Справа № 521/16845/19
Пр.№1-кп/521/1145/21
27 травня 2020 року м. Одеса
Малиновський районний суд м. Одеси у склад колегії, під головуванням судді - ОСОБА_1 , суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретарів судового засідання - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
прокурорів - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
захисників - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
перекладачів - ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, кримінальне провадження по обвинуваченню:
ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кишинів, Р. Молдова, громадянина Р. Молдова, з неповною середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, неодруженого, без постійного місця проживання та території України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, суд, -
13 березня 2019 року в період часу з 4 по 5 годину, перебуваючи біля забору Олексіївської церкви з боку вулиці Болгарської, за адресою: м. Одеса, Олексіївська площа 19-А, в ході конфлікту з ОСОБА_14 , який розпочався на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, з мотивів явної неповаги до охоронюваних законом цінностей життя та здоров'я людини, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на протиправне позбавлення життя іншої людини, діючи умисно та розуміючи характер своїх противоправних дій, в ході бійки повалив ОСОБА_14 на землю, в подальшому піднявши з землі уламок бетону округлої форми (камінь) та утримуючи його в правій руці завдав ним п'ять ударів в область обличчя ОСОБА_14 .
В подальшому ОСОБА_13 продовжуючи свій злочинний намір взявшись обома руками за голову ОСОБА_14 завдав п'ять ударів потилицею останнього об бетонний уламок (камінь) який лежав на землі.
Після чого, ОСОБА_13 припиняючи спроби ОСОБА_14 покликати на допомогу, захиститись від його ударів та втекти від нього, озброївшись наявним при собі ножем, який попередньо забрав у ОСОБА_14 та утримуючи зазначений ніж у правій руці, завдав ним одного удару в область шиї зліва ззаду останнього, та вважаючи свій умисел завершеним покинув ОСОБА_14 та пішов з місця скоєння кримінального правопорушення.
Зазначеними діями ОСОБА_13 завдав ОСОБА_14 тілесні ушкодження у вигляді:
а) відкритої черепно-ліцевої травми: синця лобової ділянки голови справа, верхнього і нижнього повік правого ока, правої виличної ділянки та правої щоки, семи забійних ран голови, вогнищевого крововиливу в м'які тканини лобово- тем'яно-скронево-потиличної ділянки голови справа з розповсюдженням крововиливу в правий скроневий м'яз, вдавлених переломів правої скроневої кістки, лінійного перелому лобової кістки з права та верхньої стінки правої очниці, лінійного перелому верхньої стінки лівої очниці, уламкового перелому лобового відростка правої виличної кістки, перелому в ділянці шийки нижньої щелепи справа, перелому нижньої щелепи справа поміж п'ятим та шостим зубами, пластичного крововиливу над твердою та під твердою мозковою оболонкою правої півкулі головного мозку, крововиливу під м'які мозкові оболонки обох із куль головного мозку та мозочку, крововиливів у шлуночки головного мозку;
б) колото-різаного поранення шиї правої бічної поверхні шиї у верхній третині: рановий канал сліпо закінчується в товщі правого грудинно-ключично-соскоподібного м'яза довжиною по зонду приблизно чотири сантиметри ;
Ушкодження у вигляді відкритої черепно-лицевої травми: синця лобової ділянки голови справа, верхнього і нижнього повік правого ока, правої виличної ділянки та правої щоки, семи забійних ран голови, вогнищевого крововиливу в м'які тканини лобово-тем'яно-скронево-потиличної ділянки голови справа з розповсюдженням крововиливу в правий скроневий м'яз, вдавлені переломи правої скроневої кістки, лінійний перелом лобової кістки з права та верхньої стінки правої очниці, лінійний перелом верхньої стінки лівої очниці, уламковий перелом лобового відростка правої виличної кістки, перелом в ділянці шийки нижньої щелепи справа, перелом нижньої щелепи справа поміж п'ятим та шостим зубами, пластичний крововилив над твердою та під твердою мозковою оболонкою правої півкулі головного мозку, крововиливу під м'які мозкові оболонки обох півкуль головного мозку та мозочку, крововиливів у шлуночки головного мозку, які ускладнились розвитком шоку, складають єдиний комплекс травми голови і тому оцінюються разом, були небезпечними для життя і згідно з п.п. 2.1.1 (а), 2.1.3. (а), 2. 1.3 (г), 2.1.3 (о) «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, від отримання яких у потерпілого ОСОБА_14 розвинувся набряк головного мозку, внаслідок чого 5.03.2019 останній помер у відділенні реанімації КУ «МКЛ №1», розташованої за адресою: м.Одеса, вул. М'ясоїдівська буд. 32.
Спричинене ОСОБА_14 колото-різане поранення шиї правої бічної поверхні шиї у верхній третині: рановий канал сліпо закінчується в товщі правого грудинно-ключично-соскоподібного м'яза довжиною по зонду приблизно чотири сантиметри не було небезпечним для життя, та при звичайному своєму перебігу у живих осіб» викликає короткочасний розлад здоров'я тривалістю більше і мести днів, але не більше ніж три тижні (21 день), і за цим критерієм, згідно 2 3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» мають ознаки легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_13 свою вину в інкримінуємому йому злочині не визнав у повному обсязі та пояснив, що з потерпілим ОСОБА_14 він взагалі не знайомий. Яким чином відбулося його вбивство йому невідомо. В день вчинення злочину він перебував за містом, в с. Барабой на полі на роботі. Його забрали співробітники поліції з поля, привезли до м. Одеси де незаконно тримали під вартою близько 5 днів і він в цей час «щось не те» підписав. Причини, по яким свідок та очевидець події ОСОБА_15 , який був допитаний в присутності обвинуваченого та його захисника, та докладно пояснив про обставини бійки та послідуючого нанесення обвинуваченим ударів каменем по голові та ножем потерпілому, будь яким чином пояснити не зміг.
Не зважаючи на повне не визнання своєї вини ОСОБА_13 , вина обвинуваченого в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, повністю підтверджується сукупністю досліджених судом доказів, отриманих в порядку ст. ст. 84-86, 91-93 КПК України, а саме:
Показами свідка - очевидця події, який був допитаний в ході досудового розслідування слідчим суддею в порядку ст. 225 КПК України за участю сторін кримінального провадження.
З досліджених в ході судового розгляду показів свідка ОСОБА_15 вбачається, що 12.03.2019 року, він разом з ОСОБА_16 сиділи на «парапеті» біля ОСОБА_17 площі та вживали алкогольні напої. В процесі розпиття до них підійшов його знайомий на ім'я ОСОБА_18 (потерпілий ОСОБА_14 ), та почав випивати з ним та ОСОБА_13 .. Через деякий час, коли алкоголь закінчився, він пішов та приніс ще півлітра самогону, після чого вони всі втрьох направилися до парку розташованого біля церкви. В парку вони присіли на лавку та продовжили вживати алкоголь. Час доби був пізній. Вони допили самогон який він приніс, після чого ОСОБА_19 пішов та приніс ще літр самогону. Після того, як вони допили принесений ОСОБА_20 алкоголь, виявилося що у ОСОБА_18 ( ОСОБА_21 ), теж є алкоголь. Далі вони продовжили його вживання. В процесі розпиття між ОСОБА_20 та ОСОБА_18 виник конфлікт, причиною якого стало те, що нібито ОСОБА_22 не долив ОСОБА_18 горілки, тобто налив собі більше ніж йому. Спочатку вони вели конфлікт словесно, а потім ОСОБА_18 замахнувся на ОСОБА_23 палкою, але не вдарив. Після чого ОСОБА_18 налетів на ОСОБА_23 на що ОСОБА_22 вдарив ОСОБА_18 в лоб кулаком. Далі вони почали боротися. Він в цей момент підійшов до них, але отримав від когось з них удар в «лоб» та відійшов. Після чого, в процесі бійки ОСОБА_18 впав на землю, а ОСОБА_22 продовжував наносити йому удари. Далі ОСОБА_22 взяв з землі камінь, та продовжив наносити удари ОСОБА_18 вже каменем. Семен у цей час намагався вирватися. Після чого ОСОБА_22 відкинув камінь вбік, та взявши ОСОБА_18 , який лежав на землі, «за вуха», почав бити його головою, а саме: потилицею об зазначений камінь. В цей момент, ОСОБА_18 дістав ніж, а ОСОБА_22 його у нього вирвав та «всадив» його в район шиї ОСОБА_18 . Після чого вони з ОСОБА_20 пішли в сторону вулиці Болгарської, а потім направилися в сторону вул. Степової. По дорозі ОСОБА_22 сказав йому щоб він мовчав з приводу того що відбулося. Після чого вони направилися в сторону магазину «Таврія В», де він перед цим залишив паспорт, а оскільки вони збиралися на роботу, він вирішив його забрати. Через деякий час, він та ОСОБА_22 , стояли та очікували «Женю», який мав забрати їх на роботу. Далі «Женя» забрав його та ОСОБА_23 на роботу, на поля в с. Барабой.
Окрім зазначених отриманих в ході судового розгляду показів свідка, вина обвинуваченого також підтверджується наявними в матеріалах судового провадження письмовими доказами, які судом були безпосередньо дослідженні в порядку ст. 358 КПК України, а саме:
- витягом з кримінального провадження № 12019160470000858 з якого вбачається, що 13.03.2019 року до ЄРДР було внесено запис про злочин, вчинений за адресою: м. Одеса, Олексіївська площа, 19-А, біля церкви, де о 6.49 годині було виявлено чоловіка 30-40 років з проникаючим пораненням шиї, якого було доставлено до МКЛ № 1, де останній помер. Попередня кваліфікація ч.1 ст. ст. 115 КК України;
- протоколом огляду місця події від 13.08.2019 року з додатками у вигляді фото таблиці, згідно якого, в присутності понятих, було оглянуто ділянку місцевості, за адресою: АДРЕСА_2 , де було виявлено громадянина ОСОБА_14 , та вилучено шапку з плямами бурого кольору, білу тканину просякнуту речовиною бурого кольору, камінь з речовиною бурого кольору та джинсові брюки з речовиною бурого кольору;
- протоколом огляду місця події від 13.08.2019 року з додатками у вигляді фото таблиці, згідно якого, в присутності понятих, було оглянуто приміщення санпропускнику лікарні, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. М'ясоїдівська, 32, де було вилучено речі гр. ОСОБА_14 у яких його було доставлено до лікарні;
- протоколом огляду місця події від 13.08.2019 року з додатками у вигляді фото таблиці, згідно якого, в присутності понятих, було оглянуто приміщення кімнати прийомного покою лікарні, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , де було вилучено речі гр. ОСОБА_14 , а саме ключі, паперові листи з номерами телефонів, окуляри, пачка від цигарок, тубик з ліками, касети з пігулками, картка корпусу сім-картки мобільного оператора та ніж;
- протоколом огляду місця події від 12.08.2019 року з додатками у вигляді відеозапису, згідно якого, в присутності понятих, за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Барабой, було вилучено речі обвинуваченого ОСОБА_13 , а саме: кофта чоловіча кофейного кольору, туфлі чоловічі, чорна шапка, чорна куртка.
- протоколом огляду місця події від 13.08.2019 року з додатками у вигляді фото таблиці, згідно якого, в присутності понятих, було оглянуто ділянку місцевості, за адресою: АДРЕСА_2 , де було виявлено 6 каменів з речовиною бурого кольору;
- протоколом огляду місця події від 13.08.2019 року з додатками у вигляді фото таблиці, згідно якого, в присутності понятих, було оглянуто приміщення кімнати прийомного покою лікарні, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , де було виявлено труп гр. ОСОБА_14 ;
- актом судово-медичного дослідження (обстеження) № 1064 від 17.03.2019 року, згідно висновків якого вбачається, що при судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_14 виявлені наступні ушкодження:
а) відкрита черепно-лицьова травма: синець лобової ділянки голови справа, верхнього і нижнього повік правого ока, правої виличної ділянки та правої щоки, множинні забійні рани голови (в кількості 7-ми), вогнищевий крововилив в м'яких тканинах лобово- тім'яно-скронево-потиличної ділянки голови справа з розповсюдженням крововиливу в правий скроневий м'яз, вдавлений переломи правої скроневої кістки, лінійний перелом лобової кістки справа та верхньої стінки правої очниці, лінійний перелом верхньої стінки лівої очниці, уламковий перелом лобового відростка правої виличної кістки, перелом в ділянці шийки нижньої щелепи справа, перелом нижньої щелепи справа поміж 5-им та 6-им зубами, пластинчатий крововилив над твердою та під твердою мозковою оболонкою правої півкулі головного мозку, крововиливи під м'які мозкові оболонки обох півкуль головного мозку та мозочку, крововиливи у шлуночки головного мозку;
б) колото-різане поранення (рана № 8) правої бічної поверхні шиї у верхній третині: рановий канал сліпо закінчується в товщі правого грудино-ключично-соскоподібного м'яза, довжина його по зонду складає приблизно 4 см;
в) травма кінцівок: колото-різані рани (№9, №10) передньо-внутрішньої поверхні лівого стегна (рани мають єдиний рановий канал, загальною довжиною 3,5 см), множинні садна верхніх кінцівок та тильної поверхні правої стопи.
Тілесні ушкодження у вигляді забійних ран тім'яно-скронево-потиличної ділянки голови справа (в кількості 6-ти ран), за даними медико-криміналістичного дослідження, а також забійної рани правої вушної раковини (рана №7), спричинені від дії твердого тупого травмуючого предмета або предметів, контактуюча поверхня якого (яких) могла мати ребро, що наближається до прямолінійного, травмуючого предмету з дугоподібним ребром, травмуючого предмету з контактуючою поверхнею, що за формою нагадує квадрат, травмуючим предметом з тригранним кутом, а також травмуючим предметом з ребром, що наближається до прямолінійного і обмеженого з кінців торцями, що можливо утворюють тригранні кути.
Тілесне ушкодження у вигляді колото-різаної рани (№ 7) правої бічної поверхні шиї, за даними медико-криміналістичного дослідження, спричинене ріжучим або колюче- ріжучим предметом, що має гострий край (ріжучу кромку).
Тілесні ушкодження у вигляді колото-різаних рани (№9, №10) передньо-внутрішньої поверхні лівого стегна, за даними медико-криміналістичного дослідження, спричинені ріжучим або колюче-ріжучим предметом, що має гострий край (ріжучу кромку). В той же час, необхідно звернути увагу, що рани спричиненні за тривалий час до настання смерті ОСОБА_14 , знаходились в стадії загоювання та ускладнились розвитком запалення оточуючих тканин, підвергались хірургічній обробці при наданні медичної допомоги в стаціонарі, що не дає можливості однозначно визначити механізм та давність їх спричинення.
Тілесні ушкодження у вигляді синця голови, множинних саден верхніх кінцівок та тильної поверхні правої стопи заподіяні тупим (тупими) травмуючим (травмуючими) предметом (предметами), індивідуальні особливості якого (яких) в ушкодженнях не відобразилися.
Всі тілесні ушкодження, виявлені при судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_14 за даними судово-гістологічного дослідження (м'які тканини голови та шиї з крововиливами - з нерівномірною вираженою перифокальною клітинною реакцією та початком проліферації) заподіяні прижиттєво, враховуючи однакову клітинну реакцію, могли бути спричиненні одночасно, ймовірно, за декілька діб до настання смерті ОСОБА_14 , тобто, перед госпіталізацією його до стаціонару (час госпіталізації до Міської клінічної лікарні № 1 - 13.03.2019 р. о 06:30 год.).
Виходячи з однакових морфологічних даних всіх тілесних ушкоджень, наявних у ОСОБА_14 , визначити послідовність їх заподіяння неможливо.
Смерть ОСОБА_14 знаходиться в прямому причинному зв'язку з виявленими у нього ушкодженнями у вигляді множинних забійних ран голови, переломів кісток черепу та кісток обличчя, крововиливів над і під твердою мозковими оболонками, а також під м'які мозкові оболонки головного мозку, зазначеними у п. 1 «а» даного висновку, які складають комплекс відкритої черепно-лицьової травми.
Безпосередньою причиною смерті ОСОБА_14 з'явився набряк головного мозку.
Тілесні ушкодження у вигляді колото-різаної рани шиї (№ 8), зазначеної у п. 1 «б» даного висновку, а також колото-різаних ран лівого стегна (№ 9, № 10) та саден кінцівок, зазначених у п. 1 «в» даного висновку, в прямому причинному зв'язку зі смертю не перебувають.
Всі тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-лицьової травми, зазначені у п. 1 «а» даного висновку, які ускладнилися розвитком шоку, складають єдиний комплекс травми голови і тому оцінюються разом, були небезпечними для життя і згідно з п.п. 2.1.1. (а), 2.1.3. (а), 2.1.3. (г), 2.1.3. (о) «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (Київ, 1995 р.) мають ознаки ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень.
Тілесні ушкодження у вигляді колото-різаної рани шиї (№ 8) та колото-різаних ран лівого стегна (№9, №10), зазначені у п. 1 «б,в» даного висновку, не були небезпечними для життя, при звичайному своєму перебігу «у живих осіб» викликають короткочасний розлад здоров'я тривалістю більше шести днів, але не більше ніж три тижні (21 день), і за цим критерієм, згідно п. 2.3.3. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (Київ, 1995 р.), мають ознаки ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я.
Тілесні ушкодження у вигляді множинних саден верхніх кінцівок та тильної поверхні правої стопи, зазначені у п. 1 «в» даного висновку, не були небезпечними для життя, при звичайному своєму перебігу «у живих осіб» мають незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше шести днів і за цим критерієм, згідно п. 2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (Київ, 1995 р.), мають ознаки ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень.
Згідно представленої медичної карти стаціонарного хворого № 2709/419, біологічна смерть ОСОБА_14 , госпіталізованого в Міську клінічну лікарню №1, констатована 15.03.2019 р. у 23:00 год.
При судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_14 кров для судово- токсикологічного дослідження на наявність етилового алкоголю не направлялась у зв'язку з тривалим (більше двох діб) перебуванням ОСОБА_14 в лікувальному закладі (Міській клінічній лікарні № 1). На зворотній сторінці титульного аркуша медичної карти стаціонарного хворого № 2709/419 виявлено запис: «Кровь на алкоголь взята». Результатів дослідження крові на наявність етилового алкоголю у зазначеній картці не виявлено;
- актом судово-медико-гістологічного дослідження № 873/1064 від 18.03.2019 року, згідно висновків якого у наданих гістологічних препаратах від трупа: ОСОБА_24 , 1972 р.н., ( ОСОБА_25 , постанова про внесення змін в анкетні відомості особи від 26.03.2019 року) виявлено: «крововиливи у м'яких тканинах голови, обличчя, шиї справа, епі- та субдуральний, тонкий субарахноїдальний крововилив головного мозку з нерівномірно вираженою перифокальною клітинною реакцією та початком проліферації. Набряк мозку. Склероз судин серця, периваскулярний кардіосклероз, гіпертрофія, дистрофія міокарда. Хронічний трахеобронхіт, Вогнищевий пневмосклероз, абсцеси, емфізема, дрібно-вогнищева гнійна пневмонія, набряк легень. Паренхіматозна дистрофія, початок цирозу печінки. Варикозно поширені вени стравоходу. Венозне повнокров'я органів»;
- згідно Акту судово-медичного обстеження № 354/1064 від 18.03.2019 року, кров ОСОБА_24 , 1972 року народження, (( ОСОБА_25 згідно постанови про внесення змін в анкетні відомості особи від 26.03.2019 року), відноситься до групи В(ІІІ) з ізогемаглютиніном онти-А за системою АВО;
- актом судово-медичного обстеження № 131 від 18.03.2019 року, згідно висновків якого вбачається, що при проведенні судово-медичного дослідження, на клапті шкіри тім'яно-потилочної і правої скроневої ділянок, вилученого від трупа ОСОБА_24 , 1972 р.н., ( ОСОБА_14 постанова про внесення змін в анкетні відомості особи від 26.03.2019 року) виявлено: забиту рану біля заднього верхнього кута клаптя, утворену тупим травмуючим предметом, найбільш ймовірно - з контактуючою поверхнею прямокутної форми, обмеженою ребром, що наближається до прямолінійного; забиту рану біля переднього верхнього кута клаптя, утворену тупим травмуючим предметом з ребром, що наближається до прямолінійного; забиту рану у середині верхньої частини клаптя, утворену тупим травмуючим предметом з дугоподібним ребром; забиту рану біля заднього краю клаптя, утворену тупим травмуючим предметом, найбільш ймовірно - з контактуючою поверхнею, що за формою нагадує квадрат; забиту рану біля переднього краю клаптя, утворену тупим травмуючим предметом з тригранним кутом; і забиту рану у середині нижньої частини клаптя, утворену тупим травмуючим предметом з ребром, що наближається до прямолінійного, і обмеженого з кінців торцями, можливо, що утворюють тригранні кути.
На клапті шкіри правої бічної поверхні шиї виявлено різану рану, утворену ріжучим або колюче-ріжучим знаряддям, що має гострий край (ріжучу кромку).
На клапті шкіри лівого стегна виявлено: пошкодження у переднього краю клаптя, що на момент огляду поєднує групові ознаки різаної і рваної рани, і могло було утворено ріжучим або колюче-ріжучим знаряддям, що має гострий край (ріжучу кромку), з подальшим перерозтяганням; і різану рану, утворену ріжучим або колюче-ріжучим знаряддям, що має гострий край (ріжучу кромку).
Виявлено невелику кількість сполук заліза на всій поверхні клаптів, які не групуються у країв ран, що характерно для слабкого забруднення шкіри речовиною, що містить сполуки заліза;
-протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 10.04.2019 року, згідно якого свідок ОСОБА_26 , в присутності понятих, впізнав свідка ОСОБА_15 , якого у день вчинення кримінального правопорушення бачив разом з потерпілим і обвинуваченим;
-протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 10.04.2019 року, згідно якого свідок ОСОБА_26 , в присутності понятих, впізнав у обвинуваченому ОСОБА_13 особу, яку у день вчинення кримінального правопорушення бачив разом з потерпілим;
-протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 11.04.2019 року, згідно якого свідок ОСОБА_27 , в присутності понятих, впізнав свідка ОСОБА_15 , якого у день вчинення кримінального правопорушення бачив разом з потерпілим і обвинуваченим;
-протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 11.04.2019 року, згідно якого свідок ОСОБА_28 , в присутності понятих, впізнав у обвинуваченому ОСОБА_13 особу, яку бачив у компанії з потерпілим;
-протоколом проведення слідчого експерименту від 12.04.2019 року за участі свідка ОСОБА_15 , в ході проведення якого, в присутності понятих, свідок докладно пояснив про обставини вчиненого ОСОБА_13 кримінального правопорушення;
-протоколом проведення слідчого експерименту від 23.04.2019 року, за участі обвинуваченого з відеозаписом, в ході якого, ОСОБА_13 , в присутності понятих та захисника, докладно на місці скоєння злочину розповів про обставини його вчинення;
-висновками судово імунологічної експертизи від 19.03.2019 року № 277, згідно яких вбачається, що кров потерпілого ОСОБА_14 , 1972 року народження, відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною еритроцитарною системи АВО
На шкіряній куртці (об.№1-5), светрі (об.№6-10), тільняшці (об.№11-14), брюках джинсових (оь. АДРЕСА_4 ), лівому черевику (з пари) потерпілого ОСОБА_14 виявлена кров людини. При визначені групової належності в об'єктах №1-5, 6, 7, 9, 13-20 виявлений антиген В, а в об'єктах №2, З, 13, 16 - ізогемаглютинін анти-А, властиві групі В ізогемаглютиніном анти-А системи АВО, що не виключає її походження від особи з даною групою крові, у тому числі - від самого потерпілого ОСОБА_14 ;
-висновками судово імунологічної експертизи від 19.03.2019 року № 365, згідно яких вбачається, що кров потерпілого ОСОБА_14 , 1972 року народження, відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною еритроцитарною системою АВО.
Кров підекспертного ОСОБА_15 , 1984 року народження, відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною еритроцитарною системою АВО.
Кров підозрюваного ОСОБА_13 , 1974 року народження, відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною еритроцитарною системою АВО.
На складному ножі, представленому на дослідження, виявлена кров людини при визначенні групової належності якої виявлений антиген В(ізогемаглютиніни не виявлені), властивий групі В з ізогемаглютиніном анти-А(або АВ) системи АВО.
Таким чином, не виключається ймовірність походження виявленої крові від особи з вказаною групою крові, у тому числі - від потерпілого ОСОБА_14 , за умови відсутності пошкоджень із зовнішнею кровотечею на момент події, у підозрюваного ОСОБА_13 (також носія антигену В).
Даних про присутність крові підекспертного ОСОБА_29 (носія антигена А) не отримано.
На правому черевику(з пари) підозрюваного ОСОБА_13 виявлені сліди крові людини. На лівому черевику підозрюваного ОСОБА_13 кров не виявлена;
Згідно висновків судово-психіатричних експертів № 238 від 13.06.2019 року, ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час який відноситься до скоєння кримінального правопорушення, будь якими хронічними психічними захворюваннями, недоумством, іншим хворобливим станом психіки не страждав, виявляв клінічні ознаки: «Розлад психіки і поведінки внаслідок вживання алкоголю з синдромом залежності», які за глибиною та ступенем виразності не позбавляли його здатності повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними.
В період який відноситься до вчинення інкримінованих йому дій, ознак будь-якого тимчасового розладу психічної діяльності не виявляв, був у повній мірі здатен усвідомлювати свої дії та керувати ними. На теперішній час будь-яких ознак психічних захворювань не виявлено, застосування до нього примусових заходів медичного характеру не потребує;
Аналізуючи наведені отримані в ході судового розгляду докази, суд вважає, що обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише у тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом. Тобто, дотримуючись засад змагальності та виконуючи свій професійний обов'язок передбачений ст. 92 КПК України, сторона обвинувачення (прокурор) має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою в міру освічена, середньостатистична і безстороння особа може пояснити факти встановлені в суді, а саме винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якої пред'явлено обвинувачення. Що у даному випадку, стороною обвинувачення було виконано у повному обсязі, у наслідок чого, на підставі досліджених в ході відкритого змагального процесу доказів, стороною обвинувачення було беззаперечно доведено вину ОСОБА_13 у пред'явленому обвинуваченні.
При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані ним докази (параграф 34 рішення у справі «Тейскера де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998р., параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009р.), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції) тощо.
Зазначених вище суттєвих порушень при збиранні, фіксації та залученні доказів в ході досудового слідства у даному кримінальному провадженні, судом не встановлено.
Судом, при оцінці отриманих в ході судового розгляду доказів, також врахована позиція ЄСПЛ, викладена у рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978р., «Коробов проти України» від 21.10.2011р., згідно яких вбачається, що «при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення вини та обставин «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Дослідивши в ході судового розгляду обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного рішення, суд вважає, що вина обвинуваченого доведена у повному обсязі поза розумним сумнівом та кваліфікує дії ОСОБА_13 за ч. 1 ст. 115 КК України, за кваліфікуючими ознаками: умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
Свої висновки щодо доведеності вини обвинуваченої суд обґрунтовує наступним.
Так, у ході судового розгляду, судом при дослідженні наведених у вироку письмових доказів, порушень вимог ст. ст. 104, 223, 237-240 КПК України не встановлено.
Згідно з п. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно закону.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
В силу вимог ст. ст. 370, 373 КПК України суд обґрунтовує вирок лише на доказах, які були розглянуті у судовому засіданні і обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Судом встановлено, що докази які досліджені в судовому засіданні і які покладені в основу вироку, є достовірними, допустимими і достатніми, та такими, що у повній мірі підтверджують встановлені в суді фактичні обставини по справі. Досліджені судом і покладені в основу вироку докази не суперечать один одному і узгоджуються між собою.
Аналізуючи позицію обвинуваченого щодо повного не визнання вини та його пояснення про непричетність до вбивства потерпілого, суд сприймає таку позицію як спосіб захисту від обвинувачення з метою уникнення відповідальності, оскільки доводи обвинуваченого повністю спростовуються отриманими в ході судового розгляду показами очевидця події свідка ОСОБА_15 , який докладно пояснив обставини які передували конфлікту, а також обставини самого конфлікту який відбувся між обвинуваченим та потерпілим в ході якого він особисто бачив як саме обвинувачений наносив численні тілесні ушкодження лежачому на землі потерпілому камнем по голові, а також ножем в район шиї останнього.
Зазначені висновки суду також ґрунтуються на тому, що судом, на підставі досліджених в ході судового розгляду експертиз встановлено наявність взутті обвинуваченого слідів крові, ймовірність походження якої не виключається від потерпілого. Також судом враховується протокол проведення слідчого експерименту від 23.04.2019 року, за участі обвинуваченого з відеозаписом, згідно якого обвинувачений на місці скоєння злочину, добровільно, у вільній невимушеній формі, з уточненням деталей і даних які могли бути відомі виключно учасникам подій, докладно пояснив про обставини вчиненого злочину. Зазначені викладені ним обставини, у своїй сукупності, повністю співвідносяться з іншими дослідженими в ході судового розгляду доказами.
Даючи оцінку показам свідка ОСОБА_15 судом встановлено, що вказані покази є достатньо ґрунтовними, послідовними проте дещо примітивно викладеними, але разом з цим такими, які не тільки підтверджуються обставинами встановленими під час судового розгляду, однак і повністю співвідносяться між собою. При цьому, свідок досить докладно передав зовнішню обстановку подій які з ним відбулись та обставини за яких він бачив як саме обвинувачений наносив тілесні ушкодження потерпілому, а також обставини, які передували безпосередньо події злочину.
Вказані покази є об'єктивними доказами у даному провадженні, оскільки свідок є незацікавленим у будь-якому вирішенні провадження. Довільність показів та їх послідовність при викладені фактів, а також невимушена поведінка свідка під час його допиту, яка виразилася в спокійному викладі подій очевидцем яких він був, на думку суду свідчить про їх правдивість.
Суд також оцінює покази свідка за своїм внутрішнім переконанням. Оскільки покази надані невимушено, без стороннього тиску, викладені свідком зі своїми особливостями та повністю співвідноситься з обставинами провадження, то суд вважає за необхідне визнати їх достовірними.
Окрім того, обвинувачений жодним чином не спростував вказані покази, які повністю викривають його у вчиненому злочині, і в подальшому під час судового розгляду відмовився надавати будь-які покази щодо обставин правопорушення, які йому інкримінуються, а залишався на версії того що йому нічого не відомо стосовно скоєного злочину оскільки він у цей час перебував у іншому місці і взагалі не був знайомий з потерпілим.
Таким чином, підстав ставити під сумнів покази свідка ОСОБА_15 у суду не виникло.
Вирішуючи питання про спрямованість умислу обвинуваченого при скоєнні злочину у відношенні потерпілого суд виходить із сукупності всіх встановлених обставин, а також висновку судово-медичного дослідження (обстеження) № 1064 від 17.03.2019 року, згідно якого загальна кількість ушкоджень виявлених при судово-медичному досліджені трупа становить більше 10, більшість з яких була завдана у життєво важливі частини тіла потерпілого - голову, шию та грудну клітину, тобто в місця, де сконцентровані найважливіші органи та судини організму, із застосуванням значної сили, що, на думку суду, в силу свого віку, освіти та розвитку не міг не усвідомлювати обвинувачений та що беззаперечно свідчить про направленість його умислу саме на спричинення смерті потерпілому.
Щодо позиції захисту про необхідність визнання частини доказів недопустимими, суд вважає зазначені твердження захисту необґрунтованими, оскільки про дослідженні письмових доказів сторони обвинувачення, судом не встановлено істотних порушень, визначених ст. 87-89 КПК України.
Разом з цим, щодо визнання недопустимими доказами Актів судово медичних досліджень № 873/1064, № 654/1064 та № 131, у яких вказано, що предметом дослідження є біоматеріал отриманий від « ОСОБА_24 », а не від потерпілого ОСОБА_14 , суд частково погоджується з позицією захисту, щодо наявності помилки у зазначених Актах, разом з цим, вважає, що мала місце технічна помилка, оскільки жодних сумнівів у сторін кримінального провадження щодо дійсного дослідження трупа ОСОБА_14 та його біоматеріалу, з урахуванням інших даних, викладених в Актах судово медичних досліджень № 873/1064, № 654/1064 та № 131, не виникло.
При цьому, судом також враховується постанова про внесення змін в анкетні відомості особи від 26.03.2019 року, згідно якої, внесені раніше відомості до документації ООБСМЕ померлого ОСОБА_24 , 1972 р.н., є невірними, та зазначено в новій анкеті нові дані про померлого, якими значиться ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Інших істотних порушень, при проведені зазначених експертиз, також не виявлено, а отже підстав, для визнання зазначених висновків недопустимими доказами суд не вбачає.
Таким чином, суд вважає, що органом досудового розслідування у повному обсязі проведено досудове слідство, внаслідок якого, зібрані усі докази які викривають обвинуваченого у вчиненому злочині.
При визначені виду та міри покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, його вік, стан здоров?я, характер, мотиви, обставини вчиненого злочину, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують покарання.
Обставин, пом'якшуючих покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Обставиною справи, що обтяжує покарання, суд визнає вчинення обвинуваченим злочину в стані алкогольного сп?яніння.
Враховуючи викладене, наведені данні про особу обвинуваченого, його опосередковану характеристику з місця попереднього ув'язнення (ОСІ), та обставини вчиненого злочину, його тяжкість, відсутність пом?якшуючих обставин та наявність обтяжуючих, а також з урахуванням того, що злочин вчинений обвинуваченим є найбільш суспільно небезпечним серед злочинів проти життя та здоров'я особи, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у межах санкції осудної статі виключно у виді позбавлення волі, вважаючи, що виправлення обвинуваченого не можливе без ізоляції від суспільства, а призначене судом покарання буде достатнім для перевиховання особи та попередження скоєння нових правопорушень.
Підстав для призначення ОСОБА_13 мінімального чи максимального терміну ув'язнення, передбаченого у санкції осудної статті, з урахуванням наведених вище обставин та даних про особу обвинуваченого, не вбачається.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 370, 373, 374-376 КПК України, суд, -
ОСОБА_13 визнати винним у скоєні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 9 (дев?ять) років.
Строк початку відбування покарання ОСОБА_13 вираховувати з моменту його фактичного затримання, а саме з 16.04.2019 року.
З урахуванням вимог п. 1 ч. 4 ст. 374, ч. 1 ст. 534 КПК України, запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_13 до набрання вироком законної сили, у вигляді тримання під вартою вважати продовженим.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою припиняє свою дію, у випадку набрання вироком суду законної сили.
Цивільний позов та судові витрати по справі відсутні.
Арешт, накладений згідно ухвали слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 15.03.2019 та (521/4395/19, пр. 1-кс/521/2212/19) - скасувати.
Речові докази по кримінальному провадженню:
- шапку чорного кольору, що належить потерпілому, штани з біркою - «Деним», три змиви речовини бурого кольору на трьох марлевих тампонах, ганчірку з плямами бурого кольору розмірами 30х50 см, запальничку фірми «Pingua», 3 паперових клаптика з рукописними записами, ніж з рукояткою червоного кольору, пластикову картку з під сім - карти оператора ПрАТ «Київстар», порожню пачку з під сигарет «Прилуки», ключ з брелком «Rekord», окуляри, що належить потерпілому, куртку шкіряну, чорного кольору, що належить потерпілому, светр чорного кольору, що належить потерпілому, тільняшку, що належить потерпілому, джинсові брюки, що належать потерпілому, одну пару взуття, коричневого кольору, що належить потерпілому, - після набрання вироком законної сили - знищити;
- кофта чоловіча кофейного кольору, туфлі чоловічі, чорна шапка, чорна куртка - належні обвинуваченому, - підлягають знищенню після набрання вироком законної сили.
Апеляційна скарга на вирок суду, може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3