Справа № 415/3454/21
Провадження № 2-а/415/263/21
14 червня 2021 року м. Лисичанськ
Лисичанський міський суд Луганської області у складі:
головуючого судді Луньової Д.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Рибки Я.Ю.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до поліцейського взводу № 2 роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції рядового поліції Нетак Сергія Петровича (місцезнаходження: вул. Штейгерська, буд. № 8, м. Лисичанськ, Луганська область, 93100), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Департамент патрульної поліції (місцезнаходження: вул. Федора Ернста, буд. № 3, м. Київ, 03048, код ЄДРПОУ 40108646) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
Позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 № 604662 від 18 травня 2021 року, за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 6 ст. 121 КУпАП.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що поліцейським 18 травня 2021 року відносно позивача винесена постанова за порушення п. 2.9 «в» та п. 2.3 «г» Правил дорожнього руху України, за що адміністративна відповідальність передбачена ч. 6 ст. 131 КУпАП та накладено адміністративне стягнення в розмірі 850 гривень. Посилаючись на неправомірність постанови, позивач зазначає, що по-перше: вул. Привільнянська м. Новодружеська - це накатана дорога, яка становить ґрунтову колію, не має покриття, шириною біля 2.5 метрів з нечіткими краями, держава не брала участі у її інженерній розробці, з огляду на це, його зупинка була незаконною, оскільки він не є учасником руху; по-друге: він має право не реєструвати в уповноваженому органі МВС транспортний засіб, оскільки не використовує його для руху автомобільними дорогами державного значення; по-третє: відповідач не дав можливості йому скористатись правами, передбаченими ст. 268 КУпАП у повному обсязі, та незаконно розглянув справу на місці зупинки транспортного засобу.
Ухвалою судді Лисичанського міського суду Луганської області Луньової Д.Ю. від 02 червня 2021 року справу прийнято до провадження та призначено судове засідання, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Департамент патрульної поліції.
Копії ухвали від 02 червня 2021 року було направлено позивачу та відповідачу та третій особі в порядку, передбаченому ст. 268 КАС України.
09 червня 2021 року на адресу суду від відповідача надійшло клопотання в якому він заперечив проти позовних вимог позивача та просив справу розглянути без його участі. Долучив до матеріалів диск з відео фіксацією події.
Від представника Департаменту патрульної поліції 09 червня 2021 року надійшов відзив, який суд не бере до уваги, оскільки законодавством не передбачено право третьої особи на наданні відзиву по справі.
Позивач в судове засідання не з'явився про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Станом на дату розгляду справи, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подачу до суду відзиву на адміністративний позов у строки, визначені судом в ухвалі про відкриття провадження.
Оцінивши обставини, повідомлені позивачем у позовній заяві, дослідивши надані письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного.
Предметом судового дослідження в даному випадку є правомірність дій суб'єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.
Згідно оскаржуваної постанови серії ДП18 № 604662 від 18 травня 2021 року на ОСОБА_2 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП, в постанові щодо складу правопорушення зазначено наступне.
18 травня 2021 року о 12 годині 00 хвилин за адресою: вул. Привільська, буд. № 35 в м. Новодружеськ Луганської області, ОСОБА_2 керував мопедом Honda AF vin НОМЕР_2 , без мотошолому, при перевірці документів з'ясовано, що даний транспортний засіб не зареєстрований в уповноваженому органі МВС, чим порушив п.п. 2.9 «в», п.п. 2.3 «г» Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч. 6 ст. 121 КУпАП.
В графі «7 до постанови додаються» зазначено - відео з камери DSJX30009_BB-00009, відео з реєстратора Smart Dash yi».
Розглядаючи справу по суті, суд робить наступні висновки.
Щодо порядку розгляду справи суд зазначає наступне: у даному випадку розгляд справи відбувся на місці зупинки транспортного засобу, протокол не складався. Дії відповідача не суперечать вимогам законодавства з огляду на наступне.
Згідно п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів, зокрема і правопорушення, передбачені частини перша, друга, третя, п'ята, шоста, восьма, десята і одинадцята статті 121 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
В ст. 258 КУпАП зазначені випадки, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається. За приписами ч. 2 наведеної статті протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу (ч. 4 ст. 258 КУпАП).
Відповідно до пункту 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року за № 1395 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року, № 1408/27853 у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Тому, доводи позивача про порушення процедури в частині винесення постанови на місці вчинення адміністративного правопорушення без складання протоколу, суд вважає необґрунтованими.
Щодо суті правопорушення суд зазначає наступне:
Постанова відносно позивача складена за поручення п.п. 2.9 «в», п.п. 2.3 «г» Правил дорожнього руху України.
Відповідно до п. 1.9 Правил дорожнього руху України,особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з ч. 8 ст. 121 КУпАП,під транспортними засобами у статтях 121- 126, 127-1 - 128-1, частинах першій і другій статті 129, частинах першій - четвертій статті 130, статтях 132-1, 133-1, 133-2, 139 і 140 слід розуміти всі види автомобілів, трактори та інші самохідні машини, трамваї і тролейбуси, а також мотоцикли та інші транспортні засоби.
Відповідно до визначень, вказаних в п. 1.10 Правил дорожнього руху України, транспортний засіб - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів; мопед - двоколісний транспортний засіб, який має двигун з робочим об'ємом до 50 куб.см або електродвигун потужністю до 4 кВт.
Згідно з п.п. 2.1 «а», 2.1 «б» Правил дорожнього руху України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, зокрема, посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та реєстраційний документ на транспортний засіб.
Також відповідно до п.п. 2.3 «г» Правил дорожнього руху України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний під час руху на мотоциклі і мопеді бути в застебнутому мотошоломі і не перевозити пасажирів без застебнутих мотошоломів.
Відповідно до п. 2.9 «в» Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов'язковість її проведення, а також без номерного знака.
Згідно абзацу 2 пункту 7 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388, експлуатація транспортних засобів, що не зареєстровані (не перереєстровані) в уповноважених органах МВС та без номерних знаків, що відповідають державним стандартам, а також ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах або знищені чи підроблені, забороняється.
Постановою Кабінету Міністрів № 511 від 20 травня 2009 року затверджено Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами який передбачено, що транспортні засоби, керування якими дозволяється за наявності посвідчення водія, залежно від їхніх типів і призначення, поділяються на категорії, зокрема, мопеди, моторолери та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об'ємом до 50 куб. сантиметрів або електродвигун потужністю до 4 кВт.
Згідно з Законом України від 17 листопада 2008 року № 586-VІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення дорожнього руху" з 1 січня 2010 року передбачена обов'язкова реєстрація мопедів.
Таким чином, з 01 січня 2010 року в Україні встановлена реєстрація мопедів як транспортних засобів та отримання посвідчення водія на їх керування, незалежно від їх користування чи на вулично-дорожній, чи на автомобільній дорозі державного значення.
Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 17 травня 2018 року у справі № 681/972/17 (адміністративне провадження № К/9901/17506/18), а також від 27 грудня 2019 року у справі № 310/4817/17 (адміністративне провадження № К/9901/15745/18).
За таких обставин, твердження позивача щодо правомірності керування незареєстрованим мопедом, суперечать фактичним обставинам справи та є наслідком невірного тлумачення позивачем чинного законодавства.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Статтею 73 КАС України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст.ст.75, 76 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підтвердження правомірності винесення постанови та вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідачем надані докази - відеофайли DSJX30009_BB-00009 та відео з реєстратора.
З досліджених відеозаписів вбачається, що розгляд справи інспектором поліції здійснювався за такі правопорушення вчинені позивачем: 1) транспортний засіб позивача не був зареєстрований у відповідному органі МВС України; 2) позивач не мав при собі посвідчення водія; 3) рухався на мопеді без мотошолому. Таким чином, поліцейським було встановлено вчинення позивачем кількох самостійних адміністративних правопорушень, які підлягають кваліфікації за різними статтями особливої частини КУпАП та мають самостійну санкцію, однак, постанова яка складена в результаті розгляду справи про адміністративне правопорушення, містить два самостійні склади адміністративного правопорушення, а притягнуто до відповідальності позивача лише за один з них. При цьому інспектор при призначенні покарання урахував положення ст. 36 КУпАП, яка встановлює правило накладення адміністративних стягнень при вчиненні кількох адміністративних правопорушень, що є неправомірним через притягнення позивача відповідальності лише за одне адміністративне правопорушення - ч. 6 ст. 121 КУпАП.
Разом з тим, докази, надані відповідачем, в повній мірі підтверджують порушення позивачем п.п. 2.9 «в», п.п. 2.3 «г» Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 6 ст. 121 та ч. 5 ст. 121 КУпАП відповідно.
Суд також не бере до уваги доводи позивача щодо порушення його прав передбачених ст. 268 КУпАП, оскільки доказами по справі встановлено, що інспектором були роз'ясненні праві передбачені ст. 63 Конституцією України та ст. 268 КУпАП, позивач жодних клопотань під час розгляду справи не заявляв.
Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України, суд може прийняти рішення про скасування постанови та закриття провадження у справі, або (п. 2) - скасувати постанову та надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу.
Враховуючи викладене, дослідивши докази, надані відповідачем, зважаючи на те, що суд дійшов переконання, що в діях позивача наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 6 та ч. 5 ст. 121 КУпАП, суд скасовує постанову оскільки її зміст не відповідає кваліфікації за вчинені правопорушення, та вважає необхідним направити справу відповідачу для нового розгляду.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судові витрати мають бути стягнуті за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції як юридичної особи та головного розпорядника бюджетних коштів.
Керуючись ст. ст. 2, 5-10, 72-77, 139, 242-246, 257, 268-272, 286 КАС України,
Позов ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до поліцейського взводу № 2 роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції рядового поліції Нетак Сергія Петровича (місцезнаходження: вул. Штейгерська, буд. № 8, м. Лисичанськ, Луганська область, 93100), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Департамент патрульної поліції (місцезнаходження: вул. Федора Ернста, буд. № 3, м. Київ, 03048, код ЄДРПОУ 40108646) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 № 604662 по справі про адміністративне правопорушення від 18 травня 2021 року про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 850,00 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП.
Направити справу про адміністративне правопорушення на новий розгляд поліцейському взводу № 2 роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції рядовому поліції Нетак Сергію Петровичу (місцезнаходження: вул. Штейгерська, буд. № 8, м. Лисичанськ, Луганська область, 93100).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції (місцезнаходження: м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. № 3, код ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )судовий збір в розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні.
На підставі ч. 2 ст. 271 КАС України копії рішення невідкладно надіслати учасникам справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відповідно до ст. 286 КАС України апеляційну скаргу на судове рішення може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення до Першого апеляційного адміністративного суду з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Д.Ю. Луньова