Справа №523/5011/21
Провадження №1-кс/523/1783/21
12.05.2021 року слідчий суддя Суворовського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Суворовської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 у кримінальному провадженні за №42021163040000001 від 25.03.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 227 КК України, про накладення арешту на майно, вилученого в ході проведення обшуку, -
Згідно клопотання прокурора, досудовим розслідуванням встановлено, що громадянин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , спільно із своєю дружиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , займаються реалізацією тютюнових виробів без марок акцизного податку України на території Суворовського району м. Одеси, а саме на вул. Паустовського, кут проспекту Добровольського, тим самим вводять в обіг на ринок України небезпечну продукцію у великих розмірах, тобто таку продукцію, що не відповідає вимогам щодо безпечності продукції, встановленим нормативно-правовими актами та державним стандартам України, яка не може бути випущена у вільний обіг на території України, за цінами, суттєво нижчими за ті, що склались на території України на аналогічну продукцію.
Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , здійснює придбання тютюнових виробів без марок акцизного податку, походження яких невідоме, у невстановленої досудовим розслідуванням особи на ім'я ОСОБА_6 , який в свою чергу здійснює розповсюдження та введення в обіг на ринок України вищевказаної небезпечної продукції, яку зберігає у приміщенні гаражу № НОМЕР_1 , яке розташоване у гаражно-споживчому кооперативі «Фрунзенський», за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 2/4 (координати якого: НОМЕР_2 ).
За даним фактом відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 227 КК України 25.03.2021 року були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021163040000001.
Так, згідно ч. 1 ст. 1 Закону України "Про захист прав споживачів" № 1023-ХІІ від 12.05.1991 року, безпека продукції - відсутність будь-якого ризику для життя, здоров'я, майна споживача і навколишнього природного середовища при звичайних умовах використання, зберігання, транспортування, виготовлення і утилізації продукції.
При цьому, відповідно до ст. 1 Закону України "Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції" № 1393-ХIV від 14.01.2000 року вбачається, що до числа неякісної та небезпечної продукції відноситься: продукція, яка не відповідає обов'язковим вимогам чинних в Україні нормативно-правових актів і нормативних документів щодо її безпеки для життя і здоров'я людини, майна і довкілля; продукція, під час маркування якої порушено встановлені законодавством вимоги щодо мови маркування та (або) до змісту і повноти інформації, яка має при цьому повідомлятися; продукція, на яку немає передбачених законодавством відповідних документів, що підтверджують якість та безпеку продукції.
Неякісна та небезпечна продукція підлягає обов'язковому вилученню з обігу. Водночас, згідно ч. 2 Закону - введення продукції в обіг є виготовлення або ввезення на митну територію України продукції з наступною її реалізацією на території України.
Так, 24.04.2021 року прокурором Суворовської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 , на підставі ухвали слідчого судді Суворовського районного суду м. Одеси, було проведено обшук гаражного приміщення № НОМЕР_1 , яке розташоване у гаражно-споживчому кооперативі «Фрунзенський», за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 2/4 (координати якого: 46°29'43.5"N НОМЕР_3 ), під час якого було виявлено та вилучено тютюнові вироби без марок акцизного податку України, з марками акцизного податку республік Молдова та Білорусь, які не відповідають вимогам щодо безпечності продукції, встановленим нормативно-правовими актами.
У своєму клопотанні прокурор просить накласти арешт на майно, вилученого в ході проведення обшуку, оскільки підставою для арешту вказаного майна є сукупність підстав та розумних підозр вважати, що виявлене під час вищевказаного обшуку майно є доказом злочину, а також з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні.
В судове засідання прокурор Суворовської окружної прокуратури м. Одеси викликався належним чином, однак у судове засідання не прибув, про причини неявки не повідомив.
Дослідивши надані матеріали, слідчий суддя приходить до висновку, що в задоволенні клопотання прокурора слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України, у випадку необхідності збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що вказане майно є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, дослідивши матеріали поданого клопотання, приймаючи до уваги те, що прокурор Суворовської окружної прокуратури м. Одеси в судове засідання не з'явився, однак викликався та був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що до клопотання не додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими сторона обвинувачення обґрунтовує доводи клопотання, тобто ініціатором клопотання не доведена необхідність накладення арешту на майно, у зв'язку з чим, з метою недопущення необґрунтованого порушення прав, свобод та охоронюваних законом інтересів осіб, яким належить майно, а також осіб, у фактичному володінні яких воно знаходиться, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність відмовити в задоволенні клопотання прокурора Суворовської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно, вилученого в ході проведення обшуку.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 167-169, 170-173 КПК України, слідчий суддя, -
В задоволенні клопотання прокурора Суворовської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, вилученого в ході проведення обшуку - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1