ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
03 червня 2021 року Справа № 923/1258/20
Господарський суд Херсонської області у складі судді Ярошенко В.П., за участю секретаря судового засідання Борхаленко О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: керівника Бериславської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі
позивача: Державної екологічної інспекції у Херсонській області, м. Херсон
до відповідача: Комунального виробничого управління "Бериславський водоканал", м.Берислав, Херсонська область
про стягнення заборгованості в сумі 38 756,84 грн.
за участю представників сторін:
прокурор: Волкова Н.М.
від позивача: не з'явився
від відповідача: Шевчишин Ю.Б. - нач. КВУ
Керівник Бериславської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Херсонській області звернувся до Господарського суду Херсонської області із позовною заявою до Комунального виробничого управління "Бериславський водоканал" про стягнення збитків у розмірі 38 756, 84 грн. які завдані державі внаслідок скиду неочищених зворотних вод у Каховське водосховище.
Свої позовні вимоги прокурор обґрунтовує порушенням положень ст.ст. 44, 48, 70, 110, 111 Водного, ст.1166 Цивільного кодексів України, ст.ст. 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", шляхом скидів стічних вод у Каховське водосховище у 2019 році. В якості обставин, якими обґрунтовано позовні вимоги зазначено про встановлення проведеною позивачем у 2019 році планової перевірки відповідача надходження неочищених стічних вод до Каховського водосховища, у зв'язку з чим на відповідачі, в силу закону, лежить обов'язок по відшкодуванню збитків, заподіяних державі порушенням законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.12.2020, справу розподілено судді Ярошенко В. П.
Ухвалою суду від 07.12.2020 відкрито провадження у справі № 923/1258/20, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Перше засідання у справі призначено на 04.01.2021 о 11:30.
24.12.2020 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнає, мотивуючи наступним.
1. Відповідач є комунальним підприємством, а непрацюючі очисні споруди було передано відповідачеві на підставі рішення Бериславської міської ради № 224 від 08.06.2004, у складі іншого майна Виробничого об'єднання "Житлово-комунальне господарство", й тому, в першу чергу, відповідальним за ситуацію з непрацюючими очисними спорудами є Бериславська міська рада. Про необхідність проведення реконструкції очисних споруд вказано у висновку від 10.07.2012 № 273/12 судової комплексної техніко-економіко-бухгалтерської експертизи. Рішенням Херсонської обласної ради № 235 від 01.07.2011 визначений відповідальний виконавець по замовленню робіт реконструкції очисних споруд м. Берислав - комунальну установу з капітального будівництва та експлуатації об'єктів соціально-культурного і комунального призначення Херсонської обласної ради.
2. Про неможливість отримання відповідачем дозволу на спеціальне водокористування, оскільки для отримання такого дозволу, у складі інших документів, необхідно надати нормативи гранично допустимого скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти з зворотними водами (з розрахунком на кожний випуск (скид) окремо), проте підприємству було відмовлено в неодноразових зверненнях до відповідних установ з метою розробки вказаних нормативів.
3. Про неправильний розрахунок розміру заявлених до стягнення збитків (застосування більшого за величиною, ніж належить коефіцієнту категорії водного об'єкту, до якого має місце скид стічних вод), через що сума збитків завищена, оскільки:
- набравшим законної сили рішенням Господарського суду Херсонської області від 15.11.2011 у справі № 5024/1896/2011 про стягнення з КВУ "Бериславський водоканал" збитків заподіяних державі порушенням природоохоронного законодавства, через скид стічних вод до Каховського водосховища, на підставі претензії Державної екологічної інспекції у Херсонській області № 09-13/91-400/11 від 29.06.2011, було досліджено та встановлено, що Каховське водосховище є водним об'єктом господарсько-побутового використання і в розрахунку заявлених у справі № 5024/1896/2011 до стягнення з відповідача збитків застосовано відповідний коефіцієнт, розміром 1 (одиниця);
- правомірність вказаного рішення господарського суду у справі № 5024/1896/2011 підтверджено листом Інституту рибного господарства Національної Академії Аграрних Наук України № 98-03/19 від 18.03.2019, за яким акваторія Каховського водосховища в межах м. Берислав відноситься до водних об'єктів господарсько-побутового призначення;
- листом Державного агентства рибного господарства України № 3-6.3-17/931-19 від 20.02.2019 відповідачу повідомлено, що до компетенції цього агентства не належить присвоєння водним об'єктам категорій.
Судове засідання, призначене на 04.01.2021 року не відбулося у зв'язку з перебуванням судді на лікарняному.
Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 14.01.2020 призначено підготовче засідання до 02.02.2021 о 10:30 год.
Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 02.02.2021 продовжено строк проведення підготовчого відкладено підготовче засідання до 25.02.2021 о 11:00 год.
25.02.2021 року до суду від прокурора надійшла відповідь на відзив відповідача, відповідно до якої позивачем спростовуються доводи відповідача та надається додаткове обґрунтування підстав для звернення з позовною заявою. Дану відповідь на відзив суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.
Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 25.02.2021 суд закрив підготовче провадження у справі № 923/1258/20 та призначив справу до судового розгляду по суті на 18.03.2021 о 11:30.
В судових засіданнях 18.03.2021та 02.04.2021 оголошувалась перерва.
Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 22.04.2021 відкладено розгляд справи по суті на 18.05.2021 о 10:30.
В судовому засіданні 18.05.2021оголошувалась перерва до 03.06.2021 об 11:30 год.
Прокурор у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні вимоги не визнав, просив відмовити в задоволенні позову.
У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення і повідомлено представникам сторін про дату складення повного рішення.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача, суд
встановив:
Бериславською місцевою прокуратурою за результатами вивчення матеріалів, які надійшли з Державної екологічної інспекції у Херсонській області, встановлено порушення інтересів держави та наявність підстав для вжиття заходів представницького характеру, передбачених ст.23 Закону України "Про прокуратуру".
Встановлено, що з 07.10.2019 по 10.10.2019 державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Херсонській області у присутності начальника Комунального виробничого управління "Бериславський водоканал" Шевчишина Ю.Б. та головного інженера цього управління Юлдашева С.Є., була проведена планова перевірка дотримання Комунальним виробничим управлінням "Бериславський водоканал" (надалі - відповідач) вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів,
Державною екологічною інспекцією за результатами державного контролю встановлено, що КВУ "Бериславський водоканал" здійснювало скид неочищених зворотних вод у Каховське водосховище, результати вищезазначеної перевірки оформлено актом № 01-50/498/19.
Відповідачем підписано без будь-яких зауважень та заперечень акт перевірки 01-50/498/19.
Згідно з результатами відділу інструментально - лабораторного контролю Державної екологічної інспекції у Херсонській області (Протокол вимірювання показників складу та властивостей проб від 15.10.2019 №103 відповідно до акту відбору проб від 07.10.2019 №103) та наданих КВУ "Бериславським водоканалом" від 28.01.2020 №15 лабораторних досліджень виробничого контролю аварійних витоків стічних вод до Каховського водосховища в 2019 році.
Так, згідно довідки відповідача від 28.01.2020 № 15 кількість аварійних витоків стічних вод до Каховського водосховища становить 9268,24 м3, за 2019 рік.
За 2019 рік, згідно з наданим Державною екологічною інспекцією у Херсонській області розрахунком розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення відповідачем законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, що виконаний у відповідності до пункту 7.3. Методики розрахунку розміру відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 № 389 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 за № 767/16783 (із змінами згідно з наказами Міністерства екології га природних ресурсів України від 30.06.201 1 № 220, від 15.06.2012 № 320, від 13.10.2015 № 367), розраховано, що в результаті здійснення скиду неочищених стічних вод відповідачем заподіяно державі шкоду у розмірі 38756,84 грн.
На підставі зазначеного акту перевірки, начальником Державної екологічної інспекції у Херсонській області Кузьменко О. до КВУ "Бериславський водоканал" від 22.06.2020 №1155/12-07/01-45 направлено претензію №61 про відшкодування збитків заподіяних державі порушенням водного кодексу України державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Херсонській області 09.08.2019 та запропоновано відповідачу у добровільному порядку відшкодувати заподіяні Державі збитки на суму 38756,84 грн.
Станом на день пред'явлення позовної заяви, збитки завдані навколишньому природному середовищу, відповідачем не відшкодовано.
Дані обставини стали підставою для звернення позивача з позовною заявою до суду.
Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ч.1-ч.2 ст.49 Господарського кодексу України підприємці зобов'язані не завдавати шкоди довкіллю, не порушувати права та законні інтереси громадян і їх об'єднань, інших суб'єктів господарювання, установ, організацій, права місцевого самоврядування і держави, а за завдану шкоду і збитки підприємець несе майнову та іншу встановлену законом відповідальність. Згідно з ч.1-ч.2 ст.151 Господарського кодексу України суб'єктам господарювання для здійснення господарської діяльності надаються в користування на підставі спеціальних дозволів (рішень) уповноважених державою органів земля та інші природні ресурси.
Відповідно до п.3 ст.44 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані дотримуватися встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території. Згідно з п.9 ст.44 Водного кодексу України спеціальне водокористування здійснюється лише за наявності дозволу. Згідно з ч.1 ст.48 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це, зокрема, скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи скидання забруднюючих речовин зі зворотними водами із застосуванням каналів. Згідно з ч.1 ст.70 Водного кодексу України скидання стічних вод у водні об'єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин.
Згідно з ч.1-ч.3 ст.110 Водного кодексу України порушення водного законодавства тягне за собою відповідальність, зокрема, цивільно-правову, згідно з законодавством, при цьому, водокористувачі звільняються від відповідальності за порушення водного законодавства, якщо вони виникли внаслідок дії непереборних сил природи чи воєнних дій, а відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні, зокрема, у 1) забрудненні та засміченні вод; 2) введенні в експлуатацію підприємств, комунальних та інших об'єктів без очисних споруд чи пристроїв належної потужності; 3) недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування.
Згідно з ч.1 ст.111 Водного кодексу України збитки, завдані внаслідок порушень водного законодавства, повинні бути відшкодовані особами, що їх завдали, в розмірах та порядку, встановлених законодавством України.
Відповідно до ст.68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації і громадяни України зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.
Відповідно до ч.1 ст.69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Наказом Міністерства охорони навколишнього середовища України від 20.07.2009 №389, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 за №767/16783, затверджено Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів.
Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, серед іншого, є завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі. За ч.1-ч.2 ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
У відповідності до ч.2 ст.1166 Цивільного кодексу України діє презумпція вини порушника: якщо потерпілим (у даному випадку компетентним державним органом, який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів) доведена наявність шкоди, то заподіювач шкоди має довести відсутність своєї вини.
Матеріали справи свідчать, перевіркою встановлено, що КВУ "Бериславський водоканал" здійснювало скид неочищених зворотних вод у Каховське водосховище. За результатами оформлено акт перевірки № 01-50/498/19, який відповідачем підписано без будь-яких зауважень та заперечень.
Державною екологічною інспекцією у Херсонській області розраховано розмір збитків, заподіяних державі внаслідок порушення відповідачем законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, що виконаний у відповідності до пункту 7.3. Методики розрахунку розміру відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 № 389 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 за № 767/16783 (із змінами згідно з наказами Міністерства екології та природних ресурсів України від 30.06.2011 № 220, від 15.06.2012 № 320, від 13.10.2015 №367).
Суму завданих збитків державі в результаті здійснення скиду неочищених стічних вод визначено у розмірі 38756,84 грн.
Розрахунок проведено на підставі протоколу вимірювання показників складу та властивостей вод від 15.10.2019 № 103 відповідно до акту відбору проб від 07.10.2019 № 103 Державної екологічної інспекції у Херсонській області, а також наданих КВУ «Бериславським водоканалом лабораторних досліджень виробничого контролю аварійних витоків стічних вод до Каховського водосховища в 2019 році від 28.01.2020 № 15. Так, згідно з довідкою відповідача кількість аварійних витоків стічних вод до Каховського водосховища становить 9268,24 м3 за 2019 рік.
Таким чином, наявність шкоди доведена поданими прокурором доказами, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача завданої шкоди в розмірі у сумі 38 756,84 грн. - є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.
Доводи відзиву відповідача на позов відхиляються судом з огляду на наступне.
1) В господарській діяльності відповідача в минулому, також, мали місце порушення вимог законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, що аналогічні порушенням, які зафіксовано складеним позивачем актом перевірки відповідача № 01-50/498/19.
А саме, порушення вимог ст.ст.44, 70 Водного кодексу України в частині здійснення скидів стічних вод у водні об'єкти за відсутності встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин, що зокрема, підтверджується рішеннями Господарського суду Херсонської області від 15.11.2011 у справі № 5024/1896/2011, 27.03.2020 у справі № 923/18/20 та від 19.03.2021 у справі № 923/1148/20.
2) Відповідачем підписано без будь-яких зауважень та заперечень акти перевірки від 10.08.2017 № 02-11/210 та від 30.10.2017-03.11.2017 № 02-11/304, за якими, зокрема, зафіксований факт здійснення відповідачем водовідведення неочищених стічних вод від трьох багатоповерхових будинків в Каховське водосховище при відсутності дозволу на спеціальне водокористування на скид та нормативів допустимо-граничних скидів кваліфіковано як порушення вимог п.3 ст.44, ст.ст.48, 70 Водного кодексу України.
Докази іншого у справі відсутні.
3) Стосовно відсутності дозволу на спеціальне водокористування на скид, то у матеріалах справи відсутні докази того, що відповідачем до моменту проведення позивачем перевірки, результати якої оформлено актом від 07.10.2019 по 10.10.2019 № 01-50/498/19, вчинялися будь-які дії для отримання такого дозволу або ж, зокрема, що відповідачем вчинено всі можливі правомірні дії для отримання вказаного дозволу.
4) Доводи відзиву про неправильне застосування у виконаному позивачем розрахунку 38 756,84 грн. збитків коефіцієнту в розмірі "2,5" категорії водного об'єкту, до якого має місце скид стічних вод, замість належного до застосування коефіцієнту в розмірі "1,0" не приймаються та, відповідно, відхиляються судом з огляду на наступне.
Такі доводи обґрунтовані по-перше, встановленням набравшим законної сили рішенням Господарського суду Херсонської області від 15.11.2011 у справі №5024/1896/2011, з урахуванням матеріалів судової справи № 5024/1896/2011, а саме, претензією Державної екологічної інспекції у Херсонській області № 09-13/91-400/11 від 29.06.2011 про сплату збитків, з розрахунком від 07.06.2011 розміру цих збитків, за яким при розрахунку 14476,75грн збитків коефіцієнт категорії водного об'єкту, до якого має місце скид стічних вод, а саме, Каховського водосховища, узято в розмірі 1,0, та по-друге (поряд з цим), листом Інституту рибного господарства Національної Академії Аграрних Наук України № 98-03/19 від 18.03.2019, за яким акваторія Каховського водосховища в межах м.Берислав відноситься до водних об'єктів господарсько-побутового призначення, мотивованим пунктом 7 Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.1999 №465.
Проте, у відповідності до ч.3 ст.13 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" до рибогосподарських об'єктів загальнодержавного значення належать, зокрема, водосховища, що розташовані і використовуються на території більш як однієї області. Зокрема, Каховське водосховище розташоване і використовується на території більш як однієї області України. У зв'язку з цим, за оцінкою суду, у розрахунку заявлених до стягнення збитків по рибогосподарському об'єкту загальнодержавного значення позивачем цілком обґрунтовано застосований коефіцієнт в розмірі 2,5 категорії Каховського водосховища як водного об'єкту рибогосподарського призначення.
Закон України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" набрав чинності з 04.08.2011 року, а до матеріалів судової справи №5024/1896/2011 Державна екологічна інспекція у Херсонській області подала розрахунок 14476,75грн збитків від 07.06.2011 (дата розрахунку вказана за його текстом). Відповідно, зазначений розрахунок 14476,75грн збитків, що був предметом дослідження судом у справі № 5024/1896/2011 виконано до набрання чинності Законом України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" та за порушення, що мало місце до набрання чинності цим Законом, у зв'язку з чим при виконанні цього розрахунку не взято до уваги положення ч.3 ст.13 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів"
До того ж, Інституту рибного господарства Національної Академії Аграрних Наук України не надано повноважень щодо роз'яснення нормативних актів Кабінету Міністрів України та/або Міністерства екології та природних ресурсів України (Міністерства охорони навколишнього природного середовища України), якими врегульовано правовідносини у сфері спеціального водокористування, зокрема з питань нормування якості води водного об'єкта та/або розрахунку розміру відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів. Докази іншого у справі відсутні.
При цьому, вказана за текстом листа № 98-03/19 від 18.03.2019 зазначеного Інституту позиція цієї установи не враховує положення ч.3 ст.13 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" про віднесення водосховищ, що розташовані і використовуються на території більш як однієї області, до рибогосподарських об'єктів загальнодержавного значення. Акваторія Каховського водосховища в межах м. Берислав не є ізольованою складовою від усієї іншої акваторії Каховського водосховища.
Додатково суд констатує про те, що у відповідності до пункту 15 Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.1999 №465, із подальшими змінами, положеннями пункту 7 яких обґрунтована позиція зазначеного Інституту за листом цієї установи № 98-03/19 від 18.03.2019, положення цих Правил підлягають застосуванню, виключно, за умови скидання зворотних вод у водні об'єкти за наявності одержаного у встановленому законом порядку дозволу на спеціальне водокористування. Проте, як встановлено проведеною позивачем перевіркою, у відповідача відсутній дозвіл на спеціальне водокористування, в частині скиду зворотних вод у Каховське водосховище.
Інших доводів стосовно неправильності розрахунку 38 756,84 грн. збитків, які заявлено до стягнення з відповідача відзив на позовну заяву не містить. У зв'язку з чим, суд зазначає, що у відповідності до ч.1-ч.3 ст.13 та ч.1 ст.14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу виходячи з доводів та заперечень сторін щодо предмету спору.
Крім того вищевказані доводи відповідача досліджувались у справах № 923/18/20 та № 923/1148/20.
Частиною 4 Стаття 75 ГПКУ визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Щодо прокурорського представництва інтересів держави, суд зазначає наступне.
Положеннями статті 15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Частиною 2 статті 2 ЦК України передбачено, що одним з учасників цивільних відносин є держава Україна, яка згідно зі статтями 167, 170 ЦК України набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом, та діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.
Одним із таких органів є прокуратура, на яку покладено функції представництва інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.
За змістом частини 1 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" "представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом".
Відповідно до частини 3 статті 23 зазначеного Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Частиною 3 статті 4 ГПК України встановлено, що до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно частини 4 статті 53 того ж Кодексу прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України.
Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99 наголосив, що інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Таким чином, прокурор, здійснюючи представництво інтересів держави, з метою захисту її економічних інтересів, які полягають у контролі за недопущенням завдання збитків державі унаслідок не повернення відповідачем залишку дизельного палива, правомірно звернувся до суду з позовом про повернення майна.
Згідно частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідач позовні вимоги належними та доступними засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи докази свідчать про обґрунтованість позовних вимог.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені прокурором вимоги підлягають задоволенню повністю.
Згідно ст.129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 129, 232-240 ГПК України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Комунального виробничого управління "Бериславський водоканал" (місцезнаходження: 74300, Херсонська обл., м. Берислав, вул. Успенська, буд.1, код ЄДРПОУ 32647208) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Херсонській області (пров. Козацький, 10, м. Херсон, 73003, код ЄДРПОУ 38044149) збитки, завдані порушенням водного законодавства в сумі 38 756,84 грн. зарахувавши кошти на розрахунковий рахунок (UА 128999980333179331000021040 в УК у Берислав р-ні/м. Берислав/24062100, ККД 24062100, код отримувача 37858658).
3. Стягнути з Комунального виробничого управління "Бериславський водоканал" (місцезнаходження: 74300, Херсонська обл., м. Берислав, вул. Успенська, буд.1, код ЄДРПОУ 32647208) на користь Херсонської обласної прокуратури (вул. Михайлівська, 33, м. Херсон, код ЄДРПОУ 04851120) витрати на сплату судового збору у розмірі 2102,00грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Дата складання повного тексту рішення 16.06.2021
Суддя В.П.Ярошенко