15 червня 2021 року
м. Київ
Справа № 915/253/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кібенко О. Р. - головуючого, Губенко Н. М., Кролевець О. А.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Нібулон"
на рішення Господарського суду Миколаївської області від 14.01.2021
та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.05.2021
у справі за позовом Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі філії "Дельта-Лоцман" Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (далі - Підприємство)
до Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Нібулон" (далі - ТОВ СП "Нібулон")
про стягнення грошових коштів,
1. 03.03.2020 Підприємство звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовом до ТОВ СП "Нібулон" про стягнення 49 623,74 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що протягом вересня - грудня 2019 року судна, що належать відповідачу, проходили Бузько-Дніпровсько-лиманським та Херсонським морським каналами під час здійснення вантажних комерційних рейсів, у зв'язку з чим філією "Дельта-лоцман" було нараховано канальний збір та збір за послуги з регулювання руху суден як таким, що належать до групи "А", на загальну суму 79 680,45 грн, яку відповідач сплатив частково. Неоплаченою залишилась сума у розмірі 49 623,74 грн, про стягнення якої Товариство звернулося з позовом.
3. Господарський суд Миколаївської області рішенням від 14.01.2021, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.05.2021, позов задовольнив частково: у частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 14 791,01 грн закрив провадження у справі за відсутністю предмета спору; стягнув з ТОВ СП "Нібулон" на користь Підприємства заборгованість у розмірі 34 832,73 грн.
4. Рішення мотивоване тим, що судна відповідача, здійснюючи рух по Бузько-Дніпровсько-лиманському та Херсонському морському каналах, та, користуючись послугами служби регулювання руху суден, які надавав позивач, за умовами законодавства мають оплачувати відповідні збори за встановленими ставками.
5. 01.06.2021 ТОВ СП "Нібулон" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Миколаївської області від 14.01.2021 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.05.2021, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
6. Скаржник стверджує, що подана ним скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики щодо: 1) рівності суб'єктів всіх форм власності при здійсненні господарської діяльності в межах акваторії і території морського порту; 2) віднесення суден, що забезпечують діяльність термінала/портового оператора та іншої господарської діяльності до суден портового флоту (об'єктів портової інфраструктури) незалежно від форми власності; 3) дотримання принципу Верховенства права, який суди попередніх інстанцій порушили; 4) неможливості реалізації адвокатом права на представництво клієнта в суді та підтвердження його повноважень довіреністю, оформленою на юрисконсульта. Справа має для скаржника виняткове значення, адже він є найбільшим, і, фактично єдиним в Україні власником флоту суден та розгалуженої системи морських та інших терміналів; позивач, всупереч роз'ясненням Міністерства інфраструктури України відмовляє у визнанні суден відповідача "портофлотом", оскільки останній не відноситься до підприємств державної форми власності; на сьогодні існують аналогічні спори щодо 1569 суднозаходів за 2020 рік та 588 за 4 місяці 2021 року та очікується подання нових позовів щодо всіх суднозаходів відповідача. Також скаржник зазначає, що він позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскаржуваними судовими рішеннями при розгляді справ № 915/40/21, № 915/41/21, № 915/42/21 та № 915/631/21 щодо віднесення його суден до "портофлоту". Окрім цього, справа становить значний суспільний інтерес, оскільки на даний час Міністерство інфраструктури України та позивач розробляють проект Методики розрахунку ставок портових зборів та Порядку справляння, обліку та використання коштів від портових зборів, до яких є численні зауваження міжнародних організацій, державних органів та інших суб'єктів ринку щодо порушення принципу рівності суб'єктів всіх форм власності, що здійснюють діяльність в морському порту (підпункти а), б), в) п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК).
7. Скаржник у касаційній скарзі посилається на п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 287 ГПК. Зазначає, що суди неправильно застосували норми ст. ст. 1, 18, 19, 23 Закону "Про морські порти України" та не врахували висновок Верховного Суду щодо їх застосування, викладений у постанові від 07.05.2019 у справі № 915/1054/17, згідно якого до об'єктів портової інфраструктури відносяться усі судна портового флоту, незалежно від форми власності, які виконують роботи в акваторії порту, перелічені в таблиці-додатку до листа Міністерства інфраструктури України від 11.08.2017 №7865/27/10-17; суди не врахували висновки Верховного Суду, щодо застосування Наказу Міністерства інфраструктури України "Про портові збори" від 27.03.2013 №316, викладені у постановах від 18.12.2018 у справі № 916/112/18, від 07.05.2019 у справі № 915/1054/17; суди не врахували висновки Верховного Суду щодо застосування ст. ст. 1, 13-15, 26 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" , викладені у постановах Верховного Суду від 05.12.2018 у справі № 9901/736/18, від 01.07.2020 у справі № 320/5420/18, від 06.11.2019 у справі № 817/66/16, від 27.07.2017 у справі № 910/9224/17, від 16.03.2021 у справі № 500/2433/19 щодо неможливості здійснення адвокатом своєї професійної діяльності на підставі неналежних документів.
8. Також, скаржник зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо реалізації адвокатом права на представництво в порядку Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" на підставі довіреності, виданої на юрисконсульта в порядку реалізації трудових обов'язків юрисконсульта, які виникають на підставі трудового законодавства.
9. Окрім цього, на думку скаржника, суди попередніх інстанцій не дослідили зібрані у справі докази, а саме: висновок експерта від 11.12.2019 № 01/11-2019, висновок у галузі права Національного університету "Одеська юридична академія", лист позивача від 21.05.2020 № 1753/10-01-01/вих, а суд апеляційної інстанції встановив обставини, що мають значення для справи на підставі недопустимих доказів.
10. Під час вирішення питання щодо відкриття касаційного провадження суд касаційної інстанції враховує доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, та правові позиції, викладені у постановах Верховного Суду, на які посилається скаржник. Верховний Суд встановив, що питання щодо правильного застосування норм права у подібних правовідносинах потребує більш детального вивчення. Оскільки касаційна скарга відповідає вимогам ст. 290 ГПК, то відповідно до правил ст. 294 цього Кодексу необхідно відкрити касаційне провадження у справі № 915/253/20.
11. Згідно з ч. 4 ст. 301 ГПК перегляд рішень суду першої інстанції та постанов апеляційної інстанції у справах, ціна позову в яких не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, здійснюється без повідомлення учасників справи, крім справ, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного провадження.
12. Відповідно до ч. 13 ст. 8 ГПК розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
13. Верховний Суд у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду в ухвалі від 23.02.2018 у справі № 910/1396/16 дійшов висновку про необхідність прийняття скарг до розгляду зі стадії відкриття, які подані безпосередньо до Верховного Суду, з урахуванням того, що у касаційного суду наявна можливість прийняти касаційну скаргу у паперовій формі, яка подана безпосередньо до Верховного Суду, у зв'язку з тим, що з 05.02.2018 у суду наявний доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань для перевірки представництва сторін та доступ до єдиної системи діловодства спеціалізованого суду, що забезпечує можливість отримання касаційним судом електронної копії судового рішення, і касаційний суд наділений повноваженнями, відповідно до ч. 1 ст. 294 ГПК, щодо витребування паперових справ з судів нижчих інстанцій.
Керуючись ч. 13 ст. 8, ст. ст. 234, 235, 287, 288, 290, 294, 301 ГПК України, Верховний Суд
1. Відкрити касаційне провадження у справі № 915/253/20 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Нібулон".
2. Призначити до розгляду справу № 915/253/20 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Нібулон" на рішення Господарського суду Миколаївської області від 14.01.2021 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.05.2021 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
3. Надати позивачу строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 05.07.2021.
4. Витребувати з Господарського суду Миколаївської області та/або Південно-західного апеляційного господарського суду матеріали справи № 915/253/20.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя О. Кібенко
Судді Н. Губенко
О. Кролевець