25 травня 2010 р. Справа № 2754/10/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді Улицького В.З.
Суддів Ліщинського А.М. , Шавеля Р.М.
при секретарі судового засідання Неміш О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової адміністрації України та Державної податкової адміністрації у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду України від 30.11.2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової адміністрації України та Державної податкової адміністрації у Львівській області про визнання протиправними дій та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
встановила:
У лютому 2009 року громадянин ОСОБА_1 звернувся з позовом до Державної податкової адміністрації України та Державної податкової адміністрації у Львівській області про визнання протиправними дій ДПА України та ДПА у Львівській області щодо невиконання вимог діючого законодавства та постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.06.2008 року про негайне поновлення його на посаді першого заступника начальника УПМ ДПА у Львівській області, стягнення з ДПА у Львівській області середньомісячного заробітку за весь час вимушеного прогулу з часу звільнення 05.07.2006 року по 09.06.2008 року, коли винесена постанова апеляційного суду про поновлення на роботі та за час затримки виконання судового рішення з 09.06.2008 року по 17.07.2008 року.
Позивач свої позовні вимоги мотивував тим, що постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.06.2008 року його було поновлено на посаді першого заступника начальника управління податкової міліції ДПА у Львівській області. Постанова про поновлення на роботі підлягала до негайного виконання, однак наказ про поновлення на роботі з 05.07.2008 року було видано ДПА України лише 17.07.2008 року, а наказ ДПА у Львівській області 28.07.2008 року. Позивач звернувся з позовом про поновлення на роботі та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу до Сихівського районного суду м. Львова у грудні 2006 року. Через необґрунтоване затягування відповідачем судового розгляду рішення першої інстанції було прийнято лише 27.12.2008 року. Львівським апеляційним адміністративним судом 09.06.2008 року було скасовано постанову Сихівського районного суду м. Львова та прийнято нову, якою задоволено вимоги позивача. Під час розгляду справи у апеляційній інстанції позивач звернувся до суду з заявою про залишення без розгляду частини позовних вимог, а саме стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, оскільки відповідачем не було надано документу про середньомісячний заробіток. Враховуючи наведене позивач вважає дії відповідача щодо не виконання постанови суду в частині негайного поновлення на посаді протиправними та просить стягнути з ДПА у Львівській області середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу з 05.07.2006 року по 09.06.2008 року та за час затримки виконання рішення з 09.06.2008 року по 17.07.2008 року.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії ДПА України та ДПА у Львівській області щодо не виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.06.2008 року про негайне поновлення ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника управління податкової міліції ДПА .у Львівській області, cтягнуто з ДПА у Львівській області середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу з 06.07.2006 року по 09.06.2008 року в розмірі 40600 (сорок тисяч шістсот) грн. 00 коп. на користь ОСОБА_1, разом з тим стягнуто з ДПА у Львівській області середньомісячний заробіток за час затримки виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.06.2008 року про поновлення ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника управління податкової міліції ДПА у Львівській області в розмірі 3486 (три тисячі чотириста вісімдесят шість) грн. 00 коп. на користь ОСОБА_1.
Постанову суду оскаржили Державна податкова адміністрація України та Державна податкова адміністрація у Львівській області. Вважають, що постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин справи, які мають значення для справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених в апеляційних скаргах. Просить скасувати постанову та прийняти нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог.
Апелянт як на обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що в судовому рішенні зазначено, «згідно ст. 236 КЗпП України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в зарплаті за час затримки». Також апелянт посилається на те, що під час розгляду адміністративними судами спорів з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, слід застосовувати строки встановлені спеціальними законами (дисциплінарними статутами), тобто Положення про проходження служби рядовим начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України УРСР від 29.07.1991 №114. У разі коли вони зазначені питання не врегульовують, слід виходити із строків визначених ч. 1 ст. 233 КЗпП України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.06.2008 року визнано протиправними накази ДПА України від 05.07.2006 року №666-о, ДПА у Львівській області №273-6 від 06.07.2006 року про звільнення з посади та служби ОСОБА_1,; поновлено останнього на посаді першого заступника Управління податкової міліції ДПА у Львівській області.
Постанова набрала законної сили з моменту її проголошення та в частині поновлення на публічній службі підлягала до негайного виконання.
Проте позивача ОСОБА_1 було поновлено на посаді наказом ДПА України №1385-0 від 17.07.2008 року та ДПА у Львівській області №319-0 від 28.07.2008 року, що свідчить про затримку виконання постанови та відповідно протиправність дій, з врахуванням того, що постанова апеляційної інстанції була отримана 01.07.2008 року.
Згідно ст. 236 КЗпП України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.
А тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо визнання протиправними дій відповідачів, щодо невиконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.06.2008 року про негайне виконання постанови про негайне поновлення на роботі та стягнення з ДПА у Львівській області середньомісячного заробітку за час затримки виконання рішення з 10.06.2008 року по 17.07.2008 року.
Також суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, щодо стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2ст. 235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Посилання апелянта на те, що в даному випадку повинні застосовуватись п. 24 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України УРСР від 29.07.1991 №114, оскільки відповідно до п. 21 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України УРСР від 29.07.1991 №114, У разі поновлення на роботі (посаді) орган, який розглядає трудовий спір, одночасно вирішує питання про виплату особі рядового і начальницького складу середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік.
Відповідно до ст. ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
З огляду на викладене, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про законність оскаржуваних вимог правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів -
ухвалила:
Апеляційні скарги Державної податкової адміністрації України та Державної податкової адміністрації у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30.11.2009 року у справі №2а-1604/09/1370 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
На ухвалу протягом одного місяця може бути подана касаційна скарга безпосередньо Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Улицький В.З.
Судді Ліщинський А.М. , Шавель Р.М.
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 27.05.2010 року