Справа № 522/5591/21
Провадження № 2-а/522/198/21
15 червня 2021 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси
у складі: головуючого судді - Домусчі Л.В.,
за участі секретаря судового засідання - Лисенко А.О.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до старшого сержанту 1го батальйону 7-ї роди Управління патрульної поліції в Одеській області Сюлемеза Анатолія Дмитровича, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору - Управління патрульної поліції в Одеській області, про визнання дій протиправними скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
До суду 30.03.2021 року надійшов позов ОСОБА_1 до поліцейського старшого сержанту поліції Управління патрульної поліції в Одеській області Сюлемеза Анатолія Дмитровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Ухвалою суду від 31.03.2021 року позов було залишено без руху. Недоліки позову були усунуті позивачем 06.05.2021 року та надано до суду докази про сплату судового збору та позов в новій редакції (а.с.17-19).
Позовні вимоги були обґрунтовані наступним. Постановою старшого сержанта поліції м. Одеси Сюлемеза Анатолія Дмитровича серії ЕАН № 3936028 від 18 березня 2021 року його, ОСОБА_1 , було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 850 грн. за правопорушення, передбачене ч.6 ст. 121 КУпАП, а саме за те, що 18 березня 2021 року о 15 год. 19 хв. у м. Одеса пл. Бориса Деревянка, 1, керуючи автомобілем Mitsubishi Space Runner, д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив рух на транспортному засобі без заднього номерного знаку, чим порушив вимоги п.2.9.в ПДР України - керування водієм т/з без номерного знаку. Проте, позивач вказану постанову вважає незаконною, посилався на те, що перед виїздом на дорогу ним було оглянуто автомобіль на його можливість законного пересування по дорогах загального користування, а отже обставини, викладені у постанові вважають такими, що відповідають дійсності, та він не міг рухатись по дорозі без номерних знаків..
Ухвалою суду від 11.05.2021 року провадження у справі було відкрито та призначено до розгляду на 18.05.2021 року. Через неявку представника відповідача, розгляд справи 18.05.2021 року був відкладений на 02.06.2021 року.
Представником УПП в Одеській області - Нагибідою О.М. 02.06.2021 року було подано до суду письмові пояснення (а.с.31-35), згідно яких позовні вимоги не визнали та просили відмовити. Посилався на те, що дії інспектора зі складання постанови та притягнення позивача до адміністративної відповідальності були законними та такими, що відповідають положенню чинного законодавства. Факт відсутності заднього номерного знаку на автомобілі «MITSUBISHI SPACE RUNNER» реєстраційний номер НОМЕР_2 підтверджується фотознімками та відеозаписами з портативного відеореєстратора поліцейських, долученими до пояснень. Факт скоєння правопорушення позивачем не спростовано, а тому вважає, що останнього правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності. Також заперечував проти вимог позивача щодо визнання дій відповідача протиправними, то зазначив, що позивачем дану вимогу не конкретизовано та така вимога не є обґрунтованою.
Через відсутність електропостачання в суді, розгляд справи 02.06.2021 року був відкладений на 15.06.2021 року.
У судовому засіданні 15.06.2021 року були присутні позивач та представник Управління патрульної поліції в Одеській області - Нагнибіда О.М.. Суд ухвалив проводити розгляду справи за відсутності інспектора старшого сержанту 1го батальйону 7-ї роди Управління патрульної поліції в Одеській області Сюлемеза Анатолія Дмитровича, сповіщеного належним чином.
Протокольно, за згодою позивача та представника третьої особи, суд залучив у якості співвідповідача - Департамент патрульної поліції Національної поліції України.
Позивач позовні вимог підтримав та просив задовольнити, посилаючись на те, що перед виїздом на дорогу 18.03.2021 року він оглянув автомобіль на його технічну спроможність виїзду та номерний знак був наявний. До зупинки інспектором він ніде не зупинявся, вважає, що знак, напевно, був втрачений під час руху, а тому вважає, що в його діях відсутня вина та підстав для притягнення до адміністративної відповідальності не було.
Представник відповідача та третьої особи - Нагнибіда О.М. позовні вимоги не визнав та просив відмовити за обставин та пояснень, викладених у письмових поясненнях від 02.06.2021 року. Зазначив, що позивачем не спростовано факт руху на автомобілі без заднього номерного знаку, а тому вважає, що дії інспектора зі складання постанови та притягнення позивача до відповідальності відповідали вимогам законну та були правомірними.
У судовому засіданні був оглянутий диск із відеозаписом подій 18.03.2021 року, наданий представником третьої особи, до пояснень.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні осіб, оглянувши відеозаписи, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 18 березня 2021 року в ході виконання службових обов'язків, поліцейський роти № 7 батальйону № 1 полку управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції старший сержант поліції Сюлемеза А.Д. , за адресою м. Одеса, площа Бориса Дерев'янко, буд. 1, виявив т/з «MITSUBISHI SPACE RUNNER» реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням гр. ОСОБА_1 , який керував автомобілем без заднього державного номерного знаку.
За цим фактом відповідачем відносно позивача було винесено постанову серії ЕАН №3936028 від 18.03.2021 року про застосування до позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 850 грн. за порушення вимог ч.6 ст. 121 КУпАП.
Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач звернувся до суду з дійсним позовом.
Вирішуючи спір суд виходить із наступного.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306 (із змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Згідно ст.37 Закону України «Про дорожній рух» забороняється експлуатація незареєстрованих (неперереєстрованих) транспортних засобів, ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах, знищені чи підроблені, без номерного знаку, або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерними знаками, які закріплені у не встановлених для цього місцях, закриті іншими предметами чи забруднені, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знаку з відстані 20 метрів, перевернуті чи не освітлені, а також транспортних засобів, що підлягають обов'язковому технічному контролю, але не пройшли його, та у випадках, передбачених законодавством, без чинного на території України поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка")
У відповідності до п. 1.3 Правил дорожнього руху, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
У відповідності до п. 2.3 (б) Правил дорожнього руху, водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
У відповідності до п. 2.9.в) Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом, без номерного знаку або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знаку з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.
Згідно пункту 4.1. ДСТУ 4278:2019 «ЗНАКИ НОМЕРНІ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ» кількість знаків на транспортних засобах має бути: на автотранспорті - два знаки;
Частиною 6 статті 121 КУпАП України передбачена відповідальність за: Керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, його експлуатація без номерного знаку або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знаку з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частиною другою ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі порушення Правил дорожнього руху.
Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (в редакції на момент виникнення спірних відносин) поліцейський вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
Згідно п.11 ч.1 ст.23 цього ж закону поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі порушення Правил дорожнього руху.
Відповідно до ст. 52 Закону України «Про дорожній рух» контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль).
Статтею 222 КУпАП встановлені повноваження органів Національної поліції щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення.
Так, органи Національної поліції розглядають справи, в тому числі: про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (зокрема, частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126 КУпАП).
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, крім того чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона притягненню до адміністративної відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП та п. 10 Інструкції поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Суд враховує, що обов'язковому доказуванню під час розгляду справ про адміністративні правопорушення підлягають лише факти вчинення або не вчинення певною особою адміністративного правопорушення, які в свою чергу, підтверджуються фото- та відеофіксації події адміністративного правопорушення.
Такої позиції дійшов Верховний Суд у постанові від 19 лютого 2020 року по справі № 496/4315/16-а, висновки якого повинні враховуватись судами при виборі та застосуванні норм права (ч. 5 ст. 242 КАС України).
Також, згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Зазначена норма встановлює обов'язок суб'єкта владних повноважень щодо доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності. Оскільки позивач проти вчинення правопорушення заперечує, відповідач зобов'язаний подати докази на спростування таких заперечень.
Факт відсутності заднього номерного знаку на автомобілі «MITSUBISHI SPACE RUNNER», д.н.з. НОМЕР_2 , підтверджується фотознімками та відеозаписами з портативного відеореєстратора поліцейських, який був оглянути судом у судовому засіданні.
З стоп-кадру 1 видно, що у задній частині автомобіля «MITSUBISHI SPACE RUNNER» реєстраційний номер НОМЕР_2 відсутній задній номерний знак. Зазначене також визнав позивач, проте посилався, що номерний знак міг відпасти в ході руху.
Окрім того, як вбачається з відеозапису, оглянутого в судовому засіданні, поліцейський, зупинивши транспортний засіб, представився, повідомив позивачу причину зупинки (а саме відсутність заднього номерного знаку на автомобілі), роз'яснив процесуальні права, та після пояснень позивача, який навіть не вийшов зі свого автомобіля впевнитись у підтвердження/або спростування наявності/чи відсутності позаду номерного знаку, склав постанову за ч.6 ст. 121 КУпАП, яка була вручена під підпис позивачу.
Разом з тим, в обґрунтування власної правової позиції позивачем не було надано жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували факт відсутності заднього номерного знаку на автомобілі «MITSUBISHI SPACE RUNNER» та відсутність його вини в обставинах руху на автомобілі без номерного знаку, оскільки саме до обов'язків водія відноситься утримання автомобіля в належному стані та наявності обох номерних знаків.
Суд вбачає, що постанова відносно позивача про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН №3936018 від 18 березня 2021 року повністю відповідає вимогам ст. 283 КУпАП та винесена на підставі доказів, які містяться в справі.
Факт скоєння правопорушення, передбаченого ч.6 ст. 121 КУпАП, позивачем не спростований та навпаки знайшов своє підтвердження за розглядом справи, а тому суд приходить до висновку про правомірність та законність складанні інспектором відносно позивача оскаржуваної постанови від 18.03.2021 року, та підстав для її скасування судом не встановлено.
Позовну вимогу позивача щодо визнання дій відповідача протиправними суд також вважає необґрунтованою, оскільки ч. 3 ст. 286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Таким чином законодавцем чітко визначено повноваження суду щодо рішень, які приймаються за результатами розгляду адміністративних справ даної категорії, тому суд погоджується з доводами представника третьої особи та вбачає, що вимога заявлена позивачем щодо визнання дій відповідача протиправними виходить за межі передбачені ч. 3 ст. 286 КАС України, яка є спеціальною нормою, що визначає особливості провадження у адміністративних справах даної категорії.
Також суд приймає до уваги твердження представника третьої особи та вбачає, що позивачем в позовній заяві не конкретизовано, які саме дії відповідача, він просить визнати протиправними.
Окрім того, як вже було встановлено судом, факт вчинення відповідного правопорушення 18.03.2021 року позивачем не спростовано, а отже дії відповідача зі складання постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності були правомірними.
Приписами ст.129 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, задекларовано, що основними засадами судочинства, серед іншого, є змагальність та забезпечення доведеності вини.
Даючи оцінку встановленим обставинам та доказам в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов необґрунтований і відмовляє в його задоволенні у повному обсязі.
Керуючись ст. 19, 63 Конституції України, ст.. 9, 23, 30, 121, 222, 251, 252, 254, 258, 268, 278, 280 КУпАП, ст.ст.2, 14, 19-20, 22, 72-77, 118, 192, ч. 3 ст. 194, ч. 9 ст. 205, 227-228, ч.4 ст.229, 241-246, 250, 268-269, 286, 294 КАС України, суд,
У задоволенні позову ОСОБА_1 до старшого сержанту 1го батальйону 7-ї роди Управління патрульної поліції в Одеській області Сюлемеза Анатолія Дмитровича, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору - Управління патрульної поліції в Одеській області, про визнання дій протиправними скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Приморський районний суд м. Одеси, шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення.
Суддя: Домусчі Л.В.