Справа № 522/7045/21
Провадження № 3/522/5788/21
15 червня 2021 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Федчишена Т. Ю., розглянувши матеріали, які надійшли з Головного управління ДПС в Одеській області Державної податкової служби України відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , директора ТОВ «Е.К.О.ГРУП» про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Товариством з обмеженою відповідальністю «Е.К.О.ГРУП» (код ЄДРПОУ 34319897) в особі директора товариства ОСОБА_1 допущено порушення вимог пункту 200.4 статті 200 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями), у результаті чого не має права на отримання бюджетного відшкодування заявленого на рахунок платника у банку (відображеного у рядку 20.2.1 декларації з ПДВ за січень 2021 року), чим вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення визнав, проти обставин, викладених у протоколі не заперечував.
Дослідивши матеріали справи у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Згідно зі ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 163-1 КУпАП відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України, - тягне за собою накладення штрафу у розмірі від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Стаття 163-1 КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до конкретних вимог Податкового кодексу України, порушення вимог якого має бути у причинному зв'язку з їх наслідками.
Як слідує зі змісту абз. б) п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (зі змінами і доповненнями), при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, підтверджується зібраними у порядку ст. 251 КУпАП доказами, а саме даними, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення № 2/15-32-07-14 від 07 квітня 2021 року та додатками до нього відомостями, що містяться в акті документальної позапланової виїзної перевірки від 07 квітня 2021 року.
При накладені адміністративного стягнення на особу, що притягається до адміністративної відповідальності, суд враховує обставини, визначені ст. 33 КУпАП та не убачає в розумінні ст. ст. 34, 35 наведеного Кодексу обставин, які пом'якшують чи обтяжують відповідальність останнього і вважає за необхідне накласти адміністративне стягнення у межах санкції статті 163-1 указаного Кодексу, яке за своїм видом і розміром буде справедливим, відповідатиме характеру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню його вини, необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так й іншими особами, а саме в розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Крім того, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на день винесення постанови складає 454 гривні.
На підставі вищезазначеного, керуючись ст. ст. 23, 24, 33-38, 163-1, 268, 279, 280, 283, 287, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 (вісімдесят п'ять) грн в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси.
Згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Суддя Т. Ю. Федчишена