Ухвала від 25.05.2010 по справі 2а-1604/09/0970

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2010 р. Справа № 2108/10/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді Улицького В.З.

Суддів Ліщинського А.М. , Шавеля Р.М.

при секретарі судового засідання Неміш О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційними скаргами прокуратури Івано-Франківської області та Івано-Франківської митниці на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.11.2009 року у справі за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Івано-Франківської митниці про визнання незаконним та скасування рішення,-

встановила:

У червні 2009 року фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся з позовом до Івано-Франківської митниці про визнання незаконним рішення Івано-Франківської митниці №206000000/2009/000330/3 від 13.05.2009 року та його скасування.

Позивач свої позовні вимоги мотивував тим, що відповідачем 13.05.2009 року в порушення статті 266, 273 Митного кодексу України визначено митну вартість для підлоги «Classen» після митного оформлення з 2,7 дол. США на 6,47 дол. США. Вважає такі дії відповідача протиправними та вчиненими всупереч положення ч. 2 та 3 ст. 266 Митного кодексу України. Також позивач посилається на те що відповідно п. 11 постанови КМУ №1766 дійсно передбачено, що для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи. При цьому посадова особа митного органу у графі «Для відміток митниці» декларації митної вартості робить запис про необхідність подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів, із складеним переліком, зазначає дату, прізвище посадової особи, яка ставить свій підпис, однак ВМД №206020000/09/000416 від 18.03.2009 року якою задекларовано вартість товару 45692.76 USD, вартість одиниці товару 2,700 USD у графі «Для відміток митниці» не містить жодних записів про необхідність подання додаткових документів.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.11.2009 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасувано рішення Івано-Франківської митниці про визначення митної вартості товарів № 206000000/2009/000330/3 від 13.05.2009 року.

Постанову суду оскаржили прокуратура Івано-Франківської області та Івано-Франківська митниця. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята внаслідок неповного з'ясування судом обставин справи, що мають значення для справи, а також невідповідності висновків суду обставинам справи, з помилковим застосуванням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційних скаргах. Зокрема посилаються на те, що шляхом проведення перевірки відомостей, заявлених у декларації митної вартості, проведення перевірки документів поданих для підтвердження заявленої митної вартості, у митниці виник обґрунтований сумнів стосовно достовірності відомостей, що містяться в документах поданих митному органу для здійснення митного контролю. З посиланням на ст.267 МК України, постанову КМУ від 20.12.2006 року «Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей про їх підтвердження», 24.04.2009 митним органом направлено листа приватному підприємцю ОСОБА_1 в якому зобов'язують, для визначення митної вартості «плит для підлоги «CLASSEN» деревоволокнистих ламінованих», для застосування методу визначення митної вартості за ціною договору, крім зовнішньоекономічного договору та додатків до нього, інвойсу, також: пакувальні листи, платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; договір з третіми особами; рахунки про здійснення платежів третім особам; специфікації (прайс-листи) фірми-виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів; відомості про якісні характеристики товару. Однак такі документи позивачем не було подано, а від так 13.05.2009 року митницею було винесено рішення про визначення митної вартості товару за встановленою Державною митною службою формою - плит для підлоги «CLASSEN» деревоволокнистих ламінованих марки «CLASSEN» оформленого по ВМД №206020000/2009/000416 від 18.03.2009року та на підставі Постанови КМУ від 09.04.2008 року №339 його було надіслано приватному підприємцю ОСОБА_1 та роз'яснено порядок його оскарження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги апелянтів слід задоволити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 13.03.2009 року позивачем укладено контракт за №13/03/LМ з фірмою «Madverto Holandis Ltd.», згідно якого позивачем придбано плити для підлоги «Сlassen»» деревоволокнисті ламіновані, за ціною 2,70 дол. США за 1 м.кв. 18.03.2009 року товар позивачем імпортовано в Україну згідно вантажної митної декларації за №206020000/2009/000416 та заявлено його митну вартість в розмірі 2,7 дол.США. Для здійснення митного оформлення позивачем надавались вантажна митна декларація від 18.03.2009 року, специфікацію доповнення, зовнішньоекономічний контракт, інвойси, митну декларацію, специфікацію загрузки, дорожню відомість. 18.03.2009року митним органом було проведено митний огляд товару, про що складено акт проведення митного огляду товарів.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем в порушення статті 266 Митного кодексу України, було здійснено повторне визначення митної вартості товару не за ціною договору як основним методом, а із застосування резервного методу визначення митної вартості, який застосовано з порушенням порядку черговості послідовного використання методів, зазначених у статтях 267-272 Митного кодексу України. Крім того, суд зазначає, що відповідачем здійснено застосування іншого методу визначення митної вартості товару, ніж основний, без достатніх підстав, передбачених Митним кодексом України та в порушення Порядку контролю за правильністю визначення митної вартості товарів визначеного Постановою Кабінету Міністрів України за № 339 від 09.04.2008 року, Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України за № 1766 від 20.12.2006 року, Методичних рекомендацій наданих Державною митною службою України.

Колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду виходячи з наступного.

Митним Кодексом України (далі МК України) передбачено, що переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів підлягає митному оформленню, яке відповідно до ч. 2 ст. 27 цього Кодексу завершується тільки після здійснення встановлених законодавством України необхідних для цього товару видів контролю.

Згідно із ст. 88 МК України декларант виконує всі обов'язки і несе у повному обсязі відповідальність, передбачену цим Кодексом, незалежно від того, чи він є власником товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, митним брокером чи іншою уповноваженою особою. Декларант зобов'язаний: здійснити декларування товарів і транспортних засобів відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; на вимогу митного органу пред'явити товари і транспортні засоби для митного контролю і митного оформлення; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних процедур; сплатити податки і збори.

Згідно із ст. 259 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 261 МК України встановлено, що відомості про митну вартість товарів, які перемішуються через митний кордон України, використовуються для нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів), ведення митної статистики, а також, у відповідних випадках, для розрахунків у разі застосування штрафів, інших санкцій та стягнень, встановлених законами України.

Статтею 262 МК України передбачено, що митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості. Порядок та умови декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлюються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення декларацій митної вартості - спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

Посилання суду першої інстанції на те, що при первинному визначенні митної вартості товарів, відповідачем не вимагалось додаткових підтверджуючих документів є невірним виходячи з наступного.

Згідно з приписами ст. 265 МК України митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів згідно з положеннями цього Кодексу. Такий контроль може здійснюватися в установленому порядку із застосуванням різних форм, у тому числі відповідно до статей 60 і 69 цього Кодексу після закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів. Порядок контролю правильності визначення митної вартості товарів після закінчення операції митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів та донарахування обов'язкових платежів визначається Кабінетом Міністрів України. Митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості.

Відповідно до вище наведеного перевірка правильності визначення митної вартості може проводитися й після випуску товарів з-під митного контролю (ч. 1 ст. 265 МК України), в порядку, передбаченому статтями 60, 69 МК України. Таке посилання на статті 60, 69 МК України робить це однією з форм митного контролю, та поширює на будь-який період після закінчення оформлення.

Відповідно до ст. 266 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів: за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються (метод 1); за ціною угоди щодо ідентичних товарів (метод 2); за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів (метод 3); на основі віднімання вартості (метод 4); на основі додавання вартості (метод 5); резервного (метод 6).

Частинами 2 - 3 вищезазначеної статті визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів є метод за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються. Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у ч. 1 цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

З матеріалі справи вбачається, що для підтвердження визначення митної вартості за ціною товарів які імпортуються (метод 1) митним органом було направлено позивачу лист від 24.04.2009 року вих. №16/27-2240, в якому просять подати додаткові документи, однак позивачем такі документи не подано, а від так митного органу була відсутня можливість визначення митної вартості товару за методом 1.

Неподання позивачем витребуваних митним органом документів, стали підставою для сумніву у правильності заявленої позивачем митної вартості товарів.

Отже, митний орган правомірно визначив митну вартості на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 09.04.2008 року №339.

З огляду на те, що судом першої інстанції рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а в позові слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів -

постановила:

Апеляційні скарги прокуратури Івано-Франківської області та Івано-Франківської митниці задоволити.

Скасувати постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.11.2009 року по справі №2а-1604/09/0970 та прийняти нову постанову, якою в позові відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

На постанову протягом одного місяця може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Улицький В.З.

Судді Ліщинський А.М. , Шавель Р.М.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 27.05.2010 року

Попередній документ
9770749
Наступний документ
9770751
Інформація про рішення:
№ рішення: 9770750
№ справи: 2а-1604/09/0970
Дата рішення: 25.05.2010
Дата публікації: 14.08.2010
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Львівський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: