11 травня 2010 р. Справа № 80295/09
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді Довгополова О.М.
Суддів Пліша М.А. , Стародуба О.П.
при секретарі судового засідання Троцький Є.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Підгаєцькому районі Тернопільської області на постанову Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 15 жовтня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Підгаєцькому районі Тернопільської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання нарахувати і вплатити підвищення до пенсії як дитині війни, -
07.10.2009 року позивач звернулася до суду з позовом про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити підвищення до пенсії за період 2006-2008 років у сумі 3891,90 грн. відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. При цьому заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду, оскільки про порушення своїх прав стало відомо із преси.
Постановою Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 15 жовтня 2009 року позовні вимоги задоволено частково: визнано неправомірними дії відповідача щодо невиплати позивачеві підвищення до пенсії у розмірах, передбачених ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»; зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити позивачеві підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за періоди з 09.07 по 31.12.2007 року та з 22.05 по 31.12.2008 року включно, з урахуванням проведених виплат. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення суду оскаржив відповідач, у скарзі покликаючись на неправильне застосування статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», просить постанову скасувати, відмовивши в позові.
Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про її часткове задоволення, враховуючи наступне.
Встановлено, що позивач є дитиною війни, що підтверджується відповідним посвідченням.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року № 2195 (далі - Закон № 2195) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Судом правильно відмовлено у задоволенні позовних вимог за 2006 рік, оскільки положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» на поточний рік було зупинено дію статті 6 Закону № 2195.
Частиною 2 статті 152 Конституції України встановлено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Оскільки Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону № 2195, з урахуванням статті 111 цього Закону, з 09.07.2007 року дію статті 6 Закону № 2195 відновлено.
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення підпункту 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року, яким внесено зміни до статті 6 Закону № 2195, а тому з 22.05.2008 року дію статті 6 Закону № 2195 відновлено.
При цьому колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Згідно з частинами 1, 2 статті 100 цього Кодексу пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
Враховуючи пропущення позивачем річного строку звернення до адміністративного суду без поважних причин, наполягання відповідача на відмові у позові на цій підставі, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог за періоди з 09.07 по 31.12.2007 року та з 22.05 по 06.10.2008 року.
Отже, задоволенню підлягають позовні вимоги за період з 07.10 по 31.12.2008 року.
Водночас відмова у задоволенні позову за періоди до 09.07.2007 року та до 22.05.2008 року у межах цих років є обґрунтованою, так як відповідач керувався чинними на той час положеннями Законів України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», а тому його дії є правомірними.
Таким чином, постанова підлягає скасуванню.
Керуючись ч. 3 ст. 160, 195, 196 ч. 4, 198, 202 п. 4, 205 ч. 2, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Підгаєцькому районі Тернопільської області задовольнити частково, постанову Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 15 жовтня 2009 року у справі № 2-а-104/09 - скасувати та прийняти нову постанову.
Позов задовольнити частково. Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Підгаєцькому районі Тернопільської області щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії за період з 07.10 по 31.12.2008 року. Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Підгаєцькому районі Тернопільської області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії (30% мінімальної пенсії за віком) відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за періоди з 07.10 по 31.12.2008 року, з урахуванням ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та виплачених сум.
У задоволенні решти частини позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двох місяців шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України в порядку цивільного судочинства.
Головуючий суддя Довгополов О.М.
Судді Пліш М.А. , Стародуб О.П.
Повний текст рішення виготовлено 14.05.2010 року.