Справа № 508/86/21
Провадження №2/508/130/21
16.06.21 року Миколаївський районний суд Одеської області
в складі: головуючого судді - Банташ Д.С.
за участю: секретаря с/з - Мазарак Н.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в с.м.т. Миколаївка Одеської області у спрощеному провадженні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
Акціонерне товариство комерційний банк «Приват Банк» (далі АТ КБ «Приват Банк») звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позову посилається на те, що ОСОБА_1 звернулась до АТ КБ «Приват Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала Заяву № б/н від 11.11.2010 року. Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами» складає між нею та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Відповідно до виявленого бажання, відповідачу було відкрито кредитний рахунок з лімітом в розмірі 1000 гривень. У подальшому розмір кредитного ліміту був збільшений до 25000.00 гривень.
Банком свої зобов'язання перед відповідачем виконано, однак відповідач ОСОБА_1 , порушила умови кредитного договору № б/н від 11.11.2010 року щодо повернення суми кредиту, сплати відсотків за користування кредитом та погашення суми заборгованості.
Через невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за вказаним кредитним договором станом на 29.12.2020 року виникла заборгованість в розмірі 36226 гривень 07 коп., що складається з: 36226 грн. 07 коп. - заборгованість за тілом кредиту, в тому числі 00 гривень 00 коп. - заборгованість за поточним тілом кредиту, 36226 гривень 07 коп. - заборгованість за простроченим тілом кредиту.
Позивач, Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», просив стягнути з відповідача на його користь 36226 гривень 07 коп. заборгованості за кредитним договором № б/н від 11.11.2010 року та понесені судові витрати.
Представник позивача надав суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.
Ухвалою суду від 10 лютого 2021 року було відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику повідомлення сторін. Відповідачу було надано строк для надання відзиву на позовну заяву.
Ухвала про відкриття провадження по справі, позовна заява разом з доданими до неї документами були направлені відповідачу за адресою місця реєстрації. На адресу суду повернулися поштові повідомлення про підтвердження отримання відповідачем поштового відправлення.
Крім того, 07 травня 2021 року на офіційному сайті Миколаївського районного суду Одеської області у розділі, у якому розміщуються оголошення про виклик учасників судових засідань до суду був розмішений виклик (повідомлення) відповідача ОСОБА_1 .
Відповідач ОСОБА_1 , про дату, час і місце розгляду справи повідомлялась судом належним чином, зокрема: шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання та через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Відзив на позовну заяву не подавала. Інших заяв і клопотань від відповідача на адресу суду не надходило.
Суд вважає відповідача повідомленим належним чином про час та місце розгляду справи.
При цьому у відповідності до ст. 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд вирішив справу в межах заявлених позивачем позовних вимог та на підставі доказів, наданих позивачем по справі.
Судом не вирішувалося питання про забезпечення доказів, не вживалися заходи забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо.
Під час розгляду справи судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулась до АТ КБ «Приват Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала Заяву № б/н від 11.11.2010 року. Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами» складає між нею та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Відповідно до виявленого бажання, відповідачу було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі 1000 гривень. У подальшому розмір кредитного ліміту було збільшено до 25000.00 гривень.
Як вбачається з позову та доданих до нього матеріалів через невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за вказаним кредитним договором станом на 29.12.2020 року виникла заборгованість в розмірі 36226 гривень 07 коп., що складається з: 36226 грн. 07 коп. - заборгованість за тілом кредиту, в тому числі 00 гривень 00 коп. - заборгованість за поточним тілом кредиту, 36226 гривень 07 коп. - заборгованість за простроченим тілом кредиту.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ "ПриватБанк").
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що порушене право позивача, підлягає захисту, шляхом задоволення позову.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, суд покладає на відповідача ОСОБА_1 витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 2270 гривень 00 коп.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -
Позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 11.11.2010 року в розмірі 36226 гривень 07 коп. - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (місцезнаходження юридичної особи: 01001, м. Київ, вулиця Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором № б/н від 11.11.2010 року в розмірі 36226 (тридцять шість тисяч двісті двадцять шість) гривень 07 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (місцезнаходження юридичної особи: 01001, м. Київ, вулиця Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) судовий збір в сумі 2270,00 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Суддя Д.С. Банташ
Позивач: АТ КБ «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна № 50.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1