Справа № 2-а-518/10
02 квітня 2010 року м. Чернігів
Новозаводський районний суд міста Чернігова
в складі:
головуючого судді Ченцової С.М.,
секретаря Биховець Н.М.,
з участю позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі міста Чернігова про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м. Чернігова про визнання дій відповідача незаконними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії з 22.05.2008 року та виплачувати пенсію у відповідному розмірі на подальші роки.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачка є інвалідом 3 групи, інвалідність виникла внаслідок того, що приймала участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і відноситься до 1 категорії. Відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» їй повинна бути призначена пенсія розміром, не нижчим ніж 6 мінімальних пенсій за віком та надбавка до пенсії (ст. 50 Закону) в розмірі 50%. Однак, всупереч діючому закону пенсія нараховується згідно з постановами Кабінету Міністрів України, що значно менше, ніж передбачено в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Невиплата пенсії, передбаченої ст. 54 Закону є протиправною. Тому , просить визнати дії відповідача щодо відмови від проведення перерахунку пенсії відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та у виплаті додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров»ю в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 50 Закону незаконними; зобов'язати відповідача здійснити їй перерахунок та виплату пенсії за інвалідністю (основну та додаткову) з 22.05.2008 року відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із розрахунку шести мінімальних пенсій за віком та 50% мінімальної пенсії за віком, що розраховується з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для відповідної категорії населення.
В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити, посилаючись на обставини, зазначені в позові.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, до суду надав письмові заперечення, в яких просить розглянути справу без участі представника відповідача; відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі , в тому числі наполягає на відмові у задоволені адміністративного позову в частині позовних вимог, за період, який передує річному строку звернення з адміністративним позовом, в зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до адміністративного суду.
Тому , суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність представника відповідача , на підставі наявних в матеріалах справи доказах.
Вивчивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 має статус громадянки, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, є інвалідом 3 групи за захворюванням пов'язаним з роботами по ліквідації аварії на ЧАЕС (а.с.3), перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м. Чернігова.
Відповідно до ст. 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціальний захист потерпілого населення, визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Розділ 8 даного Закону передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4.
Стаття 49 цього розділу визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Стаття 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у відповідних розмірах, зокрема, інвалідам 3 групи - 50 % мінімальної пенсії за віком.
Статтею 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначені підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до 1 категорії та у зв'язку з втратою годувальника. Зазначені норми розповсюджуються на позивача як віднесеного до категорії 1. Частина 4 ст. 54 цього Закону передбачає, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по 2 групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.
Виплата зазначеної пенсії відповідно до ст. 53 даного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Аналізуючи норми права відносно пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, суд вважає, що при вирішенні даного спору треба керуватися ст.ст. 50,54,67 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, згідно з яким розмір пенсій для інвалідів 2 групи від Чорнобильської катастрофи не можуть бути нижчими 8 мінімальних пенсій за віком , а додаткова пенсій - 75% мінімальної пенсії.
Згідно ст.46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
У відповідності з ст. 17 Закону “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” розміри мінімальної пенсії, мінімальної заробітної плати, прожиткового мінімуму встановлюються виключно законами.
Так, згідно ст. 28 ч.1 Закону “Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Доводи відповідача про те, що вказана норма не розповсюджується на пенсії чорнобильців, не приймається до уваги, оскільки, іншого Закону, яким би визначався розмір мінімальної пенсії за віком, не існує.
Частиною 3 статті 4 даного Закону передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» № 835-17 від 26.12.2008, що набрав чинності з 1 січня 2009 року, затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня 2009 року - 498 гривень, з 1 листопада 2009 року - 573 гривні, з 1 січня 2010 року - 695 гривень.
Таким чином, для позивача як інваліда ІІІ групи, особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії, нижчий розмір державної та додаткової пенсії повинен розраховуватися, виходячи із наведених розмірів.
Доводи управління пенсійного фонду про призначення пенсії постраждалих на нормах, які встановлені Постановами Кабінету Міністрів України, не можуть прийматись до уваги, оскільки вказані правовідносини регулюються Законами і Законом чітко вказані розміри таких пенсій.
Виходячи з принципів адміністративного судочинства- верховенства права та пріоритетності Законів над іншими нормативними актами, суд вважає, що державою забезпечені правові гарантії захисту прав і свобод людини, у тому числі і відносно осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Доводи відповідача про те, що мінімальний розмір пенсії встановлений постановою Кабінету Міністрів не можуть бути прийняті до уваги.
У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем в судове засідання не надано суду доказів та не доведено правомірності свого рішення щодо не нарахування та невиплати позивачу пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Згідно ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Про не виплату в повному обсязі державної пенсії та додаткової пенсії позивачу було відомо протягом всього часу отримання позивачем пенсії за вказаний останній період, однак до суду вона звернулась лише в лютому 2010 року, пропустивши річний строк, передбачений ст. 99 КАС України. Позивач не заявляє клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Згідно ч.1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін . Оскільки , відповідач наполягає на застосуванні річного строку звернення до суду , суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про визнання дій відповідача незаконними; зобов'язання здійснити перерахунок та виплату основної та додаткової пенсії за період з 22.05.2008 року по 11.02.2009 року задоволенню не підлягають у зв'язку з тим, що позивач пропустив без поважних причин процесуальний строк для звернення до суду з адміністративним позовом, встановлений законом.
Щодо позовних вимог позивача до Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м. Чернігова про зобов'язання в подальшому виплачувати пенсію, виходячи з розмірів шести мінімальних пенсій за віком та 50% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», то відповідно до ст. 104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено їх права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Отже, необхідною умовою для звернення особи до суду з адміністративним позовом є обов'язкова наявність порушення прав, свобод чи інтересів цієї особи у сфері публічно-правових відносин. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у адміністративного суду немає правових підстав для задоволення позову. При цьому суд зазначає, що оскільки правовою підставою для звернення до адміністративного суду є захист порушених прав, свобод чи інтересів, то право на позов у особи виникає лише після порушення відповідачем її права, тобто захисту підлягає порушене право, а не те, яке може бути порушене в майбутньому і щодо якого невідомо, буде воно порушено чи ні.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню: необхідно визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м. Чернігова щодо відмови від проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 12.02.2009 року по 02.04.2010 року (дата винесення рішення) протиправними; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м. Чернігова здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 державну пенсію за період з 12.02.2009 року по 02.04.2010 року, де розмір державної пенсії не може бути нижчим шести мінімальних пенсій за віком на цей період, виключивши при нарахуванні та виплаті вже нараховану та сплачену пенсію за вказані роки; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м. Чернігова здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 додаткової пенсії за період з 12.02.2009 року по 02.04.2010 року, розмір якої складається з 50% мінімальної пенсії за віком на цей період; в задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Оскільки позивач відноситься до особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, що підтверджується посвідченням (а.с.3), відповідно до п.18 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» судові витрати необхідно віднести за рахунок держави.
Керуючись ст.ст. 8, 9, 69-72, 99, 100, 104-106, 158-163, 186 КАС України, Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Законом України « Про внесення змін до деяких законодавчих актів України ( щодо підвідомчості справ, пов»язаних із соціальними виплатами) від 18.02.2010 року, ст.ст. 294, 295 ЦПК України суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі міста Чернігова про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі міста Чернігова щодо не перерахування ОСОБА_1 пенсії відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» протиправними.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі міста Чернігова здійснити перерахунок та виплату пенсії за інвалідністю (основну та додаткову) ОСОБА_1 з 12.02.2009 року по 02.04.2010 року відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із розрахунку шести прожиткових мінімальних пенсій за віком та 50% мінімальної пенсії за віком, що розраховується з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для відповідної категорії населення.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Судові витрати віднести за рахунок держави.
Постанова суду може бути оскаржена до апеляційного суду Чернігівської області через Новозаводський районний суд міста Чернігова, шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення, протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів, після подання заяви про апеляційне оскарження рішення.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.
Суддя Новозаводського
районного суду м. Чернігова С.М.Ченцова