Справа № 492/408/21
Провадження № 3/492/220/21
16 червня 2021 року м. Арциз
Суддя Арцизького районного суду Одеської області Черевата В.І.,
розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Відділення поліції № 1 (м. Арциз) Болградського РВП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
05 квітня 2021 року о 22 годині 21 хвилин, в с. Павлівка Болградського (Арцизького) району Одеської області по вул. Суворова, водій ОСОБА_1 , керував автомобілем марки «Ніссан Санні», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння, у встановленому законом порядку проводився в КНП «Арцизька ЦРЛ», за адресою: Одеська область, м. Арциз, вул. Добровольського, буд. 5. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9-а Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, 05 квітня 2021 року о 22 годині 15 хвилин, на 1 км а/д 0-16-02-04 Болградського району Одеської області, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Ніссан Санні», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , не зупинився на вимогу працівника поліції, завчасно подану за допомогою проблискових маячків синьо-червоного кольору та гучномовним пристроєм (сиреною), намагався втекти, шляхом підвищення швидкості руху, був затриманий внаслідок переслідування патрульним автомобілем марки «Рено», н/з НОМЕР_2 в с. Павлівка по вул. Суворова. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.4 Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причину своєї неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не подавав.
Також, ОСОБА_1 при складанні протоколів про адміністративні правопорушення, повідомлявся співробітниками поліції про те, що справа буде розглядатись в Арцизькому районному суді Одеської області, про що свідчить його підпис у протоколах про адміністративні правопорушення, складених відносно нього (а.с. 2, 9).
Крім того, ОСОБА_1 належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи шляхом розміщення оголошення про його виклик на офіційній веб-сторінці суду.
Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду протоколів про адміністративні правопорушення відносно нього. Тому, суд у відповідності до ч. 1 ст. 268 КУпАП вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання та застосування практики Європейського Суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнов проти України", відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Як відзначив суд у рішенні по справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» (1989), сторона зобов'язана «демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що мають безпосередній стосунок до нього, утримуватися від використання прийомів для затягування процесу, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухань».
Європейський суд з прав людини наголошує, що особа, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Таким чином, беручи до уваги положення ст. 268 КУпАП, яка не передбачає обов'язкової присутності особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та яка була належним чином повідомленою про дату та час судового засідання, суд приходить до переконання, що в цілях не порушення строків, встановлених ст. 38 КУпАП, справу про адміністративне правопорушення слід розглянути за відсутності ОСОБА_1 за наявними в справі про адміністративне правопорушення матеріалами.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази у сукупності, приходить до переконання, що в діях водія ОСОБА_1 вбачається склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.
Так, відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами.
Частиною 1 ст. 254 КУпАП передбачено, що при вчиненні адміністративного правопорушення складається протокол. За своїм призначенням адміністративний протокол є процесуальним документом, який з припущенням свідчить про вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, проступку. Правильність та точність складання адміністративного протоколу впливає на набування ним доказової сили, однак, виходячи з приписів статті 251 КУпАП, наявність протоколу не є достатньою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 501396 від 05.04.2021 року, водію ОСОБА_1 , ставиться в провину порушення п. 2.9-а Правил дорожнього руху України, згідно з положенням якого, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Провина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується наступними доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 501396 від 05.04.2021 року, який є документом, що офіційно засвідчує факт вчинення неправомірних дій і є одним із джерел доказів (а.с. 2); поясненнями притягуваного ОСОБА_1 від 05.04.2021 року (а.с. 5).
Відповідно до довідки СРПП ВП № 1 Болградського РВП ГУНП в Одеській області від 06.04.2021 року, згідно облікових даних адміністративної практики, ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності, за вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а саме за ознаками ст. ст. 130, 122-2 КУпАП, впродовж календарного року, не притягувався. Отримане посвідчення водія - тимчасово вилучено (а.с. 3).
Відповідно до висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції КНП «Арцизька ЦРЛ» від 05.04.2021 року, ОСОБА_1 05.04.2021 року о 23 годині 35 хвилин перебував у стані алкогольного сп'яніння за результатом алкотестера «Драгер» № 00381, результат 1,39 проміле (а.с. 4).
Таким чином, провина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, знайшла своє підтвердження в судовому засіданні, повністю доведена матеріалами справи та підтверджена доказами, дослідженими судом.
Крім того, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 501397 від 05.04.2021 року, водію ОСОБА_1 , ставиться в провину порушення п. 2.4 Правил дорожнього руху України, згідно з положенням якого, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1; дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу; дати можливість оглянути транспортний засіб відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) зчитування інформації із самоклейної мітки радіочастотної ідентифікації про проходження обов'язкового технічного контролю транспортним засобом, а також перевірку технічного стану транспортних засобів, які відповідно до законодавства підлягають обов'язковому технічному контролю.
Так, провина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-2 КУпАП підтверджується наступними доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 501397 від 05.04.2021 року, який є документом, що офіційно засвідчує факт вчинення неправомірних дій і є одним із джерел доказів (а.с. 9).
Також, судом був оглянутий відеозапис, наданий співробітниками ВП № 1 Болградського РВП ГУНП в Одеській області, з якого вбачається, що ОСОБА_1 , керував автомобілем в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння, у встановленому законом порядку проводився в КНП «Арцизька ЦРЛ» із застосуванням приладу «Драгер». Результат 1,39 проміле. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем не зупинився на вимогу працівника поліції, завчасно подану за допомогою проблискових маячків синьо-червоного кольору та гучномовним пристроєм (сиреною), намагався втекти, шляхом підвищення швидкості руху, був затриманий внаслідок переслідування патрульним автомобілем (а.с. 10).
Таким чином, з викладеного випливає, що провина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, знайшла своє підтвердження в судовому засіданні, повністю доведена матеріалами справи про адміністративне правопорушення та підтверджується доказами дослідженими судом.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Суд при накладенні адміністративного стягнення враховує: ступінь суспільної небезпеки адміністративних правопорушень, особистість правопорушника, ступінь його провини, майновий стан, а також те, що умисні дії правопорушника були направлені на порушення безпеки руху з використанням джерела підвищеної небезпеки - автомобіля.
Суд зазначає, що адміністративне правопорушення ОСОБА_1 вчинено умисно та є грубим порушенням порядку користування правом керування транспортними засобами.
Оцінюючи докази у сукупності, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що ОСОБА_1 підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.
Відповідно до ст. 36 КУпАП, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Оскільки ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, тому вважаю накласти відносно останнього стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, тобто за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на правопорушника за вчинення ним адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, дотримуючись принципу співвідношення між тяжкістю вчинених адміністративних правопорушень та заходом державного примусу, враховуючи умови та характер вчинених адміністративних правопорушень, особу правопорушника: вік, соціальне положення, ступінь його вини та ставлення до вчиненого, відсутність пом'якшуючих відповідальність обставин під час вчинення даних адміністративних правопорушень, а також беручи до уваги, що адміністративні правопорушення було скоєно під час керування транспортним засобом, у стані алкогольного сп'яніння, що в свою чергу створювало пряму загрозу для життя та здоров'я людей, ту обставину, що ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, місце та час судового засідання до суду не з'явився, що вказує на легковажне ставлення останнього до положень діючого законодавства, вважаю за необхідне та достатнє для виховання особи, запобігання вчинення нових правопорушень застосувати до правопорушника адміністративне стягнення, в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За таких обставин, суд вважає за доцільне стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 454,00 гривень.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 36, 40-1, ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130, ст. ст. 268, 279, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення:
- за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів на строк 1 (один) рік;
- за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП у виді штрафу у розмірі дев'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 153 (сто п'ятдесят три) гривні 00 копійок.
У відповідності до ч. 2 ст. 36 КУпАП остаточно накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні 00 копійок.
Термін позбавлення ОСОБА_1 права керування всіма видами транспортних засобів обчислювати з дня здачі або вилучення документа, що засвідчує це право.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Арцизького районного суду Одеської області апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя
Арцизького районного суду В.І. Черевата
Одеської області