт він був зупинений співробітниками магазину.
Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_4 міг спричинити матеріальну шкоду ДП «ЛПП Україна» на 2096,64 грн.
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України, тобто закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.
Допитаний у судовому засіданні у якості обвинуваченого ОСОБА_4 свою провину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, розкаявся та дав суду свідчення про обставини скоєння злочинів, як про це викладено в обвинувальному акті. Щиро кається у вчиненому, повідомив, що товар в нього одразу забрали, він працевлаштований, має сина.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 в повному обсязі визнав свою провину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового розслідування злочинах при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду також не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції, роз'яснивши йому положення ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи в порядку, передбаченого ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які нікім не оспорюються та розглядає справу на підставі ч.3 ст. 349 КПК України. Обвинувачений вірно розуміє зміст обставин справи і у суду немає сумнівів в добровільності та істинності його позиції.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про те, що провина обвинуваченого ОСОБА_4 доказана повністю та його дії за ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України кваліфіковані правильно, тобто закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.
Призначаючи покарання обвинуваченому, у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого, єдиний епізод вчиненого, розмір шкоди, особу винного, його ставлення до вчиненого, ті обставини, що він раніше судимий, вчинив в період умовно-дострокового звільнення, обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого.
Вивченням особи ОСОБА_4 встановлено, що той неодноразово судимий, останній раз 01.08.2018 року Ленінським районним судом м. Харкова за ч.3 ст. 185 КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі, звільнений умовно-достроково згідно ухвали Балаклійського районного суду Харківської області від 22.06.2020 року на невідбутий строк 11 місяців 28 днів 01.07.2020 року.
Також, судом встановлено, що ОСОБА_4 на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, зареєстрований та проживає в м. Харкові, розлучений, має на утриманні неповнолітнього сина 2006 р.н., працює майстром в КП «Жилкомсервіс».
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_4 , згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 , згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
При обранні виду та міри покарання обвинуваченому, суд враховує відношення обвинуваченого до вчиненого, визнання своєї провини та його щире каяття, репутацію, майновий, сімейний стан, розмір майнової шкоди, і вважає за необхідне обрати йому покарання в межах санкції статей, що інкриміновані йому, із застосуванням ст. 71 КК України, оскільки вчинив кримінальне правопорушення в період умовно-дострокового звільнення.
Підстав для застосування вимог ст. 75 КК України суд не вбачає , враховуючи викладені вище обставини.
Даний вид покарання є достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 та попередження нових кримінальних правопорушень, відповідає тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
Питання речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України. Клопотань щодо міри запобіжного заходу прокурором заявлено не було.
Керуючись ст.ст. 349, 368-371, 373-376 КПК України, суд,-
Ухвалив:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання за ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 185 КК України - у вигляді 2 років позбавлення волі.
Відповідно до ч.1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання невідбутого покарання за вироком Ленінського районного суду м. Харкова від 01.08.2018 року у вигляді 11 міс. 28 днів за ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 22.06.2020 року призначити ОСОБА_4 покарання у вигляді 2 років 6 місяців позбавлення волі.
Строк покарання обчислювати з моменту фактичного затримання та відбування покарання за даним вироком.
Речові докази (диски) - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Речові докази, передані на зберігання потерпілому - залишити у його розпорядженні та власності.
Речові докази( рюкзак) - повернути обвинуваченому ОСОБА_4 , після набрання вироком законної сили.
Речові докази( коробка) - знищити, після набрання вироком законної сили.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя: