Справа № 522/21591/20
Провадження № 2/522/4416/21
16 червня 2021 року
Приморський районний суд м. Одеси:
під головуванням судді - Абухіна Р.Д.,
за участю секретаря судового засідання - Баланюк Т.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1 .
Позивач до судового засідання не з'явилась, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлена належним чином, надала заяву про розгляд справи за її відсутністі, на заочний розгляд справи згодна.
Відповідач до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.
Суд, у зв'язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, ненаданням відповідачем відзиву на позов, зі згоди позивача, ухвалив слухати справу у відсутності відповідачів, згідно ст.ст.280-281 ЦПК України, при заочному розгляді на підставі наявних у справі доказів.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, надані докази, пояснення сторін, вважає позов підлягаючим задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин по справі.
По справі встановлені наступні фактичні обставини.
Позивач по справі є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 07.08.2002 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу І.П. Юрченко, зареєстрований в реєстрі за № 5241.
В свою чергу, ОСОБА_3 набув у власність вказану квартиру на підставі Договору дарування, посвідченого державним нотаріусом Шостої одеської державної нотаріальної контори 12.10.1993 року, зареєстрованого за № 3-10592, згідно якого ОСОБА_2 безоплатно подарував ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_1 .
Згідно Відомостей №Г1-194665-ф/л про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні від 24.09.2020 року, окрім позивача -власника квартири, зареєстрований також ОСОБА_2 , один із попередніх власників.
Підставою звернення до суду із позовом стали посилання позивача на те, що відповідач по справі, який не є членом його сім'ї, а є попереднім власником квартири та не проживає в квартирі АДРЕСА_1 залишився в ній зареєстрований по даний час.
На підставі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання, або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Судовий захист цивільних прав та інтересів, шляхом визнання відповідного права, гарантується ст. 16 ЦК України, з якої вбачається, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно зі ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ст. 317 ЦК України, власникові належать право володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Відповідно до ст. 386 ЦК України, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачити можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутись до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження майном.
Об'єктом власності особи може бути, зокрема,- житловий будинок, садиба, квартира ( ст.ст. 379, 382 ЦК України).
Пунктом 34 Постанови Пленуму ВССУ № 5 від 07.02.2014 року « Про судову практику у справах про захист прав власності та інших речових прав» зазначено, що власник житла має право вимагати визнання попереднього власника таким, що втратив право користування житлом, що є наслідком припинення права власності на житлове приміщення ( пункт 3 ч.1 ст. 346 ЦК) із зняттям останнього з реєстраційного обліку.
Оскільки відповідач за вказаною адресою не проживає та не є членом сім'ї позивача, у зв'язку із тим, що він не вжив дій щодо зняття з реєстрації свого місця проживання у квартирі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 права позивача, як власника приміщення, де зареєстрована відповідач порушуються.
Оскільки судом встановлено, що права та інтереси позивача, як власника порушуються, та враховуючи ту обставину, що з моменту набуття права власності на квартиру позивачем відповідач втратив право користування зазначеною квартирою, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Висновки суду відповідають вимогам норм права, на які посилається суд під час розгляду справи і фактичним обставинам по справі, а також підтверджується зібраними по справі доказами.
У рішенні суду повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки, які є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
На підставі викладеного й керуючись ст.ст. 316, 317, 319, 346, 391 ЦК України, ст.ст.. 1, 2, 5, 11, 76-80, 81, 206, 241, 247, 258, 263-265, 273, 354 ЦПК України , суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,- задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 таким, що втратив право користування житловим приміщенням- квартирою АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 суму сплаченого судового збору в розмірі 840,80 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Дата складення повного тексту рішення: 16.06.2021 року.
Суддя: Абухін Р.Д.
16.06.2021