30 березня 2010 р. Справа № 94316/09
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді Онишкевича Т.В.
Суддів Попка Я.С. , Сапіги В.П.
при секретарі судового засідання Крот О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу приватного підприємства «Західсервіс» на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2009 року про відмову у забезпеченні його позову до державної податкової інспекції у Сколівському районі Львівської області про визнання неправомірними дій та визнання нечинними податкових вимог,
У листопаді 2009 року приватне підприємство «Західсервіс» (далі - ПП «Західсервіс») звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило визнати неправомірними дії державної податкової інспекції у Сколівському районі Львівської області (далі - ДПІ у Сколівському районі) щодо поширення податкової застави на активи підприємства та визнати нечинними податкові вимоги № 1/39 від 28.04.2009 року та № 2/83 від 23.07.2009 року про визначення суми податкового боргу за узгодженими податковими зобов'язаннями.
Крім того, у порядку забезпечення заявленого адміністративного позову позивач просив зупинити дію вказаних податкових вимог, а також заборонити ДПІ у Сколівському районі здійснювати будь-які дії щодо застосування заходів стягнення, які можуть випливати з оскаржуваних актів відповідача, і вимагати письмового узгодження з податковим органом відчуження активів підприємства до розгляду справи по суті та прийняття судового рішення.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2009 року у задоволенні клопотання ПП «Західсервіс» про забезпечення адміністративного позову було відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі позивач ПП «Західсервіс» просить зазначену ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу про вжиття заходів забезпечення заявленого позову у визначений ним спосіб. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що підприємство оскаржує правомірність включення відповідачем у першу та другу податкові вимоги сум штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки, які не є податковим зобов'язанням і на які не поширюється сфера дії Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який безпідставно застосований судом при вирішенні питання про забезпечення адміністративного позову. Інша частина вказаної у цих вимогах суми взагалі не є предметом судового розгляду, оскільки ПП «Західсервіс» сплатило її у визначеному законом порядку, однак ВАТ КБ «Надра» не виконало розрахункові документи, що підтверджується доданими до позовної заяви документами. Стверджує, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, а незаконне включення ДПІ у Сколівському районі у податкові вимоги сум штрафних санкцій, які не є податковим зобов'язанням, свідчить про очевидність ознак протиправності оскаржуваних рішень суб'єкта владних повноважень. Вважає, що обраний позивачем спосіб забезпечення адміністративного позову не суперечить вимогам процесуального закону.
Під час апеляційного розгляду справи представник апелянта ПП «Західсервіс» підтримав вимоги за апеляційною скаргою та надав суду пояснення, аналогічні її змісту.
Представник ДПІ у Сколівському районі у судове засідання апеляційного суду не з'явився, що згідно із ч.4 ст. 196 КАС України не перешкоджає розгляду справи у його відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апелянта у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких мотивів.
Відмовляючи у задоволенні клопотання ПП «Західсервіс» про забезпечення його адміністративного позову, суд першої інстанції виходив із того, що передбачені ч. 1 ст. 117 КАС України підстави для цього відсутні, оскільки за законом сам факт звернення платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення, що унеможливлює вжиття відповідачем заходів для погашення визначеної оскаржуваними податковими вимогами заборгованості.
Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають фактичним обставинам справи та є правильними.
Згідно із ч.1 ст. 117 КАС України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Встановлено, що предметом порушеного у даній справі публічно-правового спору є перевірка законності прийняття відповідачем першої податкової вимоги за № 1/39 від 28.04.2009 року та другої податкової вимоги за № 2/83 від 23.07.2009 року, а також правомірність включення ним до загальної суми податкового боргу суми штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки.
Відповідно до п.п. 5.2.4 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.
З матеріалів справи вбачається, що ПП «Західсервіс» у судовому порядку оскаржує рішення ДПІ у Сколівському районі № 0000492330 від 27.03.2009 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 383 973,70 грн. за порушення п. 2.2 та п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ № 637 від 15.12.2004 року, та винесене на підставі нього податкове повідомлення-рішення № 0000062351/0 про визначення податкового зобов'язання на суму 178 682,50 грн.
За таких обставин колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що саме звернення ПП «Західсервіс» до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення податкового органу унеможливлює вжиття останнім заходів для погашення спірної суми нарахованого податкового боргу, в тому числі у спосіб, що вказаний в оскаржуваних податкових вимогах.
Покликання апелянта на існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення у даній адміністративній справі не відповідає фактичним обставинам справи, а тому до уваги колегією суддів не приймається.
Правомірність включення відповідачем у податкові вимоги сум штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки, які не є податковим зобов'язанням, відноситься до безпосереднього предмету судового розгляду у даній справі, а тому висновок про очевидність протиправності оскаржуваних позивачем рішень податкового органу з цих мотивів, на думку колегії суддів, буде передчасним.
Крім того, колегія суддів вважає помилковим покликання апелянта на неможливість застосування при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у цій справі положень Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», оскільки самим відповідачем оскаржувані податкові вимоги прийнято на підставі та у спосіб, що передбачені цим Законом, а питання щодо правильності включення до них суми штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки підлягає перевірці судом під час вирішення спору по суті та на цій стадії судового розгляду не може вважатися однозначним і наперед встановленим, як стверджує апелянт, оскільки суперечитиме принципу змагальності сторін та офіційному з'ясуванню всіх обставин справи.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до переконання про відсутність передбачених ст. 117 КАС України підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову ПП «Західсервіс» і не вбачає достатніх даних, які б вказували на те, що захист прав, свобод та інтересів позивача стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи питання про можливість вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у даній справі, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку. Доводи апелянта висновків суду не спростовують, а відтак подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 160 ч. 3, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 254 КАС України колегія суддів,
апеляційну скаргу приватного підприємства «Західсервіс» залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2009 року у справі № 2-а-7267/09/1370 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Онишкевич Т.В.
Судді Попко Я.С. , Сапіга В.П.
Ухвала у повному обсязі складена 01 квітня 2010 року.