Справа № 672/1428/20
Провадження № 22-ц/4820/814/21
15 червня 2021 року м. Хмельницький
Хмельницький апеляційний суд у складі колегії
суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Грох Л.М. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Костенка А.М.,
секретар судового засідання Чебан О.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Городоцької міської ради Хмельницької області, ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Городоцького районного суду Хмельницької області в складі судді Шинкоренка С.В. від 01 квітня 2021 року.
Заслухавши доповідача, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд
У грудні 2020 року ОСОБА_1 , звертаючись в суд з цим позовом до відповідачів, вказувала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її дід ОСОБА_3 , який проживав по АДРЕСА_1 . Після його смерті відкрилася спадщина на житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Як стало відомо позивачці, 17 серпня 2006 року ОСОБА_3 склав заповіт, яким заповів їй мотоцикл марки Днепр -11, а ОСОБА_2 - автомобіль марки ВАЗ-21011, 1976 року випуску, все інше належне йому майно, де б воно не було, з чого б не складалося, заповів в рівних частках ОСОБА_1 та ОСОБА_2
12 жовтня 2020 року з публікації в газеті «Городоцький вісник» позивачці стало відомо про розшук приватним нотаріусом Косінською Н.А. спадкоємців померлого ОСОБА_3 .
Приватним нотаріусом Городоцького районного нотаріального округу позивачці відмовлено в оформленні спадщини у зв'язку з пропуском строку для прийняття спадщини.
Позивачка вважала, що з поважних причин пропустила встановлений законом строк для прийняття спадщини, оскільки не знала про існування заповіту ОСОБА_3 на її користь.
Тому просила встановити їй додатковий строк три місяці для подачі заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_3 .
Рішенням Городоцького районного суду Хмельницької області від 01 квітня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Городоцької міської ради Хмельницької області, ОСОБА_2 , про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає рішення суду незаконним, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати, прийняти нове судове рішення, яким позов задовольнити. Вважає помилковим висновок суду першої інстанції про неповажність наведених нею причин пропуску строку для прийняття спадщини. На думку апелянта, суд не врахував, що факт її спілкування зі спадкодавцем не свідчить про її обізнаність щодо існування заповіту. Суд першої інстанції неналежно оцінив показання свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , які підтвердили той факт, що вона дізналася про розшук спадкоємців ОСОБА_3 з оголошення в газеті. Свідок ОСОБА_4 підтвердила її необізнаність про існування заповіту.
У відзиві ОСОБА_2 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення як необґрунтовану. Зазначає, що ОСОБА_1 було відомо про існування заповіту, складеного на її користь, оскільки оригінал заповіту знаходився в неї. Суд першої інстанції правильно встановив відсутність поважних причин для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини.
Учасники справи в засідання апеляційного суду не з'явилися, будучи належно повідомленими про розгляд справи.
Апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Так, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , дід ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
17.08.2006 року ОСОБА_3 складено заповіт, яким він заповів автомобіль марки ВАЗ - 21011, 1976 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 - ОСОБА_2 ; мотоцикл марки Днєпр - 11, 1989 року випуску, номерний знак - НОМЕР_2 - ОСОБА_1 ; все інше майно, що належатиме йому на день смерті, заповів в рівних частках ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Позивачка ОСОБА_1 не подала у встановлений 6-місячний строк заяву про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті діда.
ОСОБА_1 звернулася із заявою про прийняття спадщини після смерті діда ОСОБА_3 лише в жовтні 2020 року.
Постановою приватного нотаріуса Городоцького районного нотаріального округу Хмельницької області Косінською Н.А. від 23.10.2020 року відмовлено у видачі на її ім'я свідоцтва про право на спадщину за заповітом на Ѕ частину житлового будинку внаслідок пропуску строку для прийняття спадщини.
Згідно з матеріалами спадкової справи № 30/2020 до майна померлого ОСОБА_3 спадщину після нього у встановленому порядку прийняла його онука ОСОБА_2 - відповідачка у справі.
Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи і не оспорюються сторонами.
Відмовляючи у позові, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що оригінал заповіту з 2018 року, ще за життя спадкодавця, зберігався у позивачки ОСОБА_1 , що з урахуванням змісту її переписки з батьком відповідачки, отримання за життя спадкодавця заповіданого їй мотоцикла, спростовує її твердження про необізнаність щодо існування та змісту заповіту діда на її користь. У позивачки не було об'єктивних, непереборних, істотних труднощів для подання заяви про прийняття спадщини, тому відсутні підстави для визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини.
Доводи апеляційної скарги про помилковість цих висновків суду і неналежну оцінку причин пропуску строку для прийняття спадщини як поважних не ґрунтуються на нормах закону і є безпідставними.
Так, відповідно до ст.ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно з ч.ч. 1, 2 статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Відповідно до частини 1 статті 1269, частини 1 статті 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
За змістом ст. 1217 Цивільного кодексу України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно з ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Відповідно до статті 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Згідно з пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України у від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Сторони не оспорюють, що принаймні з 2018 року оригінал заповіту, складений заповідачем ОСОБА_3 на користь позивачки та відповідачки, знаходився у позивачки ОСОБА_1 .
Заборона знайомитися з документами спадкодавця, яку нібито встановив ОСОБА_3 позивачці при їх передачі на зберігання, не позбавляла її можливості ознайомитися з цими документами, в тому числі, і з заповітом, після його смерті.
Суд першої інстанції правильно констатував, що зміст переписки позивачки у месенджері з батьком відповідачки підтверджує її обізнаність про наявність заповіту та його зміст до зустрічі з нотаріусом, що в подальшому і підтвердила позивачка в суді.
Суд першої інстанції відповідно до ст. 89 ЦПК України дав належну оцінку допустимості, достовірності показань свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , а також достатність і взаємний зв'язок усіх доказів у їх сукупності, і правильно констатував, що у позивачки не було об'єктивних та непереборних труднощів для подання заяви про прийняття спадщини, тому відсутні підстави для визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини.
Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду, зводяться до переоцінки доказів і незгоди із висновками суду щодо обставин справи.
Рішення суду ґрунтується на повно, всебічно досліджених матеріалах справи, постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 01 квітня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повна постанова складена 16 червня 2021 року.
Судді Л.М. Грох
Р.С. Гринчук
А.М. Костенко