Справа № 522/6262/21
Провадження № 3/522/5324/21
10 червня 2021 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Федчишена Т. Ю., розглянувши матеріали, які надійшли з Полку Управління патрульної поліції в Одеській області відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП України, -
26 березня 2021 року о 03 год. 45 хв. по вул. В. Арнаутська в м. Одесі, ОСОБА_1 керував автомобілем Toyota Ractis д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння: зіниці очей не реагують на світло, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився у присутності двох свідків.
Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
До початку судового засідання від захисника ОСОБА_1 - адвоката Станкова С. С. надійшло клопотання про виклик у судове засідання інспектора взводу № 2 роти № 3 батальйону № 1 УПП в Одеській області лейтенанта поліції Іванова Олега Вікторовича, допит у судовому засіданні як свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а також клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В обґрунтування клопотання зазначив, що з протоколом про адміністративне правопорушення та викладеними у ньому обставинами його підзахисний не згоден, оскільки 26 березня 2021 року близько 03:00 години, керуючи транспортним засобом Toyota Ractis д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Велика Арнаутська в м. Одесі, ОСОБА_1 побачив, що до нього наближається транспортний засіб з увімкненими проблисковими маячками синього кольору та з метою надання йому дороги і забезпечення безперешкодного проїзду, увімкнув покажчик повороту та зупинився біля правого краю проїзної частини, однак транспортний засіб поліцейських зупинився позаду, після чого інспектор патрульної поліції підійшов до ОСОБА_1 та не пояснюючи причини зупинки, не повідомивши своє прізвище, посаду та спеціальне звання, висловив припущення, що ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного сп'яніння та запропонував йому пройти огляд на визначення стану наркотичного сп'яніння, не пояснюючи підстав таких висновків. ОСОБА_1 пояснив, що щойно подолав відстань більше 200 км., внаслідок чого значну втому працівник поліції міг сприйняти як ознаки наркотичного сп'яніння. При цьому він погодився пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки, проте, поліцейські повідомили, що наразі у них відсутні спеціальні технічні засоби для проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння, тому слід почекати інший екіпаж патрульної поліції, який прихав приблизно через 10 хвилин, однак, технічних засобів у них також не виявилося, після чого на місце події приїхав третій екіпаж поліції, де також були відсутні спеціальні технічні засоби для проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння. Інспектором взводу № 2 роти № 3 батальйону № 1 УПП в Одеській області лейтенантом поліції ОСОБА_4 було запропоновано ОСОБА_1 провести медичний огляд в медичній клініці «ІНТОСАНА» за власний кошт, у зв'язку з тим, що з огляду на карантин інші заклади не здійснюють відповідні огляди, однак ОСОБА_1 не погодився їхати у запропонований заклад та витрачати власні кошти для проведення огляду, звернувся до працівників поліції для проходження огляду в іншому місці, проте, працівники поліції наполягали саме на запропонованому закладі. Інспектор ОСОБА_4 в розмові з ОСОБА_1 запевнив його про відсутність відповідальності за відмову від проходження огляду, на підтвердження чого водійське посвідчення вилучатися не буде, однак, необхідно буде скласти протокол, який матиме формальний характер. Після складення протоколу ОСОБА_1 не було відсторонено від керування транспортним засобом.
Указані у протоколі обставини вважає такими, що не відповідають дійсності, а додані до протоколу докази недопустимими та неналежними, оскільки ОСОБА_1 було зупинено безпідставно та без повідомлення причин зупинки, доказів порушення правил дорожнього руху, що стали підставою для зупинки транспортного засобу надано не було. Окрім того, з фото протоколу, зробленого ОСОБА_1 слідує, що він не містить посилань на статтю КУпАП, якою передбачена відповідальність, що свідчить про внесення виправлень працівниками поліції до нього вже після його складення. Також ОСОБА_1 не були роз'яснені його права та обов'язки, передбачені статтею 268 КУпАП, про що свідчить відсутність його підпису у відповідній графі. У протоколі не указані адреси свідків. Також, посилався на те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку та погодився пройти огляд на місці зупинки, а відмовився він саме від проходження огляду в медичному закладі «ІНТОСАНА», а протокол не містить доказів того, що ОСОБА_1 направлявся працівниками поліції саме в той заклад охорони здоров'я, який був вказаний в направленні на огляд, крім того жодний документ не містить адреси розташування закладу охорони здоров'я. Також, формулювання визначених у протоколі ознак наркотичного сп'яніння не відповідає вимогам законодавства, а пояснення свідків не відображають їх власну думку, а написані на завчасно підготовленому бланку. Разом з тим, обставини указані у поясненнях не відповідають дійсності, оскільки відеозаписом зафіксовано відсутність порушення у ОСОБА_1 мови. Також, протокол складено не у присутності свідків.
У судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Станкова С. С. про виклик у судове засідання інспектора взводу № 2 роти № 3 батальйону № 1 УПП в Одеській області лейтенанта поліції Іванова О. В. та свідків ОСОБА_2 і ОСОБА_3 задоволено.
У судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Станков С. С. вину у вчиненні адміністративного правопорушення, що інкримінується ОСОБА_1 заперечили, захисник надав пояснення, аналогічні наведеним у клопотанні про закриття справи. Просив провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснила, що перебувала в автомобілі під керуванням ОСОБА_1 як пасажир, погодилася на пропозицію працівників поліції бути свідком для підтвердження факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, пояснила, що останній відмовився від проходження такого огляду, оскільки працівник поліції запевнив ОСОБА_1 про відсутність відповідальності за відмову від проходження такого огляду.
Свідок ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснив, що був запрошений працівниками поліції як свідок для підтвердження факту відмови водієм ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння. Вказав, що водій від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння відмовився у його присутності, про що він підписався у поясненнях.
Інспектор взводу № 2 роти № 3 батальйону № 1 УПП в Одеській області Іванов О. В. у судове засідання не з'явився, на повторному виклику його у судове засідання ОСОБА_1 та його захисник не наполягали.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Станкова С. С., суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі - ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пункт 2.5. ПДР України передбачає, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною першою статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 26 березня 2021 року серії ДПР18 № 077123, 26 березня 2021 року о 03 год. 45 хв. по вул. В. Арнаутська в м. Одесі, ОСОБА_1 керував автомобілем Toyota Ractis д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння: зіниці очей не реагують на світло, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.
Відповідно до п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», зареєстрованої Міністерством юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі за змістом - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
За змістом п. 4 розділу І Інструкції ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Відповідно до пункту 7 розділу І Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Згідно з приписами п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За змістом ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Під час розгляду справи було встановлено, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, що підтверджується:
- даними, що містять у протоколі про адміністративне правопорушення від 26 березня 2021 року серії ДПР18 № 077123;
- відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, на якому зафіксовано факт відмови водія від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у присутності двох свідків;
- письмовими пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та їхніми усними поясненнями, наданими у судовому засіданні;
- направленням на огляд водія ОСОБА_1 до КНП ООМЦПЗ ООР з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складений уповноваженою особою, з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП, тому суд приймає його як належний та допустимий доказ.
Підписуючи протокол про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 жодних зауважень чи заперечень до нього не подав, також дії посадової особи, що його складала в порядку, передбаченому чинним законодавством, ним не оскаржувалися.
За таких обставин, відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об'єктивно відображені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до письмових пояснень свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , а також їхніх усних пояснень, наданих у судовому засіданні слідує, що в їх присутності водію ОСОБА_1 на підставі встановлених ознак наркотичного сп'яніння, було запропоновано пройти огляд для визначення стану наркотичного сп'яніння, від чого ОСОБА_1 відмовився.
Зібрані у справі докази є достатніми, сумніви у їх достовірності відсутні.
Ураховуючи вищевикладене, суд вважає, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Доводи ОСОБА_1 не спростовують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопрушення, передбачеого ч. 1 ст. 130 КУпП, а наявність у його діях складу інкримінованого адміністративного правопорушення встановлена на підставі досліджених у судовому засіданні доказів у їх сукупності.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Згідно зі ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Відповідно до пункту 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, з особи на яку накладено адміністративне стягнення, стягується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454 гривні.
Керуючись ст. ст. 130, 283, 289 КУпАП, -
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси.
Згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Суддя Т. Ю. Федчишена